Постанова

від 17.06.2020 по справі 902/969/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року Справа № 902/969/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Крижопільське лісове господарство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.03.2020 р. у справі № 902/969/19 (суддя Міліціанов Р.В., повний текст рішення складено 31.03.2020 р.)

за позовом державного підприємства "Крижопільське лісове господарство" (Вінницька обл., смт. Крижопіль)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лісекспортбуд" (Івано-Франківська обл., Коломийський р-н., с. Пилипи)

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства (м. Вінниця; Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (м. Вінниця)

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичної особи-підприємця Суринець Олександри Василівни (Львівська обл., Кам`янка-Бузький р-н, с. Сапіжанка); фізичної особи - підприємця Соколишина Степана Івановича (Тернопільська обл., Борщівський р-н., с. Гермаківка)

про стягнення 1 140 600, 30 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

третіх осіб - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Крижопільське лісове господарство" звернулося до Господарського суду Вінницької області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Лісекспортбуд" 1 140 600, 30 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 35 від 30.01.2019 р. в частині оплати отриманого товару.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.03.2020 р. у справі № 902/969/19 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 295 525,93 грн. - заборгованості за договором купівлі-продажу № 35 від 30.01.2019 р., 4 432, 89 грн. - судового збору за подачу позовної заяви, 9 845, 80 грн. - витрат на професійну правничу допомогу; відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 845 074, 37 грн. - заборгованості за договором купівлі-продажу № 35 від 30.01.2019 р. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 12 676,11 грн. та 28 154,20 грн. витрат на професійну правничу допомогу - залишено за позивачем.

Судове рішення обґрунтовано статтями 11, 14, 509, 327-329, 655, 692, 693, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та мотивоване встановленням обставин наявності у відповідача перед позивачем заборгованості згідно договору купівлі-продажу № 35 від 30.01.2019 р. в сумі 295 525,93 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у розмірі 845 074,37 грн., суд першої інстанції зазначив, що дана сума не підтверджена належними та допустимими засобами доказування, тому суперечить вимогам ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. п. 2.1., 2.4., 2.5. наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, державне підприємство "Крижопільське лісове господарство" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, безпідставну відмову суду у затвердженні мирової угоди, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким затвердити мирову угоду від 20.02.2020 р., укладену між позивачем та відповідачем у рамках розгляду даної судової справи, закрити провадження у справі та здійснити розподіл судового збору.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що відмовляючи в затвердженні мирової угоди, суд першої інстанції порушив вимог ст. 192, 234 ГПК України. Зі змісту мирової угоди вбачається, що вона укладена в інтересах сторін, не суперечить вимогам чинного законодавства, укладена уповноваженими представниками від імені сторін та у належній формі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 р. скаржнику поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження у справі, зупинено дію рішення суду на час його перегляду в суді апеляційної інстанції та призначено розгляд апеляційної скарги на 17.06.2020 р. об 15:00 год.

ТОВ "Лісекспортбуд" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому повністю підтримує апеляційну скаргу ДП "Крижопільське лісове господарство" на рішення суду з мотивів викладених у ній, вважає її мотивованою та обґрунтованою, такою, що у повному обсязі спростовує висновки суду першої інстанції.

ТОВ "Лісекспортбуд" надіслало до суду клопотання, в якому просить суд розглядати справу без участі його повноважного представника. Аналогічне клопотання про розгляд справи у відсутності представника апелянта надійшло від державного підприємства "Крижопільське лісове господарство"

Позивач, відповідач та треті особи не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 17.06.2020 р., хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, беручи до уваги клопотання відповідача про розгляд справи без його участі, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 1 140 600, 30 грн. заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 35 від 30.01.2019 р. в частині оплати отриманого товару.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2020 р. від позивача та відповідача до суду першої інстанції надійшла заява про затвердження мирової угоди у даній справі, до вказаної заяви додано оригінал мирової угоди від 19.02.2020 р.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.03.2020 р. було відмовлено в затвердженні мирової угоди на підставі ч. 5 ст. 192 ГПК України, з огляду на те, що умови мирової угоди в частині визначення суми заборгованості, яка підлягає сплаті відповідачем не підтверджені належними та допустимими засобами доказування, тому суперечать вимогам ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. п. 2.1., 2.4., 2.5. наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Крім того, сторонами не визначено у мировій угоди на підставі якого договору виникла вказана заборгованість, що свідчить про невідповідність умов мирової угоди предмету позовних вимог. Суду також не доведено можливість реального виконання мирової угоди з огляду на ті обставини, що відповідач протягом часу, що перевищує один рік не проводив розрахунків за вказаними зобов`язаннями, станом на дату розгляду справи, приймаючи обов`язок з проведення повного розрахунку до 31.03.2020 р., не надав суму доказів часткового виконання грошових зобов`язань.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такою процесуальною дією суду першої інстанції, з таких підстав.

Згідно ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Зміст ст. 192 ГПК України свідчить, що мирова угода являє собою розпорядчу дію сторін, спрямовану на врегулювання господарського спору на взаємоприйнятих умовах та припиненням порушеної судом справи.

Можливість мирового врегулювання господарських спорів - важлива передумова рівноваги господарських відносин. Цей процесуальний інститут забезпечує вирішення спору за допомогою соціально-економічних чинників, які всебічно враховують інтереси сторін, усуває конфліктний стан господарських відносин.

Тобто мирова угода виступає способом ліквідування сторонами наявного правового конфлікту через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.

Зі змісту поданої мирової угоди вбачається, що остання укладена від імені сторін у належній формі - від державного підприємства "Крижопільське лісове господарство" головним лісничим Цимбалюком В.В. та скріплена печаткою підприємства, а від товариства з обмеженою відповідальністю "Лісекспортбуд" директором Гаврилюк М.В. та скріплена печаткою товариства. Мирова угода визначає порядок оплати відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 1 140 600, 30 грн., тобто заявленої до стягнення в рамках даної справи суми заборгованості, витрат по судовому збору в розмірі 17 109 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 38000 грн., всього 1 195 709, 30 грн. до 31.03.2020 р.

Відтак, дана мирова угода стосується лише прав та обов`язків сторін, оскільки не наділяє жодних інших сторін певними права та обов`язками та її зміст в повній мірі відповідає вимогам, які висуваються ст. 192 ГПК України до даної домовленості.

Умови мирової угоди викладені сторонами в окремому документі та сторони повністю розуміють умови, на яких вона укладається, умови мирової угоди є чітко сформульованими, а відтак виконуваними з боку сторони.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що відмова в затвердження мирової угоди судом першої інстанції є безпідставною і такою, що порушує волю сторін за мировою угодою. Розглянувши у даному випадку позов позивача по суті, суд першої інстанції проігнорував волевиявлення сторін, яке було відображене в тексті мирової угоди, не надавши її умовам детальної правової оцінки, що призвело до невідповідності висновків, викладених в оспорюваному рішенні, обставинам справи.

Суд першої інстанції, розглядаючи заяву про затвердження мирової угоди, фактично дослідив наявні у матеріалах справи докази, а не умови мирової угоди, як того вимагає ст. 192 ГПК України, що призвело до вирішення судом спору по суті на стадії затвердження мирової угоди.

Місцевим господарським судом неправильно встановлено, що умови мирової угоди не відповідають предмету спору, оскільки зі змісту поданої мирової угоди вбачається, що остання укладена від імені сторін у належній формі, містить посилання на номер справи та визначає порядок сплати відповідачем боргу в сумі 1 140 600, 30 грн., що відповідає сумі заборгованості за договором купівлі-продажу № 35 від 30.01.2019 р., тобто сумі заявленій до стягнення в рамках даної справи.

Отже, оскільки умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є виконуваними, судом не встановлено, що одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у затвердженні мирової угоди і продовженні судового розгляду.

Вказане свідчить про порушення судом вимог ст. 192 ГПК України.

За приписами ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки судом першої інстанції безпідставно відмовлено сторонам у затвердженні мирової угоди та здійснено розгляд спору по суті, сказане порушення норм процесуального права колегія суддів розцінює як таке, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим оспорюване рішення підлягає скасуванню, а мирова угода затвердженню з закриттям провадження у справі № 902/969/19.

Оцінюючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Вінницької області від 24.03.2020 р. у справі № 902/969/19 прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, внаслідок чого підлягає скасуванню з одночасним затвердженням мирової угоди в редакції, визначеної сторонами, та закриттям провадження у справі № 902/969/19.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Згідно ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд відповідно до ч. 4 ст. 50 ГПК України має постановити ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання про що зазначено в ч. 5 ст. 233 ГПК України.

Відтак, суд першої інстанції, в судових засіданнях 11.12.2019 р. та 21.01.2020 р. ухвалюючи залучити до участі у справі третіх осіб у справі - Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства, ФОП Суринець О.В. та ФОП Соколишина С.І., мав постановити ухвали як окремий документ, в яких зазначити, на які права чи обов`язки третіх осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Також, згідно з протоколу судового засідання від 11.12.2019 р. не вбачається, що судом взагалі було залучено до участі у справі третю особу - Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства (т. 1, а. с. 63, 64).

Відтак, зазначені процесуальні порушення апеляційний суд вважає суттєвим, а відтак вказані особи не набули статуту третіх осіб у даній справі, оскільки судом не було дотримано порядку їх залучення, встановленого ст. 50 ГПК України.

Окрім того, як встановлено апеляційним судом, сторони у мировій угоді передбачили порядок відшкодування відповідачем позивачу судових витрат у вигляді судового збору за подання позовної заяви в розмірі 17 109 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 38000 грн., що узгоджується з положеннями п. 4 ст. 130 ГПК України, тому відсутні підстави для розподілу даних витрат судом за результатами перегляду рішення суду.

В свою чергу, беручи до уваги те, що позивач в апеляційній скарзі просить суд стягнути з відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги, а відповідач у відзиві на апеляційну скаргу в повному обсязі підтримує доводи даної апеляційної скарги, тобто не заперечує проти покладення на нього судового збору, колегія суддів вважає, що судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 25 663, 50 грн. необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 192, 269, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Крижопільське лісове господарство" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 24.03.2020 р. у справі № 902/969/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким задоволити заяву державного підприємства "Крижопільське лісове господарство" та товариства з обмеженою відповідальністю "Лісекспортбуд" про затвердження мирової угоди, укладеної між державним підприємством "Крижопільське лісове господарство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лісекспортбуд" в рамках судової справи № 902/969/19.

Затвердити мирову угоду, укладену між державним підприємством "Крижопільське лісове господарство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лісекспортбуд" в рамках судової справи № 902/969/19 наступного змісту:

Мирова угода по справі № 902/969/19

за позовом Державного підприємства "Крижопільське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00991427) (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісекспортбуд" (код ЄДРПОУ 37638292) (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 140 600, 30 грн.

смт. Крижопіль 19 лютого 2020 р.

1. Сторони домовились врегулювати спір по справі № 902/969/19 шляхом підписання та виконання даної мирової угоди.

2. Відповідач по справі - ТОВ "Лісекспортбуд" визнає свої зобов`язання по сплаті суми боргу перед позивачем - ДП "Крижопільське лісове господарство", який становить 1 140 600, 30 грн., що існував на момент складання усної домовленості про підписання мирової угоди, в повному обсязі.

3. Відповідач визнає борг перед позивачем у розмірі 1 140 600, 30 грн., а також зобов`язується сплатити позивачеві витрати на судовий збір у розмірі 17 109 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 38000 грн., всього 1 195 709, 30 грн.

4. Відповідач зобов`язується та гарантує сплатити позивачу борг 1 195 709, 30 до 31.03.2020р.

5. Виплата боргу або частин боргу у вигляді платежів, здійснюється шляхом перерахунку безготівкових коштів на рахунок позивача.

6. Датою отримання платежу вважається дата отримання безготівкових коштів на р/р позивача.

7. Відповідач має право достроково погасити борг в повному обсязі або частково.

8. Дана мирова угода направляється сторонами до суду для її затвердження.

9. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом і діє до повного виконання зобов`язання, передбаченого цією мировою угодою.

10. Постанова Північно-західного апеляційного господарського суду по справі № 902/969/19 про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом згідно з Законом України "Про виконавче провадження".

11. У разі несплати відповідачем сум боргу у порядку п. 4 цієї мирової угоди, позивач має право направити постанову суду про затвердження цієї мирової угоди до виконавчої служби для виконання шляхом стягнення з відповідача суми боргу у розмірі, вказаному у п. 3 цієї мирової угоди за вирахуванням здійснених відповідачем платежів за цією мировою угодою, про що позивач вказує у заяві про відкриття виконавчого провадження.

Директор

ТОВ "Лісекспортбуд" підпис Гаврилюк М.В., скріплений печаткою товариства

Головний лісничий

Державного підприємства "Крижопільське лісове господарство" підпис, скріплений печаткою підприємства

3. Мирова угода вступає в силу з дня її затвердження Північно-західним апеляційним господарським судом.

4. Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" дане судове рішення є виконавчим документом та набирає чинності з дати його прийняття 17.06.2020 р. Строк пред`явлення його до виконання 17.06.2023 р.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лісекспортбуд" (78281, Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Пилипи, вул. Миру, 29, код ЄДРПОУ 37638292) на користь Державного підприємства "Крижопільське лісове господарство" (24600, Вінницька область, сит. Крижопіль, вул. Юрія Тютюнника, 84, код ЄДРПОУ 00991427) 25 663,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити видачу судового наказу Господарському суду Вінницької області

7. Закрити провадження у справі № 902/969/19.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

9. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складено 23 червня 2020 р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.