Постанова

від 17.06.2020 по справі 545/275/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 545/275/19

провадження № 61-2923св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - виконуючий обов`язки керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Полтавської області на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області, у складі судді Потетій А. Г., від 24 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Триголова В. М., Панченка О. О., від 13 січня 2020 року .

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року виконуючий обов`язки керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, повернення земельних ділянок .

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що земельні ділянки передані ОСОБА_1 із порушенням вимог чинного законодавства, що суперечить інтересам держави.

Прокурор просив позов задовольнити, визнати незаконними та скасувати пункти 3-6 наказів Головного управління Держземагентства (Держгеокадастру) у Полтавській області, якими надано для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 217, 4985 га, в довгострокову оренду терміном на 30 років, що розташовані за межами населених пунктів Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області, а саме: від 10 грудня 2014 року № 5444-сг; від 10 грудня 2014 року №5445-сг; від 10 грудня 2014 року № 5446-сг; від 10 грудня 2014 року № 5447-сг; від 10 грудня 2014 року № 5448-сг; від 10 грудня 2014 року № 5449-сг; від 10 грудня 2014 року № 5450-сг; від 10 грудня 2014 року № 5451-сг; від 10 грудня 2014 року № 5453-сг; від 10 грудня 2014 року № 5454-сг.

Також прокурор просив визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано в оренду ОСОБА_1 земельні ділянки державної власності загальною площею 87,5275 га, які розташовані за межами населених пунктів Рунівщинської, Новоселівської та Надержинщинської сільських рад Полтавського району Полтавської області для ведення фермерського господарства, а саме: від 18 липня 2016 року № 5146-сг; від 18 липня 2016 року № 5149-сг; від 18 липня 2016 року № 5151-сг; від 18 липня 2016 року № 5154-сг; від 18 липня 2016 року № 5156-сг; від 18 липня 2016 року № 5158-сг.

Визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано в оренду ОСОБА_1 земельні ділянки державної власності загальною площею 87,5275 га, які розташовані за межами населених пунктів Рунівщинської, Новоселівської та Надержинщинської сільських рад Полтавського району Полтавської області для ведення фермерського господарства, а саме: від 19 липня 2016 року № 5254-сг; від 19 липня 2016 року № 5257-сг; від 19 липня 2016 року № 5259-сг; від 19 липня 2016 року № 5264-сг; від 19 липня 2016 року № 5265-сг; від 19 липня 2016 року № 5266-сг.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 5384-сг від 22 липня 2016 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку державної власності площею 27,9924 га, яка розташована за межами населених пунктів Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області для ведення фермерського господарства.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 від 10 грудня 2014 року щодо земельної ділянки площею 7,5396 га (кадастровий номер 5324084600:00:004:0176), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 30 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 від 10 грудня 2014 року щодо земельної ділянки площею 9,8590 га (кадастровий номер 5324084600:00:013:0006), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 30 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 від 10 грудня 2014 року щодо земельної ділянки площею 4,94 га (кадастровий номер 5324084600:00:010:0009), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 30 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 від 10 грудня 2014 року щодо земельної ділянки площею 5,6649 га (кадастровий номер 5324084600:00:010:0011), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 30 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 від 10 грудня 2014 року щодо земельної ділянки площею 5,4725 га (кадастровий номер 5324084600:00:008:0040), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 30 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 від 10 грудня 2014 року щодо земельної ділянки площею 55,3207 га (кадастровий номер 5324084600:00:004:0177), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 30 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 від 10 грудня 2014 року щодо земельної ділянки площею 40,5863 га (кадастровий номер 5324084600:00:010:0010), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 30 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 від 10 грудня 2014 року щодо земельної ділянки площею 31,11 га (кадастровий номер 5324084600:00:011:0030), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 30 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 від 10 грудня 2014 року щодо земельної ділянки площею 21,0026 га (кадастровий номер 5324084600:00:006:0057), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 30 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 від 10 грудня 2014 року щодо земельної ділянки площею 36,0029 га (кадастровий номер 5324084600:00:007:0005), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 30 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року щодо земельної ділянки площею 10,0058 га (кадастровий номер 5324083500:00:017:0026), що розташована за межами населених пунктів на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 7 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року щодо земельної ділянки площею 3,2977 га (кадастровий номер 5324083500:00:012:0024), що розташована за межами населених пунктів на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 7 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року щодо земельної ділянки площею 9,3998 га (кадастровий номер 5324083500:00:006:0018), що розташована за межами населених пунктів на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 7 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року щодо земельної ділянки площею 27,9924 га (кадастровий номер 5324083500:00:017:0027), що розташована за межами населених пунктів на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 7 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року щодо земельної ділянки площею 3,9852 га (кадастровий номер 5324084600:00:004:0183), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 7 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року щодо земельної ділянки площею 5,4283 га (кадастровий номер 5324084600:00:004:0184), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 7 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року щодо земельної ділянки площею 8,4789 га (кадастровий номер 5324084600:00:008:0035), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 7 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року щодо земельної ділянки площею 2,9962 га (кадастровий номер 5324084600:00:012:0016), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 7 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року щодо земельної ділянки площею 2,6798 га (кадастровий номер 5324084600:00:012:0017), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 7 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року щодо земельної ділянки площею 2,5862 га (кадастровий номер 5324084600:00:004:0182), що розташована за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 7 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року щодо земельної ділянки площею 3,6918 га (кадастровий номер 5324084000:00:007:0306); що розташована за межами населених пунктів на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 7 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року щодо земельної ділянки площею 4,9 га (кадастровий номер 5324084000:00:007:0305), що розташована за межами населених пунктів на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 7 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року щодо земельної ділянки площею 2,0854 га (кадастровий номер 5324084000:00:007:0307), що розташована за межами населених пунктів на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області терміном на 7 років.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути до державної власності земельні ділянки: площею 10,0058 га (кадастровий номер 5324083500:00:017:0026); площею 3,2977 га (кадастровий номер 5324083500:00:012:0024); площею 9,3998 га (кадастровий номер 5324083500:00:006:0018); площею 27,9924 га (кадастровий номер 5324083500:00:017:0027); площею 3,9852 га (кадастровий номер 5324084600:00:004:0183); площею 5,4283 га (кадастровий номер 5324084600:00:004:0184); площею 8,4789 га (кадастровий номер 5324084600:00:008:0035); площею 2,9962 га (кадастровий номер 5324084600:00:012:0016); площею 2,6798 га (кадастровий номер 5324084600:00:012:0017); площею 2,5862 га (кадастровий номер 5324084600:00:004:0182); площею 3,6918 га (кадастровий номер 5324084000:00:007:0306); площею 4,9000 га (кадастровий номер 5324084000:00:007:0305); площею 2,0854 га (кадастровий номер 5324084000:00:007:0307); площею 55,3207 га (кадастровий номер 5324084600:00:004:0177); площею 7,5396 га (кадастровий номер 5324084600:00:004:0176); площею 5,4725 га (кадастровий номер 5324084600:00:008:0040); площею 9,8590 га (кадастровий номер 5324084600:00:013:0006); площею 31,11 га (кадастровий номер 5324084600:00:011:0030); площею 36,0029 га (кадастровий номер 5324084600:00:007:0005); площею 21,0026 га (кадастровий номер 5324084600:00:006:0057); площею 4,94 га (кадастровий номер 5324084600:00:010:0009); площею 5,6649 га (кадастровий номер 5324084600:00:010:0011); площею 40,5863 га (кадастровий номер 5324084600:00:010:0010).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2019 року позовні вимоги виконуючого обов`язки керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що при зверненні до суду прокурором не наведено підстав для самостійного захисту інтересів держави та не підтверджено бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо вжиття заходів із врегулювання спірних орендних відносин, які б свідчили про неналежний захист цим органом інтересів держави.

Суд першої інстанції зазначив, що прокурор може представляти інтереси держави у виключних випадках, не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і має намір захищати інтереси держави. Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття заяви до розгляду є недостатнім.

Судом першої інстанції не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання чи неналежне виконання Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області своїх функцій та повноважень щодо вжиття заходів із врегулювання спірних орендних відносин.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 січня 2020 року апеляційну скаргу виконуючого обов`язки прокурора Полтавської області залишено без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що чинним законодавством визначено державний орган, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При розгляді справи не виявлено фактів, які б вказували на те, що уповноважений державний орган не здійснює або неналежним чином здійснює покладені на нього обов`язки.

Суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку щодо відсутності у прокурора підстав для звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду, а доводи апеляційної скарги у цій частині не спростовують висновків суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заступник прокурора Полтавської області просить скасувати ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 січня 2020 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами порушено норми процесуального права, при цьому застосування норм процесуального права суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 та від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц.

Висновки судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам норм матеріального права, положенням статті 131-1 Конституції України, статтям 23, 24 Закону України Про прокуратуру , а також положенням статей 56, 57, 257 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2020 року справу за позовом виконуючого обов`язки керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказів, визнання недійсним договорів оренди землі, повернення земельних ділянок призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що районний суд, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про залишення без розгляду позовних вимог виконуючого обов`язки керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області, оскільки позивач належним чином не обґрунтував підстави подачі прокурором позову відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру та не надав суду належних доказів на підтвердження того, що орган державної влади, до компетенції якого віднесенні відповідні повноваження, не здійснював або неналежним чином здійснював відповідні повноваження, які б надавали право прокурору звернутися до суду з позовними вимогами. Прокурором не обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, які завдані збитки державі внаслідок укладення договорів оренди землі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У січні 2019 року виконуючий обов`язки керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказів, визнання недійсним договорів оренди землі, повернення земельних ділянок.

Предметом судового розгляду у справі є визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, визнання недійсними договорів оренди землі, повернення до державної власності земельних ділянок, які перебувають в оренді ОСОБА_1 .

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не відповідають.

Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина четверта статті 42 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).

В судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивачем у справі виступає певний орган державної влади.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону України Про прокуратуру ).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec(2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції , прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого кола громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру , крім випадку, визначеного абзацом четвертим частини третьої (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 2 частини п`ятої статті 56 ЦПК України ).

Системне тлумачення абзацу другого частини другої статті 56 ЦПК України й статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК Українимає наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього кодексу про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки усунуті не були.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) вказала на необхідність у кожному конкретному випадку перевіряти: доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів у спосіб, який обрав прокурор, та доводи прокурора з приводу відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави.

У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (провадження 14-350цс19) Велика Палата Верховного Суду встановила, що звертаючись до суду з позовом, прокурор вказав, що виступає позивачем, оскільки ГУ Держгеокадастру у Черкаській області є одним зі співвідповідачів, наказ якого оскаржується через недотримання вимог законодавства стосовно передачі земельної ділянки в користування для ведення фермерського господарства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Постановляючи ухвалу від 24 жовтня 2019 року про залишення позову прокурора без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, не врахував, що прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, повернення земельних ділянок, і на виконання частин четвертої-п`ятої статті 56 ЦПК України, абзацу першого частини третьої, абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру у тексті позовної заяви прокурор обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави, оскільки ГУ Держгеокадастру у Полтавській області виступає відповідачем у справі, і прокурором оскаржуються накази цього органу через недотримання вимог законодавства при передачі земельної ділянки в користування для ведення фермерського господарства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що ОСОБА_1 отримано в оренду необґрунтовано велику кількість земельних ділянок, площею більше 300 га. При цьому ОСОБА_1 не є керівником чи засновником фермерського господарства на території Полтавської області. Прокурор вказував, що безпідставна передача в користування (оренду) земельних ділянок на підставі укладених між відповідачами договорів оренди земельних ділянок порушує інтереси держави, як законного власника таких земельних ділянок.

З урахуванням обставин цієї справи, колегія суддів вважає, що прокурор обґрунтував підстави для представництва інтересів державита набуття прокурором статусу позивача.

Із урахуванням зазначеного, висновок судів попередніх інстанцій щодо не підтвердження прокурором підстав для звернення до суду із цим позовом в інтересах держави є необґрунтованим.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду винесені без додержання норм процесуального права.

У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржені ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Полтавської області задовольнити.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 січня 2020 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції .

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович