Рішення

від 15.06.2020 по справі 528/857/19

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа № 528/857/19

Провадження № 2/528/50/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 червня 2020 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

судді Шевченко В.М.,

секретар судового засідання Кузуб В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження

цивільну справу № 528/857/19

за позовом ОСОБА_1

до Селянського фермерського господарства Астра

про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,

учасники справи:

директор СФГ Астра - Рубан В.І.,

адвокат позивача - адвокат Коваль Л.М.,

адвокат відповідача - адвокат Юхимович В.Ф.,

УСТАНОВИВ:

11.09.2019 до суду звернулася адвокат Коваль Л.М. - представник позивача ОСОБА_1 , з позовом до Селянського фермерського господарства Астра (далі - СФГ Астра , господарство, відповідач) про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди. Правовою підставою заявлених вимог позивач, з урахуванням додаткових письмових пояснень, визначає ст.ст. 22, 390, 1166, 1167, 1214 ЦК України та вказує, що сума 331 136,40 грн є розміром матеріальних збитків за весь період безпідставного неправомірного використання відповідачем земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , за період з вересня 2016 року по день подання позову, а тому є підстави для застосування двосторонньої реституції - кожна зі сторін зобов`язана повернути іншій стороні все, що вона отримала на виконання цього правочину. Розмір збитків визначено шляхом множення розміру земельної ділянки на показники середньої врожайності по району та ціну трейдера. Визначено правову підставу для стягнення моральної шкоди.

У додаткових письмових поясненнях представник позивача адвокат Коваль Л.М. вказує, що до набрання рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 06.06.2019 позивач була позбавлена можливості самостійно використовувати належну їй земельну ділянку. Вказаним рішенням суду підтверджуються обставини щодо перебування належної позивачу земельної ділянки у незаконному користуванні відповідача з 13.09.2016 по 14.08.2019. Крім цього, адвокат Коваль Л.М. вказала, що у спірних правовідносинах у цій справі не підлягає застосуванню Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, оскільки він регулює відшкодування у розумінні статей 23, 1166 ЦК України, а також Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтованого покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, яка у п. 4 визначає розрахунок не отриманого власником доходу, передбаченої частиною першою статті 156 ЗК України, які врегульовують відносини, що перебувають поза межами даного спору, що стосується безпідставно набутого доходу, передбаченого частинами першими статті 390 та статті 1214 ЦК України. Правомірність обраної позиції сторона позивача також обґрунтовує рішенням Європейського Суду з прав людини 15.01.2019 Віра Довженко проти України . Надано додаткові доводи щодо моральної шкоди.

Ухвалою від 12.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено дату підготовчого засідання, встановлено сторонам строк на реалізацію процесуального права подачі заяв по суті позовних вимог /а.с. 31-33/.

Під час підготовчого провадження були вчинені дії, регламентовані главою 3 ЦПК України, за участю адвокатів сторін розглянуто подані заяви та клопотання.

Ухвалою від 13.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду /а.с. 103-104/.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, адвокат Коваль Л.М. надала суду пояснення, що її довірителька погано себе почуває, а тому не буде приймати участі у судовому розгляді справи.

У судовому засіданні адвокат Коваль Л.М. підтримала заявлені позовні вимоги за підстав, викладених в позові та додаткових письмових поясненнях. На уточнюючі запитання суду пояснила, що спірна сума за своєю правовою природою є доходом, який отримав відповідач за весь період неправомірного користування земельною ділянкою. При цьому в ході розгляду справи уточнила, що спірний період стосується трьох років - 2016, 2017 та 2018. Підтвердила, що її довірителька ОСОБА_1 дійсно у цей період отримувала кошти від СФГ Астра , проте це була не орендна плата, а матеріальна допомога. Вказала, що в даній місцевості господарську діяльність здійснюють також інші фермери, але ОСОБА_1 до них за отриманням допомоги не зверталася. Знаючи, що СФГ Астра користується її земельною ділянкою, позивач мала відповідні підстави на отримання саме від цього товариства коштів. Відхилила доводи адвоката Юхимовича В.Ф. стосовно абстрактності вартості збитків, вказавши, що для обрахування розміру збитків застосовано найменшу закупівельну ціну трейдера, дані СФГ Астра та місцевої ради. Просить стягнути дохід, отриманий СФГ Астра за три роки безпідставного користування земельною ділянкою. Обґрунтувала моральну шкоду тривалістю правопорушення та моральними стражданнями позивача, спричинені неправомірною поведінкою СФГ Астра та зусилля, необхідні для захисту свого порушеного права.

У судовому засіданні адвокат Юхимович В .Ф . оспорив наявність у адвоката Коваль Л.М. права підпису позову за відсутності в довіреності щодо цього відповідних повноважень. Заперечив аргументи адвоката Коваль Л.М. стосовно того, що спірна сума, заявлена в позові, є доходом відповідача. Вказав, що ОСОБА_1 протягом спірного періоду отримувала саме орендну плату за користування господарством земельною ділянкою. Щоразу зверталася до директора ТОВ Астра ОСОБА_5 , який жодного разу не відмовив їй у виплаті коштів. Вказав, що ОСОБА_1 не понесла жодних збитків. Відсутній акт комісії. Вказав, що стороною позивача не надано суду докази щодо можливості самостійного оброблення позивачем, укладення угод з іншими орендарями. На думку Юхимовича В.Ф. , адвокатом позивача невірно обрано спосіб захисту, відстнє правове обґрунтування моральної шкоди. Просив відмовити у позові за його необґрунтованістю та безпідставністю заявлених позовних вимог.

Директор СФГ Астра ОСОБА_5 пояснив, що його господарство не здійснює надання матеріальної допомоги, а кошти ОСОБА_1 виплачувались виключно як орендна плата, а господарство виплачувало відповідні податки. З 2019 року СФГ Астра не обробляє спірну ділянку, яка знаходиться в низині, та наразі заросла бур`янами. Відносини із позивачкою та її чоловіком завжди були приязні, жодного разу не відмовляв у виплаті коштів.

У судовому засіданні суд, серед іншого, уточнив у адвоката Коваль Л.М. щодо обраного способу захисту порушеного права, адже у позові та додаткових письмових поясненнях визначено, спосіб захисту відповідно до статей 22, 390, 1166, 1167, 1214 ЦК України та статей 156, 157 ЗК України. У судовому засіданні адвокат уточнила - за ст. 1214 ЦК України. Крім цього, щодо правової природи спірної суми, адвокат вказала, що зазначені кошти є доходом відповідача за період неправомірного користування земельною ділянкою, належною на праві власності позивачу. У позові спірна сума в розмірі 331 136,40 грн адвокатом Коваль Л.М. визначена як збитки за весь період безпідставного неправомірного використання земельної ділянки.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯЖ 793959, який видано 15.12.2009 Гребінківською районною державною адміністрацією, кадастровий номер 5320883700:00:001:0228, площею 7,9 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, індексний № документа 67920205 від 14.09.2016 /а.с.11-12/.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 06.06.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, а саме, Договір оренди землі від 04.09.2016, укладений між ОСОБА_1 та СФГ Астра , визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію, внесену до державного реєстру інших речових прав 13.09.2016 за № 16351916, що здійснена державним реєстратором КП Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради. Витребувано у СФГ Астра та зобов`язано повернути ОСОБА_1 , як власнику, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯЖ 793959, земельну ділянку площею 7,9 га, кадастровий номер 5320883700:00:001:0228, що розташована на території Овсюківської сільської ради Гребінківського району Полтавської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Стягнуто з Селянського фермерського господарства Астра , код 24568538 (місцезнаходження юридичної особи: вул. Набережна, 81 с. Овсюки Гребінківського району Полтавської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід.код № НОМЕР_2 , понесені нею судові витрати, які складаються із суми судового збору у розмірі 2 114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп. та витрат, понесених за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 8 723 (вісім тисяч сімсот двадцять три) грн 00 коп, за надання правничої допомоги 9 000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп, а всього 19 837 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн 40 коп./а.с.13-14/.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 14.08.2019 апеляційну скаргу СФГ Астра залишено без задоволення, а рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 06.06.2019 залишено без змін /а.с. 15-17/.

Представник позивача адвокат Коваль П.М. у зв`язку з представництвом інтересів ОСОБА_1 у серпні 2019 року звернулася з адвокатським запитом до Гребінківської районної державної адміністрації про надання інформації про середню урожайність вирощених сільськогосподарських культур по Гребінківського району Полтавської області, у період 2016, 2017, 2018 років /а.с.22/.

Відповідно до інформації Гребінківської РДА від 28.08.2019 №01-24/1346, надано відповідь про середню урожайність сільськогосподарських культур у Гребінківському районі /а.с.24/.

З інформації, наданої Гребінківською РДА від 17.12.2018 №01-24/2081 на адвокатський запит Коваль Л.М. вбачається, що за оперативними даними середня закупівельна ціна на елеваторах Гребінківського району на: кукурудзу - 4 300 грн/т; соняшник - 9 400 грн/т; пшеницю фуражну - 6 200 грн/т /а.с. 23/.

З наданих СФГ Астра відомостей про використання земельної ділянки з кадастровим номером 5320883700:00:001:0228 площею 7,8974 га згідно Державного акту серія та номер ЯЖ 793959 фактично 7,4 га у 2016-2017 роках, вбачається, що в 2016 році на земельній ділянці вирощувалася кукурудза, орендна плата нарахована, виплачено на руки суму - 16 050 грн, додатково (позичено) виплачено 14.12.2016 на лікування 2 800 грн, в 2017 році - вирощувалася пшениця, нарахована орендна плата - 19 875 грн 77 коп, виплачено на руки суму - 15 000 грн, додатково виплачено 1 000 грн, 13.12.2017 додатково (позичено) виплачено 2 000 грн, в 2018 році - вирощувався ячмінь, нарахована орендна плата - 29 813 грн 60 коп, 12.02.2019 виплачено на руки суму - 19 000 грн та 5 000 грн в 2017році /а.с.21/.

13.02.2020 представником відповідача до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії виписок з протоколів загальних зборів членів СФГ Астра , на яких постановлено: протокол № 5 від 05.10.2017 про проведення розрахунку орендної плати на картку та виділення фінансової допомоги на поворотній основі в сумі 4 000 грн ОСОБА_1 , протоколі № 6 від 01.12.2017 про проведення розрахунку орендної плати на картку та виділення фінансової допомоги на поворотній основі в сумі 3 000 грн ОСОБА_1 , № 7 від 12.06.2018 про інформування ОСОБА_1 про необхідність отримання нею розрахунку за оренду земельного паю особисто та повернення фінансової допомоги, яку вона отримала в 2016-2017 роках в сумі 9 850 грн /а.с.89, 90, 91/.

Долученими представником відповідача до матеріалів справи 13.02.2020, належним чином завіреними копіями банківських чеків, підтверджено перерахунок коштів на банківську карту: 12.02.2019 - внесено суму 19 000, 00 грн; 14.12.2016 - внесено 2 850, 00 грн; 16.11.2016 - внесено 16 000, 00 грн; 19.12.2017 - внесено 3 000, 00 грн; 2017 році - внесено 15 000, 00 грн /а.с. 92, 93, 94/.

Відомість про проведення розрахунку за оренду земельного паю за 2017 рік свідчить про отримання ОСОБА_1 28.04.2017 орендної плати за оренду земельного паю СФГ Астра за 2017 у сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн /а.с.95/.

Предметом спірних правовідносин є стягнення коштів за період неправомірного користування земельною ділянкою.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Положеннями пунктів а , б , д статті 211 ЗК України унормовано, що громадяни та юридичні особи несуть, зокрема цивільну відповідальність відповідно до законодавства за укладення угод з порушенням земельного законодавства; самовільне зайняття земельних ділянок, порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов`язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються також нормами Закону України Про оренду землі .

Згідно із статтею 34 цього Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до частин першої-третьої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

За змістом указаних вище приписів ЦК України, ЗК України та Закону України Про оренду землі відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Особливості земельних правовідносин врегульовано Земельним кодексом України (частина перша статті 3 ЗК України).

Згідно з частиною другою статті 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 (далі -Порядок).

За правилом пункту 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відповідно до пункту 3 цього Порядку відшкодуванню підлягають збитки, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з п. 2 Порядку, визначаються відповідними комісіями на підставі відповідного акту. Такий акт комісії не надавався.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині першій статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 ЗК України),

В силу статті 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно із частиною першою статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами статті 3 Закону України Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до висновку Верховного Суду України у справі №6-2588цс15 у випадку використання земельної ділянки без укладеного договору оренди землі, власник земельної ділянки має право на стягнення збитків у формі неодержаних доходів.

Верховний Суд України у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-2588цс15 сформував правовий висновок, що з аналізу ст. 157 ЗК України, п.п. 1, 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено. Отже, у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені ст. 157 ЗК України та Порядком, а саме відшкодування збитків власникам земельних ділянок.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом України у постанові від 18.05.2016 у справі № 194гс1, від 28.01.2015 у справі 3-210гс14 та Верховним Судом у постанові від 28.02.2018 у справі № 909/45/17, у постанові від 02.07.2018 № 909/42/17.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України .

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат - наявність безпідставного збагачення.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За приписами положень частин першої, третьої статті ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Досліджуючи правову природу спірної суми у даній справі, яка за поясненнями адвоката позивача є неправомірним доходом відповідача на підставі наданих розрахунків, то саме сторона позивача повинна була довести їх реальність, а не абстрактність.

При встановленні розміру збитків суд враховує тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби відповідач не вчинив протиправну дію .

Суду не доведено, що ОСОБА_1 могла і повинна була отримати відповідні доходи у визначеному нею розмірі за визначений період, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила її можливості отримати прибуток.

Крім цього, пред`явлення вимоги про відшкодування шкоди покладає на позивача обов`язок довести, що вона не є абстрактною, а дійсно завдана у результаті протиправних дій відповідача. Власник землі відповідно до вимог статей 22, 1166 ЦК України та статті 156 ЗК України має довести, що він зазнав реальних збитків внаслідок протиправних дій відповідача.

Матеріали цивільної справи не містять доказів на підтвердження того, що внаслідок безпідставного використання відповідачем спірної земельної ділянки шляхом її засіяння у 2016, 2017, 2018 роках кукурудзою, пшеницею та ячменем для позивача, який є власником земельної ділянки, настали негативні наслідки.

Адвокатом позивача не доведено, що ці доходи (вигода) дійсно були б отримані позивачем. Реальність збитків має бути підтверджена відповідними доказами - експертними висновками, актами, первинними документами, тощо. Стороною позивача не доведено розміру неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки на підставі наданих розрахунків, а тому відповідно і не доведено розміру заподіяних позивачу матеріальних збитків, одержаних відповідачем від неправомірного використання земельної ділянки, стороною позивача не доведено, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б отримані позивачем (постанова Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 311/841/18).

Коваль Л.М. , визначаючи розмір шкоди з урахуванням найменування сільськогосподарської культу, врожайності та ціни, на думку суду, помилково робить висновок про розмір шкоди, оскільки в цьому розрахунку відсутні дані про затрати на обробку ґрунту, вартість насіння, добрив та іншу витрати, пов`язанні з виконанням сільськогосподарських робіт по вирощуванню цих культур.

Суд критично оцінює надані стороною позивача дані органу статистики про врожайність сільськогосподарських культур, оскільки вони не враховують конкретну родючість ґрунту на належній саме позивачеві земельній ділянці.

Наявний розрахунок, проведений адвокатом позивача шляхом множення розміру земельної ділянки на показник середньої врожайності сільськогосподарських культур у Гребінківському районі та на вартість закупівельної ціни відповідної культури у відповідному році, є абстрактним.

Крім цього належними та допустимими доказами не доведено укладення позивачем за період 2016, 2017, 2018 років договорів оренди спірної земельної ділянки з будь-якими іншими орендарями, а також доказів їх відмови від цих договорів у зв`язку із неможливістю отримати об`єкт оренди внаслідок використання його відповідачем, або власного використання землі під певні сільськогосподарські культури (постанова Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 616/458/15-ц).

Слід вказати, що після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки позивачка у 2016, 2017, 2018 роках щороку отримувала від відповідача кошти, що підтверджено письмовими доказами, визнано адвокатом Коваль Л.М. та не підлягає доказуванню в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України. Як підтверджено адвокатом позивача ОСОБА_1 зверталась до ОСОБА_5 саме тому, що господарство користувалось належною їй на праві власності земельною ділянкою, а тому в спірний період 2016-2018 років СФГ Астра користувалось земельною ділянкою позивача платно. Відповідачем плата за землю справлялась відповідно до чинних нормативно-правових актів у відповідний період, проте це жодним чином не підтверджує наявність волевиявлення власника на використання земельної ділянки відповідачем, як і не спростовує неправомірність її використання останнім.

Суд прийшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з СФГ Астра коштів 331 136,40 грн, оскільки стороною позивача не доведено їх реальність, а протягом спірного періоду фактичного користування СФГ Астра землею без укладення орендних правовідносин із власником земельної ділянки ОСОБА_1 отримувала плату за землю, що відповідає встановленим розмірам виплати орендної плати у відповідний період.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Не можна застосовувати аналогічні висновки Верховного Суду України, викладені в його рішеннях, ухвалених за результатами розгляду інших судових справ, незалежно від того, чи перераховані у відповідній постанові Великої Палати всі рішення Верховного Суду України, в яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата.

При визначенні способу захисту порушеного права суд застосував правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, де зазначено, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (пункт 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Суд відхиляє зазначений у позові спосіб захисту порушеного права на підставі статті 1214 ЦК України, оскільки позивач є власником земельної ділянки, а тому спірні правовідносини, що виникли з фактичного користування земельною ділянкою, яка оформлена як об`єкт нерухомого майна, за своїм змістом є не кондиційними, а деліктними (п. 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Також посилання у позові на застосування статей 18, 20 Закону України Про оренду землі є невірним через втрату чинності цих положень на підставі Закону України № 1878-VІ від 11.02.2010.

Суд звертає увагу, що у рішенні Віра Довженко проти України Європейський Суд з прав людини встановив порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції, проте не розглядав справу за іншими критеріями (наявності суспільного інтересу, пропорційності заходу його меті), а тому, з огляду на предмет спірних правовідносин у цій справі, вказане рішення не підлягає застосуванню.

На підставі викладеного вище, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальних збитків за їх недоведеністю та необґрунтованістю, а тому позовні вимоги про стягнення моральної шкоди є безпідставними.

На підставі ч. 1 ст.141 ЦПК України відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 216, 390, 1166, 1167, 1193, 1212, 1214, Цивільного кодексу України, статтями 3, 79, 93, 125, 152, 156, 157, 206, 211 Земельного кодексу України, Законом України Про оренду землі , статтями 141, 258-259, 263-265, 268, 354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Астра про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди - відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України з урахуванням пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Гребінка, вул. Я. Мудрого, 4, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1605.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Селянське фермерське господарство Астра , код ЄДРПОУ 24568538, юридична адреса: вул. Набережна, 81, с. Овсюки, Гребінківський район, Полтавська область, 37460.

Складення повного тексту рішення - 22.06.2020.

Суддя В. Шевченко