Рішення

від 16.06.2020 по справі 923/209/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року Справа № 923/209/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС-ІМПЕКС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський завод плавлених сирів", м. Таврійськ Херсонської області

про зобов"язання прийняти товар і зменшити заборгованість, стягнення 31101,29 грн

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський завод плавлених сирів", м. Таврійськ Херсонської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС ІМПЕКС", м. Київ

про стягнення 65292,62 грн.

за участю представників:

від позивача за первісним та відповідача за зустрічним - Батіщева І. П.;

від відповідача за первісним та позивача за зустрічним - Дунаєв Д. В.

До Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС-ІМПЕКС" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський завод плавлених сирів" (відповідач) про зобов`язання прийняти товар і зменшити заборгованість, стягнення 31101,29 грн, посилаючись на порушення відповідачем умов договору поставки № КО3216 від 30.08.2016.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020, справу розподілено судді Литвиновій В.В.

Ухвалою від 04.03.2020 заяву залишено без руху і зобов`язано позивача протягом 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки.

20.03.2020 у встановлений судом строк позивач надіслав заяву про усунення недоліків, а саме - надано оригінали платіжних доручень про сплату судового збору та опис вкладення до листа про надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Ухвалою від 24.03.2020 за означеним позовом відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

14.04.2020 від відповідача надійшов зустрічний позов, у якому останній просить стягнути з позивача 65292,62 грн. заборгованості за договором поставки № КО3216 від 30.08.2016.

Ухвалою суду від 15.04.2020 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський завод плавлених сирів" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом за правилами загального позовного провадження.

26 травня 2020 р. ухвалою суду закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті на 16.06.2020 р.

Позивач за первісним позовом наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові, та заперечує проти задоволення зустрічного позову. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВС-ІМПЕКС" відзиву на зустрічний позов не надало.

Відповідач за первісним позовом заперечував проти задоволення позову, відзиву на первісний позов не надав; просить задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, заслухавши представників, які прибули в судове засідання, суд

в с т а н о в и в :

Щодо позовних вимог за первісним позовом.

30 серпня 2016 року між Публічним акціонерним товариством Новокаховський завод плавлених сирів (далі - відповідач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВС-ІМПЕКС (далі - позивач, покупець) було укладено Договір поставки № К03216 (далі - Договір), Додаткові угоди до нього: від 30.08.2016 р., 03.10.2019 р. (а.с.13, 15, 28, 29). Договір укладено з Протоколом узгодження розбіжностей (а.с.16-27).

У зв`язку з припиненням Публічного акціонерного товариства Новокаховський завод плавлених сирів шляхом його перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю Новокаховський завод плавлених сирів сторони погодились внести зміни до розділу Юридична адреса та реквізити сторін до Договору поставки від 30.08.2016 № К03216 та домовилися, що ТОВ Новокаховський завод плавлених сирів є Постачальником за Договором поставки № К03216 від 30.08.2016 та має весь обсяг прав та обов`язків, що мало ПАТ Новокаховський завод плавлених сирів .

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 264-271 ГК України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань.

За твердженням позивача за період з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. Постачальником поставлено, а Покупцем отримано товару на загальну суму 515449,02 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними (а.с.31-70).

Розділом 4/1 Договору поставки (з урахуванням Протоколу узгодження розбіжностей) передбачено, що Покупець має право повернути, а Постачальник зобов`язаний прийняти від Покупця товар у наступних випадках:

якщо товар був повернутий кінцевим споживачем Покупцю з приводу неналежної якості товару (п.4/1.2);

якщо буде виявлено, що товар не відповідає нормам санітарно-епідеміологічного законодавства України або законодавства Україні про захист прав споживачів або якщо Постачальником були порушені умови щодо торгівельних марок на продукцію, щодо авторських прав, патентів та ліцензій на здійснення інших видів діяльності (п.4/1.3).

Відповідно до п.4.8 Договору поставки при повернені товару грошові кошті Покупця не повертаються, а зараховуються як оплата за поставку товару майбутніх періодів.

Позивач стверджує, що у вересні 2019 року повідомив Відповідача про наявність товару, який підлягає поверненню на загальну суму 67 653,70 грн.

Відповідно до п.4.1/4 Договору поставки за умови настання обставин, перерахованих у п. 4/1.1 цього Договору, Покупець узгоджує з Постачальником час і місце прийняття Постачальником товару, який підлягає поверненню. Постачальник в обумовлений термін, але не пізніше 21 календарного дня від дати отримання повідомлення, зобов`язаний вивезти відповідний товар зі складу Покупця за власний рахунок та на власний ризик. При поверненні товару Постачальник повинен підписати накладні на повернення товару та оформити коригування до податкових накладних протягом 7 днів з моменту повернення товару. Також при поверненні товару Постачальник зобов`язаний зменшити суму заборгованості Покупця за інший товар, поставлений цим самим Постачальником, з оформленням усієї документації протягом 3 календарних днів від дати повернення товару.

