Ухвала

від 19.08.2020 по справі 911/769/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/769/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Енергопостач"

до публічного акціонерного товариства "Облагротехсервіс"

про стягнення 282 200,34 грн.,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: акціонерне товариство "Укртрансгаз";

товариство з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ",

ВСТАНОВИВ:

30.07.2020 (згідно з відмітками на конверті) акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", скаржник) звернулося через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 (дата складення повного тексту постанови - 22.06.2020) зі справи № 911/769/19; ухвалити нове рішення про передачу справи на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження спірної постанови апеляційного господарського суду у цій справі.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено й у частині першій статті 17 ГПК України, за яким учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною сьомою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позов у зазначеній справі подано у 2019 році.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921 грн.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України вбачається, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову в даній справі є стягнення 282 200,34 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 30.08.2019) за неналежне виконання умов договору поставки газу від 09.10.2017 № 10/17-Г14, з яких: основний борг у сумі 220 878,85 грн.; пеня у сумі 54 125,27 грн.; 3% річних у сумі 4 510,45 грн.; інфляційні втрати у сумі 2 685,67 грн.

При цьому колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржник обґрунтовує винятковістю її значення для скаржника та фундаментальністю для формування єдиної правозастосовчої практики, в контексті застосування норм Кодексу газотранспортної системи стосовно обміну інформацією про подачі та відбори природного газу замовника послуг транспортування природного газу та визначення у співвідношенні з актом приймання-передачі природного газу за розрахунковий період та актом про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складається між оператором газорозподільної мережі та споживачем.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги АТ "Укртрансгаз" про винятковість даної справи для скаржника та значення її для формування єдиної правозастосовчої практики не є належним чином обґрунтованими, отже, відсутні підстави для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі, зважаючи на таке.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Однак вказана касаційна скарга АТ "Укртрансгаз" не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судом апеляційної інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом, а тому і підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі немає.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Поряд із цим у силу положень статті 300 ГПК України Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями повторно встановлювати фактичні обставини справи та надавати оцінку наявним у матеріалах справи доказам. Суд вважає, що доводам скаржника про передчасність судових висновків щодо помилковості віднесення АТ "Укртрансгаз" природнього газу в алокацію (підтвердження фактичного обсягу природного газу за певний розрахунковий період) на замовника послуг транспортування ТОВ "Еверест Енергопостач" - судом апеляційної інстанції вже надано правову оцінку.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 911/769/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи, що встановлено відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірної постанови апеляційного господарського суду, не розглядається.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 911/769/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко