Рішення

від 22.06.2020 по справі 160/5807/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року Справа № 160/5807/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасне комфортне будівництво до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

27.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Сучасне комфортне будівництво з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 07.02.2020 року № 0003480504.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок податкового органу щодо заниження сум орендної плати по земельним ділянкам є неправомірним, незаконним та таким, що суперечить чинному законодавству, отже, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області підлягає визнанню протиправним та має бути скасованим.

Позивач зазначає, що для обчислення суми орендної плати та подання податкової декларації ТОВ Сучасне комфортне будівництво сформовано запит через Центр надання адміністративних послуг м. Дніпра та отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та отримано витяги про нормативну грошову оцінку землі по земельним ділянкам у 2017 та 2018 роки.

Позивач звертає увагу, що витяги, які сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області у 2019 році на запит контролюючого органу містять відмінні показники, ніж ті, що були відображені у витягах, сформованих ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області на запит ТОВ Сучасне комфортне будівництво станом на 2017, 2018 рік, що в результаті призвело до збільшення суми орендної плати по вказаним земельним ділянкам. Відмінні показники: цільове призначення земельної ділянки з 12.04 на 12.11 та зміни Кф з 1,00 на 2,50.

Крім того, позивач зазначає, що ТОВ Сучасне комфортне будівництво заяви про зміни до поземельної книги та витягів з нього за 2017, 2018 рік го ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області не подавало, нормативна грошова оцінка з 2016 року не змінювалась. Тобто, підстав вносити відомості до поземельної книги підприємства та формувати витяги з неї у ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області не було. Крім того, відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 25.11.2016р. № 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.2.2016 року № 1647/29777, не передбачено формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за минулі періоди, тому на думку позивача, формування витягів суперечить нормам діючого законодавства, а також не відповідає формі Витягу, передбаченій у додатку 9, яка затверджена порядком № 489.

Позивач стверджує, що орендна плата за земельні ділянки в період 2017, 2018 роки сплачена в повному обсязі. Отримавши від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідний Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача на виконання вимог п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України правомірно розрахував суму орендної плати за 2017, 2018 роки, задекларувавши її в податковій декларації з плати за землю.

Ухвалою суду від 01.06.2020 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. Відповідач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно на підставі чинного на момент винесення законодавства та Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованих і затверджених відділом у м. Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

На думку відповідача, заявляючи позовні вимоги, позивач фактично просить суд надати правову оцінку затверджених відділом у м. Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.

Зазначені витяги мають ознаки індивідуального акту та породжують правові наслідки для позивача, а тому надання правової оцінки щодо правомірності прийняття витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, повинно бути окремим предметом судового спору та не може вирішуватись судом у межах заявлених вимог у цій справі.

Таким чином, відповідач зазначає, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі чинних Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

19.06.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив про те, що контролюючий орган керувався витягами, які були сформовані у 2019 році та містять відмінні показники для формування сум орендної плати ті відображення їх у податковій декларації. Тому, позивач вважає, що податковий орган діяв не у спосіб та порядок, визначений законодавством, що в результаті призвело до порушення прав та законних інтересів позивача. Також, позивач зазначив, що при вирішенні адміністративної справ дослідження судом питання правомірності отримання контролюючим органом таких витягів є запорукою всебічного та повного з`ясування обставин справи, що відповідає положенням КАС України.

Тому, позивач просить суд залучити відповідь на відзив до матеріалів справи та прийняти її до уваги при винесенні судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення від 24.12.2019р. №1766 та відповідно до наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.12.2019р. №1858-п, посадовими особами контролюючого органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасне комфортне будівництво (код ЄДРПОУ 35112053) з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебуває в користуванні ТОВ Сучасне комфортне будівництво на підставі договорів оренди землі від 24.04.2015 року загальною прощею 0,0887 га, з яких 0,0296 га у користуванні ТОВ Сучасне комфортне будівництво (кадастровий номер - 1210100000:03:278:0005) та від 26.07.2016 року загальною площею 0,2972 га (кадастровий номер - 1210100000:03:057:0044) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №656/04-36-05-04/35112053 від 11.01.2020 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Сучасне комфортне будівництво (код ЄДРПОУ 35112053), з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають в користуванні ТОВ СКБ на підставі договорів оренди землі від 24.04.2015 року загальною прощею 0,0887 га, з яких 0,0296 га у користуванні ТОВ СКБ (кадастровий номер - 1210100000:03:278:0005) та від 26.07.2016 року загальною площею 0,2972 га (кадастровий номер - 1210100000:03:057:0044) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року , відповідно до висновків якого підприємством порушено:

- пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16, пп. 271.1.1 п. 271.1, ст. 285, ст.286, ст. 287, ст. 288, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території (463) Соборного району м. Дніпра на суму 318 513,45 грн., у тому числі за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року - 192 236,75 грн. та за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - 143 948,94 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача були подані заперечення на акт № 656/04-36-05-04/35112053 від 11.01.2020 року.

Листом від 04.02.2020 року № 12285/10/04-36-05-04 позивача повідомлено, що висновок акту 656/04-36-05-04/35112053 від 11.01.2020 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СКБ щодо встановлених порушень вимог податкового законодавства є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного податкового законодавства України.

На підставі акта перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 07.02.2020 р. №0003480504, яким ТОВ Сучасне комфортне будівництво збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб , код платежу 18010600 на суму 420 232,11 грн., з яких: за податковими зобов`язаннями 336 185,09 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 84046,42 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Державної податкової служби України з відповідною скаргою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2020 р. №0003480504, в повному обсязі.

Рішенням ДПС від 24.04.2020 року №14398/6/99-00-08-05-06-06 про результати розгляду скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 р. №0003480504, а скаргу ТОВ Сучасне комфортне будівництво - без задоволення.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач оскаржив його до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

За змістом п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі - орендна плата).

Згідно зі с. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У даному спірному випадку відповідачем збільшено підприємству, як користувачу земельної ділянки, суму грошового зобов`язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб.

Підпунктом 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України передбачено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є нормативно-грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст.274 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 286.2 ст.286 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, зокрема, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п. п.288.5.2).

Нормами п.п.271.1.1п.271.1ст.271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Пунктом 289.1ст.289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з п.289.3ст.289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищенаведені правові норми у контексті спірних правовідносин свідчать про те, що розмір орендної плати за землю має обчислюватись платником податків на підставі умов договору оренди і з дотриманням вимог Податкового кодексу України, який передбачає визначення орендної плати, виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, і величину цього коефіцієнту щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за певною формулою. При цьому, з моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки.

Судом встановлено, що 24.04.2015 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасне комфортне будівництво (орендар) укладено договір оренди землі, предметом якого є те, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню комплексу технічного обслуговування автотранспорту з автомийкою, яка знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1 . Договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. та зареєстровано в реєстрі за №319.

Підставою для укладання договору оренди земельної ділянки було рішення міської ради від 28.01.2015 року № 39/60.

Об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 0,0887 га, площа частки, за яку справляється орендна плата становить 33,34 % або 0,0296. Код КВЦПЗ: 12.04 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства). Кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:03:278:0005.

16.04.2019 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасне комфортне будівництво (орендар), було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, відповідно до змісту якої сторони вирішили поновити договір оренди на десять років, починаючи з 20.06.2017 року.

Відповідно до даної угоди, код КВЦПЗ: 12.11 (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначена у витязі технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі - Витяг), що додається до договору. Цей витяг є невід`ємною частиною договору та є підставою для розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена. Розмір орендної плати встановлюється рішенням Дніпровської міської ради відповідно до вимог Податкового кодексу України. У разі затвердження міською радою нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, зміна нормативної грошової оцінки проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору. Зазначені зміни відображаються у Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Додаткова угода посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Пустовим С.В.та зареєстровано в реєстрі за № 198.

Крім того, судом встановлено, що 26.07.2016 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасне комфортне будівництво (орендар) укладено договір оренди землі, предметом якого є те, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню будівлі сервісного центру легкового автотранспорту та гаража, яка знаходиться за адресою : по АДРЕСА_2 ). Договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. та зареєстровано в реєстрі за № 581.

Підставою для укладання договору оренди земельної ділянки було рішення міської ради від 28.01.2015 року № 41/60 та від 08.06.2016 № 184/9.

Згідно умов договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2972 га.

Код КВЦПЗ: 12.04 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства). Кадастровий номер 1210100000:03:057:0044.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена у довідці про нормативну грошову оцінку (витяг із технічної документації із землеустрою щодо нормативної грошової оцінки), що додається до договору. Ця довідка є невід`ємною частиною договору та є підставою для вирахування державного мита та розрахунку орендної плати за землю.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться без внесення змін та доповнень до даного договору. Зазначені зміни відображаються лише у витягу із технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розрахунку орендної плати, що є невід`ємним додатком до даного договору.

Так, судом встановлено, що позивачем отримані витяги № 241/86-17 від 02.02.2017р. та № 372/0/197 від 07.02.2018 року з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до вищевказаних земельних ділянок.

На підставі зазначених витягів були сформовані податкові декларації з орендної плати за 2017 та 2018 роки.

В матеріалах справи містяться уточнюючі податкові декларації за 2017 та 2018 роки, які направлено до ДПС України, що підтверджується квитанціями № 2.

При складанні наведених податкових декларацій, позивач використовував дані Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складені Головним управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, а саме:

- за 2017 рік: від 02.02.2017 року № 241/86-17 по земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:278:0005, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1 920 876,96 грн., коефіцієнт Кф 1,00, КВЦПЗ - 12.04;

- за 2018 рік: від 07.02.2018 року № 372/0/197-18 по земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:278:0005, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1 920 876,96 грн., коефіцієнт Кф 1,00, КВЦПЗ - 12.04;

- за 2017 рік: від 02.02.2017 року № 238/86-17 по земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:057:0044, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 3 971 018,98 грн., коефіцієнт Кф 1,00, КВЦПЗ - 12.04;

- за 2018 рік: від 07.02.2018 року № 370/0/197-18 по земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:057:0044, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 3 971 018,98 грн., коефіцієнт Кф 1,00, КВЦПЗ - 12.04;

Із аналізу наведених норм законодавства та встановлених обставин, можна дійти висновку, що при врахуванні позивачем відомостей із витягів, виданих Головним управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 02.02.2017 року та 07.02.2018 року із коефіцієнтом Кф1,0, при формуванні розміру орендної плати за користування наведеними вище земельними ділянками та визначенні у своїх податкових деклараціях сум орендної плати за 2017 та 2018 роки, позивач діяв з дотриманням вимог вищенаведених норм чинного на той час податкового законодавства.

Разом з тим, як свідчить зміст акту перевірки, вищенаведені факти визначення позивачем розміру орендної плати за користування земельними ділянками за 2017 та 2018 роки у деклараціях з орендної плати за 2017 та 2018 рік на підставі Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складених Головним управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 02.02.2017 року та 07.02.2018 року взагалі не були враховані, а для визначення збільшення розміру грошового зобов`язання за землю за 2017 та 2018 роки відповідачем були обрані інші витяги, видані 20.08.2019 року та 21.08.2019 року з коефіцієнтом Кф 2,5, а саме:

- № 1508-5276 від 20.08.2019 року станом на 2017 рік по земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:278:0005, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 4 802164,68 грн., коефіцієнт Кф 2,50, КВЦПЗ - 12.11;

- № 1508-5275 від 20.08.2019 року станом на 2018 рік по земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:278:0005, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 4 802164,68 грн., коефіцієнт Кф 2,50, КВЦПЗ - 12.11;

- № 1508-5278 від 21.08.2019 року станом на 2017 рік по земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:057:0044, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 9 927531,48 грн., коефіцієнт Кф 2,50, КВЦПЗ - 12.11;

- № 1508-5279 від 21.08.2019 року станом на 2018 рік по земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:057:0044, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 9 927531,48 грн., коефіцієнт Кф 2,50, КВЦПЗ - 12.11.

Проте, використання відповідачем при перевірці позивача вищенаведених витягів, які були сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 20.08.2019 року та 21.08.2019 року станом на 2017 та 2018 роки є протиправним та таким, що суперечить чинному законодавству, виходячи з наступного.

За приписами ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частити першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999р. №1-рп/99 у справі №1-7/99 встановлено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою чинності, тобто, до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, збільшуючи грошове зобов`язання з орендної плати за землю за 2017 та 2018 роки на підставі Витягів 1508-5276 від 20.08.2019 року, № 1508-5275 від 20.08.2019 року, № 1508-5278 від 21.08.2019 року, № 1508-5279 від 21.08.2019 року, які були відсутні у 2017 та 2018 роках, суд вважає, що відповідач застосував їх зворотню дію в часі, що суперечить ст.58 Конституції України.

Окрім того, суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.5 Закону України Про оцінку земель грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку; орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ст.13 Закону України Про оцінку земель .

Згідно до ч.1 ст.15 Закону України Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій (ст. 18 Закону України Про оцінку земель ).

Статтею 20 Закону України Про оцінку земель визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У відповідності до вимог ст. 23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, утворено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Відповідно до п.1 Положення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016р. №308, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

За п.п.4 п.4 вказаного Положення, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері.

Відповідно до п.2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. №213 (далі Методика), дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що вказаними нормам законодавства на Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як суб`єкта владних повноважень, покладені обов`язки щодо видачі лише Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, при цьому, нормативна грошова оцінку земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками такої технічної документації із землеустрою, тобто, проведення нормативної грошової оцінки землі, у тому числі і визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), а також і зміна таких показників, до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не віднесено.

Окрім того, ні норми Закону України Про оцінку земель , ні норми Порядку № 489, який набрав чинності з 01.01.2017 року, при формуванні Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не наділяють повноваженнями Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області змінювати коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф).

Крім іншого, суд зазначає, що зі змісту Витягів Головного управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області № 1508-5276 від 20.08.2019 року, № 1508-5275 від 20.08.2019 року, № 1508-5278 від 21.08.2019 року, № 1508-5279 від 21.08.2019 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на 2017 рік та 2018 рік, які використовувалися відповідачем при проведені перевірки вбачається, що вони сформовані станом 2017 та 2018 роки, тобто, фактично Головним управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки за минулі періоди, що не передбачено ні нормами чинного вищенаведеного законодавства, а також і не відповідає формі Витягу, передбаченій у Додатку 9, яка затверджена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі Порядок №489).

Тобто, при формуванні вищенаведених витягів відбулося збільшення орендної плати за користування вищенаведеною земельною ділянкою за минулі періоди - 2017 та 2018 роки, що не відповідає вимогам вищенаведеного земельного законодавства, а також суперечать вимогам ст. 58 Конституції України, яка встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Також, суд враховує й те, що відповідні Витяги формуються та видаються Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області на початку року лише за заявою землекористувача земельної ділянки, з метою визначення останнім розміру орендної плати за землю на поточний рік у відповідних деклараціях, які подаються до органів ДПС, та у подальшому є підставою для сплати орендної плати за землю виходячи з вимог Методики та Порядку №489, а видача таких Витягів контролюючим органам на їх запити за минулі періоди із іншими показниками (зміною Кф) не передбачено жодними нормами законодавства, а отже, можна дійти висновку, що такі Витяги отримані відповідачем з порушенням порядку, встановленого законом, а тому такі Витяги не можуть бути підставами для донарахування грошових зобов`язань контролюючими органами за минулі періоди виходячи з приписів ч.1 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що при проведенні перевірки позивача з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018 р., відповідачем протиправно було використано відомості, які містяться у Витягах відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 1508-5276 від 20.08.2019 року, № 1508-5275 від 20.08.2019 року, № 1508-5278 від 21.08.2019 року, № 1508-5279 від 21.08.2019 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на 2017 та 2018 роки, та такі дії відповідача не відповідають нормам ст.58 Конституції України

Отже, проаналізувавши вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини у даній справі у їх сукупності, суд доходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 07.02.2020 року № 0003480504 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі чинних Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки судом було досліджено Витяги відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 1508-5276 від 20.08.2019 року, № 1508-5275 від 20.08.2019 року, № 1508-5278 від 21.08.2019 року, № 1508-5279 від 21.08.2019 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на 2017 та 2018 роки, якими користувався відповідач та встановлено, що такі Витяги отримані відповідачем з порушенням порядку, встановленого законом, інформація наведена у них не має зворотної дії в часі з урахуванням ст.58 Конституції України, а тому такі Витяги не можуть бути підставами для донарахування грошових зобов`язань контролюючими органами за минулі періоди виходячи з приписів ч.1 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що надання правової оцінки щодо правомірності прийняття Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки повинно бути окремим предметом судового спору та не може вирішуватися судом у межах заявлених вимог у цій справі, оскільки, при прийнятті оспорюваного повідомлення-рішення та збільшенні позивачеві грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб, контролюючий орган прийшов до висновку про заниження позивачем орендної плати саме з урахуванням відомостей, викладених у Витягах відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 1508-5276 від 20.08.2019 року, № 1508-5275 від 20.08.2019 року, № 1508-5278 від 21.08.2019 року, № 1508-5279 від 21.08.2019 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на 2017 та 2018 роки, а тому, при вирішенні даної справи, дослідження судом питання правомірності отримання контролюючим органом таких Витягів є основою всебічного з`ясування обставин справи, що відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд зазначає, що зміна індексації нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування податковим органом суми податкового зобов`язання з орендної плати за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 року, справа № 813/3819/17.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Беручи до уваги вищевикладене, відповідачем жодних підстав та доказів правомірності збільшення позивачеві суми грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з урахуванням аналізу норм податкового законодавства та встановлених обставин справи, суду не наведено.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 6303,48 грн., сплата яких підтверджується платіжним дорученням № 1836 від 17.05.2020 року, яке містяться в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасне комфортне будівництво до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 07.02.2020 року № 0003480504.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасне комфортне будівництво (49049, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 23, код ЄДРПОУ 35112053) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 6303,48 грн. (шість тисяч триста три гривні 48 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22.06.2020 року.

Суддя І.О. Лозицька