Матеріалами справи підтверджується, що 12.12.2019 р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією №12/19 від 12.12.2019 (а.с.77-78) щодо невиконання ним зобов`язань за Договором поставки в частині прийняття неякісного товару, якій підлягає поверненню. Відповідач в порушення п.9.10. договору залишив Претензію без відповіді та реагування.

За твердженням Позивача, на його складі зберігається продукція (товар), поставлена Відповідачем, яка підлягає поверненню згідно умов Договору на суму 86 192,53грн. за накладною про повернення №VSKV-000231 від 16 грудня 2019 р. (а.с.84).

Враховуючи заборгованість Позивача перед Відповідачем в сумі 55091,24 грн., а також вартість неякісного товару, який підлягає поверненню ТОВ Новокаховський завод плавлених сирів , в сумі 86192,53 грн., - Позивач наполягає на стягненні з Відповідача 31101,29 грн. заборгованості.

Заслухавши пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які є одним із видів господарських зобов`язань, - це цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач в підтвердження поставки ТОВ Новокаховський завод плавлених сирів неякісного товару посилається на транспортну накладну №VSKV-017178 від 13.11.2019 р. (а.с.82), в якій зазначено Постачальником ТОВ ВС-Імпекс , Одержувачем ТОВ Метро Кеш енд Кері Україна . На думку суду, вищевказана транспортна накладна не є належним доказом у даній справі, оскільки в ній невідомою особою без зазначення посади, дати здійснено запис: При вскрытии запечатанной упаковки повреждены единицы продукции артикул 376617, погрызены грызунами. Не принято весь товар по причине сомнительного качества. Составлена претензия на поставщика .

За умовами укладеного між сторонами договору - відповідно до п.6.2. договору - приймання Товару за фактичною якістю проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю. затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (Інструкція П-7).

Згідно пункту 16 зазначеної Інструкції П-7 Покупець у випадку надходження до нього продукції неналежної якості, повинен був скласти акт, призупинити прийняття такої продукції, та викликати представників Постачальника, однак доказів на підтвердження вищевикладеного Позивачем до матеріалів справи не надано.

Пунктом 9.10. договору передбачено, що претензії щодо якості можуть бути заявлені: у разі невідповідності якості товарів якісним документам в перебіг14 днів від дати поставки. За прихованими дефектами Покупець має право пред`явити претензію в письмовій формі протягом усього терміну придатності товару. Виклик представника Постачальника при виявленні невідповідності товару по кількості або якості є обов`язковим. Підтвердженням наявності невідповідності товару по кількості або якості є відповідний акт, складений уповноваженими представниками Сторін.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів виклику представника Постачальника та доказів складання вищевказаного Акту. Листування електронною поштою (а.с.80, 81, 85) суд не приймає до уваги, оскільки в ньому не має підтвердження виклику Постачальника на приймання неякісного товару.

Згідно усних пояснень Постачальника в судовому засіданні 16.06.2020 р. - представники Відповідача дійсно були у відрядженні на підприємстві Позивача, але будь-яких доказів сторонами до матеріалів справи не надано.

Суд звертає увагу Позивача, що згідно транспортної накладної №VSKV-017178 від 13.11.2019 р. (а.с.82) та накладної на повернення постачальнику № VSKV-000231 від 16.12.2019 р. (а.с.84) вбачається:

ТОВ Метро Кеш енд Кері Україна повертає ТОВ ВС-Імпекс ТОВ ВС - Імпекс повертає ТОВ Новокаховський завод плавлених сирів продукт сирний плавлений Дружба в кількості 1750 шт.продукт сирний плавлений Дружба в кількості 3496 шт. сир плавлений пасто образний Янтар в кількості 114 шт.сир плавлений пасто образний Янтар в кількості 2165 шт. сирний продукт плавлений пастообразний Янтар в кількості 57 шт.сирний продукт плавлений пастообразний Янтар в кількості 1338 шт. продукт сирний копчено-ковбасний Янтарний 60 шт.продукт сирний копчено-ковбасний Янтарний 605 шт. сир плавлений ковбасний копчений Янтарний 50 шт.сир плавлений ковбасний копчений Янтарний 1450 шт.

За умовами договору існує лише два випадки, за якими у ТОВ Новокаховський завод плавлених сирів виникає обов`язок прийняття на повернення товару (п.4/1.2., 4/1.3.):

- у тому разі, коли товар був повернутий кінцевим споживачем з приводу його неналежної якості;

- у разі виявлення, що товар не відповідає нормам санітарно-епідеміологічного законодавства України, або законодавства України про захист прав споживачів, або якщо ТОВ Новокаховський завод плавлених сирів при поставці товару були порушені умови щодо торгівельних марок на продукцію, щодо авторських прав, патентів та ліцензій на здійснення певних видів діяльності.

Належних доказів на підтвердження вищевикладеного Позивачем суду не надано, що є підставою для відмови в задоволенні первісного позову.

Суд також вважає за доцільне зазначити наступне.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 20 ГК України.

Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю чи частково.

Предметом позову може бути матеріально -правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. При цьому, захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Звертаючись з позовом до суду, позивач на свій розсуд обирає спосіб захисту порушеного права, в той час як на суди покладено обов`язок перевірки відповідності обраного позивачем способу захисту приписам ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Так, предметом позову є матеріально -правова вимога позивача до відповідача, а підставою -посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Враховуючи викладене, на думку суду, вимога Позивача щодо зобов`язання Відповідача зменшити заборгованість за інший поставлений товар не є належним способом захисту.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом.

30.08.2016 року між Публічним акціонерним товариством Новокаховський завод плавлених сирів , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Новокаховський завод плавлених сирів , (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВС ІМПЕКС (далі - Відповідач) було укладено Договір поставки молочної продукції № К03216 (далі - Договір) з додатковими угодами та Протоколом розбіжностей до нього.

Матеріалами справи підтверджується, що 12.12.2019 року листом № 12/19 Відповідач надіслав Позивачу претензію (а.с.77,78), в якій вимагав повернення партії товару, поставленої йому за видатковими накладними №НКТ00001521 від 21.10.2019 року, №НКТ00001596 від 04.11.2019 року, № НКТ00001668 від 18.11.2019 року на суму 55091,16 грн., посилаючись на те, що товар є неякісним.

Під час розгляду первісного позову, судом встановлено, що ТОВ ВС-Імпекс не доведено відповідними та належними доказами того, що товар є неякісним.

За умовами пункту 9.10. укладеного договору претензії щодо якості поставленого товару можуть бути заявлені у разі невідповідності якості товарів якісним документам в перебіг 14 днів від дати поставки.

Судом встановлено, що доказів надсилання претензії ТОВ Новокаховський завод плавлених сирів у строки, передбачені договором, Відповідач не надав; також не надав жодних висновків санітарно епідеміологічної служби, Держпродспоживслужби про те, що товар, поставлений йому, не відповідає якості, не провів експертизу поставленого товару.

За змістом положень ст.193 Господарського кодексу, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Аналогічні положення наведено й у стст.525, 526 ЦК.

Згідно зі ст.530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Положеннями чч.1, 2 ст.692 ЦК передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У відповідності до пункту 1.4. договору поставки № К03216 від 30.08.2016 року, право власності на товар, поставлений Відповідачеві виникає саме з моменту передання йому товару.

За пунктом 5.1. договору поставки № К03216 від 30.08.2016 року Відповідач зобов`язаний сплатити вартість поставленого товару на рахунок Позивача, вказаний у реквізитах до договору, протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару Покупцем за умови своєчасного надання Постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що поставляється.

Матеріалами справи підтверджується, що Відповідач зобов`язання з оплати поставленого йому за видатковими накладними № НКТ00001521 від 21.10.19року, № НКТ00001596 від 04.11.2019 року, № НКТ00001668 від 18.11.2019 року на загальну суму 55357,45 грн. не виконав. Позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 55357,45 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Суд погоджується з Позивачем, що за видатковою накладною від № НКТ00001521 від 21.10.19 року момент оплати товару настав 11.11.2019 року; за видатковою накладною від № НКТ00001596 від 04.11.2019 року момент оплати товару настав 25.11.2019 року; за видатковою накладною від № НКТ00001668 від 18.11.2019 року момент оплати товару настав 09.12.2019 року.

Відповідно до пункту 5.6. договору у випадку не оплати товару в строки, передбачені договором поставки, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення оплати.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 4579,98 грн. пені.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи Ліга (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ ) перевірив розрахунки пені та дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню.

За пунктом 9.3. договору, у випадку порушення строків по оплаті товару на строк більш ніж 30 календарних днів, Відповідач крім пені, додатково повинен сплатити Позивачеві штраф в розмірі 10 відсотків від вартості несплаченої партії товару.

Враховуючи, що вартість несплаченої партії товару складає 55357,45 грн., 10% штрафу дорівнює 5535,75 грн.

Таким чином, заборгованість складає 65473,18 грн.: 55357,45 грн. - основний борг, 4579,98 грн. - пеня, 5535,75 грн. штраф. Позивач просить стягнути з Відповідача 65292,62 грн. Позивач не звертався до суду з заявою про збільшення позовних вимог на 180,56 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом в повному обсязі.

Відповідно до ст..129 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладається на позивача, за зустрічним - на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Відмовити в задоволенні первісного позову в повному обсязі.

2.Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити у повному обсязі.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС-ІМПЕКС" (вул.Пухівська,1-а, м.Київ, 02222, код ЄДРПОУ 40078313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський завод плавлених сирів" (вул.Промислова,2, м.Таврійськ, Нова Каховка, Херсонська область, 74988 код ЄДРПОУ 00447623) 65292,62 грн. заборгованості за поставлений товар та 2102,00 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата виготовлення повного тексту рішення у встановлений законом строк.

Дата виготовлення повного тексту рішення 22.06.2020р.

Суддя В.В.Литвинова