Рішення

від 17.07.2017 по справі 202/4392/15-ц

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4392/15-ц

Провадження № 2/202/56/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2017 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Волошина Є.В.

за участю секретаря Величко А.А.

представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1

представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа автогоражний кооператив металевих гаражів Надія про поділ майна подружжя із зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, який в подальшому був уточнений. В обґрунтування уточненого позову зазначила, що з 09 лютого 2001 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 липня 2014 року був розірваний. Згідно вищезазначеного рішення суду сторони припинили шлюбні стосунки з вересня 2013 року. Під час шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 15 листопада 2005 року, та металевий гараж АДРЕСА_2 металевих гаражів Надія АДРЕСА_3 .Щербини. Право власності на вищезазначене майно зареєстровано за ОСОБА_4 . Посилаючись на ст.ст.60,69,70 СК України просить суд визнати квартиру АДРЕСА_1 та металевий гараж АДРЕСА_2 металевих гаражів Надія вул.Щербини спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та поділити вищезазначене майно, визнавши за кожним із подружжя право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1 та металевого гаражу №349 у автогаражному кооперативі металевих гаражів Надія вул.Щербини.

Ухвалою суду від 03 лютого 2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено автогоражний кооператив металевих гаражів Надія вул.Щербини, назва якого в подальшому була змінена на автогоражний кооператив металевих гаражів Надія вул.Миколи Міхновського (Щербини).

03 лютого 2016 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_3 із зустрічною позовною заявою про поділ спільного майна подружжя, в якій просив суд виділити ОСОБА_4 в натурі на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 , стягнувши з останнього на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію у розмірі 11544,50 грн. у відшкодування вартості ? частини вищезазначеної квартири. В обґрунтування позову зазначає, що дійсно з 09 лютого 2001 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 липня 2014 року був розірваний. У вищезазначеному рішенні зазначено, що подальше сумісне проживання сторін неможливе. Зазначає, що згідно ч.2 ст.71 СК України неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ним. Спірна квартира є неподільною річчю, оскільки знаходиться у багатоквартирному будинку, відсутня технічна можливість розділити її між колишнім подружжям, обладнавши її окремими входами. Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 фактично проживає за іншою адресою та веде сумісне господарство з іншим чоловіком, а позивач за зустрічним позовом не має будь якого іншого місця проживання, окрім вищезазначеної квартири, немає накопичень чи засобів фінансування для придбання нового житла, ОСОБА_4 наполягає на сплаті на користь ОСОБА_3 компенсації в сумі ? частини від вартості цієї квартири, яка становить 23089,00 грн., тобто - 11544,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 первісний позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити. У задоволенні зустрічного позову просила відмовити, оскільки ОСОБА_4 не було попередньо внесено на відповідний депозитний рахунок суду відповідної грошової суми, а ОСОБА_3 згоди на отримання такої компенсації не надавала.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засіданні просив позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити, а задоволенні первісного позову просив відмовити. Додатково пояснив, що металевий гараж АДРЕСА_4 НОМЕР_1 у автогаражному кооперативі металевих гаражів Надія вул.Щербини не може бути предметом поділу майна подружжя, оскільки право власності на нього у передбаченому законом порядку не зареєстровано.

Представник автогоражного кооперативу металевих гаражів Надія вул. Виколи Міхновського (Щербини) в судове засідання не з`явився. Про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 лютого 2001 року.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 липня 2014 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований 09 лютого 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Індустріального районного управління юстиції міста Дніпропетровська, актовий запис №72 був розірваний.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 63,7 кв.м., житловою площею 44,2 кв.м., що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 15 листопада 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А., реєстраційний №6506.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9289567 від 15 грудня 2005 року вищезазначена квартира ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за ОСОБА_4

В судовому засіданні сторонами не оспорював ся той факт, що квартира АДРЕСА_1 була придбана за спільні кошти подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини визнані сторонами у справі та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Крім того, згідно довідки голови автогоражного кооперативу металевих гаражів Надія вул.Щербини від 22 серпня 2015 року металевий гараж АДРЕСА_2 металевих АДРЕСА_5 АДРЕСА_3 .Щербини знаходиться у власності члена кооперативу ОСОБА_4 .

Щодо твердження представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про те, що право власності на вищезазначений гараж не зареєстровано у передбаченому законом порядку, у зв`язку із чим він не підлягає поділу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19-1 ЗУ Про кооперацію член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Разом з цим, металеві гаражі не є нерухомістю, не мають капітального фундаменту і є тимчасовими спорудами.

Відповідно ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Металеві гаражі не підлягають реєстрації як тимчасові споруди, а також споруди, не пов`язані фундаментом із землею, в експлуатацію не приймаються і право власності на них не оформлюється. Земельні ділянки для обслуговування тимчасових металевих гаражів приватизації не підлягають.

Враховуючи те, що право власностіОСОБА_4 на вищезазначений гараж також підтверджується паспортом володільця гаража № НОМЕР_1 автогоражного кооперативу металевих гаражів Надія , згідно якого ОСОБА_4 став його власником 05 травня 2012 року, заявою ОСОБА_5 від 05 травня 2012 року про виключення його з членів кооперативу у зв`язку із передачею гаражу новому власнику ОСОБА_4 та довідкою самого автогоражного кооперативу металевих гаражів Надія , суд вважає, що твердження ОСОБА_2 про те, що право власності на вищезазначений гараж не зареєстровано у передбаченому законом порядку є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірне майно відповідно до ст.60 СК України належить позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності.

Поділ спільного майна подружжя, згідно роз`яснень, наведених у п.п. 22-24, 29 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

За змістом ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

За змістом ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦПК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

При цьому, в разі не вчинення сторонами дій, направлених на надання згоди присудження грошової компенсації та не внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності (п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя ).

Вирішуючи питання про поділ майна, суд вважає, що частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Відповідно до висновку експертів за результатами комісійної судової оціночно-будівельної експертизи №3898-16, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , на момент проведення експертного дослідження (14 листопада 2016 року), складає 724321 грн.

В судовому засіданні представником позивача за зустрічним позовом було зазначено, що у ОСОБА_4 відсутня можливість сплатити ОСОБА_3 компенсацію ? частини спірної квартири. Крім того ОСОБА_3 згоди на отримання такої компенсації не надавала.

Вищезазначені обставини унеможливлюють задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 , у зв`язку із чим зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року по цивільній справі № 6-2811цс15.

За таких підстав, суд вважає необхідним провести поділ майна, яке є спільною сумісною власністю та визнати за позивачем та відповідачем право власності по ? частині квартири АДРЕСА_1 та по ? частині металевого гаражу АДРЕСА_2 у автогаражному кооперативі металевих гаражів Надія вул.Виколи Міхновського (Щербини) , таким чином задовольнивши первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та відмовивши у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 у повному обсязі.

Враховуючи встановлені обставини справи та позицію сторін, суд приходить до висновку, що запропонований ОСОБА_3 порядок поділу спільного майна подружжя є законним та справедливим та таким, що не суперечить закону і не порушує права кожного з подружжя на отримання відповідної частки у спільному майні.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 678,69 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365,368,372 ЦК України, ст.ст.60-62,69-70,74 СК України, ст.ст.3,4,10,11,57-60,72,169,209,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа автогоражний кооператив металевих гаражів Надія про поділ майна подружжя - задовольнити.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 63,7 кв.м., житловою площею 44,2 кв.м. спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ).

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності ? частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 63,7 кв.м., житловою площею 44,2 кв.м.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_4 (РНОКПП2811400372) право власності ? частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 63,7 кв.м., житловою площею 44,2 кв.м.

Визнати металевий гараж АДРЕСА_5 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ).

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності ? частину металевий гараж АДРЕСА_5 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_4 (РНОКПП2811400372) право власності ? частину металевий гараж АДРЕСА_4 НОМЕР_3 металевих гаражів Надія АДРЕСА_3 . АДРЕСА_6 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 678 (шістсот сімдесят вісім) гривень 69 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлений 20 липня 2017 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Волошин Є.В.