Рішення

від 23.06.2020 по справі 923/161/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/161/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1

до Садівницького товариства Дружба

про скасування рішення зборів, поновлення на посаді та стягнення 123 996,43 грн заробітної плати,

за участю:

секретаря судового засідання Бєлової О.С.,

представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - ОСОБА_3,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

18.02.2020 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Садівницького товариства Дружба про:

- скасування рішення зборів від 08.07.2018 в частині його звільнення з посади голови правління, виключення зі складу правління та обрання нового голови правління;

- поновлення на посаді голови правління;

- стягнення заробітної плати за період з 13.06.2018 по 11.09.2018 за час вимушеного прогулу.

Заявою від 05.05.2020 Позивач уточнив позовні вимоги стосовно суми заробітної плати за час вимушеного прогулу та просив суд стягнути 123 996,43 грн, нарахованих за період з червня 2018 року по травень 2020 року (т. 1, а.с. 198-199).

У якості обґрунтування власної позиції, Позивач вказав, що:

- відповідно до рішення Зборів Товариства від 25.02.2018 та контракту № 1 від 01.03.2018 він був призначений на посаду голови правління,

- 08.07.2018 на Зборах уповноважених Товариства прийняте рішення, яким його було звільнено з посади голови правління та обрано іншого,

- безпосередньо рішення Зборів від 08.07.2018 прийняте з порушенням діючого законодавства, оскільки: 1) на Зборах були присутні особи - уповноваженні, які визначені не у відповідності до положень Статуту; 2) для скликання Зборів стосовно переобрання голови правління повинна бути наявність ініціативи 1/3 членів товариства, або ревізійної комісії, проте така ініціатива відсутня; 3) у відповідності до статті 15 Закону України Про кооперацію можливе скликання позачергових загальних зборів на вимогу виконавчого орану - правління, і такі збори правомочні, коли на них присутні більше половини членів товариства, а збори уповноважених є правомочними за умовами присутності двох третин уповноважених, але ці умови не були дотриманими; 4) Збори проведені без попередньої реєстрації уповноважених членів та визначення необхідного кворуму для їх правомочності; 5) на Зборах були відсутні представники правління та ревізійної комісії; 6) від виконавчого органу товариства на Зборах виступав один із членів товариства ОСОБА_2 , який не входив до його складу; 7) секретар Зборів всупереч пункту 7.7. Статуту був обраний зі складу лічильної комісії; 8) при прийнятті рішення Зборами не заслухано звіти про роботу Правління, ревізійної комісії; 9) у відповідності до пункту 7.6. Статуту обранню голови Правління на Зборах передує його обрання Правлінням із подальшим затвердженням на загальних зборах Товариства, проте відповідне рішення Правління відсутнє,

- за час вимушеного прогулу за його розрахунками заробітна плата складає 123 996,43 грн.

Таким чином, обґрунтування заявлених Позивачем вимог зводяться до неправомірності обрання уповноважених , відсутності необхідної ініціативи для скликання зборів уповноважених , відсутності кворуму при проведенні зборів , а також порушення порядку проведення зборів та прийняття рішень .

Дії та аргументи Відповідача

Відповідач заявлені до нього вимоги не визнав та послався на наступні аргументи.

Так, на його думку, у задоволенні позову стосовно скасування рішення Зборів суд повинен відмовити виходячи з того, що:

- у відповідності до положень статті 15 Закону України Про кооперацію чергові збори можуть скликатися правлінням, а тому Збори скликані правомірно,

- на Зборах 08.07.2018 були присутніми 62% від загальної кількості членів Товариства, а тому вони були правомочними.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 11.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та підготовче провадження проведене у підготовчих засіданнях, які відбулися 14.04.2020, 27.05.2020 та 02.06.2020. Розгляд справи по суті проведений у судовому засіданні 26.06.2020.

Справа розглянута без участі Позивача, оскільки в засідання суду він не з`явився та причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду шляхом оголошення про це під час закриття підготовчого провадження, а також отримання копії ухвали від 02.06.2020, підтвердженням чому є поштове повідомлення № 7300307695170.

Обставини, які установлені судом

Відповідно до Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Садівницьке товариство Дружба зареєстроване у якості юридичної особи 26.10.1995, про що 28.03.2005 внесені відповідні відомості до Реєстру, з організаційно-правовою формою - обслуговуючий кооператив (т. 1, а.с. 166-170).

Як слідує з Членської книжки садовода Садівницького товариства Дружба ОСОБА_1 прийнятий у члени Кооперативу 17.03.2008 (т. 1, а.с. 114).

Станом на час прийняття оспорюваного рішення Зборів Садівницьке товариство Дружба діяло на підставі Статуту, затвердженого рішення Зборів № 9 від 15.10.2016 (т. 1, а.с.142- 149).

Основними положеннями Статуту, які впливають на вирішення спору є наступні:

- Членом товариства може бути будь-який громадянин України, що досяг 16-ти річного віку … (пункт 4.1.),

- Правління видає члену товариства членську книжку (пункт 4.7.),

- Член товариства має право: 5.1.1. брати участь і голосувати на загальних зборах товариства особисто або через своїх представників; 5.1.2. брати участь в діяльності товариства, обирати та бути обраним в органи його управління та контролю (пункт 5.1.),

- Справами садівницького товариства керують загальні збори його членів, які є вищим органом товариства, а в перервах між зборами - правлінням товариства. Якщо скликання загальних зборів утруднене замість них можуть скликатися збори уповноважених членів товариства. Норми представництва уповноважених встановлює правління товариства. Загальні збори можуть обмежити коло питань, що підлягають розгляду зборами уповноважених (уповноважений - один, два члени товариства від кварталу) (пункт 7.1.),

- Загальні збори можуть розглядати усі питання діяльності товариства та взаємовідносин членів товариства між собою і товариством, зокрема: … обирають терміном на 5 років голову правління садівницького товариства, правління та ревізійну комісію; … достроково відкликають голову правління, членів правління та ревізійної комісії товариства … (пункт 7.2.),

- Загальні збори (збори уповноважених) членів товариства … скликаються правлінням не рідше, як один раз на рік. Загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів або їх уповноважених представників. Рішення на них приймаються простою більшістю голосів присутніх. Позачергові збори можуть бути скликані на вимогу не менше 1/3 кількості членів товариства, або ревізійної комісії. Повідомлення членів товариства вивішується не пізніше за десять днів до проведення зборів (пункт 7.3.),

- Вибори членів правління та ревізійної комісії товариства за рішенням загальних зборів проводяться відкритим чи таємним голосуванням. Обраними вважаються кандидати, за яких проголосували більше половини учасників зборів … (пункт 7.4.),

- Виконавчим органом товариства є правління, яке очолює голова. Обирається правління із членів товариства на 5 років … (пункт 7.6.).

Відповідно до рішення Зборів уповноважених членів Садівницького товариства Дружба від 25.02.2018 (т. 1, а.с. 90-91) ОСОБА_1 обрано головою Правління Товариства.

Як слідує з контракту № 1 від 01.03.2018, укладеного між членами правління СТ Дружба та ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 92), з Позивачем був укладений трудовий договір строком на 5 років, тобто до 01.03.2023, за змістом якого визначено, що режимом роботи є ненормований робочий день (пункт 2.4.), а розмір посадового окладу складає - 5200 грн на місяць (пункт 4.1.).

Водночас, відповідно до Штатного розпису на 2018 рік (т. 1, а.с. 159) розмір заробітної плати голови Правління визначений у сумі 4 800 грн на місяць (52 800 грн на рік).

08.07.2018 у Садівницькому товаристві Дружба були проведені Збори уповноважених членів Садівницького товариства Дружба (т. 1, а.с. 85-86) з порядком денним серед іншого про перевибори голови Правління.

За результатами проведених Зборів уповноважених прийняте рішення про звільнення ОСОБА_1 із посади голови Правління з 08.07.2018 та без оплати праці з 13.06.2018, а також про призначення головою Правління ОСОБА_3

За змістом протоколу Зборів уповноважених від 08.07.2018:

- всього у Товаристві налічувалося 1660 членів, 76 уповноважених членів з терміном дії відповідних повноважень до 15.11.2019,

- на зборах були присутніми 25 уповноважених, які представляли інтереси 1036 членів Товариства, а також 43 члена Товариства,

- така присутність склала 62 % від загальної кількості, у зв`язку з чим Збори визнані повноважними.

- за звільнення ОСОБА_1 проголосували одноголосно 1036 членів, при цьому тих, хто утримався чи проголосував проти не було ( 0 голосів),

- за призначення ОСОБА_3 проголосувало 1000 голосів та проти - 36.

Відповідно до Списку членів товариства (т. 1, а.с. 211) на Зборах 08.07.2018 були присутні 43 члена товариства, які фактично при прийнятті рішень не голосували, оскільки, як зазначено вище за звільнення ОСОБА_1 та призначення ОСОБА_3 голосували лише уповноважені, які представляли інтереси 1036 членів товариства.

Водночас, як слідує зі Списку уповноважених кварталів (т. 1, а.с. 212) на Зборах були присутні 25 уповноважених, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .

Згідно з Протоколами зборів кварталів та Списків господарів садівницьких ділянок кварталів:

- ОСОБА_4 була обрана уповноваженою від 36 членів товариства (т. 1, а.с. 215- 216).

- ОСОБА_5 - від 36 членів товариства (т. 1, а.с. 227-228),

- ОСОБА_6 - від 15 членів товариства (т. 1, а.с. 239-40),

- ОСОБА_7 - від 55 членів товариства (т. 2, а.с. 1-2),

- ОСОБА_8 - від 25 членів товариства (т. 2, а.с. 35-36),

- ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - від 74 членів товариства (т. 2, а.с. 37-39),

- ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_13 - від 52 членів товариства (т. 2, а.с. 32-34),

- ОСОБА_14 - від 35 членів товариства (т. 2, а.с. 25-26),

- ОСОБА_12 - від 54 членів товариства (т. 2, а.с. 13-14),

- ОСОБА_15 - від 44 членів товариства (т. 2, а.с. 23-24),

- ОСОБА_16 - від 62 членів товариства (т. 2, а.с. 15-16),

- ОСОБА_17 - від 28 членів товариства (т. 2, а.с. 11-12),

- ОСОБА_19 та ОСОБА_18 - від 31 члена товариства (т. 2, а.с. 9-10),

- ОСОБА_20 - від 45 членів товариства (т. 2, а.с. 7-8),

- ОСОБА_26 та ОСОБА_27 - від 36 членів товариства (т. 1, а.с. 233-234).

Натомість вказані у списках присутніх на зборах уповноважених ОСОБА_21 (номер ділянки НОМЕР_3), ОСОБА_31 (номер ділянки НОМЕР_4), ОСОБА_23 (номер ділянки НОМЕР_5), ОСОБА_24 (номер ділянки НОМЕР_6) та ОСОБА_25 (номер ділянки НОМЕР_7) не є уповноваженими, оскільки за номерами їх ділянок згідно із Протоколами зборів кварталів та Списків господарів садівницьких ділянок кварталів уповноваженими були обрані інші особи, а саме:

- ОСОБА_1 та ОСОБА_32 , а не ОСОБА_21 (т. 2, а.с. 5-6),

- ОСОБА_33 , а не ОСОБА_31 (т. 1, а.с. 245-246),

- ОСОБА_34 , а не ОСОБА_35 (т. 2, а.с. 21-20),

- ОСОБА_36 , ОСОБА_16 та ОСОБА_37 , а не ОСОБА_24 (т. 2, а.с. 15-16),

- ОСОБА_14 , а не ОСОБА_25 (т. 2, а.с. 25-26).

Отже, з викладеного слідує, що на Зборах 08.07.2018 були присутніми лише 20 уповноважених, які представляли інтереси 628 членів Товариства, з розрахунку: 36 + 36 + 15 + 55 + 25 + 74 + 52 + 35 + 54 + 44 + 62 + 28 + 31 + 45 + 36 = 628.

При цьому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , хоча і були присутніми на Зборах, але кожний з них є уповноваженим від однієї кількості членів (кількість їх представництва названа вище), що слідує з названих Протоколів зборів кварталів, а тому судом сприймається їх представництво як уповноважених, але за відповідною кількістю членів товариства, яка зазначена вище.

Таким чином, судом сприймається доведеним вказаними доказами факт присутності на Загальних зборах 20 уповноважених, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , які представляли інтереси 628 членів товариства.

Як слідує з наказу № 11 від 10.07.2018 за підписом голови правління СТ Дружба (т. 1, а.с. 171) та витягу з трудової книжки (т. 1, а.с. 172) ОСОБА_1 звільнений з посади голови правління з 08.07.2018 та без нарахування заробітної плати з 13.06.2018.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Стосовно наявності корпоративних правовідносин та юрисдикції суду

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Безпосередньо зміст корпоративних відносин та корпоративних прав наданий у статті 167 Господарського кодексу України. Так, за частиною 1 статті 167 корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами . У свою чергу, згідно з частиною 3 цієї ж статті під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав .

Відповідно до положень статті 55 ГК України господарські організації - це юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку .

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

У відповідності до частини 1 статті 93 ГК України підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначені положеннями Закону України Про кооперацію .

Так, відповідно до статті 1 якого кооперація це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів . А за статтею 2 обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу .

У відповідності до статті 6 Закону про кооперацію кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки .

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 16 Закону України Про кооперацію виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Отже, Позивач, як член обслуговуючого кооперативу має корпоративні права щодо Відповідача, у зв`язку з чим спір стосовно оспорюваного рішення зборів кооперативу має характер корпоративного.

Поряд з цим, суд зазначає, що інші позовні вимоги, а саме про поновлення на посаді голови правління та стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу, хоча і пов`язані із трудовими правовідносинами, але також витікають із корпоративних правовідносин, оскільки припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень Кодексу законів про працю України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, за якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень, а тому не є предметом регулювання трудового права.

Таким чином, реалізація учасниками кооперативу корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується наділення або позбавлення їх повноважень на управління кооперативом. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу обслуговуючого кооперативу відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України, статті 16 Закону України Про кооперацію є дією уповноваженого органу кооперативу, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу кооперативу право на управління. За природою корпоративних відносин членам обслуговуючого кооперативу має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів кооперативу, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Водночас, у відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 231 ГПК України у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом в порядку цивільного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, яка у свою чергу урегульовує можливість закриття провадження у випадку, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Так, відповідно до постанови Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 661/4445/18-ц за позовом ОСОБА_1 до Садівницького товариства Дружба про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Верховним Судом закрито провадження у справі з одночасним роз`ясненням про предметну юрисдикцію такого спору господарським судам.

У даному контексті суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у пункті 33 рішення у справі Безімянная проти Росії, заява № 29851/03 , щодо неможливості ухвалювати рішення про закриття провадження у справі при наявності такого закриття іншим судом у спорі про ті ж самі вимоги та з тих самих підстав через непідвідомчість спору попередньому суду, оскільки це є порушенням пункту 1 частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме права особи на судовий захист.

Зокрема, за цим пунктом рішення (мовою оригіналу): 33. In the present case the Court adheres to the applicant's description of the situation in which she found herself as a result of the domestic courts' interpretation of the jurisdictional parameters to their authority. She was locked in a vicious circle where the national courts were pointing at each other and refusing to hear her case in view of the alleged limitations on their judicial powers. The domestic courts virtually left the applicant, through no fault of her own, in a judicial vacuum (see, mutatis mutandis, Marini v. Albania, no. 3738/02, § 122, ECHR 2007(extracts)). In this regard the Court is also mindful of the fact that the Government did not advance any justification for the domestic courts' actions and did not indicate any legitimate aim it could have possibly pursued. The Court, however, is not prepared to substitute the Government on that account (see, for similar reasoning, Dunayev v. Russia, no. 70142/01, § 37, 24 May 2007). It therefore finds that there has been an unjustified infringement of the very essence of the applicant's right to a tribunal. , що за перекладом, здійсненим самостійно судом: 33. В зазначеній справі Суд дотримується опису ситуації заявником, в якій вона опинилась в результаті тлумачення вітчизняними судами своїх юрисдикційних повноважень. Вона була замкнута в порочному колі, де національні суди вказували один на одного та відмовлялися слухати її справу з огляду на нібито обмеження своїх судових повноважень. Вітчизняні суди практично помістили заявницю, без її вини, в судовий вакуум. (див, mutatis mutandis, Маріні проти Албанії, no. 3738/02, § 122, ECHR 2007(extracts)). Щодо цього Суд також усвідомлює той факт, що Держава не змогла дати виправдання діям вітчизняних судів та не зазначила будь-яку законну мету, яку б вони могли переслідувати. Суд, проте, не готовий замінювати Державу в цьому сенсі (див. щодо подібних міркувань, Дунаєв проти Росії no. 70142/01, § 37, 24 May 2007). А тому визнається невиправдане порушення самої суті права заявника на суд .

На підставі викладеного суд приходить до висновків, що:

- Позивач, як член обслуговуючого кооперативу, має корпоративні права щодо Відповідача, у зв`язку з чим спір стосовно оспорюваного рішення зборів кооперативу має характер корпоративного,

- інші позовні вимоги, а саме про поновлення на посаді голови правління та стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу, також витікають із корпоративних правовідносин, оскільки припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи.

Стосовно компетенції та правомочності зборів уповноважених

Відповідно до абзацу 1 статті 15 Закону про кооперацію вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. За змістом абзацу 8 цієї ж статті у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу; кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Отже, законодавством розрізняється два види зборів кооперативу - загальні збори членів кооперативу та збори уповноважених кооперативу .

Таке розрізнення має місце і за Статутом Садівницького товариства Дружба , яке міститься у наведеному пункті 7.1. Статуту. Так, за цим пунктом у Товаристві діють загальні збори його членів та збори уповноважених членів товариства . При цьому загальні збори можуть обмежити коло питань, що підлягають розгляду зборами уповноважених .

Безпосередньо повноваження загальних зборів встановлене пунктом 7.2. Статуту, у тому числі саме до їх повноважень віднесено дострокове відкликання голови правління , а також обрання голови правління . Натомість за Статутом не визначено повноваження та обмеження у повноваженнях зборів уповноважених .

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що за Статутом Товариства до повноважень зборів уповноважених не віднесено вирішення питань дострокового відкликання голови правління та обрання голови правління , оскільки такі повноваження належать загальним зборам .

За змістом абзацу 9 статті 15 Закону про кооперацію загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Разом з тим, відповідно до абзацу 10 цієї ж статті кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

У відповідності до пункту 7.3. Статуту кооперативу загальні збори правомочні, якщо в них приймає участь більше половини його членів або їх уповноважених представників, а рішення приймаються простою більшістю присутніх.

Резюмуючи наведені правові та статутні положення, суд приходить до висновку, що загальні збори СТ Дружба правомочні, якщо в них приймає участь більше половини від загальної кількості членів кооперативу, а саме більше 830 членів, з розрахунку 1660 : 2 = 830.

Таким чином, Статутом визначена правомочність лише загальних зборів Товариства, а стосовно зборів уповноважених відповідний кворум не встановлений. Проте, аналіз другого речення пункту 7.3. Статуту, за яким: загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів або їх уповноважених представників ; надає можливість дійти висновку, що за Статутом допускається можливість присутності на загальних зборах не тільки членів Товариства, але й уповноважених представників .

Водночас, така форма організації, проведення та роботи вищого органу управління кооперативом не узгоджується з викладеними правовими положеннями та положеннями пункту 7.1. Статуту, за якими збори уповноважених скликаються лише замість загальних зборів та лише у випадку утруднення їх скликання.

Але суд враховує, що така організація роботи вищого органу управління кооперативу не є перепоною у визначені кворуму при проведенні зборів уповноважених , з огляду на наступне.

Так, положення пункту 7.3. Статуту товариства не відповідають положенням статті 15 Закону про кооперацію в частині наявності кворуму на зборах уповноважених у випадку присутності уповноважених представників, а саме: за законом повноважність зборів уповноважених у випадку їх проведення за участю уповноважених досягається лише за наявності не менше двох третин уповноважених, а за Статутом товариства - достатньо простої більшості.

За змістом статті 8 Закону про кооперацію статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Отже, оскільки положення Статуту не відповідають Закону про кооперацію, суд у відповідності до частини 7 статті 11 ГПК України, за якою у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили, вважає за необхідне застосувати положення статті 15 Закону про кооперацію при вирішенні правомочності зборів уповноважених товариства, проведених 08.07.2018, а саме необхідної наявності не менше двох третин уповноважених.

Як зазначено в оспорюваному рішенні зборів уповноважених в Товаристві налічується 76 уповноважених та ця кількість відповідає кількості осіб, перелічених у Списку уповноважених, присутніх на зборах 08.07.2018. Проте, з наданих Відповідачем Протоколів зборів кварталів кількість уповноважених складає 68 осіб, а тому збори уповноважених правомочні, якщо в них приймає участь не менше 45 осіб, з розрахунку: 68 х 2/3 = 45,33.

У даному випадку на зборах уповноважених 08.07.2018 були присутніми лише 20 уповноважених, що становить менше необхідних 45 осіб, а тому при їх проведенні не було забезпечено відповідного кворуму.

Суд також зазначає, що присутність на зборах 20 уповноважених осіб та представлення ними 628 членів товариства також не відповідає наведеним положенням статутних документів кооперативу, оскільки ні у Протоколі зборів, ні у Списку присутніх уповноважених не вказано яка кількість членів кооперативу представлена кожним уповноваженим при його участі у зборах, оскільки обрання уповноважених у кооперативі відбулося у деяких наведених випадках по дві та більше осіб від одного кварталу.

Таким чином, Збори уповноважених 08.07.2018 проведені з порушенням пункту 7.3. Статуту товариства та статті 15 Закону України Про кооперацію , тобто без належного кворуму для їх проведення, та такі порушення вплинули на легітимність результатів їх проведення, а саме рішення зборів, оформленого протоколом від 08.07.2018.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України, частини 1 статті 20 ГК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення та таке право може бути захищене судом у спосіб, що встановлений законом. За змістом частини 2 статті 20 ГК України права та інтереси захищаються (серед іншого) шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів суб`єктів господарювання .

У даному спорі Позивач обрав спосіб захисту, який полягає у скасуванні рішення зборів . Проте, належним способом захисту прав та інтересів Позивача у такому випадку є визнання недійсним рішення зборів .

Таким чином, з урахуванням положень статті 5 ГПК України, необхідним є застосування способу, який являється як законним, так і ефективним для відновлення порушених прав Позивача, тобто - визнання недійсним рішення зборів уповноважених .

На підставі викладеного та за результатами оцінки доказів суд приходить до висновків, що:

- за законодавством розрізняється два види зборів кооперативу - загальні збори членів кооперативу та збори уповноважених кооперативу і таке розрізнення має місце за Статутом Садівницького товариства Дружба , за яким загальні збори можуть обмежити коло питань, що підлягають розгляду зборами уповноважених ,

- безпосередньо повноваження стосовно дострокового відкликання голови правління та обрання голови правління віднесені до повноважень загальних зборів , а тому до повноважень зборів уповноважених не віднесено вирішення відповідних питань,

- Статутом Товариства визначена правомочність лише загальних зборів , а саме вони правомочні, якщо в них приймає участь більше половини від загальної кількості членів кооперативу (більше 830 членів),

- стосовно зборів уповноважених відповідний кворум не встановлений, проте за Статутом допускається можливість присутності на загальних зборах не тільки членів Товариства, але й уповноважених представників , але така форма організації, проведення та роботи вищого органу управління кооперативом не узгоджується як з правовими, так і статутними положеннями, за якими збори уповноважених скликаються лише замість загальних зборів та лише у випадку утруднення їх скликання,

- у питанні визначення кворуму зборів уповноважених положення Статуту не відповідають статті 15 Закону про кооперацію, а тому суд застосовує саме положення названої статті при вирішенні правомочності зборів уповноважених , зокрема необхідної наявності не менше двох третин уповноважених,

- кількість обраних у Товаристві уповноважених складає 68 осіб, а тому збори уповноважених правомочні, якщо в них приймає участь не менше 45 осіб,

- на зборах уповноважених 08.07.2018 були присутніми лише 20 уповноважених, що становить менше необхідних 45 осіб, а тому при їх проведенні не було забезпечено відповідного кворуму, у зв`язку з чим вони проведені з порушенням пункту 7.3. Статуту Товариства та статті 15 Закону України Про кооперацію , тобто без належного кворуму для їх проведення, та такі порушення вплинули на легітимність результатів, а саме рішення зборів, оформленого протоколом від 08.07.2018, що є підставою для визнання його недійсним.

Стосовно інших підстав позову

Надаючи оцінку іншим посиланням Позивача, а саме неправомірності обрання уповноважених , відсутності необхідної ініціативи для скликання зборів уповноважених та порушення порядку проведення зборів і прийняття рішень суд зазначає наступне.

Так, Статутом Товариства не встановлено положень відносно порядку обрання уповноважених, а тому відповідні посилання на неправомірність такого обрання є недоведеними.

Абзацами 4, 5, 6 та 7 статті 15 Закону про кооперацію встановлено, що:

- чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік;

- про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення;

- позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є;

- позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги; у разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

У свою чергу, відповідно до пункту 7.3. Статуту Товариства загальні збори членів товариства скликаються правлінням не рідше, як один раз на рік , а позачергові збори можуть бути скликані на вимогу не менше 1/3 кількості членів товариства або ревізійної комісії .

Отже, ані положеннями статті 15 Закону про кооперацію, ані Статуту Товариства, не встановлено окремого порядку скликання зборів уповноважених , а тому суд приходить до висновку, що вказані умови скликання зборів є однаковими, як для скликання загальних зборів , так і для зборів уповноважених .

Водночас, названими положеннями порядок скликання зборів розрізняється за періодичністю, а саме вони є черговими (для скликання яких потребується ініціатива правління або голови) та позачерговими (для скликання яких потребується не менше третини його членів, або ініціативи спостережної ради та ревізійної комісії).

Надаючи оцінку характеру проведених зборів уповноважених від 08.07.2018 у контексті посилань Позивача на необхідність наявності ініціативи для їх проведення - не менше 1/3 кількості членів, суд зазначає наступне.

Зокрема, у Протоколі зборів уповноважених від 08.07.2018 не зазначено якими зборами вони є, тобто черговими чи позачерговими, та за чиєю ініціативою вони скликані, але відповідно до Оголошення (т. 1, а.с. 162) про їх скликання воно було подане Правлінням Товариства.

Таким чином, збори уповноважених від 08.07.2018 були скликані за ініціативою Правління Товариства.

Безпосередньо черговість скликання зборів наведена у першому реченні пункту 7.3. Статуту Товариства, а саме: загальні збори членів товариства скликаються правлінням не рідше, як один раз на рік , проте цими положеннями не забороняється проведення чергових зборів більше ніж один раз на рік, а тому суд приходить до загального висновку про те, що оскільки збори скликані Правлінням Товариства, то вони є черговими , а тому для їх скликання не потребувалася наявність ініціативи 1/3 членів Товариства.

Щодо порушення порядку проведення зборів та прийняття рішень , яке Позивачем пов`язане із:

- проведенням зборів уповноважених без попередньої реєстрації уповноважених,

- відсутності представників правління та ревізійної комісії,

- виступу від виконавчого органу Товариства ОСОБА_2, який не входив до його складу,

- обрання секретаря зборів зі складу лічильної комісії,

- не заслуховування звітів про роботу Правління, ревізійної комісії,

- обрання голови Правління на зборах без наявного рішення Правління;

суд зазначає, що такі твердження не доведені належними та допустими доказами, оскільки Статутом Товариства не передбачено відповідних обов`язкових дій при проведенні зборів та прийнятті відповідних рішень, а інших доказів такої необхідності Позивачем не надано.

Стосовно поновлення на посаді голови Правління та виплати середнього заробітку

У відповідності до абзацу 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З урахуванням наведеного, а також того, що даний спір є корпоративним, а трудові відносини Позивача безпосередньо витікають з його корпоративних прав, суд приходить до висновку, що закон не наділяє орган, який вирішує серед іншого і трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту порушених трудових прав, ніж зазначені в наведеній статті 235, а відтак, встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити Позивача на попередній роботі (посаді).

Отже, Позивач підлягає поновленню на посаді голови Правління, з якої його було звільнено не у відповідності до закону. При цьому, визнання недійним оспорюваного рішення зборів уповноважених від 08.07.2018 має наслідком поновлення Позивача на посаді, яку він займав до звільнення, з наступного дня після звільнення, тобто з 09.07.2018, оскільки день звільнення є останнім днем роботи.

Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік; якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Безпосередньо такий порядок обрахунку встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати .

Так, за змістом підпункту з пункту 1 Порядку він застосовується у випадку вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року № 13 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається зі Штатного розпису СТ Дружба на 2018 рік заробітна плата голови Правління на весь 2018 рік установлена в сумі 4 800 грн на місяць, а тому судом сприймається для розрахунку розмір заробітної плати за період з 12.04.2018 по 12.06.2018 у сумі 9 600 грн, з розрахунку: 4 800 грн + 4 800 грн = 9 600 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата Позивача за названий період, а саме 41 робочий день, з урахуванням положень пункту 3.2. контракту № 1 від 01.03.2018 стосовно ненормованого робочого дня, а також відсутності вказівки про шестиденний робочий тиждень, становить 234,15 грн, з розрахунку: 9 600 грн : 41 робочий день = 234,15 грн.

Час вимушеного прогулу Позивача у період з 13.06.2018 по 23.06.2020 становить 508 робочих днів, а тому стягненню на його користь підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 118 948,20 грн, з розрахунку: 234,15 грн х 508 робочих днів = 118 948,20 (сума вказана без утримання податку та інших обов`язкових платежів).

При цьому судом враховується той факт, що Позивач звертався до суду стосовно поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах одного року, тобто 09.10.2018, що слідує зі штемпельної відмітки Новокаховського міського суду (т. 1, а.с. 9), але справа за його позовом була закрита через її підвідомчість господарському суду, а тому тривалість вимушеного прогулу не пов`язана з його діями.

Разом з тим, при обрахунку стягуваної суми Позивачем застосовано індексацію, проте її застосування не відповідає положенням діючого законодавства з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

У відповідності до частини 1 статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення та пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

У свою чергу відповідно до вимог пункту 3 Порядку до об`єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати.

Отже, вимога про стягнення сум індексації середнього заробітку нарахованого за час вимушеного прогулу суперечить наведеним правовим нормам.

На підставі викладеного та за результатами оцінки доказів суд приходить до висновків, що:

- у зв`язку із недійсністю рішення зборів уповноважених , яким звільнено з посади Позивача, він підлягає поновленню на посаді голови Правління з наступного дня після звільнення, тобто з 09.07.2018,

- час вимушеного прогулу Позивача у період з 13.06.2018 по 23.06.2020 становить 508 робочих днів, а тому стягненню на його користь підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 118 948,20 грн,

- при обрахунку стягуваної суми Позивачем застосовано індексацію, проте її застосування не відповідає положенням діючого законодавства.

Загальний висновок за результатами розгляду справи

За наведених обставин, аналізу законодавчих та статутних положень суд приходить до висновку, що Позивачем доведено, а Відповідачем не спростовано, недійсність рішень, прийнятих на зборах уповноважених 08.07.2018, яка пов`язана із відсутністю необхідного кворуму при їх проведенні, та яка стала наслідком незаконного звільнення Позивача з посади голови Правління, а тому призвела до вимушеного його прогулу. У зв`язку з цим позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення зборів, поновлення на посаді голови Правління підлягають задоволенню повністю. Водночас позовні вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 118 948,20 грн. В іншій частині позову позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 4 204 грн, які у відповідності до статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача.

Водночас, заявлені Позивачем до відшкодування 42 грн комісійних та 300 грн за послуги копіювання не є судовими витратами, а тому розподілу не підлягають.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Зборів уповноважених Садівницького товариства Дружба від 08.07.2018, оформлених протоколом від 08.07.2018.

3. Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий МВ УМВС України в Херсонській області 17.07.1997) на посаді голови Правління Садівницького товариства Дружба (74991, Херсонська область, м. Нова Каховка, с. Райське, вул. Сонячна, буд. 3; ідентифікаційний код 23136305) з 09.07.2018.

4. Стягнути з Садівницького товариства Дружба (74991, Херсонська область, м. Нова Каховка, с. Райське, вул. Сонячна, буд. 3; ідентифікаційний код 23136305) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий МВ УМВС України в Херсонській області 17.07.1997) - 118 948,20 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 13.06.2018 по 23.06.2020 та 4 204 грн компенсації по сплаті судового збору.

5. В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене - 24.06.2020.

Суддя М.К. Закурін