Постанова

від 15.06.2020 по справі 911/769/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2020 р. Справа№ 911/769/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 15.06.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач"

на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2019 (повний текст рішення складено - 22.11.2019)

у справі № 911/769/19 (суддя - Мальована Л.Я.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач"

до Публічного акціонерного товариства "Облагротехсервіс"

треті особи 1) Акціонерне товариство "Укртрансгаз"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ"

про стягнення 282 200 грн. 34 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Облагротехсервіс" (далі - відповідач) про стягнення 282 200 грн. 34 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 30.08.2019).

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору №10/17-Г14 від 09.10.2017 в об`ємі 20 193 м 3 щодо оплати вартості поставленого газу в грудні 2018, у результаті чого позивач просив суд стягнути з відповідача 282 200 грн. 34 коп., з яких: основного боргу в розмірі 220 878 грн. 85 коп.; пені в розмірі 54 125 грн. 27 коп.; 3% річних у розмірі 4 510 грн. 45 коп.; інфляційних втрат у розмірі 2 685 грн. 67 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 30.08.2019).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.10.2019 у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд вказав, що в грудні 2018 існували правовідносини з постачання природного газу між Публічним акціонерним товариством "Облагротехсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РГК Трейдінг" (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ"). Відносини з постачання газу між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" та Публічним акціонерним товариством "Облагротехсервіс" не підтверджені первинними документами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2019 у справі № 911/769/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що Акціонерним товариством "Укртрансгаз" було підтверджено споживання природного газу Публічним акціонерним товариством "Облагротехсервіс" у грудні місяці 2018 в обсязі 20 193 куб. метрів, який був віднесений в алокацію на замовника послуг транспортування ТОВ "Еверест Енергопостач".

Скражник стверджує, що саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" поставлено відповідачу у грудні 2018 природний газ без підписаних первинних документів, в той час, як Товариством з обмеженою відповідальністю "РГК Трейдінг" (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ") не підтверджено факту поставки спірного газу.

Апелянт наголошує, що постачальником природного газу для відповідача було саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач", оскільки впродовж місяця постачання природного газу може здійснюватись лише одним постачальником, яким подано відповідні номінації відносно споживача до оператора газотранспортної системи АТ "Укртрансгаз", що підтверджено останнім.

Узагальнені доводи відзиву та додаткових пояснень відповідача на апеляційну скаргу

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Публічне акціонерне товариство "Облагротехсервіс" у своєму відзиві, наданому до суду 15.01.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, відповідач вказує, що на адресу позивача направив лист №227/1 від 13.11.2018 про розірвання договору з 30.11.2018 разом з проектом додаткової угоди. Проте, незважаючи на повідомлення про розірвання договору, позивач подав АТ "Укртрансгаз" проекти номінацій на поставку газу у грудні 2018 в обсязі 10000 куб.м та на 10699 куб.м.

Відповідач наголошує, що роздруківка номінції/реномінації з інформаційної платформи за грудень 2018 ід 00000019 від 17.12.2018 підтверджує, що номінація по спірному об`єму природного газу була підтверджена АТ "Укртрансгаз" на ТОВ "РГК Трейдінг" (перейменовано на ТОВ "ЄГАЗ").

10.06.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду відповідач подав додаткові пояснення, в яких вказує, що не здійснював оплату газу, як передбачено у пункті 6.1 договору, у зв`язку з чим, позивач мав право припинити постачання газу відповідно до пунктів 6.1, 4.8, 7.6 договору. Однак, позивач не заявляв про такі санкції.

Також, пославшись на пункти 4.5, 11.6, 11.8 договору, відповідач наголошує, що у випадку подання заяви на 5 000 куб.м. газу або несвоєчасного повідомлення про розірвання договору, позивач мав би право на стягнення лише 10% вартості замовленого та не отриманого газу, а не на стягнення вартості обсягу газу, поставленого іншим суб`єктом господарювання. Проте, позивач не звертався до суду з такими вимогами.

Узагальнені доводи відзиву третьої особи-2 на апеляційну скаргу

27.01.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю "РГК Трейдінг" (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ") подано відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа-2 зазначає, що 20.11.2018 між ПАТ "Облагротехсервіс" та ТОВ "РГК Трейдінг" укладено договір про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №КС-02-2018-270. На виконання умов договору, ТОВ "РГК Трейдінг" у грудні 2018 здійснило постачання природного газу ПАТ "Облагротехсервіс", що підтверджується: підписаним між сторонами актом №РГ00001273 від 31.12.2018 приймання-передачі природного газу обсягом 20 193 куб. м на загальну суму 248 373,90 грн.; платіжним дорученням №1309 від 10.12.2018; платіжним дорученням №1782 від 11.02.2019. Крім того, згідно з роздруківкою номінції/реномінації з інформаційної платформи за 12 місяць 2018 рік ід 00000019 від 17.12.2018 ТОВ "РГК Трейдінг" (перейменовано на ТОВ "ЄГАЗ") є замовником послуг транспортування для споживача газу - ПАТ "Облагротехсервіс" з об`ємом підтвердженої номінації 14000 м3.

Узагальнені доводи відзиву третьої особи-1 на апеляційну скаргу

10.02.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Акціонерним товариством "Укртрансгаз" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа-1 вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач", на запит АТ "Укртрансгаз", було надано лист ПАТ "Облагротехсервіс", яким підтверджувалась згода споживача на постачання йому природного газу у грудні 2018. Отже, враховуючи лист споживача, наданий ТОВ "Еверест Енергопостач", та те, що в листопаді 2018 ПАТ "Облагротехсервіс" споживало природний газ в обсягах, передбачених місячними номінаціями/реномінаціями, поданими ТОВ "Еверест Енергопостач", по результатах роботи в грудні 2018 природний газ в обсязі 20193 куб.м, який використаний ПАТ "Облагротехсервіс", був віднесений в алокацію на замовлення послуг транспортування позивача.

Узагальнені доводи додаткових пояснень позивача

15.06.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" подано додаткові пояснення з додатками, в яких позивач зазначає, що з жовтня 2017 по грудень 2018 включно заявки на (номінальний) об`єм газу до споживання надавались у форматі електронного листування, що означало продовження співпраці. В заявці вказувався мінімум необхідного газу, а в кінці звітного місяця виставлявся рахунок за фактично спожитий об`єм.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2019 справу № 911/769/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2019 у справі № 911/769/19 та справу призначено до розгляду на 10.02.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2019 у справі № 911/769/19 до 02.03.2020.

У зв`язку із перебування головуючого судді Майданевича А.Г. з 24.02.2020 на лікарняному, розгляд справи 02.03.2020 не відбувся.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2020, у зв`язку з перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Майданевича А.Г., суддів Гаврилюка О.М., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 прийнято справу №911/769/19 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В. та справу призначено до розгляду на 01.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи №911/769/19, що судове засідання призначене на 01.04.2020, не відбудеться, з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 25.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 здійснено заміну назви третьої особи-2 у справі №911/769/19 з Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК Трейдінг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ" та оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги до 15.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 додатки до додаткових пояснень наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" від 15.06.2020 залишено без розгляду.

Явка учасників у судове засідання

Третя особа-2 у судове засідання, призначене на 15.06.2020, не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви від 25.05.2020.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника третьої особи-2 обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначеного представника за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представник позивача в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник третьої особи-1 в судових засіданнях апеляційної інстанції залишив вирішення питання щодо апеляційної скарги на розсуд суду.

Представник третьої особи-2 в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

09.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест енергопостач" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Облагротехсервіс" (споживач) укладено договір на постачання природного газу №10/17-Г14 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ (в подальшому газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору.

Пунктами 2.2.3, 2.2.4 договору передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати постачальнику вартість поставки об`єму (обсягу) газу згідно умов даного договору. Надавати тільки одному постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю споживання газу, заявку про плановий об`єм (обсяг) газу, який підлягає постачанню, та коригуючи заявки про плановий об`єм (обсяг) газу, надсилаючи їх по факсу (або email) та рекомендованим листом по пошті.

Згідно з пунктом 2.2.5 договору споживач зобов`язаний на заявлений період постачання газу мати тільки одного постачальника газу, згідно з вимогами "Правил постачання природного газу".

Фактична кількість поставленого (спожитого) по цьому договору газу визначається згідно з щомісячних актів прийому-передачі природного газу між постачальником та споживачем (пункт 3.2 договору).

Сторони у пункті 4.2 договору встановили, що об`єм (обсяг) поставки газу від постачальника на місяць споживання газу визначається на підставі письмових заявок споживача до 15 числа місяця, що передує місяцю споживання газу. Збільшення/зменшення планового обсягу газу у поточному місяці споживання здійснюються на підставі письмової заявки споживача до 8-го та 18-го числа місяця поставки. Зменшення планового обсягу газу у поточному місяці здійснюється на підставі листа споживача погодженого з газорозподільним підприємством. У випадку відмови від виділення планового обсягу газу, або припинення договірних відносин, споживачу необхідно погасити заборгованість та попередити письмово постачальника за 21 (двадцять один) день до початку місяця споживання газу.

Відповідно до пункту 4.3 договору у випадку необхідності збільшення, або, як виключення, зменшення об`єму (обсягу) газу, постачальник коригує в ЦДЦ ПАТ Укртрансгаз план поставки кожного 10 та 20 числа місяця на підставі листів споживача, завірених газотранспортною організацією, що надані не пізніше, як за 2 (два) дні до вказаних дат.

У випадку повної або часткової відмови споживача від прийняття зазначеного у договорі обсягу газу на відповідний місяць передачі, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% (десять відсотків) вартості такого обсягу газу, від прийняття якого відмовився споживач (пункт 4.5 договору).

У пункті 6.1 договору передбачено, що розрахунок за поставку газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в національній валюті України (гривнях) шляхом їх перерахування на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі, на таких умовах: 30% від вартості заявлених об`ємів - оплата до 10 числа місяця поставки газу; 30% від вартості заявлених об`ємів - оплата до 20 числа місяця поставки газу; 40% від вартості заявлених об`ємів - оплата до 28 числа місяця поставки газу. У разі несвоєчасного виконання умов розрахунку за поставку газу, постачальник має право припинити (обмежити) постачання природного газу споживачу відповідно до пункту 4.6 даного договору.

Жодна сторона не може в односторонньому порядку розірвати цей договір, якщо в неї залишились невиконані зобов`язання перед іншою стороною, якщо інше не встановлено цим договором та/або чинним законодавством України. В разі, якщо споживач, розриває договір в односторонньому порядку, не попередивши постачальника відповідно до п. 11.7, споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% вартості такого обсягу газу, від прийняття якого відмовився споживач (пункти 11.6, 11.8 договору).

29.01.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією №29/01/19-1 про сплату заборгованості за спожитий газ за грудень 2018 у розмірі 232 638,76 грн.

14.02.2019 відповідач направив позивачу лист №29, в якому повідомив про підписання акту прийому-передачі з Товариством з обмеженою відповідальністю "РГК Трейдінг" (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ").

Звертаючись з позовними вимогами, позивач вказав, що на виконання умов договору ним поставлено відповідачу газ у грудні 2018 у розмірі 20 193 куб.м., що підтверджується актом №ОГ000011213 від 31.12.2018, проте відповідач не розрахувався за поставлений природний газ, у зв`язку з чим, за ПАТ "Облагротехсервіс" обліковується заборгованість в сумі 282 200 грн. 34 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правові засади функціонування ринку природного газу України визначені Законом України "Про ринок природного газу", Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) Про затвердження Правил постачання природного газу від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання), Про затвердження Кодексу газотранспортної системи від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), Про затвердження Кодексу газорозподільних систем від 30.09.15 № 2494 (далі - Кодекс ГРС).

Пунктом 1 статті 12 глави 2 розділу ІІІ Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Згідно з пунктом 2 розділом II Правил постачання (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

У пункті 9 розділу II Правил постачання (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) визначено, що постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 12 розділу II Правил постачання (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) взаємовідносини між постачальником та оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та оператором ГТС.

Як вказувалось вище, 09.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест енергопостач" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Облагротехсервіс" (споживач) укладено договір на постачання природного газу №10/17-Г14.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 20.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РГК Трейдінг" (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ") (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Облагротехсервіс" (споживач) укладено договір №КС-02-2018-270 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - договір №КС-02-2018-270 від 20.11.2018) (т. 1; а.с. 51-55).

Відповідно до пункту 1.1 договору №КС-02-2018-270 від 20.11.2018 постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2018 році природній газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п. 9 гл. 1 р. VIII Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації.

Відповідно до пунктів 1 - 3 глави 1 Розділу XI Кодексу ГТС для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу. Номінація повинна визначати обсяг природного газу по кожній точці входу та виходу (що може бути як фізичною, так і віртуальною), які замовляються замовником послуг транспортування. При цьому, якщо замовником послуг транспортування є постачальник, подана номінація повинна містити планові (замовлені) обсяги постачання природного газу у розрізі його споживачів та їх точок комерційного обліку (за необхідності) з визначенням їх ЕІС-кодів. Місячна номінація додатково містить аналогічну інформацію як для номінації, але у розрізі кожної доби. Відповідно до абзацу сорок третього пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності). Порядок подання, перевірки, підтвердження та доведення номінацій/місячних номінацій/реномінацій замовників послуг транспортування визначені в розділі XI Кодексу.

Відповідно до глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 1 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.

По закінченню періоду транспортування оператор газотранспортної системи здійснює алокацію протранспортованих обсягів газу. Відповідно до абзацу 4 пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС алокація - віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

У пункті 1 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС передбачено, що алокація фактичних обсягів природного газу по кожному замовнику послуг транспортування, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) ним у точці виходу за певний розрахунковий період, здійснюється оператором газотранспортної системи та доводиться ним до замовника послуг транспортування відповідно до вимог розділу XIV цього Кодексу. Відповідно до пункту 7 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС алокація фактичних обсягів можлива виключно на замовника послуг транспортування, для якого була підтверджена відповідна номінація/місячна номінація/реномінація, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції вказує, що згідно з роздруківки (WEB-скріншот) номінації/реномінації з інформаційної платформи за 12 місяць 2018 ід 00000011 від 06.12.2018 ТОВ "Еверест Енергопостач" є замовником послуг транспортування для споживача газу - ПАТ Облагротехсервіс з об`ємом підтвердженої номінації 10000,00 м3.

Водночас, згідно з роздруківки (WEB-скріншот) номінації/реномінації з інформаційної платформи за 12 місяць 2018 ід 00000019 від 17.12.2018 ТОВ "РГК Трейдінг" є замовником послуг транспортування для споживача газу - ПАТ "Облагротехсервіс" з об`ємом підтвердженої номінації 14000,00 м3.

Тобто, два постачальника одночасно подали реномінації по одному споживачу за 12 місяць 2018.

В подальшому, Акціонерним товариством "Укртрансгаз" було віднесено природний газ в алокацію на замовника послуг транспортування ТОВ "Еверест Енергопостач".

Звертаючись з позовною заявою, позивач вказав, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" поставило відповідачу природний газ, оскільки ПАТ "Облагротехсервіс" зверталось з листом на замовлення 5 000 м3 природного газу на грудень 2018 для потреб підприємства згідно з договором №10/17-Г14 від 09.10.2017. Однак, колегія суддів розцінює замовлення відповідача на постачання 5 000 м3 природного газу на грудень 2018 критично, виходячи з наступного.

Пунктом 2.2.4 договору передбачено, що споживач зобов`язаний надавати тільки одному постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю споживання газу, заявку про плановий об`єм (обсяг) газу, який підлягає постачанню, та коригуючи заявки про плановий об`єм (обсяг) газу, надсилаючи їх по факсу (або email) та рекомендованим листом по пошті.

Суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи наявна копія електронного листа ПАТ "Облагротехсервіс" на замовлення 5 000 м3 природного газу на грудень 2018. Водночас, колегія суддів зазначає, що ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції позивач не надав оригінал замовлення на поставку 5 000 м3 природного газу, який повинен був надісланий позивачу відповідачем рекомендованим листом по пошті відповідно до умов договору.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні 15.06.2020 у своїх поясненнях підтвердив про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" лише електронного листа відповідача на замовлення 5 000 м3 природного газу, інших замовлень не було.

Враховуючи вказане вище, суд апеляційної інстанції не приймає копію листа ПАТ "Облагротехсервіс" на замовлення 5 000 м3 природного газу на грудень 2018 як належний та допустимий доказ, оскільки відповідно до пункту 2.2.4 договору №10/17-Г14 від 09.10.2017 заявки про плановий об`єм (обсяг) газу, споживач повинен надсилати по факсу (або email) та рекомендованим листом по пошті. Отже, звертаючись із електронною заявкою про постачання природного газу, споживач для підтвердження замовлення повинен був надати оригінал заявки рекомендованим листом по пошті, що відповідачем зроблено не було. Тобто, відповідач не підтвердив своє замовлення на поставку 5 000 м3 природного газу.

Також, в матеріалах справи наявна копія листа №227/1 від 13.11.2018, в якому Публічне акціонерне товариство "Облагротехсервіс" зверталось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" про припинення укладеного між сторонами договору на постачання природного газу №10/17-Г14 від 09.10.2017, який було отримано відповідачем 15.11.2018, про що здійснено напис на вказаному листі (т. 1; а.с. 56).

Крім того, 10.01.2019 Публічне акціонерне товариство "Облагротехсервіс" повторно звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" з листом №2 від 09.01.2019 про припинення укладеного між сторонами договору на постачання природного газу №10/17-Г14 від 09.10.2017 та просило підписати додаткову угоду №9 про розірвання договору від 30.11.2018 (т. 1; а.с. 57-60).

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, у грудні 2018 між позивачем та відповідачем та між відповідачем та третьою особою-2 існували договірні відносини на постачання природного газу.

Так, звертаючись з позовною заявою, позивач надав Акт приймання-передачі газу, підписаний позивачем в односторонньому порядку, та просив суд стягнути 242 798,08 грн. за поставлений відповідачу газ у грудні 2018.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції вказує, що в матеріалах справи наявний Акт № РГК00001273 від 31.12.2018 приймання-передачі природного газу обсягом 20 193 м3 на загальну суму 248 373,90 грн. (т. 1; а.с. 63) підписаний між ТОВ "РГК Трейдінг" (перейменовано на ТОВ "ЄГАЗ") та ПАТ "Облагротехсервіс" відповідно до договору №КС-02-2018-270 від 20.11.2018.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та відповідно до матеріалів справи, ПАТ "Облагротехсервіс" оплатило природний газ відповідно до договору №КС-02-2018-270 від 20.11.2018, вказана обставина підтверджується платіжним дорученням № 1309 від 10.12.2018 на суму 147 600,00 грн. та платіжним дорученням № 1782 від 11.02.2019 на суму 100 773,90 грн. (т. 1; а.с. 61-62).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, Акт №РГК00001273 від 31.12.2018 приймання-передачі природного газу обсягом 20 193 м3 на загальну суму 248 373,90 грн. по договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів за № КС-02-2018-270, укладений між ТОВ "РГК Трейдінг" (перейменовано на ТОВ "ЄГАЗ") та ПАТ "Облагротехсервіс", в розумінні статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинним документом, що підтверджує факт проведення господарської операції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в грудні 2018 природний газ було поставлено Публічному акціонерному товариству "Облагротехсервіс" саме Товариством з обмеженою відповідальністю "РГК Трейдінг", що підтверджується вищевказаними доказами.

Відтак, колегія суддів вважає помилковим віднесення Акціонерним товариством "Укртрансгаз" природнього газу в алокацію на замовника послуг транспортування ТОВ "Еверест Енергопостач.

Згідно з пунктами 1, 2, 7, 8 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який Замовник послуг транспортування передав у точках входу, і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується Оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює Оператор газотранспортної системи.

Відповідно до положень п. 6 гл. 2 р. XVI Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надсилає Замовнику послуг транспортування електронною поштою до 10 числа наступного місяця дані, в тому числі, сукупні обсяги природного газу, завантаженого та одержаного у точках входу і виходу, протягом газового місяця; місячний небаланс.

Згідно пунктів 3,4 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС у разі позитивного значення місячного небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює продаж природного газу в розмірі небалансу іншим замовникам послуг транспортування; здійснює закачування газу в обсязі місячного небалансу природного газу або його залишків шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації за цей газовий місяць.

У разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць.

Відповідно до пункту 6 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування після проведення заходів, передбачених пунктами 3-5 цієї глави, для врегулювання місячного небалансу оформлюють, підписують та скріплюють печатками додаткові акти приймання-передачі і коригуючі реєстри та надсилають оператору газотранспортної системи в строк до 12-го числа наступного місяця.

Пунктом 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів:

при позитивному місячному небалансі - оператор надсилає оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховища проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов`язаний в строк до 14-го числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання;

при негативному місячному небалансі - за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.

Суд апеляційної інстанції вказує, що інформація від AT "Укртрансгаз" щодо наявності у ТОВ "РГК Трейдінг" позитивного чи негативного небалансу у грудні 2018, неврегульованого в порядку, визначеному Кодексом ГТС, а також рахунки на оплату послуг закачування (зберігання) та на оплату послуги балансування в матеріалах справи відсутні. Отже, оператором ГТС підтверджено обсяги транспортування природного газу ТОВ "РГК Трейдінг", а не позивачу.

Згідно з частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Щодо тверджень позивача про те, що відповідач подавав заявку на 5 000 куб.м. газу та не повідомляв позивача про розірвання договору на постачання природного газу №10/17-Г14 від 09.10.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Сторони у пункті 4.5 договору передбачили, що у випадку повної або часткової відмови споживача від прийняття зазначеного у договорі обсягу газу на відповідний місяць передачі, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% (десять відсотків) вартості такого обсягу газу, від прийняття якого відмовився споживач.

Відповідно до пунктів 11.6, 11.8 договору жодна сторона не може в односторонньому порядку розірвати цей договір, якщо в неї залишились невиконані зобов`язання перед іншою стороною, якщо інше не встановлено цим договором та/або чинним законодавством України. В разі, якщо споживач, розриває договір в односторонньому порядку, не попередивши постачальника відповідно до п. 11.7, споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% вартості такого обсягу газу, від прийняття якого відмовився споживач.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі несвоєчасного повідомлення відповідачем про розірвання договору та подання заявки на 5 000 куб.м. газу, позивач мав право заявити вимоги відповідачу про стягнення 10% вартості замовленого та не отриманого газу, проте, позивач не звертався з такими вимогами до відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач звернувся до позивача з листом №227/1 від 13.11.2018 про припинення договору на постачання природного газу №10/17-Г14 від 09.10.2017 та не направляв позивачу заявки на поставки газу у грудні 2018. Водночас, наявні в матеріалах справи докази підтверджують поставку Товариством з обмеженою відповідальністю "РГК Трейдінг" (перейменовано на ТОВ "ЄГАЗ") природного газу Публічному акціонерному товариству "Облагротехсервіс" та здійснення оплати відповідачем за вказаний газ.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, проте зазначає, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2019 підлягає зміні в її мотивувальній частині, шляхом викладення її у редакції цієї постанови.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За правилами частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2019 у справі № 911/769/19 задоволенню не підлягає. Резолютивна частина рішення господарського суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а мотивувальна частина рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2019 у справі № 911/769/19 підлягає зміні, шляхом викладення її у редакції цієї постанови.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач" на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2019 у справі № 911/769/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2019 у справі № 911/769/19 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

3. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2019 у справі № 911/769/19 залишити без змін.

4. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач".

5. Матеріали справи №911/769/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.06.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім