Ухвала

від 17.06.2020 по справі 552/5438/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

іменем України

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 552/5438/19

провадження № 51-2862ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 01 червня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 10 квітня 2020року задоволено скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна та зобов`язано уповноважену особу повернути йому тимчасово вилучене майно в ході обшуку у кримінальному провадженні №42019170000000043.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01 червня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказану ухвалу слідчого судді.

Прокурор, не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону. На обґрунтування своїх доводів, зазначає про порушення апеляційним судом Конституції України та загальних засад кримінального провадження.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Верховний Суд дійшов такого висновку.

З касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень видно, що прокурор звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про задоволення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого в ході обшуку майна. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суддя суду апеляційної інстанції вказав, що апеляційну скаргу подано на рішення слідчого судді, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 307 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК) визначено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених п.п. 9-1 частини першої ст. 284 КПК, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Також положеннями ст. 169 КПК не передбачено апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про повернення тимчасово вилученого майна.

Частиною 1 ст. 309 КПК встановлено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, якіможуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Зазначена вище ухвала слідчого судді, яку останній постановив у межах своєї компетенції, доцього переліку не входить.

Згідно із ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Посилання прокурора на правовий висновок Верховного Суду України наведений в постанові від 12 жовтня 2017 року у справі № 5-142кс(15)17, Суд вважає необґрунтованими, оскільки у цьому висновку йдеться про постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тоді як скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК розглядає слідчий суддя.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції на час прийняття рішення, встановивши, що оспорювана ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та відмовивши у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Підстав вважати, що апеляційним судом порушено положення Конституції України чи не дотримано загальних засад кримінального провадження немає.

Згідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо зкасаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 01 червня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3