ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2020 року Справа № 906/694/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Петухов М.Г.
судді Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Орловська Т.Й.
за участю представників:
позивача: Войтенко С.В. адвокат
відповідача: Горобець Д.Г. адвокат
третьої особи 1: не з"явився
третьої особи 2: не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного (приватно-орендне) сільськогосподарського підприємства "Скуратівське" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 у справі №906/694/19 (суддя Сікорська Н.А. м.Житомир, повний текст складено 14.02.2020)
за позовом Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Скуратівське"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заліски"
за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. ОСОБА_1
2. Скуратівська сільська рада Малинського району Житомирської області
про витребування майна та скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно
В С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.
1. Приватне (приватно-орендне) сільськогосподарське підприємство "Скуратівське" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю" Заліски" про витребування у ТОВ "Заліски" та повернення у законне володіння П(ПО)СП "Скуратівське" відгодівельника площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29205955 від 12 квітня 2016 року; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року (вх.1374/19 від 12.08.2019)(а.с. 106-111).
2. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 року у справі №906/694/19 у задоволені позову Приватне (приватно-орендне) сільськогосподарське підприємство "Скуратівське" до Товариства з обмеженою відповідальністю" Заліски" про витребування у ТОВ "Заліски" та повернення у законне володіння П(ПО)СП "Скуратівське" відгодівельника площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29205955 від 12 квітня 2016 року; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33360293 від 05 січня 2017 року, відмовлено.
3. Рішення господарського суду мотивоване тим, що в ході вирішення спору не знайшли свого підтвердження обставини щодо незаконності вибуття від позивача спірного об`єкту нерухомості, а відтак посилання позивача, як на підставу для захисту свого порушеного права, на норми визначені у ст. 387 ЦК України є безпідставними. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про витребування у відповідача та повернення у законне володіння П(ПО)СП "Скуратівське" відгодівельника площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області є недоведеними та заявленими без належних правових підстав.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач під час розгляду справи не довів належними та допустимими доказами обставини щодо неправомірності набуття права власності на нежитлові будівлі, комплекс будівель і споруд №2, об`єкти житлової нерухомості загальною площею 4185,5 м.кв. ОСОБА_1, а також матеріалами справи не містять доказів скасування або визнання недійсним рішення зборів засновників ТОВ "Заліски", оформленого протоколом №1 від 22.12.2016, яке стало підставою для набуття права власності на нежитлові будівлі, комплекс будівель і споруд №2, об`єкти житлової нерухомості загальною площею 4185,5 м.кв. ТОВ "Заліски", вимоги позивача про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29205955 від 12 квітня 2016 року та № 33360293 від 05 січня 2017 є безпідставними.
ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
5. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Приватне (приватно-орендне) сільськогосподарське підприємство "Скуратівське" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 04 лютого 2020 року у справі №906/694/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
6. Вважає, що виходячи з дати видачі свідоцтва на право власності на майновий пай ЖИ-6 №330056 від 07 квітня 2016 року, а також дати проведення реєстрації права власності спірного майна від 06 квітня 2016 року на ОСОБА_1 є очевидним, що реєстрацію здійснено на підставі документа, який ще не було видано. Даному факту судом першої інстанції не надано жодної оцінки.
7. Судом першої інстанції також не надано правової оцінки позиції Скуратівської сільської ради (письмові пояснення, усні свідчення), залученої в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, яка в судовому засіданні категорично заперечила факт видачі документів (рішення № 7 від 06 квітня 2016 року, свідоцтво на право власності на майновий пай ЖИ-6 № 330056 від 07 квітня 2016 року), що стали підставою для реєстрації права власності спірного майна на ОСОБА_1
8. Також судом першої інстанції визначено, як неналежні докази нотаріально посвідчені заяви свідків - голови майнової комісії та секретаря майнової комісії, на підставі ч.2 ст.86 ПІК України. Однак судом не враховано, що майнова комісія не являється юридичною особою або громадською організацією, не має штампів і печаток, а тому не веде обліку документообігу відповідно до законодавства та звичаїв ділового обороту. Потрібно зазначити, що відповідач надав до суду незавірені копії протоколу від 06 квітня 2016 року та акту прийому-передач від 06 квітня 2016 року, що підписані головою та секретарем майнової комісії. Однак дані особи надали до суду нотаріально посвідченні заяви, в яких заперечують факт підписання таких документів. Тобто, суд першої інстанції в рішенні посилається на документи, які останнім не вивчались через їх відсутність, проте не бере до уваги нотаріально завірені покази, що надавались письмово до суду, від осіб, які уповноважені видавати такі документи.
9. Вищезазначені докази свідчать про те, що спірне майно, що належало позивачеві, вибуло із власності останнього незаконно на підставі документів, які не існують. Однак, у зв`язку із тим, що судом не надано об`єктивної оцінки таким доказам, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що позивачем не доведено незаконності вибуття від П(ПО)СП Скуратівське спірного об`єкти нерухомості.
10. Крім того, скаржник вважає, що суд не дав оцінки такому доказу як реєстраційна справа, чим порушив ст. 86 ГПК України. Також не дослідивши і не витребувавши жодного документу, який підтверджує законність виникнення права власності у відповідача на спірні об`єкти, дійшов до хибного висновку, що відповідач є добросовісним набувачем спірного майна.
ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.
11. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного (приватно-орендне) сільськогосподарського підприємства "Скуратівське" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.20р. у справі №906/694/19 та розгляд апеляційної скарги призначено на 13 травня 2020 року.
12. На адресу суду 07.05.2020 року від ТОВ "Заліски" надійшов відзив в якому просить суд апеляційну скаргу Приватного (приватно-орендне) сільськогосподарського підприємства "Скуратівське" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 р. без змін.
13. В судовому засіданні 13.05.2020 року, яке відбулось в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" адвокат відповідача апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві та надав відповідні пояснення. Вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.20р. у справі №906/694/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного (приватно-орендне) сільськогосподарського підприємства "Скуратівське" без задоволення.
14. В судове засідання 13.05.2020 Приватне (приватно-орендного) сільськогосподарське підприємство "Скуратівське", ОСОБА_1 та Скуратівська сільська рада Малинського району Житомирської області своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
15. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 року розгляд апеляційної скарги Приватного (приватно-орендне) сільськогосподарського підприємства "Скуратівське" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.20р. у справі №906/694/19 відкладено на 03 червня 2020 року.
16. На адресу суду 02.06.2020 року від адвоката Приватного (приватно-орендне) сільськогосподарського підприємства "Скуратівське" Войтенко С. В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав, що 03.06.2020 року вказаний представник прийматиме участь у судових засіданнях по справах №295/3377/20 та №295/3059/20 у Житомирському апеляційному суді.
17. Крім того, в даному клопотанні адвокат позивача просить суд надати можливість участі у судовому засіданні по справі №906/694/19 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".
18. В судовому засіданні 03.06.2020 року, яке відбулось в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" адвокат відповідача заперечив щодо задоволення клопотання адвоката позивача про відкладення розгляду справи.
19. В судове засідання 03.06.2020 ОСОБА_1 та Скуратівська сільська рада Малинського району Житомирської області своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
20. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 15 червня 2020 року.
21. Директор позивача та адвокат в судовому засіданні 15.06.2020 підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Зазначили, що позивач є власником відгодівельника площею 1702,0 кв.м., оскільки на підставі ухвали арбітражного суду Житомирської? області від 20 січня 2001 року у справі №1/300 б /146 П(ПО)СП Скуратівське є правонаступником КСП імені Котовського. Крім того, адвокат позивача зазначив, що на підставі викуплених станом на липень 2017 року 76 пайових свідоцтв про право власності на пай? члена колективного сільськогосподарського підприємства на суму 229783,95 грн. позивач має законне право та претендує на реєстрацію права власності на: телятник площею 1610,5 кв.м., силосну траншею площею 762,6 кв.м. та кормокухню площею 110,4 кв.м., право власності на які нікому не передавались. Однак, позивач позбавлений права зареєструвати право власності на спірне нерухомого майна, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 та надалі ТОВ Заліски неправомірно заволоділи усім вищезазначеним майном, використовуючи підроблені документи в тому числі відгодівельником площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району, Житомирської області.
22. Адвокат відповідача в судовому засіданні 15.06.2020 заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надав відповідні пояснення. Зазначив, що посилання позивача в апеляційній скарзі на те. що він є власником відгодівельника площею 1702.0 кв.м. на тій підставі, що ухвалою Арбітражною суду Житомирській області від 20.01.2001 року у справі №1/300 б /146 встановлено правонаступництво П(ПО)СП Скуратівське відносно КСП ім. Котовського є голослівними, оскільки ухвала Арбітражною суду Житомирській області від 20.01.2001 не має преюдиційного значення для розгляду цієї справи. Позивачем не було надано доказів правонаступництва від КСП ім. Котовського. а також доказів щодо обсягу прав і обов`язків, які перейшли до П(ПО)СП Скуратівське . Не надано також передавальний чи розподільчий баланс, акти приймання-передачі чи інші докази, які могли б поза розумним сумнівом підтвердити правонаступництво П(ПО)СП Скуратівське та наявність у нього права власності на спірне майно. Крім того, адвокат відповідача зазначив, що надані позивачем довідка, переліки майна, книга обліку та протоколи не можуть підтверджувати право власності в силу приписів ч. 2 ст. 78 ГПК України, такі документи є необ`єктивними, недостовірними та штучно створеними самим позивачем. Вказані документи не містять відтисків ні печатки КСП ім. Котовського, ні П(ПО)СП Скуратівське , написані від руки, а джерело їх походження встановити неможливо. Таким чином, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову П(ПО)СП Скуратівське з підстав відсутності доказів права власності останнього на спірне майно - відгодівельник площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району, Житомирської області.
23. Також, адвокат позивача зазначив, що позивачем не наведено обставин нібито незаконного вибуття спірного майна з володіння П(ПО)СП Скуратівське та незаконність набуття права власності ОСОБА_1 . Право власності за ОСОБА_1 було зареєстровано на відповідній правовій підставі, а саме: протокол зборів майнової комісії П(ПО)СП Скуратівське , акт приймання-передачі майна, свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат), свідоцтво про право власності. Закон виходить з презумпції правомірності правочину, тобто такий правочин вважається чинним поки інше не буде встановлено рішенням суду. Позивач не ставить питання про визнання недійсними та скасування підстав набуття права власності за ОСОБА_1 . Без скасування відповідної правової підстави набуття права власності позов про витребування майна не може бути задоволений. Посилання апелянта на те, що спірне майно, що належало позивачеві, вибуло із власності останнього незаконно на підставі документів, які не існують і не підтверджується жодними доказами. Разом з тим, адвокат відповідача звернув увагу суду на те, що позивач не набув право власності на додані до матеріалів справи 76 свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), скільки позивачем не отримано нове свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою та акт приймання-передачі такого нерухомого майна або рішення суду про визнання права власності на відповідне майно.
24. Крім того, адвокат відповідача відзначив, що позивачем не надано доказів тотожності відгодівельника 4-х ряд. №2, що нібито належить П(ПО)СП Скуратівське та відгодівельника площею 1702,0, що є предметом спору і належить на праві власності ТОВ Заліски . Просив суд, апеляційну скаргу Приватного (приватно-орендне) сільськогосподарського підприємства Скуратівське залишити без задоволення. а рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 р. без змін.
25. В судовому засіданні 15.06.2020 судом оголошено перерву до 14:30 год. 16.06.2020 р.
26. В судовому засіданні 16.06.2020 після перерви судом продовжено з`ясування обставин та перевірки їх доказами.
27. Адвокат позивача судовому засіданні 16.06.2020 підтримав клопотання про витребування у ТОВ Заліски документи, на підставі яких було створено дане підприємство (заяви, протоколи, статут); документи, які підтверджують формування учасниками статутного фонду підприємства(акти приймання-передачі, банківські виписки, тощо); документи, які стали підставою для виходу з числа учасників товариства громадянина ОСОБА_1 (заяви, протоколи, статут); документи, які підтверджують факт повернення ОСОБА_1 його частки статутного фонду товариства (акти приймання-передачі, банківські виписки, тощо); документи, які підтверджують законність отримання товариством юридичної адреси: АДРЕСА_1 . Просить, суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської? області від 04 лютого 2020 року у справі №906/694/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
28. Адвокат відповідача заперечив щодо задоволення клопотання позивача про витребування вищевказаних документів. Зазначив, що вказані документи не стосуються предмета доказування у даній справі.
29. Під час даного судового засідання 16.06.2020 працівниками канцелярії суду було передано заяву Скуратівської ради Малинського району Житомирської області. В даній заяві третя особа просить суд розглядати без участі сільської ради та судові витрати з сільської ради не стягувати.
30. В судове засідання 15.06.2020, 16.06.2020 ОСОБА_1 та Скуратівська сільська рада Малинського району Житомирської області своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
31. Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
32. Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
33. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
34. Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників ОСОБА_1 та Скуратівської сільської ради Малинського району Житомирської області.
35. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
ІV. Мотивувальна частина постанови.
36. Заслухавши пояснення в судових засіданнях: 03.06.2020 адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Заліски"; 15.06.2020 адвоката та директора Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Скуратівське", адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Заліски"; 16.06.2020 адвоката Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Скуратівське" та адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Заліски", обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Приватного (приватно-орендне) сільськогосподарського підприємства "Скуратівське" слід задоволити частково, а рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 у справі №906/694/19 в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29205955 від 12 квітня 2016 року, скасувати. Провадження у справі №906/694/19 в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29205955 від 12 квітня 2016 року, закрити. Мотивувальну частину рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 у справі №906/694/19 в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року змінити, виклавши її в редакції цієї постанови. В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 у справі №906/694/19 залишити без змін, виходячи з наступного.
37. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Арбітражного суду Житомирської області від 16.01.2001 у справі № 1/303"Б"/146 про визнання банкрутом КСП ім. Котовського замінено боржника КСП ім. Котовського, с.Скурати Малинського району Житомирської області, його правонаступником ПОСП"Скуратівьке", с. Скурати, Малинського району Житомирської області (а.с. 23 т.1).
38. Рішенням загальних зборів КПС ім.Котовського від 31.10.2001 року оформленого протоколом №5 затверджений перелік майна, що складає пайовий фонд КСП ім. Котовського Малинського району та Перелік майна під забезпечення боргів КСП ім. Котовського Малинського району (а.с. 21-22 т.1).
39. Ухвалою від 18.10.2005 Господарського суду Житомирської області у справі № 303"б" про визнання банкрутом КСП ім.Котовського, затверджено звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) Рибія О.В. та ліквідаційний баланс Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Скуратівське". Пунктом 2 даної ухвали суд визнав Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Скуратівське" вільним від боргів (а.с. 24 т.1).
40. Позивач вважає, що після відновлення платоспроможності на балансі П (ПО)СП "Скуратівське" залишився відгодівельник площею 1702, кв. м. та розпайовані серед пайовиків: телятник площею 1610,5 кв.м., силосна траншея площею 762,6 кв.м. та кормокухня площею 110,4 кв.м.
41. 12 квітня 2016 року, державним реєстратором Малинського районного управління юстиції Житомирської області Камаєвою Людмилою Сергіївною, зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на нежитлові будівлі, комплекс будівель і споруд № 2, загальною площею 4185,5 м.кв. (корівник балансовою вартістю 160357,86 грн., телятник балансовою вартістю 103281,89 грн., силосна споруда балансовою вартістю 6360,65 грн., кормоцех балансовою вартістю 4400,00 грн.) що розташовані на території Скуратівської сільської ради Малинського району Житомирської області. Підставою здійснення реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на вказаний об`єкт нерухомості зазначено: рішення органу місцевого самоврядування, серії та номер 7, виданий 06.04.2016 Скуратівською сільською радою Малинського району; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер б/н від 06.04.2016; протокол зборів від 06.04.2016; свідоцтво про право власності на майновий пай, серії ЖИ-6 № 330056, видане 07.04.2016 Скуратівської сільською радою Малинського району Житомирської області (а.с. 34-35 т.1).
42. Рішенням державного реєстратора Малинівської сільської ради Малинського району № 33360293 від 05.01.2017 вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на нежитлові будівлі з реєстраційним номером 899485818234, що розташований Житомирська область, Малинський район, с/рада Скуратівська, комплекс будівель та споруд №1, будинок 2, за суб`єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Заліски". Підставою виникнення права власності у ТОВ "Заліски" на нежитлові будівлі, комплекс будівель і споруд №2, об`єкти нежитлової нерухомості загальною площею 4185,5 м.кв. (корівник балансовою вартістю 160357,86 грн., телятник балансовою вартістю 103281,89 грн., силосна споруда балансовою вартістю 6360,65 грн., кормоцех балансовою вартістю 4400,00 грн.) вказано: акт приймання-передачі нерухомого майна б/н від 22.12.2016, підписаний між ТОВ "Заліски" та ОСОБА_1; протокол зборів засновників ТОВ "Заліски" №1 від 22.12.2016; інформаційна довідка з ДРРП № 57215795 від 12.042016 видана державним реєстратором Малинівської сільської ради Малинського району Житомирської області (а.с. 36-37 т.1).
43. Позивач також зазначає, що 13.07.2017 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування злочину передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, за фактом вчинення ОСОБА_6 (керівником ТОВ "Заліски") шахрайських дій щодо незаконного заволодіння майном П(ПО)СП "Скуратівське (а.с. 28 т.1).
44. Листом Скуратівської сільської ради №206 від 26.12.2018 адресованого на ім`я заступника начальника-начальнику СВ Малинського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області, повідомлено, що єдиний майновий сертифікат ЖИ-6 №330056 від 07.04.2016 на нежитлові будівлі, комплекс будівель та споруд №2, об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 4185,5 кв.м. в с.Заліски, Малинського району на ОСОБА_1 не видавався, ніхто з даного питання не звертався у сільську раду(а.с. 93 т.1).
45. Таким чином, позивач зазначає, що відгодівельник площею 1702,0 кв.м. знаходиться на балансі П(ПО)СП Скуратівське , а телятник площею 1610,5 кв.м., силосна траншея площею 762,6 кв.м., кормокухня площею 110,4 кв.м. розпайовані та знаходяться у власності пайовиків.
46. Позивач вказує, що майнова комісія П(ПО)СП "Скуратівське" жодних рішень, протоколів, щодо виділення в натурі та передачі у власність ОСОБА_1 , спірних об`єктів нерухомого майна не приймала. Акт приймання-передачі вказаного нерухомого майна між ОСОБА_1 та П(ПО)СП "Скуратівське" ніколи не підписувався. Майнові паї, що знаходяться у пайовиків підприємства ОСОБА_1 не викуповував, а тому єдиний майновий сертифікат йому не видавався.
47. Враховуючи, що право власності на оспорюване нерухоме майно виникло у ОСОБА_1 та в подальшому у ТОВ Заліски на підставі документів, які не видавались державними органами та органами місцевого самоврядування, тобто без дотримання правового порядку набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, у зв`язку з чим воно є таким, що набуте неправомірно.
48. Такими чином, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю" Заліски" про витребування у ТОВ "Заліски" та повернення у законне володіння П(ПО)СП "Скуратівське" відгодівельника площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29205955 від 12 квітня 2016 року; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року, оскільки вважає, що він вправі витребувати відгодівельник площею 1702,0 кв.м. у ТОВ Заліски , так як останній набув право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна безвідплатно від ОСОБА_1 , який в свою чергу оформив дане право на підставі документів, що не видавались та органами місцевого самоврядування, зокрема і майновою комісією П(ПО)СП Скуратівське , а тому не володів законним правом його відчужувати.
49. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.
50. Щодо вимоги позивача про витребування у ТОВ Заліски та повернення у законне володіння П(ПО)СП Скуратівське відгодівельник площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району, Житомирської області, колегія суддів зазначає наступне.
51. За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
52. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
53. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
54. Для визначення предмета позову, як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
55. З огляду на положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що може трактуватися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражається в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
56. Зокрема, стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
57. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
58. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
59. Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).
60. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/17.
61. За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.
62. Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача права або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
63. Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №917/750/19.
64. Як вбачається з матеріалів справи, позивач, посилаючись на приписи ст. 387, ч.3 ст. 388 ЦК України звернувся до суду з матеріально-правовою вимогою про витребування у відповідача та повернення у законне заволодіння позивача відгодівельника площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради Малинського району, Житомирської області.
65. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 не мав права відчужувати ТОВ "Заліски" спірне майно - відгодівельник площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області, який входить в комплекс будівель і споруд №2, об`єкти нежитлової нерухомості загальною площею 4185,5 м.кв., яке вибуло з володіння позивача не з його волі.
66. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
67. Одним із основних способів захисту права власності є віндикаційний позов, який визначають як позов про повернення свого майна з чужого незаконного володіння.
68. Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
69. Частиною 3 ст.388 Цивільного кодексу України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
70. При розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом.
71. Відповідачем у справах цієї категорії є особа, яка на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом, адміністративним актом чи договором.
72. Під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача мають бути враховані всі умови, передбачені ст.388 Цивільного кодексу України, а саме: 1) власник чи титульний володілець не повинен мати можливості здійснювати фактичне володіння над річчю; 2) майно, яке хоче повернути колишній власник чи титульний володілець, збереглося в натурі та перебувало у фактичному володінні іншої особи; 3) майно, яке підлягає віндикації, має бути індивідуально визначеним; 4) віндикаційний позов має недоговірний характер та спрямований на захист речових прав; 5) між позивачем і відповідачем мають бути відсутні договірні відносини, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів.
73. Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка володіє цим майном, (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача. Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.
74. Для застосування приписів ст. 388 ЦК України необхідною умовою є доведення позивачем, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з незаконного володіння, як у добросовісного так і у недобросовісного набувача, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № Б-24/27-02, від 29.04.2020 у справі №906/655/18.
75. Тобто до предмету доказування у віндикаційному позові, як вже зазначалося вище, входять факти, що підтверджують право власності позивача (інше суб`єктивне право титульного володільця) на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (безтитульний статус його володіння).
76. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно останній повинен надати суду відповідні докази.
77. Отже, можливість витребування майна за віндикаційним позовом залежить від того, є набувач майна добросовісним чи недобросовісним та від того, чи придбане майно набувачем відплатно чи безвідплатно.
78. Набувач майна визнається добросовісним, якщо він не знав і не міг знати про те, що особа, яка відчужила йому майно, не мала на це права.
79. У свою чергу, набувач, який, придбаваючи майно, знав або міг знати, що особа, яка здійснила відчуження майна, не мала на це права, визнається недобросовісним набувачем, наприклад, особа придбала майно у особи, яка не мала права його відчужувати. У недобросовісного набувача майно може бути витребувано у будь-якому разі.
80. Можливість витребування майна від добросовісного набувача залежить від того, чи набуто ним майно відплатно або безвідплатно.
81. Якщо майно було придбане за відплатним договором добросовісним набувачем, можливість його витребування залежить від того, яким саме чином майно вибуло з володіння позивача: за його волею чи поза неї.
82. Позивач має право витребувати майно у будь-якого набувача, в тому числі добросовісного, що відплатно придбав його, якщо майно: було загублене власником або іншою особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
83. Власник має право витребувати майно від добросовісного набувача в усіх випадках, коли він набув його безвідплатно.
84. Відповідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
85. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Арбітражного суду Житомирської області від 16.01.2001 у справі № 1/303"Б"/146 про визнання банкрутом КСП ім. Котовського замінено боржника КСП ім. Котовського, с.Скурати Малинського району Житомирської області, його правонаступником ПОСП "Скуратівське", с.Скурати Малинського району Житомирської області. В даній ухвалі судом зазначено, що до суду надійшло повідомлення Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, з якого вбачається, що КСП ім.Котовського, с.Скурати, Малинського району реформовано і його правонаступником є приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Скуратівське с.Скурати, Малинського району. У даному випадку відбулась реорганізація підприємства у формі перетворення.
86. Основним нормативно-правовим документом, який визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства є Закон України Про колективне сільськогосподарське підприємство за № 2114-ХІІ від 14.02.1992 року, який введено в дію 1 березня 1992 року Постановою Верховної Ради України від 14 лютого 1992 року за № 2115-ХІІ.
87. Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції Закону від 17.05.2001 №2409-III) визначені особливості реорганізації юридичної особи, створеної в організаційно-правовій формі колективного сільськогосподарського підприємства.
88. За приписами статті 31 вказаного Закону реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду. При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.
89. 03 грудня 1999 року Президентом України було видано Указ за № 1529/99 Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки , яким було вказано забезпечити всім членам КСП права вільного виходу з цих підприємств із земельними і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських фермерських господарств, селянсько-господарських кооперативів, господарських товариств, інших об`єктів господарювання, заснованих на приватній власності. Указ Президента України від 29.01.2001 року за № 62/2001 Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки прямо вказує, що завершення реформування аграрного сектора економіки на засадах приватної власності вважати невідкладним завданням органів виконавчої вклади країни.
90. На підставі зазначених указів прийнято низка правових документів, що регулювали дані правовідносини, а саме врегулювання та визначення порядку оформленні прав власності на майно, виділене в натурі власникам майнових паїв членів КСП. Серед основних нормативно-правових актів є наступні:
- Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року за № 177 Про врегулювання питань забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки ;
- Наказ Мінагрополітики України від 14.03.2001 року за № 62 Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств ;
- Наказ Мінагрополітики України від 14.03.2001 року за № 63 Про затвердження Порядку оформлення правонаступництва за зобов`язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств .
91. Відповідно до п. 4 Порядку оформлення правонаступництва за зобов`язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 №63 (далі - Порядок) основними умовами реорганізації є: прийняття вищим органом управління КСП рішення про реорганізацію; інвентаризація та паювання майна, визначення розміру паю кожного з членів КСП; створення юридичних осіб - правонаступників, до яких перейшли права та обов`язки реорганізованого КСП; визначення обсягів майнових прав та обов`язків КСП, що підлягають передачі кожному з правонаступників; виділення майна в рахунок майнових паїв членів КСП, які не стали засновниками новоутворених підприємств; затвердження вищим органом управління КСП переліку індивідуально визначеного майна, що підлягатиме передачі кожному з правонаступників у межах визначених для них обсягів правонаступництва; складання передавального або роздільного балансу; державна реєстрація підприємств-правонаступників; фактична передача майна новим власникам.
92. Згідно пунктів 6, 10 Порядку, реорганізація передбачає створення на базі КСП однієї або декількох юридичних осіб-правонаступників в один із таких способів: злиття, поділ, виділення або перетворення. При перетворенні КСП в інше підприємство, яке щойно виникло, переходять всі майнові права та обов`язки реорганізованого КСП.
93. Згідно з п. 13 Порядку при реорганізації КСП всі його члени припиняють членство в ньому і відповідно до чинного законодавства мають право на отримання майнового паю.
94. Згідно ухвали Арбітражного суду Житомирської області від 16.01.2001 у справі № 1/303"Б"/146 встановлено, що реорганізація КСП ім. Котовського відбулась у формі перетворення у Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Скуратівське .
95. Відповідно до пунктів 17, 19 Наказу, обсяг правонаступництва визначається за передавальним (роздільним) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов`язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства-правонаступника роздільний (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов`язками КСП .
96. Колегією суддів встановлено, що позивачем не надано суду передавальних (роздільних) актів (балансів) від КСП ім. Котовського до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Скуратівське , які б підтверджували правонаступництво права власності відгодівельника площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області П(ПО)СП "Скуратівське".
97. Натомість, позивач на підтвердження свого права власності на відгодівельник площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області надав наступні документи:
довідку П(ПО)СП "Скуратівське" від 21.07.2017 № 32 про те, що на балансі підприємства знаходяться об`єкти, розміщені на території бригади №2, села Заліски: телятник 4-х рядний № 2, залишкова вартість - 103281,89 грн; відгодівельник 4-рядний № 2, залишкова вартість - 214653,51грн; сінажна споруда, залишковою вартістю 25747,74 грн; "кормокухня", залишкова вартість 6264,79 грн. (а.с. 20 т.1);
книгу обліку по рахунку 10 "Основні засоби" розпайовані та нерозпайовані, з якої видно запис про те, що відгодівельник 4-х рядний бр № 2 , 1990 року, балансовою вартістю 381602,20 грн, залишковою вартістю на 01.01.2006 214653,51 грн. віднесений до нерозпайованого майна (а.с.25-26 т.1);
інвентаризаційний опис будівель та споруд станом на 01.01.1991(а.с. 202 т.1) та станом на 01.01.1997 (а.с. 203-214 т.1);
витяг з протоколу зборів співвласників П(ПО)СП "Скуратівське" № 5 від 31.10.2001 та перелік майна, що складає пайовий фонд КСП ім.Котовського та перелік майна під забезпечення боргів КСП ім.Котовського, затверджені рішенням загальних зборів КСП ім.Котовського Малинського району від 31.10.2001, оформленим протоколом №5 (а.с. 21-22, 216-218 т.1);
фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва станом на 31.12.2017 (а.с. 219 т.1);
звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію за 2012-2013 роки (а.с. 220-225 т.1);
протокол зборів співвласників П(ПО)СП "Скуратівське" від 05.05.2012, 19.02.2016, від 07.07.2017 (а.с. 154-155,156-159 т.2, 11-12 т.3).
98. Колегія суддів вважає довідку П(ПО)СП "Скуратівське" від 21.07.2017 № 32 про те, що на балансі підприємства знаходяться об`єкти, розміщені на території бригади №2 неналежним доказом, оскільки вказана довідка ніяким чином не підтверджена та відповідно не може бути прийнята судом до уваги як належний доказ існування майнових прав на відгодівельник площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області у П(ПО)СП "Скуратівське" .
99. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що перебування спірного майна у 2017 році на балансі позивача ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12.06.2007 у справі №3-1584кс07/28/18, від 29.01.2008 у справі №3-4658кс07.
100. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання позивача як на доказ права власності на перелік майна, що складає пайовий фонд КСП ім.Котовського та перелік майна під забезпечення боргів КСП ім.Котовського, затверджені рішенням загальних зборів КСП ім.Котовського Малинського району від 31.10.2001, оформленим протоколом №5, оскільки приймаючи до уваги принцип більшої вірогідності щодо зібраних доказів колегія суддів дійшла висновку, про неможливість затвердження вказаних документів рішенням загальних зборів КСП ім.Котовського Малинського району від 31.10.2001 тобто після 9 місяців як ухвалою Арбітражного суду Житомирської області від 16.01.2001 у справі № 1/303"Б"/146 про визнання банкрутом КСП ім. Котовського замінено боржника КСП ім. Котовського, с.Скурати Малинського району Житомирської області, його правонаступником ПОСП "Скуратівське".
101. Колегія суддів також звертає увагу на те, що книга обліку по рахунку 10 "Основні засоби" розпайовані та нерозпайовані, з якої видно запис про те, що відгодівельник 4-х рядний бр № 2 , 1990 року, балансовою вартістю 381602,20 грн, залишковою вартістю на 01.01.2006 214653,51 грн. віднесений до нерозпайованого майна; інвентаризаційний опис будівель та споруд станом на 01.01.1991 та станом на 01.01.1997; фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва станом на 31.12.2017; звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію за 2012-2013 роки; протокол зборів співвласників П(ПО)СП "Скуратівське" від 05.05.2012, 19.02.2016, від 07.07.2017 не є належними та допустимими доказами враховуючи приписи статтей 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86 ГПК України, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги позивача щодо права власності позивача на відгодівельник площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області.
102. Крім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача, як на доказ свого право власності на копії свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати), (а.с.15-54 т.3) та договори купівлі-продажу свідоцтв про право власності на майновий пай (а.с. 116-157 т.3), враховуючи наступне.
103. Так, постановою Кабінету Міністрів України Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки від 28.02.2001 №177 затверджено Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення.
104. Відповідно до цього Порядку визначаються розміри паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), у тому числі реорганізованих, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства, а також уточнення розмірів паїв у тих підприємствах, де майно призначалося, але не використано для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв`язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства.
105. Для визначення розмірів майнових паїв членів підприємств необхідно: затвердити Положення про порядок паювання майна; скласти список осіб, які мають право на майновий пай; визначити індивідуальні майнові паї.
106. Проект Положення про порядок паювання майна, який розробляється комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - комісія), визначає: право власності членів підприємства на пайовий фонд майна; критерії складання списку осіб, які мають право на майновий пай; дату, на яку проводиться розрахунок майнових паїв; методику розрахунку індивідуальних майнових паїв; порядок виділення майна в натурі співвласникам за їх бажанням у період паювання майна.
107. Положення затверджується загальними зборами членів підприємств, які є співвласниками його майна (далі - збори співвласників).
108. Відповідно до статей 7, 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", майно КСП належить його членам на праві спільної часткової власності і пайовий фонд їх майна складається з балансової вартості основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій та грошей.
109. Згідно ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, пай є власністю члена підприємства, право розпоряджатись своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.
110. Відповідно до п. 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 177 від 28 лютого 2001 року, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.
111. Пунктом 14 вказаного Порядку встановлено, що свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.
112. До зазначеного списку додаються такі документи: акт розрахунку уточненого пайового фонду; уточнена структура пайового фонду; уточнений перелік майна пайового фонду.
113. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.
114. Відповідно до п. 51 Постанови КМУ України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1127 від 25 грудня 2015 року, для державної реєстрації права власності у зв`язку із виділенням нерухомого майна в натурі власниками майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються: 1) свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою; 2) акт приймання-передачі нерухомого майна.
115. Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що підтвердженням права власності позивача на майно П (ПО)СП "Скуратівське", зокрема відгодівельника площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області має бути свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою та акт приймання-передачі такого нерухомого майна або рішення суду про визнання права власності на відповідне майно.
116. Однак, як вбачається з матеріалів справи позивач таких документів не надав, отже належними доказами не підтвердив та не довів, що саме він має визначені законом права на відгодівельник площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області.
117. Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановлено, що підставою виникнення права власності ТОВ "Заліски" на комплекс будівель і споруд №2 загальною площею 4185,5 м кв вказано акт приймання-передачі нерухомого майна б/н від 22.12.2016, складений між ТОВ "Заліски та ОСОБА_1, протокол зборів засновників ТОВ "Заліски" № 1 від 22.12.2016 та інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав (далі за текстом - ДРРП) № 57215795 від 12.04.2016 (а.с. 36 т. 2).
118. Згідно інформаційної довідки з ДРРП № 57215795 від 12.04.2016 (а.с. 27-28 т.2) підставою виникнення права власності ОСОБА_1 на комплекс будівель і споруд №2 загальною площею 4185,5 м. кв. в тому числі і спірний об`єкт нерухомості, зазначено рішення органу місцевого самоврядуваня № 7 від 06.04.2016, акт приймання-передачі нерухомого майна від 06.04.2016, протокол зборів майнової комісії П(ПО)СП "Скуратівське", свідоцтво на право власності на майновий пай ЖИ-6 в„– 330056 , виданий 07.04.2016 Скуратівською сільською радою Малинського району.
119. Також, згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ "Заліски", оформлене протоколом № 2 від січня 2017 року, пунктом 2 вирішено передати безоплатно на баланс ТОВ "Заліски" земельну ділянку загальною площею 1,9462 га, кадастровий номер 1823487200:06:000:0178, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, на якій знаходяться нежитлові будівлі, комплекс будівель і споруд № 2, загальною площею 4185,5 кв. м., що є власністю ТОВ "Заліски" (а.с. 72 т.2).
120. 05 січня 2017 між ОСОБА_1 та ТОВ "Заліски" підписано акт приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Заліски", згідно якого здійснено приймання-передачу земельної ділянки загальною площею 1,9462 га, кадастровий номер 1823487200:06:000:0178, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, на якій знаходяться нежитлові будівлі, комплекс будівель і споруд № 2, загальною площею 4185,5 кв. м., що є власністю ТОВ "Заліски" та належать ОСОБА_1 , згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в якості майнового внеску ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ "Заліски" на підставі Протоколу № 2 установчих зборів засновників (учасників) ТОВ "Заліски" від 05.01.2017 (а.с. 73 т.2).
121. Відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07 лютого 2014 року № 5, під час розгляду позову власника про витребування майна, переданого як вклад до статутного (складеного) капіталу господарського товариства, суд має враховувати, що отримання майна, як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права учасника господарського товариства.
122. Отже, спірне майно перебуває у власності ТОВ Заліски у зв`язку з переданням такого ОСОБА_1 , як внеску до статутного капіталу, відтак товариство отримала майно за відплатним договором, оскільки ОСОБА_1 набув прав учасника цього товариства. Передавши до статутного капіталу в якості внеску своє майно, ОСОБА_1 набув прав учасника цього товариства. У зв`язку з цим, така передача майна не є безоплатною, а ТОВ Заліски стало його власником.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006755316 від 12.06.2020 ОСОБА_1 станом на дати подання позову 10.07.2019 та прийняття оскаржуваного рішення від 04.02.2020 відсутній в переліку засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Заліски".
123. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зважаючи на підстави виникнення права власності у ТОВ "Заліски" на спірне майно, про які вказано у рішенні про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33360293 від 05.01.2017 відповідач набув право власності за відплатним договором в результаті передання майна третьою особою - ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ "Заліски", тобто відповідач є добросовісним набувачем комплексу будівель і споруд № 2, загальною площею 4185,5 кв. м. та спірного об`єкта нерухомості - відгодівельника площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району, Житомирської області.
124. Згідно з положеннями статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
125. Однак, позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що відгодівельник площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району, Житомирської області був загублений власником чи вказане майно було викрадене у позивача.
126. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння не з їхньої волі іншим шляхом, відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника або особи у володінні якої воно перебувало на законних підставах.
127. Крім того, колегія суддів вважає безпідставним доведення позивачем факту відчуження добросовісному набувачу такого майна особою, яка не мала права цього здійснювати посиланням на наявність кримінального провадження відомості про яке 13.07.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017060000000589 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
128. Колегія суддів зазначає, що ознаки шахрайства виникають лише у разі доведеності в порядку кримінального провадження ознак цього шахрайства.
129. Водночас у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (вирок суду) притягнення певних осіб у визначеному чинним законодавством порядку до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, яке передбачене статтею 190 Кримінального кодексу України, та встановлення в межах відповідного провадження шахрайства керівника ТОВ "Заліски" ОСОБА_6.
130. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що сама лише наявність кримінального провадження за ознаками певного кримінального правопорушення не є достеменним свідченням вчинення діяння, а отже, у даному випадку проведення досудового розслідування за провадженням №12017060000000589 не є належним доказом того, що керівник ТОВ "Заліски" ОСОБА_6 є шахраєм щодо набуття спірного майна - відгодівельника площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району, Житомирської області, що фактично виключає можливість стверджувати, що протокол зборів уповноважених громадян-співвласників майна П(ПО)СП Скуратівське від 06.04.2016 року та акт прийому передачі нежилих приміщень від 06.04.2016 року є такими, що вчинені без волі позивача іншим шляхом.
131. При цьому, позивач під час розгляду справи не надав суду доказів скасування або визнання недійсним протоколу зборів уповноважених громадян-співвласників майна П(ПО)СП Скуратівське від 06.04.2016 року та акту прийому передачі нежилих приміщень від 06.04.2016 року, які стали підставою для набуття права власності на нежитлові будівлі, комплекс будівель і споруд № 2, об`єкти житлової нерухомості загальною площею 4185,5 м.кв. ОСОБА_1 в тому числі відгодівельника площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району, Житомирської області.
132. Таким чином, спірне майно вибуло з володіння позивача саме за його волею, оскільки саме зборами уповноважених громадян-співвласників майна П(ПО)СП Скуратівське від 06.04.2016 року було вирішено виділити в натурі ОСОБА_1 спірні нежилі приміщення, що унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача та задоволення позову у цій справі в частині витребування у ТОВ "Заліски" та повернення у законне володіння П(ПО)СП "Скуратівське" відгодівельника площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області .
133. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що спірне майно вибуло з володіння позивача саме за його волею, що, як зазначено вище, унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача та задоволення в цій частині позову у даній справі.
134. Щодо вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року, колегія суддів зазначає наступне.
135. В обґрунтування вказаної позовної вимоги позивач в позовній заяві зазначив, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року, яким проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ Заліски , комплексу будівель та споруд №1 будинок 2, форма власності: приватна на нежитлові будівлі з реєстраційним номером 899485818234, що розташований Житомирська область, Малинський район, с/рада Скуратівська, прийняте державним реєстратором на підставі акту приймання - передачі б/н від 22 грудня 2016 року, протоколу зборів засновників ТОВ Заліски №1 від 22 грудня 2016 року, інформаційної? довідки з Державного реєстру речових прав №57215795 від 12 квітня 2016 року. Враховуючи, що ТОВ Заліски набуло право власності на вищезазначений комплекс будівель і споруд внаслідок прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29205955 від 12 квітня 2016 року, яке постановлено на підставі документів, які фактично не видавались, а тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року також порушує законне право позивача на володіння, користування і розпорядження відгодівельником площею 1702,0 квадратних метрів, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
136. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(тут і далі - в редакції на момент реєстрації прав за ТОВ Заліски ) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
137. Відповідно до вимог частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
138. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або ж подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
139. Отже, під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі - відомості з Державного земельного кадастру.
140. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
141. Суд першої інстанції, розглянувши позовну вимогу позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року за відповідачем ТОВ "Заліски" по суті дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в даній частині, пославшись на те, що позивач під час розгляду справи не довів належними та допустимими доказами обставини щодо неправомірності набуття права власності на нежитлові будівлі, комплекс будівель і споруд № 2 , об`єкти житлової нерухомості загальною площею 4185,5 м.кв. ОСОБА_1, а також матеріали справи не містять доказів скасування або визнання недійсним рішення зборів засновників ТОВ "Заліски", оформленого протоколом №1 від 22.12.2016, яке стало підставою для набуття права власності на нежитлові будівлі, комплекс будівель і споруд № 2, об`єкти житлової нерухомості загальною площею 4185,5 м.кв. ТОВ "Заліски", вимоги позивача про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29205955 від 12 квітня 2016 року та № 33360293 від 05 січня 2017 є безпідставними.
142. Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю, викладений у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).
143. Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).
144. Колегія суддів звертає увагу, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (див. пункт 5.17 постанови від 4 вересня 2018 року у справі № 915/127/18). Проте у випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права також не є належним способом захисту прав позивача.
145. Так, однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (див. пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).
Відтак, вимога позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року задоволенню не підлягає.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц (п.74- п.76 вказаної постанови) .
146. Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
147. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року проведено за ТОВ Заліски" державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на нежитлові будівлі з реєстраційним номером 899485818234, комплекс будівель та споруд №1, будинок 2 (корівник балансовою вартістю 160357,86 грн, телятник балансовою вартістю 103281,89 грн., силосна споруда - балансовою вартістю 6360,65 грн., кормоцех балансовою вартістю 4400,00 грн.), що розташований Житомирська область, Малинський район, с/рада Скуратівська .
148. Проте, позивач заявляючи вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року не мотивував правових підстав для скасування вказаного рішення в частині реєстрації права власності за ТОВ "Заліки" телятника балансовою вартістю 103281,89 грн., силосної споруди - балансовою вартістю 6360,65 грн. та кормоцеху балансовою вартістю 4400,00 грн, а також не надав доказів, що корівник це і є відгодівельник площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району, Житомирської області, що є предметом судового розгляду.
149. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року , яким проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ Заліски , комплексу будівель та споруд №1 будинок 2, форма власності: приватна на нежитлові будівлі з реєстраційним номером 899485818234 в який входять корівник балансовою вартістю 160357,86 грн, телятник балансовою вартістю 103281,89 грн., силосна споруда - балансовою вартістю 6360,65 грн., кормоцех балансовою вартістю 4400,00 грн., що розташований Житомирська область, Малинський район, с/рада Скуратівська, не підлягають задоволенню з мотивів викладених в даній постанові.
150. За приписами ч.4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
151. Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції не врахував у даній справі висновків щодо застосування норм права, викладених у вищезгаданих постановах Верховного Суду та розглянув спір в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року за ТОВ "Заліски" по суті та відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав недоведеності порушення прав позивача у спірних правовідносинах, в той час як пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
152. В свою чергу, оскільки суд першої інстанції прийняв в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року правильне процесуальне рішення про відмову в позові, але не з мотивів обрання позивачем неефективного способу захисту прав, тобто з помилковим застосуванням норм матеріального права, то наявні підстави для зміни мотивувальної частину рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 у справі №906/694/19 в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року, виклавши її в редакції цієї постанови.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16.
153. Щодо позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29205955 від 12 квітня 2016 року за ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.
154. В позовній заяві позивач обґрунтовує вказану вимогу наступним: " 12 квітня 2016 року, державним реєстратором Малинського районного управління юстиції Житомирської області Камаєвою Людмилою Сергіївною, зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на нежитлові будівлі - комплекс будівель і споруд № 2, що розташовані на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області, а саме: - відгодівельник площею 1702,0 квадратних метрів, залишковою вартістю 214 653 гри. 51 коп.; - телятник площею 1610,5 квадратних метрів, залишковою вартістю 103 281 грн. 89 коп.; - силосна траншея площею 762,6 квадратних метрів, залишковою вартістю 25 747 грн. 74 коп.; - кормокухня площею 110,4 квадратних метрів, залишковою вартістю 6 264 грн. 79 коп.
05 січня 2017 року право власності ОСОБА_1 на вищевказаний комплекс будівель і споруд, перереєстровано державним реєстратором Малинської сільської ради Малинського району Камаєвою Людмилою Сергіївною на ТОВ Заліски , на підставі акту приймання- передачі нерухомого майна б/н від 22 грудня 2016 року, протоколу зборів засновників ТОВ Заліски №1 від 22 грудня 2016 року та інформаційної довідки № 57215795 від 12 квітня 1016 року.
Позивач, вважає, що ОСОБА_1 неправомірно заволодів вказаними об`єктами нерухомого майна, яке на правових підставах належать П(ПО)СП Скуратівське та пайовикам підприємства, у зв`язку з чим дане майно підлягає поверненню законним власникам, що підтверджується наступним.
Рішенням загальних зборів КСП ім. Котовського Малинського району від 31 жовтня 2001 року, протокол №5, затверджено перелік майна, що складало пайовий фонд підприємства. Даним переліком визначено, що до майна яке підлягало розпаюванню, відносилось: телятник чотирьохрядний, сінажна споруда (силосна траншея) та кормоцех і кормокухня).
Відгодівельник чотирьохрядний № 2 віднесено до переліку майна під забезпечення боргів КСП ім. Котовського Малинського району, що затверджено рішенням загальних зборів від 31 жовтня 2001 року.
Ухвалою Арбітражного суду Житомирської області від 20 січня 2001 року в судовій справі № І/300"б"/146, КСП імені Котовського замінене правонаступником П(ПО)СП Скуратівське в якості відповідача у справі по банкрутство.
Таким чином, П(ПО)СП Скуратівське , яке створене внаслідок реорганізації КСП імені Котовського, набуло право власності відгодівельник площею 1702,0 квадратних метрів, що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області.
Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29205955 від 12 квітня 2016 року, державного реєстратора Малинського районного управління юстиції Житомирської області Камаєвою Людмилою Сергіївною, на підставі наступних документів: рішення Скуратівської сільської ради № 7 від 06 квітня 2016 року, акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 06 квітня 2016 року, протоколу зборів майнової комісії П(ПО)СП Скуратівське б/н від 06 квітня 2016 року, свідоцтва про право власності на майновий пай серії ЖИ -6 № 330056 виданий 07 квітня 2016 року, зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, комплекс будівель і споруд №2, площею 4185,5 кв.м. за ОСОБА_1 .
Проте, відповідно до матеріалів досудового розслідування в кримінальному провадженні № 120170600800000589 від 13 липня 2017 року, встановлено, що рішення Скуратівської сільської ради № 7 від 06 квітня 2016 року, щодо передачі права власності на об`єкт нерухомого майна нежитлові будівлі, комплексу споруд №2, об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 4185,5 квадратних метрів, Скуратівською сільською радою - не приймалось. Крім того, свідоцтво про право власності на майновий пай ЖИ-6 № 330056 датоване 7 квітня 2016 року, на нежитлові будівлі, комплекс будівель та споруд №2 об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 4185.5 квадратних метрів, ОСОБА_1 не задавався та ніхто з цього приводу до Скуратівської сільської ради не звертався.
Як вже зазначалось, відгодівельник площею 1702,0 квадратних метрів знаходяться на балансі П(ПО)СП Скуратівське , а телятник площею 1610,5 квадратних метрів, силосна траншея площею 762,6 квадратних метрів, кормокухня площею 110,4 квадратних метрів розпайовані та знаходяться у власності пайовиків. Майнова комісія П(ПО)СП Скуратівське жодних рішень, протоколів, щодо виділення в натурі та передачі у власність ОСОБА_1 оспорюваних об`єктів нерухомого тайна, не приймала. Акт приймання - передачі вказаного нерухомого майна між ОСОБА_1 та П(ПО)СП Скуратівське також ніколи не існував, а тому і не підписувався. Майнові паї, що знаходяться у пайовиків підприємства ОСОБА_1 не викуповував, а тому єдиний майновий сертифікат йому не видавався.
Таким чином, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29205955 від 12 квітня 2016 року прийняте на підставі документів, які не видавались органами місцевого самоврядування, майновою комісією П(ПО)СП Скуратівське , а тому прийнято всупереч правовому порядку набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, передбаченого Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а тому порушує законне право позивача на володіння, користування і розпорядження відгодівельником площею 1702,0 квадратних метрів, у зв`язку з чим підлягає скасуванню."
155. Позивач обґрунтовує позовну вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29205955 від 12 квітня 2016 року тим, що фізична особа ОСОБА_1 є порушником його прав власності на відгодівельник площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області та шахрайськими діями заволодів вказаним майном.
156. Однак, Приватне (приватно-орендне) сільськогосподарське підприємство "Скуратівське" визначило відповідачем щодо вкзаної позовної вимоги ТОВ Заліски , фактично оспорюючи правомірність наявності права власності на нерухоме майно, зокрема: відгодівельник площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району, Житомирської області за третьою особою - ОСОБА_1 у даній справі .
157. Судова колегія відзначає, що вказана позовна вимога має бути заявлена до особи, на ім`я якої зареєстровано право власності на відгодівельник площею 1702,0 кв.м., що розташований на території Скуратівської сільської ради, Малинського району Житомирської області, оскільки предмет спору в цій частині безпосередньо стосується її прав та обов`язків. Однак при вирішенні спору за цим позовом ОСОБА_1 не був залучений до участі у справі як відповідач, а визначений позивачем у позовній заяві, як третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с.107-111 т.1) та залучений третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ухвалою суду першої інстанції від 14.08.2019 при відкритті провадження у справі (а.с. 1-2 т.1).
158. Разом тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 923/705/18 вказано, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення та/чи запису про проведену державну реєстрацію права має бути особа, право якої зареєстровано, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.
159. Колегія суддів дослідивши характер правовідносин у цій справі, предмет спору та суб`єктний склад, з`ясувавши обставини справи дійшла наступного висновку.
160. Відповідно до частин другої та третьої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
161. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).
162. Підвідомчість господарських справ установлено статтею 20 ГПК України, за змістом пунктів 6, 10, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.
163. Натомість відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
164. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
165. Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
166. Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).
167. Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження майном регулюються, зокрема, приписами ЦК України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Норми, які застосовуються судами при вирішенні спорів, пов`язаних із захистом права власності, наведено і в законах Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень , Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності , Про виконавче провадження , Про іпотеку тощо.
168. Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, права власності на майно), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.
169. Враховуючи, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29205955 від 12 квітня 2016 року , а саме: права власності ОСОБА_1 на комплекс будівель і споруд №2, об`єкти нежитлової нерухомості загальною площею 4185,5 м.кв., такий спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки цієї фізичної особи, а позов в цій частині фактично заявлено з метою захисту цивільного права.
170. Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним і Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Має значення також і суб`єктний склад саме сторін правовідносин та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.
171. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а згідно із пунктом 1 частини першої статті 231 цього Кодексу господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
172. Наведені норми процесуального права підлягають застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.
173. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції та розглядаючи апеляційну скаргу в межах її доводів і вимог, вважає, що вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у сфері відносин щодо захисту права власності, за фізичною особою ОСОБА_1 , безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами ЦПК України. Наведене відповідає висновкам, викладеним раніше Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі №361/3009/16-ц, 07 листопада 2018 року у справах № 488/6211/14-ц та № 488/5027/14-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 485/1472/17, від 15 травня 2019 року у справах № 522/7636/14-ц та № 469/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 911/2258/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 22.01.2020 року у справі №910/1809/18, відступати від яких немає правових підстав.
174. Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 01.04.2020 у справі 520/13067/17, від 07.04.2020 у справі №904/3657/18 викладено правову позицію, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права (пункт 5.17 постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18); пункт 5.17 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18); пункт 28.3 постанови від 14 листопада 2018 року у справі № 813/1462/17 (провадження № 11-997апп18); постанова від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження 11-474апп19).
178. Отже, з огляду на характер правовідносин у цій справі, предмет спору, суб`єктний склад учасників справи та з`ясовані судом апеляційної інстанції обставинами справи, колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29205955 від 12 квітня 2016 року, яким зареєстровано право власності за фізичною особою - ОСОБА_1 , зокрема: комплексу будівель та споруд №1 будинок 2, форма власності: приватна на нежитлові будівлі з реєстраційним номером 899485818234 в який входять корівник балансовою вартістю 160357,86 грн, телятник балансовою вартістю 103281,89 грн., силосна споруда - балансовою вартістю 6360,65 грн., кормоцех балансовою вартістю 4400,00 грн., що розташований Житомирська область, Малинський район, с/рада Скуратівська, що в свою чергу є наслідком скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 у справі №906/694/19 в цій частині.
179. Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що у разі закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29205955 від 12 квітня 2016 року, яким зареєстровано право власності за фізичною особою - ОСОБА_1 , судом не надається оцінка щодо підставності чи безпідставності набуття права власності ОСОБА_1 на підставі документів: рішенню Скуратівської сільської ради № 7 від 06 квітня 2016 року, акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 06 квітня 2016 року, протоколу зборів майнової комісії П(ПО)СП Скуратівське б/н від 06 квітня 2016 року, свідоцтва про право власності на майновий пай серії ЖИ -6 в„– 330056 виданий 07 квітня 2016 року, заяв свідків громадянок ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , оскільки вказані документи підлягають вивченню під час дослідження доказів у суді загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства у випадку звернення П(ПО)СП Скуратівське з цивільним позовом до ОСОБА_1 про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29205955 від 12 квітня 2016 року.
180. Поряд з цим, розглянувши клопотання позивача про витребування у ТОВ Заліски документи, на підставі яких було створено дане підприємство (заяви, протоколи, статут); документи, які підтверджують формування учасниками статутного фонду підприємства(акти приймання-передачі, банківські виписки, тощо); документи, які стали підставою для виходу з числа учасників товариства громадянина ОСОБА_1 (заяви, протоколи, статут); документи, які підтверджують факт повернення ОСОБА_1 його частки статутного фонду товариства (акти приймання-передачі, банківські виписки, тощо); документи, які підтверджують законність отримання товариством юридичної адреси: АДРЕСА_1 колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки документи, які просить витребувати позивач стосуються реєстрації та діяльності юридичної особи ТОВ Заліски та не можуть бути предметом дослідження у даній справі з огляду на предмет спору та обставини, які підлягають доказуванню. Фактично вищевказані документи, які просить позивач витребувати у відповідача, стосуються виключно корпоративних відносин ТОВ Заліски з учасниками даного товариства.
182. Згідно ч. 1 ст. 278 ГПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
183. Частиною 4 ст. 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
184. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 у справі №906/694/19 в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29205955 від 12 квітня 2016 року підлягає скасуванню. Провадження у справі №906/694/19 в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29205955 від 12 квітня 2016 року, закрити. Мотивувальну частину рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 у справі №906/694/19 в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року змінити, виклавши її в редакції цієї постанови. В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 у справі №906/694/19 залишити без змін.
185. Оскільки, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29205955 від 12 квітня 2016 року та не ухвалює нового судового рішення, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного (приватно-орендне) сільськогосподарського підприємства "Скуратівське" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 у справі №906/694/19 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 у справі №906/694/19 в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29205955 від 12 квітня 2016 року, скасувати.
3. Провадження у справі №906/694/19 в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29205955 від 12 квітня 2016 року, закрити.
4. Мотивувальну частину рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 у справі №906/694/19 в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33360293 від 05 січня 2017 року змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.
5. В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 у справі №906/694/19 залишити без змін.
6. Справу №906/694/19 повернути Господарському суду Житомирської області.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "22" червня 2020 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2020 |
Оприлюднено | 22.06.2020 |
Номер документу | 89937693 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Гудак А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні