Рішення

від 12.06.2020 по справі 675/1549/19

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1549/19

Провадження № 2/675/103/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2020 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання - Швець-Дідич Р. С., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Дацишиної М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Ріпківська сільська рада Ізяславського району Хмельницької області, про визнання протиправними дій, скасування наказу, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та скасування запису про державну реєстрацію прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Ріпківська сільська рада Ізяславського району Хмельницької області, про визнання протиправними дій, скасування наказу, визнання недійсним та скасування права приватної власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позову зазначає, що у травні 2017 року він звернувся з позовом до адміністративного суду про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо передачі земельної ділянки площею 2 Га, що розташована за межами населених пунктів Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (6822186300:02:007) третім особам у власність. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року провадження у вказаній вище справі закрито та роз`яснено позивачу, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Вказує, що Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області неправомірно передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку, на яку раніше надано дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення. З одержаної від відповідача відповіді на його лист ОСОБА_1 дізнався, що спірна земельна ділянка була передана третій особі у власність на підставі наказу від 08 липня 2016 року № 22-17224-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 площею 2 Га (кадастровий номер 682218300:02:007:0876) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області. Вказаний наказ позивач вважає незаконним та таким, що порушує його право на затвердження проекту землеустрою на дану земельну ділянку.

Також ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки з кадастровим номером 682218300:02:007:0874, а не земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 682218300:02:007:0876.

Крім того, земельна ділянка, яка виділена відповідачу ОСОБА_2 , межує із земельною ділянкою, яка перебуває у власності позивача, проте межі вказаних земельних ділянок ОСОБА_1 не погоджувались.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 згідно уточнених ним позовних вимог просить суд визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо передачі земельної ділянки площею 2 Га, що розташована за межами населених пунктів Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (6822186300:02:007), третім особам у власність; скасувати наказ від 08 липня 2016 року № 22-17224-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 площею 2 Га (кадастровий номер 682218300:02:007:0876) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області; визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 10 серпня 2016 року, індексний номер 30871287, внесений державним реєстратором Думою Ю. І. Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, на земельну ділянку площею 2 Га (кадастровий номер 682218300:02:007:0876), цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, Ріпківська сільська рада; скасувати запис про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень на ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 Га (кадастровий номер 682218300:02:007:0876), цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, Ріпківська сільська рада, проведену державним реєстратором Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області Думою Ю. І.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подало до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого Головне управління заперечує проти позову в цілому та вважає його таким, що не підлягає задоволенню. Вказує, що наказ від 08 липня 2016 року № 22-17224-СГ щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 винесений відповідачем правомірно, оскільки ОСОБА_1 не було розроблено проект землеустрою та не сформовано земельну ділянку, а тому в Головного управління були відсутні правові підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 682218300:02:007:0876 ОСОБА_2 . Звертає увагу суду на те, що наявність дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи його відсутність не має жодного правового значення для надання такого дозволу іншій особі щодо тієї ж земельної ділянки, оскільки отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Також вказує, що у кадастрового реєстратора під час реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6722186300:02:007:0876 були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації цієї земельної ділянки, а тому відсутні у даному випадку підстави і для скасування реєстрації земельної ділянки. Наголошує на тому, що позивачем невірно обраний спосіб захисту, оскільки наказ від 08 липня 2016 року № 22-17224-СГ не порушує прав позивача.

Ухвалою судді від 24 липня 2019 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

Під час підготовчого провадження до суду надійшли такі заяви та клопотання, а також здійснено наступні процесуальні дії у справі.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про витребування у Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області оригіналів усіх документів щодо звернень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з приводу передачі земельних ділянок у власність з 2015 року та по даний час, а також у Хмельницького окружного адміністративного суду справи № 822/1283/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправними дії. Вказане клопотання ухвалою суду від 23 вересня 2019 року задоволено.

23 серпня 2019 року до суду надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про залучення до участі в справі в якості співвідповідача державного кадастрового реєстратора Дарчика Анатолія Петровича, в задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 20 грудня 2019 року (постановленою судом, не виходячи до нарадчої кімнати).

21 листопада 2019 року від позивача ОСОБА_1 надійшла до суду заява про уточнення позовних вимог, яка ухвалою суду від 22 листопада 2019 року прийнята до розгляду судом.

Ухвалою суду від 20 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 30 січня 2020 позивачем та його представником подано клопотання про допит свідків, яке задоволено ухвалою суду від 30 січня 2020 року (постановленою судом, не виходячи до нарадчої кімнати).

12 червня 2020 року представником позивача подано до суду клопотання про витребування доказів, в задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 12 червня 2020 року (постановленою судом, не виходячи до нарадчої кімнати).

12 червня 2020 року представником позивача подано до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, в задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 12 червня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Дацишина М. В. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечив з посиланням на те, що він правомірно набув у власність спірну земельну ділянку. Просив у задоволенні позову відмовити. В останнє судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив. Відзив на позов не подав.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, у раніше поданій до суду письмовій заяві просив слухати дану справу за відсутності представника Головного управління.

Представник третьої особи Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької до суду не прибула, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, від Ріпківського сільського голови Марценюк В. М. надійшла до суду письмова заява прослухання справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, суд знаходить, що позов ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2004 року визнано за позивачем право на земельну частку (пай) з виділенням її із земель запасу (резервного фонду) Ріпківської сільської ради Ізяславського району.

Згідно з витягом із рішення № 2 десятої сесії Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 03 травня 2007 року задоволено заяву ОСОБА_1 та перенесено земельну частку (пай) з земель резервного фонду, погоджено місце розташування земельної частки (паю) ОСОБА_1 в урочищі огородньої бригади .

На підставі договору від 11 жовтня 2007 року № 4-11.10/07 Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру розроблено Федосюку Ю. В. проект землеустрою щодо передачі земельних ділянок в натурі та складено документи, що посвідчують право на земельну ділянку за рахунок земель державної власності на території Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Як вбачається із державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 041418 від 04 грудня 2007 року позивачу належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 2,1736 Га, розташована на території Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У відповідності до посвідчення серії НОМЕР_1 та довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 1105353 ОСОБА_1 являється інвалідом другої групи на строк до 01 листопада 2020 року.

30 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,2 Га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 травня 2016 року № 22-11339-СГ надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; місце розташування об`єкту землеустрою: за межами населених пунктів Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (6822186300:02:007), орієнтовний розмір земельної ділянки 1,2000 Га; із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02 липня 2016 року № 22-16472-СГ на підставі заяви ОСОБА_1 від 09 червня 2016 внесені зміни до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 травня 2016 року № 22-11339-СГ, а саме: абзац 3 пункту 1 наказу викладено в такій редакції: орієнтовний розмір земельної ділянки - 2,0000 Га .

Також судом встановлено, що 22 січня 2016 року до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області звернувся ОСОБА_2 (учасник АТО) із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 Га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26 лютого 2016 року № 22-4104-СГ надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; місце розташування об`єкту землеустрою: за межами населених пунктів Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (6822186300:02:007), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 Га; із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03).

У подальшому фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6822186300:02:007:0876 у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6803291332016 від 01 червня 2016 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Відділом в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зареєстровано земельну ділянку площею 2,000 Га з кадастровим номером 6822186300:02:007:0876.

Згідно наказу від 08 липня 2016 року № 22-17224-СГ затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 Га (кадастровий номер 6822186300:02:007:0876) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

За змістом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 72554329 від 08 листопада 2016 року 05 серпня 2016 року державним реєстратором Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області Думою Ю. І. зареєстровано за ОСОБА_2 право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0000 Га з кадастровим номером 6822186300 :02:007:0876, призначену для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Не погоджуючись із переданням спірної земельної ділянки у власність третій особі, ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправними дії. Дана справа розглядалася судами у всіх інстанціях та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року скасовано, а провадження у справі закрито та роз`яснено позивачу, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Також з приводу спірних правовідносин позивач неодноразово звертався із заявами та скаргами до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, на що отримував письмові відповіді про неможливість виділення йому спірної земельної ділянки, оскільки вона раніше перебувала у користуванні третіх осіб, а на даний час перебуває у власності третіх осіб.

Так, згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 18 серпня 2016 року № 18839/0/15-16/0.1-1-1ГЛ гр. ОСОБА_1 вказано, що земельна ділянка, з приводу якої останній звертався, знаходиться в приватній власності третіх осіб (учасника АТО, свідоцтво про право власності від 05 серпня 2016 року).

У подальшому листом від 01 серпня 2016 року позивача повідомлено про можливість повторно звернутись із заявою для отримання земельної ділянки.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що працює на посаді заступника директора по земельним і соціальним питанням Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрелітагро . На даний час вказане підприємство на підставі відповідного договору обробляє належну ОСОБА_2 земельну ділянку. Йому не відомо, чи товариство сплачувало кошти за оформлення ділянки на відповідача. Свідок був присутній при вирішенні питання виїзною комісією щодо погодження меж земельних ділянок, належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , йому відомо про суперечку між ними з приводу спірної земельної ділянки, однак жодного відношення до розроблення технічної документації на неї він не має.

Свідок ОСОБА_5 , який працює на посаді державного кадастрового реєстратора Відділу в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, суду показав, що він проводив державну реєстрацію в державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки, при проведенні перевірки правильності складення проектної документації порушень виявлено не було. Також свідок підтвердив, що він за дорученням керівництва визначав межі між сусідніми ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який являється фізичною особою - підприємцем, суду показав, що займається розробленням документів на земельні ділянки. Підтвердив, що до нього звертався ОСОБА_1 за консультацією з приводу отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Однак, на той час свідок не мав ліцензії на провадження діяльності з приводу розроблення технічної документації на землю, тому він відповідну проектну документацію не розробляв.

Свідок ОСОБА_3 , будучи допитаним у судовому засіданні, суду показав, що він являється фізичною особою - підприємцем, займається розробленням технічної документації на земельні ділянки. Підтвердив, що він розробляв проект землеустрою для ОСОБА_2 , вказав, що звертався за розробленням документів безпосередньо замовник, саме йому й було передано документацію після її розроблення. Про те, що з приводу цієї земельної ділянки наявний спір, йому відомо не було. Також він не знав, що наявний наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо цієї ж земельної ділянки для ОСОБА_1 . Свідок також вказав, що йому не відомо про належність підписів на акті визначення меж земельної ділянки, оскільки такі підписи були поставлені за його відсутності.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 Цивільного кодексу України).

Отже, підставами для скасування акта є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

За змістом ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За приписами ст. 122 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", передбачено першочергове відведення земельних ділянок учасникам бойових дій, інвалідів війни, учасникам війни, особам (сім`ї загиблих), на яких поширюється чинність цього Закону.

Таким чином, вказаним Законом передбачено надання пільг учасникам бойових дій (п. 4 ст. 12 цього Закону), інвалідам війни (п. 18 ст. 13 цього Закону), учасникам війни (п. 13 ст. 14 цього Закону), особам (сім`ї загиблих), на яких поширюється чинність цього Закону у вигляді першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 898-р від 19 серпня 2015 року "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" з метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками, Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, обласні та Київська міська державні адміністрації повинні забезпечити розгляд у першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.

На думку суду, доводи позивача щодо неправомірності дій та винесеного наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08 липня 2016 року № 22-17224-СГ щодо передачі земельної ділянки площею 2,00 Га, що розташована за межами населених пунктів Ріпківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, відповідачу ОСОБА_2 є помилковими, оскільки ОСОБА_1 після прийняття наказів від 11 травня 2016 року та 02 липня 2016 року не вчинилось будь-яких дій щодо розробки проекту землеустрою.

Разом з тим, спірним наказом № 22-17224-СГ від 08 липня 2016 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та надано у власність останньому спірну земельну ділянку на підставі його заяви щодо затвердження проекту землеустрою від 01 липня 2016 року.

Судом також враховується, що ОСОБА_2 звернувся із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення раніше ОСОБА_1 та відповідно до наказу № 22-4104-СГ від 26 лютого 2016 року отримав дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

Доводи позивача відносно тієї обставини, що земельна ділянка, яка виділена відповідачу ОСОБА_2 , межує із земельною ділянкою, яка перебуває у власності позивача, проте межі вказаних земельних ділянок ним не погоджувались, а підпис у акті встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 з суміжними землекористувачами йому не належить, суд відхиляє.

Статтею 106 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановлення твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

За змістом статті 198 ЗК України кадастрова зйомка включає, зокрема, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

На думку суду, непогодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками не може бути підставою для скасування оспорюваного наказу та права власності відповідача на спірну земельну ділянку.

Саме таку правову позицію виcловив Верховний Суд України у постанові від 03 липня 2019 року (справа № 467/1637/16-ц).

Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийнято постанову у справі № 681/1039/15-ц, у якій суд зазначив, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовлення землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами . Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, невизнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Позивач, оспорюючи набуття відповідачем ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку, вказує, що порушено його право на одержання у власність цієї земельної ділянки, і він згідно з вимогами ст. 152 ЗК України вправі ставити питання про усунення перешкод у його праві на землю.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів про наявність у нього будь-якого речового права на земельну ділянку на час винесення відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області наказу від 08 липня 2016 року № 22-17224-СГ щодо передачі земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_2 , яке підлягає захисту відповідно до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Частиною 9 ст. 79-1 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.

З огляду на встановлені судом обставини справи, з урахуванням зазначених вище норм права, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 за недоведеністю.

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-80, 81, 89, 95, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Ріпківська сільська рада Ізяславського району Хмельницької області, про визнання протиправними дій, скасування наказу, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та скасування запису про державну реєстрацію прав на нерухоме майно відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 : місце проживання - АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_3 .

Відповідач 1 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області: місце знаходження - м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ - 39767479.

Відповідач 2 ОСОБА_2 : місце проживання с. Ріпки Ізяславського району Хмельницької області, рнокпп - відсутній.

Третя особа Ріпківська сільська рада Ізяславського району Хмельницької області: місце знаходження - с. Ріпки, вул. Польова, 80 Ізяславського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04406779.

Повне рішення складене 22 червня 2020 року.

Суддя: В. І. Столковський