Постанова

від 16.06.2020 по справі 369/7774/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/5475/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020року місто Київ

справа №369/7774/17

Київський апеляційний судв складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Дубас Д.С., повний текст рішення складено 08 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелений Дім 71-В до ОСОБА_1 , Обслуговуючого кооперативу Житловий будівельний кооператив Квітневий дім , державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвої Ірини Анатоліївни про визнання угоди недійсною та скасування рішення про державну реєстрацію речового права,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2017 року позивачі ОСОБА_3 та ОСББ Зелений Дім 71-В звернулися до суду з позовом до відповідачів, в якому просили:

визнати недійсною кооперативну угоду про сплату пайового внеску та надання нежитлового приміщення №3/13 від 01 серпня 2013 року, укладену ОСОБА_1 з ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім ;

скасувати рішення державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвої І.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35599504 від 09 червня 2017 року та запис про право власності №20840187 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення загальною площею 78,7 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1271047132224.

В обґрунтування вимог посилалися на те, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Вказували, що в червні 2017 року позивачам стало відомо, що ОСОБА_1 на підставі Кооперативної угоди про сплату пайового внеску та надання нежитлового приміщення №3/13 від 01 серпня 2013 року, укладеною з ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім , в якому ОСОБА_1 є головою кооперативу, зареєстровано право власності на допоміжне приміщення, яке розташовано в цокольному поверсі багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Зазначали, що право власності було зареєстровано державним реєстратором в особі приватного нотаріуса Біккінеєвої І.А., згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35599504 від 09 червня 2017 року.

Зауважували, що враховуючи те, що в приміщенні на яке ОСОБА_1 зареєструвала право власності, знаходиться інженерні мережі багатоквартирного будинку, а саме електричне обладнання призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування всіх співвласників багатоквартирного будинку, тому таке приміщення в розумінні Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку є допоміжним приміщенням, яке згідно з зазначеним Законом та ЦК України є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку.

Вказували, що Конституційний Суд України двічі рішеннями від 02 березня 2004 року та від 09 листопада 2011 року давав офіційні тлумачення зазначеної статті Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , суть яких зводиться до того, що право власності на допоміжні приміщення, технічне обладнання, елементи зовнішнього благоустрою житлового будинку виникає одночасно з правом власності на квартиру, незалежно від підстав його набуття, та не потребує будь-яких дій для його підтвердження.

Зазначали, що ОСОБА_1 у даному позові є одночасно головою ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім , що надає їй можливості фабрикувати будь-які документи, в тому числі і заднім числом для реєстрації прав власності на приміщення, в тому числі і на допоміжні в зазначеному багатоквартирному будинку.

Посилались на те, що як зазначено в Кооперативній угоді про сплату пайового внеску та надання нежитлового приміщення №3/13 від 01 серпня 2013 року ОСОБА_1 для отримання у власність нежитлового приміщення повинна була протягом 10 банківських днів передати ОК Житлово-будівельному кооперативу Квітневий дім 1/3 частки земельної ділянки площею 0,1279 га, кадастровий номер 3222487001:01:008:0146, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 58148132224.

Вказували, що станом на момент подачі позову, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 так і не передала ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім зазначену земельну ділянку, проте в довідці про сплату пая №120 від 18 травня 2017 року виданій ОК Житлово-будівельним кооперативом Квітневий дім вказується, що пай виплачений в повному обсязі, що не відповідає дійсності та свідчить про підроблення документів на підставі яких було зареєстровано ОСОБА_1 право власності на допоміжне приміщення багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Зазначали, що як вбачається з Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, наданої на запит адвоката Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київський області листом від 23 березня 2017 року №10/10-54/2303/02 та з Технічного паспорту на 15-ти квартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 - ніякого нежитлового приміщення в„– 1 загальною площею 78,7 кв.м взагалі не існує.

Посилались на те, що замість того по вказаній площі існує три нежитлових приміщення, коридор та три санвузли.

Вказували, що для належного відновлення прав позивачів, рішення державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвої І.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35599504 від 09 червня 2017 року та запис про право власності №20840187 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення загальною площею 78,7 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1271047132224 підлягає скасуванню згідно вимог ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Рішенням Києво-Святошинського районного судуКиївської області від 10 грудня 2019 року позов ОСОБА_3 , ОСББ Зелений дім 71-В задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріально права просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог посилався на те, що при дослідженні факту належності конкретного спірного нежитлового приміщення № 1 загальною площею 78,7 кв.м, яке знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , суд перед усім мав виходити з функціонального призначення такого приміщення, яке було передбачено на стадії проектування будинку, при цьому суд першої інстанції взагалі проігнорував і не досліджував функціональне призначення спірного приміщення, яке було закладено при проектуванні багатоквартирного будинку.

Зазначав, що судом першої інстанції безпідставно було проігноровано технічну документацію, на яку у своїй позовній заяві посилаються позивачі, а саме експлікації внутрішніх площ житлового будинку літер А-ІV АДРЕСА_3 , де чітко зазначено призначення кімнат з яких складається нежитлове приміщення №1, зокрема кімнати під № 16 - є коридором, кімнати з №17 по №20 є санвузлами, кімнати з №21 по №23 - є нежитловими приміщеннями.

Зауважував, що судом першої інстанції було безпідставно проігноровано ту обставину, що кімнати з №21 по №23, які входять до складу нежитлового приміщення №1, яке належить позивачу, відповідно до відомостей, зазначених в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, відносяться до нежитлових приміщень офісно-комерційного призначення, а отже також не можуть бути допоміжними.

Вказував, що судом першої інстанції було безпідставно проігноровано та не досліджено те, що у спірному нежитловому приміщенні відсутні вузли управління (засуви, вентилі, крани) систем опалення, водопостачання і каналізації будинку.

Зазначав, що належне апелянту спірне нежитлове приміщення цокольного поверху, технічно не відноситься до допоміжних приміщень, які призначенні для забезпечення експлуатації і обслуговування житлового будинку.

Посилався на те, що з метою спростування тверджень позивачів щодо належності спірного приміщення до допоміжних, 23 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ Науково-технічний центр Будівельна експертиза із заявою про проведення експертного дослідження і підготовку висновку щодо нежитлового приміщення в„– А -1 в будинку АДРЕСА_3 .

Зазначав, що 02 лютого 2018 року було складено висновок №140 судово-експертного будівельно-технічного дослідження, в якому було зазначено, що нежитлове приміщення в„– А -1 в будинку АДРЕСА_3 запроектовано, побудовано та отримано громадянкою ОСОБА_1 у власність саме як нежитлове приміщення.

Вказував, що в проекті передбачено проходження загально-будинкових інженерних мереж в об`ємі нежитлового приміщення в„– А-1. Доступ в нежитлове приміщення №А-1 для обслуговування загально-будинкових мереж, що проходять в об`ємі нежитлового приміщення в„– А-1, не потрібний за умови забезпечення доступу для обслугування цих мереж з боку місць загального користування.

Зазначав, що експертом було чітко зазначено, що згідно проекту або технічного паспорту на будинок нежитлове приміщення № А-1 до допоміжних або технічних приміщень не відноситься. Також експерт зазначив, що приміщення яке досліджується, розраховане на постійне перебування людей.

Посилався на те, що електрощитові не допускається розміщувати під житловими приміщеннями. Щит ВРП, що знаходиться поза електрощитовою, не забороняється розташовувати під житловими приміщеннями з урахуванням вимог щодо посилення його захисту та безпеки. Розташовувати щит ВРП в приміщеннях із загрозою затоплення не допускається. Щит ВРП може розміщуватись в позаквартирному коридорі (холі) на рівні цокольного поверху.

Вказував, що у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, суд зазначає що критично відноситься до наявного в матеріалах справи копії висновку судово-експертного будівельно-технічного дослідження № 140 від 02 лютого 2018 року, складеного Науково- технічним центром Будівельна експертиза . Підставою такого критичного ставлення суд першої інстанції зазначає те, що оскільки у вищезазначеному дослідженні предметом виступає нежитлове приміщення в„–А -1 в будинку АДРЕСА_3 , без прив`язки до площі даного приміщення, а предметом даної справи виступає приміщення №1 за аналогічною адресою, площею 78,7 кв.м, а отже суд позбавлений можливості безальтернативно стверджувати про тотожність даних приміщень; більш того висновки, вказані в даному судово-експертного будівельно-технічного дослідження №140 від 02 лютого 2018 року спростовуються твердженнями голови ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім та копією рішення №06/280/3997 про погодження проектної документації внутрішньобудинкових мереж багатоквартирного будинку ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім .

Зазначав, що з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, адже у висновку судово-експертного будівельно-технічного дослідження №140 від 02 лютого 2018 року, по третьому питанню (5 аркуш), чітко зазначається характеристика приміщення, що досліджується.

Посилався на те, що з додатків до висновку судово-експертного будівельно-технічного дослідження №140 від 02 лютого 2018 року також вбачається, що досліджувалось саме спірне приміщення.

Вказував, що позиція суду першої інстанції про те, що висновки, вказані в судово- експертному будівельно-технічному дослідженні №140 спростовуються твердженнями голови ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім , є грубим порушенням ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ст.78 ЦПК України.

Зазначав, що прийняв як доказ пояснення голови правління ОК ЖБК Квітневий дім ОСОБА_4 , який обійняв цю посаду вже під час розгляду справи 25 вересня 2017 року та має особисту зацікавленість в задоволені позову, а отже є упередженим.

Посилався на те, що взагалі не зрозуміло яким чином суд першої інстанції дійшов до висновку, що нежитлове приміщення ЩО-1 і спірне нежитлове приміщення №1, яке належить ОСОБА_1 , є одним і тим самим приміщенням, адже вони мають зовсім різну площу. Нежитлове приміщення ЩО-1 має площу 67,73 кв.м, у той час як спірне нежитлове приміщення - 78,7 кв.м. Такий висновок суду виглядає тим більше дивним, адже начебто саме через відсутність площі (на думку суду) і неможливості ідентифікації приміщення, він не прийняв до уваги висновок судово-експертного будівельно-технічного дослідження №140 від 02 лютого 2018 року, у той час як навіть не відсутність площі приміщення, а зовсім інша площа приміщення, не завадило суду першої інстанції безальтернативно стверджувати про тотожність спірного нежитлового приміщення та нежитлового приміщення ЩО-1.

Вказував, що суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні трактує та розшифровує абревіатуру ЩО , зазначаючи що вона, начебто, розшифровує як щитове обладнання .

Зазначав, що такі висновки суду першої інстанції є неправильними і гуртуються виключно на припущеннях. Абревіатура ЩО розшифровується як щит обліку або щит освітлення, які у свою чергу виконують функцію виключно обліку електроспоживання конкретних нежитлових приміщень, що і зазначається у Робочому проекті внутрішніх силових мереж електропостачання житлового будинку. Також спеціалізовані сайти в мережі інтернет, які займаються електротехнічним обладнанням, розшифровують абревіатуру ЩО як щит освітлення (що є тотожнім з щитом обліку).

Посилався на те, що суд першої інстанції зазначає що це щитове обладнання адміністративного призначення і далі зазначає, що воно призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування всіх співвласників багатоквартирного будинку.

Вказував, що стосовно адміністративного призначення , то такі висновки є абсолютно неправильними та безпідставними, адже, у рішенні №06/280/3997 про погодження проектної документації внутрішньобудинкових мереж багатоквартирного будинку ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім , термін адміністративне призначення відноситься до характеристики нежитлового приміщення ЩО-1, адже зазначається в дужках разом з іншими характерними для цього приміщення ознаками.

Зазначав, що висновки суду першої інстанції про те, що щитове обладнання адміністративного призначення призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування всіх співвласників багатоквартирного будинку є нічим іншим, як припущенням і не підтверджується жодним належним та допустимим доказом.

19 березня 2020 року від представника позивачівдо суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.

Представник позивачів ОСОБА_3 та ОСББ Зелений Дім 71-В - Синчанський С.О. у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача ОК Житловий будівельний кооператив Квітневий дім - Сауленко Д.І. проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Відповідач приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєва І.А. у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, направила на адресу суду заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутність.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у її відсутності на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для їх задоволення.

Колегія суддів не погоджується зтаким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом (частини 1 та 2 ст.368 ЦК України).

Частиною 1 ст.369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

У п.1 ч.1 ст.1 вказаного Закону зазначено, що багатоквартирний будинок визначено як житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.

Крім того, термін допоміжні приміщення визначено в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207, а саме допоміжні приміщення житлового будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

За приписами п.6 ч.1 ст.1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 2013 по 2017 рік відповідач ОСОБА_1 займала посаду голови Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім .

01 серпня 2013 року між ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім та ОСОБА_1 було укладено кооперативну угоду №3/13 про сплату пайового внеску та надання нежитлового приміщення.

У п.1.1. вказаної угоди визначено, що цією угодою встановлюються відносини сторін, пов`язані з оплатою (внесенням) пайовиком пайового внеску та інших внесків, які є обов`язковою умовою членства в кооперативі, та підставою отримання на праві власності нежитлового приміщення № 1 з проектними характеристиками і відповідно до креслень, що зазначені в додатку № 1 до даної угоди Характеристика нежитлового приміщення , після закінчення будівництва та вводу в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до п.1.2 угоди нежитлове приміщення № 1 передається пайовику з виконанням робіт і забезпеченням якості, що вказані в додатку №2 Перелік робіт .

Як вбачається з додатку № 1 до кооперативної угоди №3/13 від 01 серпня 2013 року Характеристика нежитлового приміщення нежитлове приміщення в„– 1 знаходиться на цокольному поверсі 4,5 - поверхового будинку та складається з 3-х кімнат, площею 66,6 кв.м, у тому числі:

кімната №1 - 10,3 кв.м;

кімната №2 - 43,2 кв.м;

кімната №3 - 13,1 кв.м;

санвузол - 1,8 кв.м;

санвузол - 1,5 кв.м;

санвузол - 1,5 кв.м;

комора - 1,3 кв.м;

коридор - 6,0 кв.м;

Загальна площа нежитлового приміщення - 78,7 кв.м.

Висота стелі нежитлового приміщення - 3,07 м.

Балансова вартість нежитлового приміщення: 173794,67 грн.

Також у вказаній характеристиці був зазначений план спірного нежитлового приміщення в„– 1.

Як вбачається з декларації про готовність об`єкта до експлуатаціїна 15-ти квартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 від 08 червня 2015 року декларація про початок виконання будівельних робіт на вказаному об`єкті зареєстрована Інспекцією ДАБК у Київській області 20 листопада 2013 року, № КС 083133240444.

12 грудня 2013 року за №7/10-К-1212/80 зареєстровано Інспекцією ДАБК у Київській області повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до відомостей, зазначених в декларації про готовність об`єкта до експлуатаціїу розділі Характеристика інших нежитлових приміщень (за наявності) вказано, що на цокольному поверсі знаходяться комори та приміщення офісно-комерційного призначення.

Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні апеляційного суду проекту будівництва на спірний будинок, вбудоване в цоколі приміщення №А-1 в проекті передбачено як нежитлове. По проекту в приміщені №А-1 передбачено два санвузла (позиції №20, 21 в експлікації приміщень). Нежитлові приміщення (позиції №18, 19, 22 в експлікації приміщень) передбачені з природнім освітленням.

З експлікації внутрішніх площ житлового будинку літер А-ІV АДРЕСА_3 , яка є додатком до технічного паспорту на вищевказаний будинок від 15 квітня 2015 року вбачається, що на цокольному поверсі знаходяться частина приміщень, з яких складається нежитлове приміщення № 1 , а саме:

№16 коридор - 6,0 кв.м;

№ 17 санвузол - 1,8 кв.м;

№ 18 санвузол - 1,5 кв.м;

№ 19 санвузол - 1,5 кв.м;

№ 20 санвузол - 1,3 кв.м;

№ 21 нежитлове приміщення - 43,2 кв.м;

№ 22 нежитлове приміщення - 13,1 кв.м;

№ 23 нежитлове приміщення - 10,3 кв.м;

Загальна площа вказаних частин приміщень, які входять до нежитлового приміщення №1 становить 78,7 кв.м.

Частини приміщень, які входять до нежитлового приміщення №1 та зазначені в експлікаціївідповідають додатку № 1 до кооперативної угоди №3/13 від 01 серпня 2013 року Характеристика нежитлового приміщення .

Розбіжність міститься лише у №20, оскільки в експлікації це санвузол - 1,3 кв.м, а в додатку №1 до кооперативної угоди №3/13 від 01 серпня 2013 року Характеристика нежитлового приміщення вказане приміщення зазначено як комора - 1,3 кв.м .

15 червня 2015 року між ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім та ОСОБА_1 було підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення згідно Кооперативної угоди №3/13 від 01 серпня 2013 року, згідно якого кооператив передав, а пайовик прийняв нежитлове приміщення, яке відповідає проектним, технічним та експлуатаційним характеристикам, зазначеним в кооперативній угоді №3/13 від 01 серпня 2013 року та додатків до неї.

Відповідно до довідки, виданої сільським головою Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за вих. №388 від 18 липня 2016 року, згідно рішення 6 сесії 7 скликання Ходосівської сільської ради №46 від 04 лютого 2016 року вул. Піонерська перейменована на вул. Феодосія Печерського.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09 червня 2017 року приватним нотаріусом Біккінеєвою І.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35599504 від 09.06.2017 12:08:19, номер запису про право власності: 20840187, на підставі якого право власності на нежитлове приміщення, об`єкт нежитлової площі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 78,7 кв.м зареєстровано за ОСОБА_1 .

Підставою виникнення права власності зазначено: кооперативна угода, серія та номер 3/13, видана 01 серпня 2013 року, видавник: ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім та ОСОБА_1 ; додаткова угода, серія та номер 3/13-3, видана 04 лютого 2015 року, видавник: ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім та ОСОБА_1 ; акт прийому передачі нежитлового приміщення, серія та номер -, виданий 15 червня 2015 року, видавник: ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім та ОСОБА_1 ; витяг з реєстру паїв кооперативу, серія та номер 3, виданий 01 серпня 2013 року, видавник: ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім ; довідка про перелік асоційованих членів, серія та номер -, виданий 15 травня 2017 року, видавник: ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім ; довідка про сплату пая, серія та номер 120, видана 18 травня 2017 року, видавник: ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім ; статут, серія та номер -, виданий 14 листопада 2016 року, видавник: загальні збори ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім .

Вказані документи містяться в реєстраційній справі щодо нежитлового приміщення в„– 1 багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

З вищезазначених документів вбачається, що на час проектування, будівництва та прийняття в експлуатацію завершеного об`єкта - 15 квартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 у спірному приміщенні не планувалося встановлення будь-яких інженерних комунікацій, технічних пристроїв, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир будинку. Спірне приміщення будувалося саме як нежитлове.

Доказів того, що до проектної документації на будування вказаного будинку впросилися будь-які зміни матеріали справи не містять.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі вказували на те, що в приміщенні на яке відповідач ОСОБА_1 зареєструвала право власності, знаходиться інженерні мережі багатоквартирного будинку, а саме - електричне обладнання призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування всіх співвласників багатоквартирного будинку, тому вважають, що таке приміщення в розумінні Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку є допоміжним приміщенням, яке згідно з зазначеним Законом та ЦК України є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивачів на питання колегії суддів зазначив, що позивачі на підтвердження своїх вимог посилаються на рішення ПрАТ Київобленерго №06/280/3997 про погодження проектної документації внутрішньобудинкових мереж багатоквартирного будинку ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім та протокол огляду місця події від 05 вересня 2017 року.

Як вбачається із копії рішення ПрАТ Київобленерго №06/280/3997 від 20 липня 2016 року про погодження проектної документації внутрішньобудинкових мереж багатоквартирного будинку ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім за формою ПП КОЕ, в нежитловому приміщенні, що знаходиться на цокольному поверсі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 знаходиться ЩО-1 адміністративного призначення з електроопаленням.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача ОСОБА_1 в суді першої інстанції зазначав, що спірне нежитлове приміщення цокольного поверху технічно не відноситься до допоміжних приміщень, які призначені для забезпечення експлуатації і обслуговування житлового будинку.

Відповідачем ОСОБА_1 на підтвердження своїх заперечень проти позову був наданий висновок №140 судово-експертного будівельно-технічного дослідження, яке було проведено судовим експертом Науково-технічного центру Будівельна експертиза Ярмоленко ОСОБА_5 , який був повідомлений про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України.

Згідно з вказаним висновком приміщення в„– А-1 в будинку АДРЕСА_3 запроектовано, побудовано та отримано ОСОБА_1 у власність саме як нежитлове приміщення.

В проекті передбачено проходження загально-будинкових інженерних мереж в об`ємі нежитлового приміщення в„– А-1. Доступ в нежитлове приміщення №А-1 для обслуговування загально-будинкових мереж, що проходять в об 'ємі нежитлового приміщення №А-1, не потрібний за умови забезпечення доступу для обслуговування цих мереж з боку місць загального користування.

Згідно проекту або технічного паспорту на будинок нежитлове приміщення №А-1 до допоміжних або технічних приміщень не відноситься.

Електрощитові не допускається розміщувати під житловими приміщеннями. Щит ВРП, що знаходиться поза електрощитовою, не забороняється розташовувати під житловими приміщеннями з урахуванням вимог щодо посилення його захисту та безпеки. Розташовувати щит ВРП в приміщеннях із загрозою затоплення не допускається. Щит ВРП може розміщуватись в позаквартирному коридорі (холі) на рівні цокольного поверху.

Також експерт у висновку зазначив, що приміщення яке досліджується, розраховане на постійне перебування людей.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК).

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлю наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Статтею 215 ЦК України визначено, що Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 01 серпня 2013 року уклала кооперативну угоду про сплату пайового внеску та будівництво нежитлового приміщення в„–1 на цокольному АДРЕСА_3 .

Відповідно до проекту будівництва спірного будинку, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, технічного паспорту на будинок за адресою: АДРЕСА_3 , спірне приміщення було спроектовано, побудовано, як нежитлове та не змінювало свого статусу.

А відтак, підстав для визнання недійсною кооперативної угоди про сплату пайового внеску та надання нежитлового приміщення №3/13 від 01 серпня 2013 року, укладену між ОСОБА_1 та ОК Житлово-будівельний кооператив Квітневий дім колегія суддів не вбачає.

Оскільки вимога позивачів про скасувати рішення державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвої І.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35599504 від 09 червня 2017 року та запису про право власності №20840187 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірне нежитлове приміщення є похідною від визнання недійсною кооперативної угоди, отже вона також задоволенню не підлягає.

Посилання позивачів на те, що спірне нежитлове приміщенні №1 має функціональне призначення для встановлення там електричного обладнання призначеного для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування всіх співвласників багатоквартирного будинку колегія суддів відхиляє, оскільки доказів того, що спірне приміщення планувалося та будувалося як допоміжне, матеріали справи не містять.

Знаходження певних приміщень в підвалах, цокольних поверхах чи інших частинах будинку не може визнаватися безумовною підставою віднесення їх до допоміжних приміщень.

При цьому, встановлення відповідачем ОСОБА_1 в належному їй на праві власності нежитловому приміщенні електричного обладнання не змінює правового статусу приміщення.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 за проведення будівельно-технічної експертизи сплатила 7000 грн. (т.2 а.с.35).

Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судові витрати - це витрати, які несуть сторони, третя особи із самостійними вимогами у справах позовного провадження, заявники і заінтересовані особи в справах окремого провадження, стягувач і боржник у справах наказного провадження, за вчинення цивільних процесуальних дій, пов`язаних із розглядом справи в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.ч.1, 3, 13 ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачем ОСОБА_1 колегія суддів виходить з положень ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з позивачів на користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати у розмірі по 7036,40 грн. з кожного (7000 грн. - витрати за проведення будівельно-технічної експертизи та 7072,80 - судовий збір, сплачений ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове .

У задоволенні позову ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелений Дім 71-В до ОСОБА_1 , Обслуговуючого кооперативу Житловий будівельний кооператив Квітневий дім , державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвої Ірини Анатоліївни про визнання угоди недійсною та скасування рішення про державну реєстрацію речового права - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелений Дім 71-В , місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Ходосівка, вул. Феодосія Печерського, 71-В, код ЄДРПОУ 41351261 на користь ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 судові витрати у розмірі по 7036 грн. 40 коп. з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22 червня 2020 року.

Головуючий:

Судді: