Рішення

від 11.06.2020 по справі 922/4321/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4321/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛБЛ", 64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець, вул. Спортивна, 3, код 30292031 доФізичної особи - підприємця Фролова Олега Вікторовича, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 про стягнення 1 243 087,74 грн. участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - Марусенко Є.О. (договір від 15.01.2020), Фролов О.В. особисто (на оголошеннярішення не з`явилися)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛБЛ" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Фролова Олега Вікторовича 886 200,00 грн. попередньої оплати по договору № 01/06-2 від 01.06.2012, 227 129,74 грн. інфляційних втрат та 79 758,00 грн. річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2019, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2019 було прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі №922/4321/19, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче провадження по справі.

Також, разом з позовною заявою, позивачем було подано заяву про забезпечення позову в якій він просить суд накласти арешт на грошові кошти та інше майно, належне Фролову Олегу Вікторовичу в розмірі 1 243 087,74 грн. (один мільйон двісті сорок три тисячі вісімдесят сім грн. 74 коп.), яке було задоволено ухвалою від 28.12.2019.

Крім того, позивачем до своєї позовної заяви було подано клопотання про витребування доказів, згідно якого він просить суд у СВ Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області з матеріалів кримінального провадження № 12016220480002584, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2016 р., оригінали наступних документів: Договір поставки № 01/06-2 від 01 червня 2012 р.; специфікацію № 1 від 01.06.2012 р.; квитанцію АААА № 000008 від 20.07.2012 р.; акт про отримання грошових коштів в повному обсязі від 20.07.2012 р., яке було прийнято судом до розгляду ухвалою про відкриття провадження у справі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх.. №1477 від 21.01.2020) в якому заперечує проти вимог позивача, зазначаючи, що обставини, викладені в позовній заяві не відповідають дійсності.

В підготовчому засіданні 22.01.2020 представник позивача просив розглянути його клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача проти клопотання заперечував.

Ухвалою суду від 22.01.2020 було задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Протокольною ухвалою від 22.01.2020 було відкладено підготовче засідання на 05.02.2020, для ознайомлення позивача з відзивом на позовну заяву.

29.01.2020 позивачем надано відповідь на відзив (вх.. № 2276), яку долучено судом до матеріалів справи.

03.02.2020 до суду надійшла заява начальника відділення СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дмитра Германова про роз`яснення ухвали суду, якою були витребувані докази від 22.01.2020, відповідно до якої останній просить суд в порядку ст. 380 КПК України та ст. 245 ГПК України, роз`яснити судове рішення №922/4321/19 від 22.01.2020 року, в частині того який час будуть знаходитись оригінали документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження №12016220480002584 від 30.05.2016 року, а саме: оригінал договору поставки №01/06-2 від 01.06.2012 року; специфікація №1 від 01.06.2012 року; квитанція ААА№000008 від 20.07.2012 року; акт про отримання грошових коштів в повному обсязі від 20.07.2012 року в матеріалах господарської справи, і чи будуть повернуті вищевказані документи органу досудового розслідування після дослідження їх учасникам по справі 922/4321/19, яку задоволено ухвалою від 07.02.2020.

05.02.2020 відповідач звернувся до суду з клопотанням про доручення до матеріалів справи доказів (вх.. №2907).

З метою дотримання завдань господарського судочинства та здійснення всіх дій, що необхідні для реалізації завдань підготовчого провадження подані відповідачем докази були прийняті та долучені до матеріалів справи, про що постановлено протокольну ухвалу 05.02.2020.

Також, відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №2906 від 05.02.2020) про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "ЛБЛ" первинних бухгалтерських документів, в задоволенні якого було відмовлено судом протокольною ухвалою від 05.02.2020.

Протокольною ухвалою від 05.02.2020 було відкладено підготовче засідання на 17.02.2020.

14.02.2020 відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №3968) про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "ЛБЛ" первинні бухгалтерські документи за договором 01/06-2 від 01.06.2012 року, касові ордери - первинні документи (прибутковий та видатковий касовий ордер), авансові звіти по використанню грошових коштів ТОВ "ЛБЛ" коренці прибуткових касових ордерів на отримання грошових коштів ФО-П Фроловим О.В. та копії банківських виписок про рух грошових коштів по розрахунковому рахунку ТОВ "ЛБЛ", що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси ТОВ "ЛБЛ".

Вказане клопотання було задоволено судом ухвалою від 17.02.2020.

Ухвалою суду від 17.02.2020 було продовжено строки проведення підготовчого провадження у справі.

17.02.2020 відповідач звернувся до суду з заявою про доручення до матеріалів справи доказів (вх.. № 3995).

17.02.2020 позивач звернувся до суду з клопотанням про доручення до матеріалів справи доказів (вх.. № 4022).

З метою дотримання завдань господарського судочинства та здійснення всіх дій, що необхідні для реалізації завдань підготовчого провадження подані відповідачем докази були прийняті та долучені до матеріалів справи, про що постановлено протокольну ухвалу 17.02.2020.

Протокольною ухвалою від 17.02.2020 було відкладено підготовче засідання на 04.03.2020 для отримання витребуваних судом доказів.

25.02.2020 позивачем подані для приєднання до матеріалів справи доказів на виконання ухвали суду від 17.02.2020, а саме, копій банківських виписок про рух грошових коштів по рахунку ТОВ "ЛБЛ" за період з 26.01.2012 по 25.02.2020.

Також позивач звернувся до суду з клопотанням (вх. №5047 від 25.02.2020) в якому просить суд :

- витребувати від Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області з матеріалів кримінального провадження № 12012220480000383, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 грудня 2012 р., та з матеріалів кримінального провадження № 12016220480002584, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2016 р., оригінали документів ТОВ "ЛБЛ" про його господарську діяльність за 2012 рік;

- надати запит до Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області щодо отримання з матеріалів кримінального провадження № 12012220480000383 та з матеріалів кримінального провадження № 12016220480002584 документів ТОВ "ЛБЛ" про його господарську діяльність за 2012 рік;

- витребувати у Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області з матеріалів кримінального провадження № 12012220480000383 докази звернення ТОВ "ЛБЛ" з клопотаннями про надання оригіналів та копій належних йому документів, а також відомості щодо надання ТОВ "ЛБЛ" таких документів;

- отримати показання свідка у слідчого ОСОБА_19 або викликати її для допиту в якості свідка щодо обставин надання нею ТОВ "ЛБЛ" копій документів з матеріалів кримінального провадження № 12012220480000383.

Ухвалою суду від 04.03.2020 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛБЛ" вх. № 5047 від 25.02.2020 було відмовлено.

Ухвалою суду від 04.03.2020 було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 18.03.2020.

Враховуючи встановленя на території України карантину, судове засідання, яке розпочалося 18.03.2020 було відкладено до 06.04.2020, в порядку задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Судове засідання було відкладено до 27.04.2020, в порядку задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Судове засідання було відкладено до 13.05.2020, в порядку задоволення клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи. Судове засідання було відкладено до 27.05.2020, в порядку задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Судове засідання було відкладено до 10.06.2020, в порядку задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, в черговий раз звернувся до суду з заявою (вх. №12746 від 05.06.2020) про відкладення розгляду справи, у зв`язку з дією карантину.

Вирішуючи питання щодо можливості відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Судом, в ухвалі від 27.05.2020 роз`яснено учасникам справи про можливість розгляду справи без участі представників сторін, можливість приймати участь в судових засіданнях в режимі відео конференції та подання документів через електронний кабінет.

Відповідно до частини 1,3 та 5 ст.12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтями 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.

Суд виходить з того, що право учасників справи на справедливий суд не може бути обмеженим.

Про розгляд справи позивач повідомлений належним чином.

Клопотань про надання йому часу на підготовку заперечень на відповідь на відзив або інших заяв по суті справи - позивачем заявлено не було.

Також, відповідно до ч. 4, 5 ст. 197 ГПК України, під час дії карантину, учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, про що сторонами має бути заявлене відповідне клопотання за наявності необхідних технічних умов та отриманого в устаноленому порядку електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Таким правом позивач не скористався, будь-яких клопотань з цього приводу до суду не надходило.

В той же час, суд звертає увагу учасників справи, що згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одне із завдань учасників процесу і суду - своєчасне вирішення спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України, з урахуванням продовження цих строків, у зв`язку з введенням на території України карантину.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи відсутність передбачених ст. ст. 202, 216 ГПК України правових підстав для відкладення судового засідання або оголошення перерви, керуючись завданням господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для вирішення даного спору по суті.

Крім того, суд зауважує, що останні два клопотання про відкладення розгляду справи (від 05.06.2020 та від 26.05.2020) були подані відповідачем безпосередньо до канцелярії суду.

В судовому засіданні 10.06.2020 суд видалився до нарадчої кімнати до 11.06.2020 для прийняття рішення у справі.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 11.06.2020, у зв`язку з неявкою учасників справи, вступну та резолютивну частини рішення підписано судом без проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області по справі № 922/307/17 позов ФО-П Фролова О.В. до ТОВ ЛБЛ про визнання договорів недійсними задоволено повністю.

Зокрема визнано недійсним договір поставки № 01/06-2 від 01.06.2012 р., укладений між ТОВ ЛБЛ та ФО-П Фроловим О.В.

При ухваленні рішення суд встановив, зокрема:

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами 01.06.2012 р. був укладений договір поставки № 01/06-2.

Відповідно до п.1.1. договору поставки № 01/06-2 продавець (позивач) зобов`язувався виготовити та поставити, а покупець сплатити та прийняти готовий корм для тварин (собак) (у подальшому товар) на умовах даного договору.

Пунктом 2.3. договору поставки № 01/06-2 було передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту відвантаження товару зі складу продавця та підписання видаткової накладної.

Згідно пунктів 3.1., 3.2. договору поставки № 01/06-2 сума договору складала - 886200,00 грн., у т.ч. ПДВ 147700,00 грн.; ціна товару складала - 4200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 700,00 грн. за 1 тонну готового корму для тварин (собак).

Передоплата за товар здійснюється у готівковій формі на підставі рахунку. Допускається покупцю проводити передоплату частинами, про що продавець видає квитанції про отримання грошових коштів (п.3.5. договору поставки № 01/06-2).

Згідно п.2.4. договору поставки № 01/06-2 зобов`язання покупця по сплаті товару рахуються виконаними з моменту підписання акта продавцем про отримання передоплати за товар у повному обсязі, поставлений, на підставі виданих квитанцій об сплаті продавцем.

Також, як вбачається з матеріалів справи, за даними договорами були складені наступні документи:

- специфікація № 1 до договору поставки № 01/06-2 від 01.06.2012 р.;

- рахунок № 1 від 26.01.2012 р. за договором поставки № 01/06-2 від 01.06.12р.;

- квитанція про отримання грошових коштів АА № 000008 від 20.07.2012 р.;

- акт про отримання грошових коштів у повному обсязі від 20.07.2012 р.

Висновком № 4410 судової технічної експертизи документів по кримінальному провадженню № 12012220510000383 від 12.06.2014 р. встановлено наступне:

"В наданих на дослідження документах:

- рахунку № 1 від 26.01.2012 р. (по договору поставки № 01/06-2 від 01.06.2012 р.), спочатку друкувався текст, потім наносився відтиск печатки від імені "ФОП ФРОЛОВ О.В.", зверху них виконувався підпис від імені Фролова О.В. ;

- договорі поставки № 01/06-2 від 01.06.2012 р.;

специфікація № 1 до договору поставки № 01/06-2 від 01.06.2012 р.;

квитанції про отримання грошових коштів АА № 000008 від 20.07.2012 р.;

акті про отримання грошових коштів у повному обсязі від 20.07.2012 р. спочатку наносився відтиск печатки від імені "ФОП Фролов О.В.", потім виконувався підпис від імені Фролова О.В., останнім друкувався текст".

Судом встановлено, що банківською випискою ПАТ "ВТБ Банк" по рахунку НОМЕР_2 ТОВ "ЛБЛ" за період з 26.01.2012 р. по 20.07.2012 р. та банківською випискою ПАТ "Банк"Грант" по рахунку ФОП Фролова О.В. за період з 26.01.12р. по 20.07.12р. не підтверджується рух грошових коштів які були визначені договором поставки № 26/01-1 від 26.01.12р. та договором поставки № 01/06-2 від 01.06.12р.

Також, суд зазначає, що висновком аудитора ФОП Ковалевської Л. Г. щодо перевірки документів господарської діяльності ФОП Фролов О.В. за період з 01.01.2012 р. по 01.09.2012 р. було встановлено наступне:

- інформація, що була надана ТОВ "ЛБЛ" в Індустріальну МДПІ м. Харкова від 17.08.2012 р. про відмову постачальника ФОП Фролова О.В. надати податкові накладні в кількості 137 шт. за період з 26.01.2012р. по 20.07.2012р. не відповідає одне одному, а саме, по-перше, ТОВ "ЛБЛ" наполягає, що готівкові грошові кошти кожного з 137 днів періоду з 26.01.2012р. по 20.07.2012р. передавались особисто ФОП Форолов О.В., а, по-друге, податкові накладні в ті ж самі дні ФОП Фролов О.В. не виписувались, бо ФОП Фролов О.В. не виходив на зв`язок;

- квитанції та акти, що складались ТОВ "ЛБЛ", не є первинними касовими документами і не відповідають визначеному порядку відображення готівкових розрахунків;

- ТОВ "ЛБЛ" не мало право оформлювати передачу грошових коштів ФОП Фролов О.В. щодня на суму більш 10000,00 грн.

- договори ТОВ "ЛБЛ" з ФОП Фролов О.В. та належні до них документи не відповідають звичайній діяльності ФОП Фролова О.В.

- по умовам обох договорів, а саме п. 8.8 визначено, що покупець ТОВ "ЛБЛ" є платником податку на загальних засадах та ПДВ, а продавець ФОП Фролов О.В. є платником єдиного податку та ПДВ, що не відповідає дійсності, а саме відповідно до перевірених документів ФОП Фролов О.В. здійснює діяльність на загальній системі оподаткування і не є платником єдиного податку, у зв`язку з чим в договорах з ТОВ "ЛБЛ" надана не достовірна інформація щодо ФОП Фролов О.В.;

Також судом зазначено, що згідно з протоколом допиту свідка від 19.08.2014 р. (досудове розслідування № 12013220480000383 від 05.12.2012 р.) ОСОБА_5 (а.с. № 50-53 том 1) у відповідності до ст. 67 КПК України був попереджений про кримінальну відповідальність передбачену ст. 384 КК України (завідомо неправдиве показання) та ст. 385 КК України (відмова свідка від давання показань). У протоколі допиту свідка від 19.08.14 р. ОСОБА_5 вказував, що він був директором ТОВ "ЛБЛ" та на договорі поставки № 01/06-2 від 01.06.12 р.; специфікації № 1 до договору поставки № 01/06-2 від 01.06.12р.; договорі поставки № 26/01-1 від 26.01.12р.; специфікації до договору № 26/01-1 від 26.01.12р.; акті про отримання грошових коштів у повному обсязі від 18.07.12р. та акті про отримання грошових коштів у повному обсязі від 20.07.12р. міститься його підпис та печатка ТОВ "ЛБЛ".

Крім того, ОСОБА_5 пояснював, що ТОВ "ЛБЛ" не мало ніяких фінансових взаємовідносин с ФОП Фролов О.В., людини з такими даними він ніколи не знав та не був знайомий; ніколи ТОВ "ЛБЛ" за той період, що він був директором зазначеного підприємства, закупівлею комбікормів не займалося та ніяких справ з ФОП Фролов О.В. не мало; у ФОП Фролова О.В. є чи була людина, яка допомагала ОСОБА_6 та для нього сфабрикувала вищевказані документи.

У протоколі допиту свідка від 14.03.2017 р. (досудове розслідування № 12016220480002584 від 30.05.2016 р.) ОСОБА_5 щодо договору поставки № 01/06-2 від 01.06.12р., специфікації № 1 до договору поставки № 01/06-2 від 01.06.12р., договору поставки № 26/01-1 від 26.01.12р., специфікації до договору № 26/01-1 від 26.01.12р. вказував, що коли він повернувся з відпустки в м. Харків, то він вже не працюючи директором ТОВ "ЛБЛ" на прохання ОСОБА_6 приїхав в офіс по вул. Плеханівській і там йому ОСОБА_7 підсунула якісь чисті аркуші паперу, при цьому вона пояснила, що мені потрібно закрити якісь хвости і я вже не дивлячись, що підписую і чи були на зазначених документах друку або підписи, підписував їх, навіть не вдивляючись в те, що підписую. В подальшому він почув прізвище Фролов О.В. і зрозумів, що в компанії Фролова О.В. працює хтось, кому ОСОБА_6 платить гроші і він йому від імені Фролова О.В. робить необхідні документи, або просто передає йому документи з підписами або печатками підприємства Фролов О.В .

При цьому у протоколах допиту свідка від 19.08.2014 р. та від 14.03.2017 р. ОСОБА_5 вказував, що Фролов О.В. ні в чому не винен, просто він потрапив у "розработку" ОСОБА_6 , який вирішив використовувати його для своїх цілей. До того ж ОСОБА_8 , зазначав, що сам Фролов О.В. про ці документи нічого не знав до останнього моменту.

При цьому, судом зазначено, що що у висновку Індустріальної міжрайонної ДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, викладеному у Акті № 723/22-207/30292031 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ "ЛБЛ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р.", було зазначено, що у зв`язку з незначною кількістю робітників, відсутністю основних засобів на балансі підприємства, аналізуючи отримані результати перевірки, зазначене вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "ЛБЛ".

Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд прийшов до висновку, що матеріалами справи не підтверджується факт виконання сторонами умов спірних договорів.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що договір № 01/06-2 від 01.06.2012 р. був укладений всупереч волі позивача, що не відповідає вимогам закону.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі № 922/307/17 рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з наступних підстав:

Позивач надав суду для доручення до матеріалів справи копії висновків №9765/9766 судово-технічної експертизи від 14.07.2017р. (вх.№7571 від 19.07.2017р.), копії висновків судово-технічної експертизи №9549/9742 від 16.06.2017р., №9749/9750 від 22.06.2017р., №9751/9752 від 26.06.2017р., №9753/9754 від 30.06.2017р., №9757/9758 від 04.07.2017р., №9761/9762 від 07.07.2017р.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з висновків судово-технічних експертиз документів, наданих позивачем вже до суду першої інстанції додатково вбачається наступне:

- в наданому на дослідження рахунку №1 від 26.01.2012р. (по договору поставки №01/06-2 від 01.06.2012) спочатку був надрукований бланк документу, потім наносився відтиск печатки, зверху них виконувався підпис від імені директора; в обсязі наданих для порівняльного дослідження зразків відтиск круглої печатки на рахунку від 26.01.2012р. нанесений в період з 05.01.2011 по 23.03.2011р. (висновок №9549/9742 від 16.06.2017р.);

Отже, висновками експертиз, які провадяться в рамках кримінального провадження додатково встановлено, що нанесення печатки та підпису й друкування тексту було здійснено через великий проміжок часу.

Таким чином, підтверджена обставина, що тексти договорів і документів, які б мали підтверджувати виконання вказаних договорів фактично не були підписані позивачем означає недосягнення істотних умов договору та неможливість виконання такого договору.

А в розумінні вимог частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України це означає, що волевиявлення позивача не було вільним і не відповідало його внутрішній волі щодо укладення договорів поставки, що в свою чергу діє підстави для визнання оспорюваних договорів недійсними.

Крім того, судом встановлено, що банківською випискою ПАТ "ВТБ Банк" по рахунку НОМЕР_2 ТОВ "ЛБЛ" за період з 26.01.2012р. по 20.07.2012р. та банківською випискою ПАТ "Банк"Грант" по рахунку ФОП Фролова О.В. за період з 26.01.2012р. по 20.07.2012р. не підтверджується рух грошових коштів які були визначені договором поставки №26/01-1 від 26.01.2012р. та договором поставки №01/06-2 від 01.06.2012р.

При цьому, слід зазначити, що у висновку Індустріальної міжрайонної ДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, викладеному у Акті №723/22-207/30292031 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ "ЛБЛ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р.", було зазначено, що у зв`язку з незначною кількістю робітників, відсутністю основних засобів на балансі підприємства, аналізуючи отримані результати перевірки, зазначене вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "ЛБЛ".

Постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Харківської області та постанову Харківського апеляційного господарського суду залишено без змін.

З постанови випливає, що Як було встановлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, спірні договори поставки і документи, які могли б підтверджувати їх виконання, складалися без участі позивача, поза його волею, такі договори не схвалювалися та не виконувалися сторонами, а отже оспорювані договори не відповідають вимогам законодавства встановленим до них та підлягають визнанню недійсними у судовому порядку .

Відповідно до висновків судово-технічної експертизи документів № 9743/9744 по кримінальному провадженню № 12016220480002584 в наданому на дослідження договорі поставки № 01/06-2 від 01.06.2012 року спочатку на чистий аркуш наносився відтиск печатки ФОП Фролов Олег Вікторович, потім виконувався підпис від імені Фролов О.В, останнім друкувався текст. В обсязі наданому для порівняльного дослідження відтиск круглої печатки Україна місто Харків Фізична особа підприємець Фролов Олег Вікторович № НОМЕР_1 на наданому на дослідження договорі № 01/06-2 від 01.06.2012 року нанесений в період з 24.01.2011 року по 03.02.2011 року.

Відповідно до висновків судово-технічної експертизи документів № 9771/9772 по кримінальному провадженню № 12016220480002584 в наданому на дослідження Акті про отримання грошових коштів у повному обсязі від 20.07.2012 року спочатку на чистий аркуш наносився відтиск печатки ФОП Фролов Олег Вікторович , потім виконувався підпис від імені Фролов О.В, останнім друкувався текст. В обсязі наданих для порівняльного дослідження відтиск круглої печатки Україна місто Харків Фізична особа підприємець Фролов Олег Вікторович № НОМЕР_1 на наданому на дослідження Акті про отримання грошових коштів у повному обсязі від 20.07.2012 нанесений в період з 24.01.2011 року по 03.02.2011 року.

Відповідно до висновків судово-технічної експертизи документів № 9747/9748 по кримінальному провадженню № 12016220480002584 в наданій на дослідження Квитанції про отримання грошових коштів АА №000008 від 20.07.2012 року спочатку на чистий аркуш наносився відтиск печатки ФОП Фролов Олег Вікторович , потім виконувався підпис від імені Фролов О.В, останнім друкувався текст. В обсязі наданих для порівняльного дослідження відтиск круглої печатки Україна місто Харків Фізична особа підприємець Фролов Олег Вікторович № НОМЕР_1 на наданій на дослідження Квитанції про отримання грошових коштів АА № НОМЕР_3 від 20.07.2012 року нанесеній в період з 13.10.2010 року по 23.03.2011 року.

Відповідно до висновків судово-технічної експертизи документів № 9745/9746 по кримінальному провадженню № 12016220480002584 в наданій на дослідження Специфікації № 1 к договору поставки № 01/06-2 від 01.06.2012 рокуспочатку на чистий аркуш наносився відтиск печатки ФОП Фролов Олег Вікторович , потім виконувався підпис від імені Фролов О.В, останнім друкувався текст. В обсязі наданих для порівняльного дослідження відтиск круглої печатки Україна місто Харків Фізична особа підприємець Фролов Олег Вікторович № НОМЕР_1 на наданій на дослідження Специфікації № 1 к договору поставки № 01/06-2 від 01.06.2012 року нанесеній в період з 24.01.2011 року по 03.02.2011 року.

Відповідно до висновків судово-технічної експертизи документів № 9549/9742 по кримінальному провадженню № 12016220480002584 в наданому на дослідження Рахунку № 1 від 26.01.2012 по договору № 01/06-2 від 01.06.2012 спочатку був надрукований бланк документу, потім наносився відтиск печатки ФОП Фролов Олег Вікторович , зверху них виконувався підпис від імені Директор . В обсязі наданих для порівняльного дослідження зразків відтиск печатки Україна місто Харків Фізична особа підприємець Фролов Олег Вікторович № НОМЕР_1 на наданому на дослідження Рахунку № 1 від 26.01.2012 (по договору поставки № 01/06-2 від 01.06.2012 ) нанесеній в період з 05.01.2011 року по 23.03.2011 року.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 20.07.2012 року ТОВ ЛБЛ передало, а ОСОБА_10 прийняв право вимагати з ФОП Фролова Олега Вікторовича боргу за договорами поставки зокрема за договором № 01/06-2 від 01.06.2012 року.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 28.08.2017 року ОСОБА_10 передав, а ОСОБА_12 прийняв право вимагати з ФОП Фролова Олега Вікторовича боргу за договорами поставки зокрема за договором № 01/06-2 від 01.06.2012 року

Так на момент передання права вимоги боргу від ОСОБА_10 до ОСОБА_12 договір поставки № 01/06-2 від 01.06.2012 року був визнаний недійсним та 19.07.2017 року рішення Господарського суду першої інстанції набрало законної сили. Таким чином ОСОБА_10 передав ОСОБА_12 . недійсну вимогу.

Окрім цього, відповідно договору про відступлення права вимоги від 19.12.2019 року ОСОБА_12 передав а ОСОБА_14 прийняв право вимагати з ФОП Фролова Олега Вікторовича боргу за договорами поставки зокрема за договором № 01/06-2 від 01.06.2012 року.

Відповідно до аналізу вищевказаних договорів про відступлення прав вимог вбачається, що відсутня ціна вказаних вище договорів, що може вказувати на штучний характер вказаних правочинів.

Не погодившись з рішенням господарського суду Харківської області від 29.03.2017 року ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу на рішення суду. За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_12 ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_12 на рішення господарського суду Харківської області від 29.03.2017 у справі №922/307/17 закрито.

Окрім цього, ОСОБА_12 подав касаційну скаргу, за результатами розгляду якої ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_12 на рішення Господарського суду Харківської області від 29.03.2017 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі № 922/307/17.

Після того, як Господарськими судами трьох інстанцій рішення господарського суду від 29.03.2017 року залишено без змін ОСОБА_10 , не погодившись з рішенням господарського суду Харківської області від 29.03.2017 року подав апеляційну скаргу на рішення суду. За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_10 ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_10 на рішення господарського суду Харківської області від 29.03.2017 у справі №922/307/17 закрито.

Також, ОСОБА_10 . не погодившись із думкою колегії Східного апеляційного господарського суду по вказаній справі подав касаційну скаргу, за результатами розгляду якої ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.02.2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_10 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 року у справі № 922/307/17.

Таким чином, ОСОБА_12 разом із ОСОБА_10 , а також ТОВ ЛБЛ використали весь спектр своїх прав та обов`язків в господарській справі під час її розгляду, окрім цього ОСОБА_10 під час всього часу розгляду справи в Господарських судах всіх рівнів був єдиним засновником ТОВ ЛБЛ та як вже зазначалось в рішеннях достеменно знав про існування всіх рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсності.

Одночасно з цим, в 2015 році ОСОБА_10 звернувся до Київського районного суду м. Харкова справа (640/13376/15-ц) з позовною заявою про стягнення з ФО-П Фролова О.В. заборгованості за договорами поставки, зокрема за договором поставки № 01/06-2 від 01.06.2012 року посилаючись на ту обставину, що ТОВ ЛБЛ передало ОСОБА_10, право вимоги боргу з ФО-П Фролова О.В. за договорами поставки зокрема по договору № 01/06-2 від 01.06.2012 року.

Під час розгляду в Київському районному суді м. Харкова 28.08.2017 року ОСОБА_10 було передано право вимоги боргу за договорами поставки зокрема за договором № 01/06-2 від 01.06.2012 року ОСОБА_12 .

За результатами розгляду вказаної цивільної справи Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2018 р. по справі № 640/13376/15-ц у задоволенні позову ОСОБА_12 до фізичної особи-підприємця Фролова Олега Вікторовича про стягнення боргу за договором № 26/01-1, інфляційних втрат, 3% річних, пені, боргу за договором № 01/06-2, інфляційних втрат, 3% річних, пені відмовлено у повному обсязі. Постановою Харківського апеляційного суду від 20.12.2018 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін, апеляційна скарга позивача без задоволення.

Також, в 2016 році ОСОБА_10 звернувся до Решетилівського районного суду Полтавської області справа (546/262/16-ц) з позовною заявою про стягнення з ФО-П Фролова О.В. заборгованості за договорами поставки, зокрема за договором поставки № 01/06-2 від 01.06.2012 року посилаючись на ту обставину, що ТОВ ЛБЛ передало ОСОБА_10, право вимоги боргу з ФО-П Фролова О.В. за договорами поставки зокрема по договору № 01/06-2 від 01.06.2012 року.

Під час розгляду в Решетилівському районному суді Полтавської області 28.08.2017 року ОСОБА_10. було передано право вимоги боргу за договорами поставки зокрема за договором № 01/06-2 від 01.06.2012 року ОСОБА_12 .

За результатами розгляду вказаної цивільної справи Рішенням решетилівського районного суду Полтавської області від 07.11.2019 р. по справі № 546/262/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_12 до фізичної особи-підприємця Фролова Олега Вікторовича про стягнення боргу за договором № 26/01-1, інфляційних втрат, 3% річних, пені, боргу за договором № 01/06-2, інфляційних втрат, 3% річних, пені відмовлено у повному обсязі.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "ЛБЛ" є недоведеними та задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Також, враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у відповідності до ст. 145 ГПК України, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2020 підлягають скасуванню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-239, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛБЛ" відмовити повністю.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛБЛ" залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛБЛ".

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2020 по справі №922/4321/19.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛБЛ", 64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець, вул. Спортивна, 3, код 30292031.

Відповідач - Фізична особа - підприємець Фролов Олег Вікторович, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 .

Повне рішення складено "18" червня 2020 р.

Суддя С.А. Прохоров