Постанова

від 18.06.2020 по справі 904/9506/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2020 року м.Дніпро Справа № 904/9506/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів : Чередка А.Є., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Таланової Лариси Борисівни

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 року

за результатами розгляду скарги Фізичної особи-підприємця Таланової Лариси Борисівни на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

у справі № 904/9506/17

за позовом Фізичної особи-підприємця Таланової Лариси Борисівни, м. Дніпро

до відповідача-1 : Виконавчого комітету Дніпровської міської Ради, м. Дніпро

відповідача-2 : Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпропетровської міської ради,

м. Дніпро

відповідача-3: Приватного підприємства виробнича фірма "Стронг", м. Дніпро

про визнання незаконним , скасування рішення та визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Таланова Лариса Борисівна звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпропетровської міської ради та Приватного підприємства виробнича фірма "Стронг", в якому просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 587 від 30.11.2016 року "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі" в частині затвердження в № п/п 250 Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі майданчика для паркування, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Образцова, в районі будинку 10А площею для паркування 805,0 кв.м. на 70 місць для паркування ;

- визнати недійсним договір № 407 ОП від 14.04.2017 року , укладений між Комунальним підприємством "Міськавтопарк" Дніпропетровської міської ради та Приватним підприємством виробничою фірмою "Стронг".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018р. позов задоволено частково:

- визнано незаконним та скасовано Рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 587 від 30.11.2016 року "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі" з подальшими змінами та доповненнями в частині затвердження в Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі майданчика для паркування, що розташований за адресою: м. Дніпро, вулиця Академіка Образцова, в районі будинку 10 А, площею для паркування 805,0 кв. м. на 70 місць для паркування;

- відмовлено в позові в частині визнання недійсним договору № 407 ОП від 14.03.2017 року , укладеного між Комунальним підприємством "МІСЬКАВТОПАРК" Дніпровської міської ради та Приватним підприємством виробнича фірма "Стронг" ;

- стягнуто з Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Таланової Лариси Борисівни судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.;

- стягнуто з Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Таланової Лариси Борисівни витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

18.05.2018 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 року судом видано накази.

19.02.2020 року Фізична особа - підприємець Таланова Лариса Борисівна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить суд:

- визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дрижук Ольги Олександрівни щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 06.02.2020 року за № 02133/6200 та повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 06.02.2020 року за № 02133/6207;

- визнати недійсним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 06.02.2020 року за № 02133/6207 та повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 06.02.2020 року за № 02133/6207;

- зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вчинити дії щодо прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2018 року по справі № 904/9506/17 про стягнення судового збору в розмірі 1600,00 гривень та наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2018 року по справі № 904/9506/17 про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 гривен на підставі заяв ФОП Таланової Л.Б. від 31.01.2020 р . поданих 04.02.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 відмовлено у задоволенні скарги Фізичної особи - підприємця Таланової Лариси Борисівни на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2018 у справі №904/9506/17.

Фізична особа-підприємець Таланова Лариса Борисівна звернулась з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020, ухвалену за результатами розгляду скарги на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 по справі №904/9506/17 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу Фізичної особи-підприємця Таланової Лариси Борисівни на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2019 у справі №904/9506/17.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано того, що виконавчий документ не приймався до виконання органами казначейства, а був повернутий стягувачу. Крім того, підставою для неприйняття виконавчих документів органами казначейства було зазначено відсутність у Виконавчого комітету Дніпровської міської ради казначейського рахунку, що має наслідком неможливість виконання рішення органами казначейства. За твердженнями апелянта, без задоволення скарги на дії державного виконавця, рішення суду в частині стягнення грошових коштів залишається невиконаним.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Таланової Лариси Борисівни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 за результатами розгляду скарги Фізичної особи - підприємця Таланової Лариси Борисівни на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у справі №904/5635/19.

12.03.2020р. до Центрального апеляційного господарського суду від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дрижирук О.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання проти апеляційної скарги заперечує та просить відмовити у її задоволенні з підстав правомірності дій щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання на підставі приписів ч. 2 ст. 6 ЗУ Про виконавче провадження .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2020 розгляд справи №904/9506/17 призначено в судове засідання на 18.06.2020 р. о 15 год. 00 хв..

Виконавчий комітет Дніпровської міської Ради, Комунальне підприємство "Міськавтопарк" Дніпропетровської міської ради та Приватне підприємство Виробнича фірма "Стронг" своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

В судове засідання 18.06.2020р. з`явився представник апелянта (позивача) . Представники відповідачів, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Фізична особа-підприємець Таланова Лариса Борисівна звернулась до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області для виконання судових наказів у справі № 904/9506/17. Однак, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області листами від 27.08.2018 повернуло накази стягувачу та повідомило, що Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради в базі даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів не зареєстрований, що унеможливлює виконання судових наказів органами казначейства.

25.10.2018 Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повернув виконавчі документи Фізичній особі-підприємцю Талановій Ларисі Борисівні без прийняття до виконання, посилаючись на пункт 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (виконавчий документ повертається без прийняття до виконання для подальшого пред`явлення для виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Дніпропетровській області).

20.11.2018 відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повернув виконавчі документи Фізичній особі-підприємцю Талановій Ларисі Борисівні без прийняття до виконання, посилаючись на пункт 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме виконавчий документ повертається без прийняття до виконання з огляду на положення частини другої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема рішення про стягнення коштів з державних органів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стягувачем в січні 2020 року було подано до Відділу примусового виконання рішень заяви щодо примусового виконання наказів у справі № 904/9506/17.

Повідомленнями № 02133/6200 та № 02133/6207 від 06.02.2020 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавчі документи було повернуто стягувачем без прийняття до виконання на підставі ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження".

За твердженнями скаржника, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дрижирук О.О. фактично позбавив стягувача права на виконання судових рішень, чим порушив права стягувача під час виконання судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції дійшов висновку, що накази у справі № 904/9506/17 від 18.05.2018 подані Фізичною особою-підприємцем Талановою Ларисою Борисівною до Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не за підвідомчістю його виконання.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Водночас, у відповідності до ч. 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А як передбачено пунктами 9 та 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем або його пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради за своєю організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування.

Статтею 143 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів.

За приписами ст. 63 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Доходи місцевих бюджетів районних у містах рад (у разі їх створення) формуються відповідно до обсягу повноважень, що визначаються відповідними міськими радами. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України. Доходи місцевого бюджету зараховуються до загального або спеціального фонду місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дрижирук О.О. 06.02.2020 виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, викладених пунктом 9 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання. Підставою для таких дій стало те, що резолютивною частиною виконавчого листа передбачено стягнути на користь Фізичної особи - підприємця Таланової Лариси Борисівни витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, що відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" покладає виконання даного рішення органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Зазначені обставини виключають здійснення виконавчого провадження, та його відкриття.

Колегія суддів наголошує, що зазначені дії кореспондуються з вимогами Закону України "Про виконавче провадження", за приписами норм ст.ст. 4, 6 якого державний виконавець повертає стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання якщо такий не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, зокрема у випадку покладення законодавством такого обов`язку на інший орган, в даному випадку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, яким є Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

Матеріалами справи підтверджується, що Фізична особа-підприємець Таланова Лариса Борисівна зверталась до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області для виконання судових наказів у справі № 904/9506/17, яке листами від 27.08.2018 повернуло накази стягувачу без виконання.

Разом з тим заявниця не оскаржувала зазначені дії органу казначейства й відповідних доказів суду не надано.

Водночас в даному випадку головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дрижирук О.О. при винесенні повідомлень про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 06.02.2020 року за № 02133/6200 та від 06.02.2020 року за № 02133/6207 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України "Про виконавче провадження".

Крім того, згідно ч. 1-3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, апелянт (стягувач) не позбавлений права та можливості звернутись з відповідною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області про зміну способу або порядку виконання судового рішення, якщо існують обставини, що істотно ускладнюють його виконання.

Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності сторін, закріплений у частині 3 статті 13 та частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд зазначає, що скаржником не надано належних та допустимих доказів, що підтверджували б протиправну поведінку відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), його посадових осіб чи незаконність прийнятих ними рішень.

Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваної ухвали.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятої ним ухвали.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269 , 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Таланової Лариси Борисівни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 року у справі № 904/9506/17 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 року у справі № 904/9506/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення .

Повний текст постанови складено 24.06.2020.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко

Суддя В.О. Кузнецов