Рішення

від 15.06.2020 по справі 910/5016/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2020Справа № 910/5016/20Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська промислова компанія «Крок» (10006, м. Житомир, вул. Героїв Пожежних, 122)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Трейдінг Україна» (03151, м. Київ, вул.Молодогвардійська, 22)

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10 квітня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська промислова компанія «Крок» (позивач) надійшла позовна заява № 31-03/20/1 від 31.03.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Трейдінг Україна» (відповідач) про стягнення грошових коштів на суму в розмірі 62 289, 60 грн. за договором постачання товару № 26/02 від 26.02.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором постачання товару № 26/02 від 26.02.2019 року, зокрема, відповідач несвоєчасно здійснив поставку товару позивачу з простроченням поставки на два дні, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ч.1 п. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Ч. 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

Позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзиви відповідачів.

Ч. 5 статті 176 ГПК України передбачає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9. ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

15.04.2020 року на адресу відповідача, а саме 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 22 було направлено ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2020 року про відкриття провадження у справі, однак поштове відправлення №0105471409894 повернулось на адресу суду з поміткою «за закінченням строку зберігання».

Господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 13.04.2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, чи електронною поштою відтак, беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір від 26.02.2019 №26/02 постачання товару.

Відповідно до п. 1.1 постачальник зобов`язується поставити покупцю у власність товар: взуття різне, крім спортивного та захисного (18810000-0) (Капці казармені, тип І, вид 2), а покупець зобов`язується забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі.

Згідно з п. 5.1 строк поставки товару за цим договором вказаний в специфікації (додаток №1).

Відповідно до сказаної специфікації №1 (додаток №1 до договору постачання товару від 26.02.2019 №26/2) місце та термін поставки товару:

10 000 пар - м. Київ, вул. Качалова, 3 в/ч А2788 до 07.07.2019 (включно);

5 000 пар - м. Київ, вул. Качалова, 3 в/ч А2788 до 05.10.2019 (включно);

5 000 пар - м. Харків-34, вул. Переможців, 6а в/ч А1361 до 05.10.2019 (включно);

5 000 пар - м. Хмельницький, вул. Чорновола, 39 в/ч А2678 до 05.10.2019 (включно);

5 000 пар - м. Одеса, вул. Хуторська, 99 в/ч А2756 до 05.10.2019 (включно).

Однак, згідно з видатковою накладною від 09.07.2019 №185, на думку позивача, постачальник поставив 10 000 пар за місцем поставки з простроченням на два дні. Про вказані обставини позивач повідомив відповідача листом від 24.07.2019 №24- 07/19/3, врученим 26.07.2019 року.

Відповідно до п.п. 7.3.4 п. 7.3 за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків;

Згідно з п.п. 7.3.7 п. 7.3 - якщо через порушення будь-яких зобов`язань постачальника за даним договором покупець несе збитки у вигляді сплати суми забезпечення виконання зобов`язань, а саме . банківської гарантії у розмірі 61470,00 грн., постачальник зобов`язаний беззаперечно відшкодувати такі збитки покупцю.

Позивач на підтвердження вказаних обставин надав до суду видаткову накладну №185 від 09.07.2019 року на кількість 10000 пар взуття, яке згідно зі специфікацією № 1 до Договору повинно було бути поставлене відповідачем позивачу до 07.07.2019 року включно.

Також позивач надав платіжне доручення №6781від 13.12.2019 року, в якому вказано, що позивач сплатив на користь Міністерства оборони України гарантійний платіж, згідно з вимогою міністерства у сумі 61470,00 грн.

Отже, судом встановлено, що дійсно відповідачем було прострочено поставку товару позивачу, а позивач сплатив гарантій платіж, тому відповідно до договору відповідач повинен відшкодувати гарантій платіж за пеню.

Однак, суд звертає увагу, що останній день поставки товару за накладною №185 від 09.07.2019 року був 07.07.2019 включно, а товар був поставлений 09.07.2019 року, тобто має місце прострочення в один день, оскільки 09.07.2019 року зобов`язання вже було виконане. Отже, відповідач повинен сплатити пеню за один день прострочення.

За статтею 173 Господарського кодексу України (ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська промислова компанія «Крок» є обґрунтованими, доведеними та підлягають частковому задоволенню, оскільки не правильно здійснені нарахування.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 550, 625, 638, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 73 , 74, 86, 98, 104, 129, 165, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України,-

-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Трейдінг Україна» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 22, код ЄДРПОУ 40083014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська промислова компанія «Крок» (10006, м. Житомир, вул. Героїв Пожежних, 122, код ЄДРПОУ 33309435) 61 470, 00 грн. збитків, 409, 80 грн. пені та 2102, 00 судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19)".

Повне рішення складено 16.06.2020 р.

Суддя М.В. Данилова