Рішення

від 11.06.2020 по справі 915/2259/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року Справа № 915/2259/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ), вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001 (код ЄДРПОУ 38727770)

код Чорноморської філії 38728418

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА МЕТ ТРЕЙД» , вул. Приміська, 64, Корабельний район, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 38963304)

про стягнення коштів в сумі 173 828, 08 грн., зобов`язання оплатити рахунок та зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Тодорашко А.В.;

від відповідача: представники не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) з позовною заявою, в якій просить суд:

1. Стягнути з ТзОВ «АЛЬФА МЕТ ТРЕЙД» пеню в сумі 173 828, 08 грн.;

2. Зобов`язати ТзОВ «АЛЬФА МЕТ ТРЕЙД» оплатити рахунок на попередню оплату від 18.12.2018 р. № АП000000880 та прибути за товаром згідно заявки на вивезення металобрухту від 27.12.2018 р. № 594/15-04.5-14-5597.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.11.2019 року позовну заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (вх. № 17268/19 від 08.11.2019 року) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА МЕТ ТРЕЙД» про стягнення коштів в сумі 173 828, 08 грн., зобов`язання оплатити рахунок та зобов`язання вчинити дії залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 26.12.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.12.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 28.01.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.01.2020 року відкладено підготовче засідання по справі на 20.02.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.02.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 915/2259/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 17.03.2020 року.

У зв`язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. у відпустці, судове засідання по справі № 915/2259/19, призначене на 17 березня 2020 року на 15 год. 00 хв. не відбулось.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.03.2020 року призначено розгляд справи без зазначення дати судового засідання.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.06.2020 року призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 11.06.2020 року.

В судовому засіданні 11.06.2020 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення коштів в сумі 173 828, 08 грн., зобов`язання оплатити рахунок та зобов`язання вчинити дії, а саме: оплатити рахунок на попередню оплату та прибути за товаром згідно заявки. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору реалізації брухту чорних металів № 308-П-ІЛФ-18 від 17.12.2018 року. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 253, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 612, 628, 712 ЦК України, ст. 193, 202, 216, 230-232, 265 ГК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Судом враховано, що оскільки строк для подання відзиву на позовну заяву сплив ще до закінчення карантину (20.02.2020 року судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті), то відповідно положення Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19) , зокрема, щодо продовження строків на подання відзиву, застосуванню у даному випадку не підлягають.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 28.11.2019 року, від 26.12.2019 року, від 28.01.2020 року, від 20.02.2020 року, від 31.03.2020 року направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА МЕТ ТРЕЙД» , вул. Приміська, 64, Корабельний район, м. Миколаїв, 54017 повернуті до суду поштовою установою із зазначенням причини повернення за закінченням терміну зберігання , інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення адресат відсутній (арк. 60-63, 77-79, 136-138, 141-144, 154-155, 156-160).

Додатково судом вживались заходи щодо повідомлення відповідача телефонограмою (арк. 105, 163).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

Ухвали суду направлялись на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА МЕТ ТРЕЙД» , вул. Приміська, 64, Корабельний район, м. Миколаїв, 54017, вказану в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, якщо ухвали про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до Наказу ДП Адміністрація морських портів України № 94/10 від 05.06.2019 року змінено найменування Іллічівської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Іллічівського морського порту) на Чорноморську філію державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського посту Чорноморськ) (арк. 30-31).

17.12.2018 року між ДП Адміністрація морських портів України в особі Іллічівської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Іллічівського морського порту) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА МЕТ ТРЕЙД» (покупець) укладено Договір реалізації брухту чорних металів № 308-П-ІЛФ-18 від 17.12.2018 (арк. 21-26).

Відповідно до п. 11.1 Договору даний договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.03.2019 року .

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Розділ 1. Предмет договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору за даним договором продавець зобов`язується передати у власність покупцеві (далі по тексту договору Поставити ) брухт чорних металів (далі за текстом договору Товар ), у порядку і на умовах даного договору згідно специфікації (додаток 1 до цього Договору), а покупець зобов`язується прийняти товар у власність і оплатити його вартість.

Відповідно до п. 1.3 Договору під товаром в цьому договорі слід розуміти брухт чорних металів, який утворився в ході діяльності продавця.

Розділ 2. Порядок поставки товару.

Відповідно до п. 2.1 Договору продавець направляє покупцю заявку про готовність партії товару до передачі/відвантаження з долученням оригіналу рахунку на попередню оплату в розмірі 100 % від вартості партії товару . Направлення заявки та оригінал рахунку покупцю здійснюється продавцем шляхом поштового відправлення (з повідомленням про вручення) на адресу покупця або надається уповноваженому представнику покупця під особистий підпис останнього.

Відповідно до п. 2.2 Договору передача/відвантаження партії товару здійснюється продавцем з території порту та об`єктів ІФ ДП АМПУ .

Відповідно до п. 2.3 Договору передача/відвантаження партії товару здійснюється після його 100 % оплати покупцем згідно виставленого рахунку та надання останнім діючої довіреності на передачу/відвантаження даної партії товару.

Відповідно до п. 2.4 Договору продавець зобов`язується передати/відвантажити передбачений у заявці обсяг товару (партії товару) протягом 5 робочих днів з дати зарахування на розрахунковий рахунок продавця попередньої оплати .

Відповідно до п. 2.5 Договору покупець зобов`язаний забезпечити власними силами та за власний кошт завантаження та вивезення з території продавця партії товару не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дати зарахування на розрахунковий рахунок продавця попередньої оплати.

Відповідно до п. 2.9 Договору товар вважається зданим продавцем й остаточно прийнятим покупцем після підписання сторонами Акту приймання - передачі встановленого зразку (Додаток 2 до Договору). З моменту підписання сторонами зазначеного Акту право власності на товар і ризики переходять до покупця.

Розділ 3. Ціна договору та порядок розрахунків.

Відповідно до п. 3.1 Договору сума договору згідно специфікації (додаток 1 до Договору) становить 477 550, 00 (чотириста сімдесят сім тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. без ПДВ за 70,559 т Товару. ПДВ нараховується згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України.

Відповідно до п. 3.3 Договору покупець здійснює передплату у розмірі 100 % від вартості партії товару протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання оригіналу рахунку від продавця.

Відповідно до п. 3.4 Договору у випадку, якщо вага за результатом зважування відвантаженої партії товару перевищує вагу, зазначену в заявці та оплачену покупцем, покупець зобов`язаний оплатити додатковий обсяг товару, зазначений в Акті приймання-передачі, за додатковим рахунком, наданим продавцем. Оплата за передачу/відвантаження додаткового обсягу товару здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок подавця в строк 10 (десять) календарних днів з дня отримання оригіналу рахунку. Днем отримання оригіналу рахунку є дата отримання покупцем оригіналу рахунку поштою, або дата отримання оригіналу рахунку уповноваженим представником покупця під особистий підпис останнього.

Відповідно до п. 3.5 Договору днем оплати вважається дата зарахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця.

Розділ 5. Права та обов`язки сторін.

Всі права та обов`язки Продавця (в т.ч. ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача товару за кількістю і якістю тощо), які передбачені цим договором, виконуються Іллічівською філією ДП Адміністрація морських портів України (адміністрація Іллічівського морського порту).

Відповідно до п. 5.1.1 Договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити придбаний товар.

Відповідно до п. 5.1.2 Договору покупець зобов`язаний прибути для отримання товару на склад продавця та надати продавцю діючу на дату передачі/відвантаження довіреність для отримання партії товару.

Відповідно до п. 5.1.3 Договору покупець зобов`язаний приймати товар згідно з Актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.1.4 Договору покупець зобов`язаний здійснювати навантаження та вивезення товару зі складу/складів продавця власними силами та за свій рахунок не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дати зарахування коштів на банківський рахунок продавця.

Відповідно до п. 5.2.3 Договору покупець має право отримати кошти, що були перераховані як попередня оплата у випадку не передачі / відвантаження товару продавцем протягом строку, передбаченого договором у сумі вартості неотриманого товару.

Відповідно до п. 5.2.1 Договору продавець зобов`язаний відвантажити весь погоджений обсяг товару протягом 5 робочих днів з моменту одержання попередньої оплати й надання покупцем автотранспорту під самовивіз.

Відповідно до п. 5.3.2 Договору у разі невиконання зобов`язань Покупцем, Продавець має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 11.3 Договору сторони узгодили, що продавець має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку порушення істотних умов договору зі сторони покупця, направивши останньому письмове повідомлення за десять днів до дати розірвання договору. Датою розірвання договору вважається дата, вказана у повідомленні продавця.

Істотним порушенням договору сторони вважають прострочення покупцем оплати рахунку продавця більше ніж на 10 робочих днів або порушення строку отримання/вивозу товару зі складу продавця понад 10 днів.

Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку, коли покупець, після отримання заявки та рахунку, не оплатив рахунок або не прибув за товаром, продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі 0,2 % від суми рахунку за кожен день прострочення оплати рахунку або відвантаження товару з території продавця.

До договору між сторонами складено специфікацію (додаток № 1 до договору) на суму 477 550, 00 грн. (арк. 28).

Специфікацію підписано та скріплено печатками сторін.

27.12.2018 року позивач ДП Адміністрація морських портів України (адміністрація Іллічівського МП) направив на адресу відповідача ТзОВ АЛЬФА МЕТ ТРЕЙД заявку на вивезення металобрухту № 594/15-04.5-14-5597, в якій позивач проінформував про готовність партії товару (металобрухту) до передачі/відвантаження та одночасно із заявкою направив відповідачу рахунок на передню оплату № АП000000880 від 18.12.2018 року на суму 477 549, 66 грн. (арк. 40-41).

Факт направлення 29.12.2018 року заявки підтверджується списком № 3 (ф. 103) згрупованих поштових відправлень (листів рекомендованих) (арк. 39).

Судом встановлено, що заявка № 594/15-04.5-14-5597 від 27.12.2018 року повернута до відправника поштовою установою із відміткою пошти за закінченням встановленого терміну зберігання , що підтверджується наявними в матеріалах справи копією поштового конверта (арк. 117).

Відповідно до штампу пошти на конверті, поштове відправлення було повернуто відправнику 06.02.2019 року. Саме цю дату позивач вважає датою вручення відповідачу заявки та рахунку для оплати та, як наслідок, сплив строку для оплати 20.02.2019 року (граничний термін), про що зазначено в заяві позивача про зміну підстав позову (вх. № 2151/20 від 18.02.2020).

Позивач зазначає, що відповідачем порушено умови п. 3.3, п. 5.1.1 договору, оскільки не проведено 100 % попередню оплату за товар, у зв`язку з чим утворилась основна заборгованість в розмірі 477 549, 66 грн. Крім того, відповідачем не здійснено заходів із вивезення товару з території позивача, чим також порушено умови п. 5.1.2 договору та права позивача.

Позивач зазначає, що строки отримання товару Товариством безпосередньо пов`язані із обов`язком останнього внести 100 % передплату за товар, згідно заявки Чорноморської Філії, у зв`язку із чим відлік строків для отримання товару бере свій початок саме з дати його оплати покупцем.

У зв`язку з викладеним позивачем заявлено позов про зобов`язання відповідача оплатити рахунок на попередню оплату та зобов`язання відповідача прибути за товаром. Крім того, враховуючи порушення умов договору в частині строків оплати рахунку на попередню оплату позивачем нараховано відповідачу пеню відповідно до п. 6.2 договору в розмірі 173 828, 08 грн.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Правове регулювання зобов`язальних відносин.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений між сторонами у справі договір реалізації брухту чорних металів № 308-П-ІЛФ-18 від 17.12.2018 є за своєю правовою природою договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

В спірному випадку сторони договору узгодили порядок оплати за товар у формі 100 % попередньої оплати (п. 3.3, п. 3.5 договору).

Пунктами 2.3, п. 2.4, п. 2.5 договору сторони погодили, що передача/відвантаження партії товару здійснюється протягом 5 робочих днів з дати зарахування на розрахунковий рахунок продавця 100 % попередньої оплати.

Виходячи із правової природи договору та його змісту (п. 2.3-2.5, п. 3.3, п. 3.5 договору) можна дійти висновку, що його сторонами визначено зустрічне виконання зобов`язання.

2. Щодо способу захисту прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під час вирішення спору, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов`язку в натурі.

Зазначений спосіб захисту (примусове виконання обов`язку в натурі) застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов`язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов`язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова КГС ВС від 28.05.2020 № 917/750/19; постанова КГС ВС від 21.05.2020 № 920/551/19).

Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту (постанова ВС від 18.07.2018 № 902/790/16).

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), а також у постанові КГС ВС від 02.06.2020 № 910/6110/19).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача оплатити рахунок на попередню оплату. Суд дійшов висновку, що в спірному випадку позивачем невірно обрано спосіб захисту прав, який до того ж є неефективним (подальше примусове виконання судового рішення), оскільки фактично позивачем ставиться питання про порушення його прав у зв`язку з непроведенням відповідачем попередньої оплати за товар, тобто належним способом захисту прав є примусове виконання обов`язку в натурі, а саме обов`язку щодо сплати грошових коштів (стягнення коштів).

3. Правове регулювання попередньої оплати .

Стаття 693 ЦК України регулює питання попередньої оплати товару, з якої вбачається, що "попередньою оплатою" визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов`язання.

Таким чином, обов`язок покупця з оплати товару (100% попередньої оплати вартості товару - п. 3.3, п. 3.5 договору) пов`язаний з обов`язком продавця передати товар (п. 2.3-п. 2.5 договору).

Оскільки, сторони в договорі узгодили, що оплата товару здійснюється у формі попередньої оплати, ця оплата мала бути здійснена до прийняття товару покупцем. Матеріали справи не містять доказів передачі продавцем товару покупцю та перехід (набуття) покупцем права власності на товар. Умовами п. 2.3, п. 2.4, п. 2.5 договору сторони погодили, що передача/відвантаження партії товару здійснюється протягом 5 робочих днів з дати зарахування на розрахунковий рахунок продавця 100 % попередньої оплати.

Судом також враховано, що відповідачем фактично не отримано оригінал рахунку для проведення попередньої оплати, що унеможливило сплату грошових коштів.

Отже, за зазначеними вимогами закону (ст. 538 ЦК України), у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/1705/19, від 14.03.2018 у справі № 903/333/17, від 08.08.2018 у справі № 904/10083/15, від 20.05.2019 у справі № 908/523/18, від 03.09.2019 у справі № 910/2849/18, від 29.01.2020 у справі № 903/154/19).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку зі сплати попередньої оплати, як наслідок, відсутні підстави й для стягнення пені. Вказана правова позиція (зокрема, щодо відсутності підстав для стягнення пені) також викладена в постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/1705/19.

Відповідно до ст. 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 690 ЦК України якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Положення ст. 690 ЦК України регулюють питання Зберігання товару, не прийнятого покупцем . Суд не застосовує до спірних правовідносин у даній справі положення ч. 4 ст. 690 ЦК України, оскільки: по-перше, за умов наявності в законодавстві спеціальної норми, якою в даному випадку є ст. 693 ЦК України Попередня оплата товару , застосуванню підлягають саме спеціальні норми; по-друге, виходячи з умов укладеного між сторонами договору (погодження сторонами послідовності дій щодо здійснення попередньої оплати та подальшої передачі товару з відтермінуванням в 5 днів) та за умов неотримання відповідачем оригіналу рахунку на оплату та нездійснення попередньої оплати, в суду відсутні підстави для тверджень, що покупець (відповідач) без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, що надавало б позивачу право вимагати від відповідача прийняти та оплатити товар на підставі ч. 4 ст. 690 ЦК України.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Позивачем в спірному випадку невірно обрано спосіб захисту прав (у формі зобов`язання відповідача оплатити рахунок на попередню оплату), який до того ж є неефективним (подальше примусове виконання судового рішення), оскільки фактично позивачем ставиться питання про порушення його прав у зв`язку з непроведенням відповідачем попередньої оплати за товар. Належним способом захисту прав є примусове виконання обов`язку в натурі, а саме обов`язку щодо сплати грошових коштів (стягнення коштів). Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову. Враховуючи, що передача товару за умовами укладеного між сторонами договору повинна була здійснюватись після проведення попередньої оплати (тобто на день розгляду справи товар знаходиться у власності позивача), суд дійшов висновку, що нездійснення поставки (передачі) товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару. За умов відсутності правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з проведення попередньої оплати, в суду відсутні правові підстави й для нарахування та стягнення пені. Щодо вимоги про зобов`язання відповідача прибути за товаром, то з урахуванням безпідставності вимог про зобов`язання відповідача оплатити рахунок на попередню оплату (який, крім того, відповідач фактично не отримав), відповідно відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача прибути за товаром, оскільки в цій частині вимога є необгрунтованою, передчасною, такою, що не порушує прав позивача на момент звернення до суду із позовом, оскільки виконання обов`язку прибути за товаром в часі можливе лише після спливу встановленого умовами договору п`ятиденного строку з дати попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, в позові судом відмовлено.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 6 449, 42 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням пункту 4 Розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.06.2020 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці в період з 15.06.2020 по 22.06.2020 включно.

Суддя Е.М. Олейняш