Постанова

від 12.10.2020 по справі 923/161/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/161/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.

суддів: Богатиря К.В., Будішевської Л.О.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

за участю:

До Господарського суду Херсонської області з`явилися представники сторін:

від Садівницького товариства Дружба - адвокат Веріковська Т.А., ордер серії ВЕ № 101809 від 10.07.2020;

Особисто голова правління Садівницького товариства Дружба - Пограничний Р.Р., паспорт серія НОМЕР_1 ,

До Господарського суду Херсонської області з`явився:

Особисто - ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 від 17.07.1997

Розглянувши апеляційну скаргу Садівницького товариства Дружба

на рішення Господарського суду Херсонської області від 23.06.2020

по справі № 923/161/20

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Садівницького товариства Дружба

про скасування рішення зборів, поновлення на посаді та стягнення 123 996,43 грн. заробітної плати.

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_2

час та місце винесення рішення: 12:36:34, м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області

повний текст рішення складено 24.06.2020

ВСТАНОВИВ:

18.02.2020 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Садівницького товариства Дружба про:

- скасування рішення зборів від 08.07.2018 в частині його звільнення з посади голови правління, виключення зі складу правління та обрання нового голови правління;

- поновлення на посаді голови правління;

- стягнення заробітної плати за період з 13.06.2018 по 11.09.2018 за час вимушеного прогулу.

Заявою від 05.05.2020 Позивач уточнив позовні вимоги стосовно суми заробітної плати за час вимушеного прогулу та просив суд стягнути 123 996,43 грн., нарахованих за період з червня 2018 року по травень 2020 року (т. 1, а.с. 198-199).

У якості обґрунтування власної позиції, Позивач вказав, що:

- відповідно до рішення Зборів Товариства від 25.02.2018 та контракту № 1 від 01.03.2018 він був призначений на посаду голови правління,

- 08.07.2018 на Зборах уповноважених Товариства прийняте рішення, яким його було звільнено з посади голови правління та обрано іншого,

- безпосередньо рішення Зборів від 08.07.2018 прийняте з порушенням діючого законодавства, оскільки: 1) на Зборах були присутні особи - уповноваженні, які визначені не у відповідності до положень Статуту; 2) для скликання Зборів стосовно переобрання голови правління повинна бути наявність ініціативи 1/3 членів товариства, або ревізійної комісії, проте така ініціатива відсутня; 3) у відповідності до статті 15 Закону України Про кооперацію можливе скликання позачергових загальних зборів на вимогу виконавчого орану - правління, і такі збори правомочні, коли на них присутні більше половини членів товариства, а збори уповноважених є правомочними за умовами присутності двох третин уповноважених, але ці умови не були дотриманими; 4) Збори проведені без попередньої реєстрації уповноважених членів та визначення необхідного кворуму для їх правомочності; 5) на Зборах були відсутні представники правління та ревізійної комісії; 6) від виконавчого органу товариства на Зборах виступав один із членів товариства ОСОБА_3 , який не входив до його складу; 7) секретар Зборів всупереч пункту 7.7. Статуту був обраний зі складу лічильної комісії; 8) при прийнятті рішення Зборами не заслухано звіти про роботу Правління, ревізійної комісії; 9) у відповідності до пункту 7.6. Статуту обранню голови Правління на Зборах передує його обрання Правлінням із подальшим затвердженням на загальних зборах Товариства, проте відповідне рішення Правління відсутнє,

- за час вимушеного прогулу за його розрахунками заробітна плата складає 123 996,43 грн.

Таким чином, обґрунтування заявлених Позивачем вимог зводяться до неправомірності обрання уповноважених , відсутності необхідної ініціативи для скликання зборів уповноважених , відсутності кворуму при проведенні зборів , а також порушення порядку проведення зборів та прийняття рішень .

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.06.2020 у справі № 923/161/20 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Зборів уповноважених Садівницького товариства Дружба від 08.07.2018, оформлених протоколом від 08.07.2018.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови Правління Садівницького товариства Дружба з 09.07.2018.

Стягнуто з Садівницького товариства Дружба на користь ОСОБА_1 - 118 948,20 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 13.06.2018 по 23.06.2020 та 4 204 грн. компенсації по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано наступним:

- у питанні визначення кворуму зборів уповноважених положення Статуту Садівницького товариства Дружба не відповідають статті 15 Закону про кооперацію, а тому суд застосовує саме положення названої статті при вирішенні правомочності зборів уповноважених , зокрема необхідної наявності не менше двох третин уповноважених,

- кількість обраних у Товаристві уповноважених складає 68 осіб, а тому збори уповноважених правомочні, якщо в них приймає участь не менше 45 осіб,

- на зборах уповноважених 08.07.2018 були присутніми лише 20 уповноважених, що становить менше необхідних 45 осіб, а тому при їх проведенні не було забезпечено відповідного кворуму, у зв`язку з чим вони проведені з порушенням пункту 7.3. Статуту Товариства та статті 15 Закону України Про кооперацію , тобто без належного кворуму для їх проведення, та такі порушення вплинули на легітимність результатів, а саме рішення зборів, оформленого протоколом від 08.07.2018, що є підставою для визнання його недійсним. Так судом першої інстанції зазначено, що Позивачем доведено, а Відповідачем не спростовано, недійсність рішень, прийнятих на зборах уповноважених 08.07.2018, яка пов`язана із відсутністю необхідного кворуму при їх проведенні, та яка стала наслідком незаконного звільнення Позивача з посади голови Правління, а тому призвела до вимушеного його прогулу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого суду , Садівницьке товариство Дружба звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить:

Скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 23.06.2020 у справі №923/161/20 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Садівницького товариства Дружба .

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

1. Садівницьке товариство Дружба зазначає, що позивачем надана копія Контракту № 1 від 01.03.2018, проте, на вимогу представника відповідача, судом не розглянуто клопотання про витребування у позивача оригіналу контракту №1 від 01.03.2018 року. Не надана належна оцінка даному контракту та не прийнято до уваги зауваження щодо дописки в контракті умов, які не були узгодженні з правлінням товариства, а саме щодо заробітної плати, надбавки у 20% та самостійному плануванню робочого часу.

2. Суд помилково вважає, що за кожним кварталом має бути зарахована одна присутня уповноважена особа. Кількість уповноважених, осіб залежить від кількості господарів садівничих ділянок кожного окремого кварталу·(квартал №15 нараховує 15 садівничих ділянок, квартал №41 нараховує 59 садівничих ділянок, а квартал №43 нараховує 86 садівничих ділянок, т.д. ). На загальних зборах повинні приймати участь всі обрані уповноваженні особи.

Таким чином, судом помилково прийнято доведеним факт присутності на Загальних зборах 20 уповноважених,·а не 25, які представляли інтереси 889 членів товариства.

3. Статутом Товариства визначена правомочність лише загальних зборів , а саме вони правомочні, якщо в них приймає участь більше половини від загальної кількості членів кооперативу (більше 830 членів).

На зборах уповноважених 08.07.2018 були присутніми 25 уповноважених, що становить більше необхідних 45 осіб, а тому при їх проведенні було забезпечено відповідний кворум, у зв`язку з чим вони проведені без порушенням пункту 7.3. Статуту Товариства та статті 15 Закону України Про кооперацію , тобто при належному кворумі для їх проведення, та такі порушення вплинули на легітимність результатів, а саме рішення зборів, оформленого протоколом від 08.07.2018, що є підставою для визнання його недійсним.

Скаржник зазначає, що збори уповноважених членів товариствам від 08 липня 2018 року були проведені у відповідності до Закону України Про кооперацію та Статуту товариства з додержанням усіх строків, а звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління було здійснено у повній відповідності до Закону України Про кооперацію , Статуту товариства та трудового законодавства, а саме п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого часу ) без поважних причин.

Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Садівницького товариства Дружба на рішення Господарського суду Херсонської області від 23.06.2020 у справі № 923/161/20.

Призначено розгляд апеляційної скарги Садівницького товариства Дружба по справі № 923/161/20 на 12.10.2020 о 12:00 год.

В судовому засіданні 12.10.2020 протокольною ухвалою у задоволенні клопотання Садівницького товариства Дружба про продовження процесуальних строків на подання доказів та залучення їх до матеріалів справи відмовлено, оскільки скаржником не було доведено обґрунтувань відповідного клопотання та чому відповідні докази не були надані у суді першої інстанції.

Представник Садівницького товариства Дружба в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, просив скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 23.06.2020.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 12.10.2020 заперечував щодо вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 23.06.2020 - без змін.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

Відповідно до Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Садівницьке товариство Дружба зареєстроване у якості юридичної особи 26.10.1995, про що 28.03.2005 внесені відповідні відомості до Реєстру, з організаційно-правовою формою - обслуговуючий кооператив.

Як слідує з Членської книжки садовода Садівницького товариства Дружба ОСОБА_1 прийнятий у члени Кооперативу 17.03.2008.

Станом на час прийняття оспорюваного рішення Зборів Садівницьке товариство Дружба діяло на підставі Статуту, затвердженого рішення Зборів № 9 від 15.10.2016.

Основними положеннями Статуту, які впливають на вирішення спору є наступні:

- Членом товариства може бути будь-який громадянин України, що досяг 16-ти річного віку … (пункт 4.1.),

- Правління видає члену товариства членську книжку (пункт 4.7.),

- Член товариства має право: 5.1.1. брати участь і голосувати на загальних зборах товариства особисто або через своїх представників; 5.1.2. брати участь в діяльності товариства, обирати та бути обраним в органи його управління та контролю (пункт 5.1.),

- Справами садівницького товариства керують загальні збори його членів, які є вищим органом товариства, а в перервах між зборами - правлінням товариства. Якщо скликання загальних зборів утруднене замість них можуть скликатися збори уповноважених членів товариства. Норми представництва уповноважених встановлює правління товариства. Загальні збори можуть обмежити коло питань, що підлягають розгляду зборами уповноважених (уповноважений - один, два члени товариства від кварталу) (пункт 7.1.),

- Загальні збори можуть розглядати усі питання діяльності товариства та взаємовідносин членів товариства між собою і товариством, зокрема: … обирають терміном на 5 років голову правління садівницького товариства, правління та ревізійну комісію; … достроково відкликають голову правління, членів правління та ревізійної комісії товариства … (пункт 7.2.),

- Загальні збори (збори уповноважених) членів товариства … скликаються правлінням не рідше, як один раз на рік. Загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів або їх уповноважених представників. Рішення на них приймаються простою більшістю голосів присутніх. Позачергові збори можуть бути скликані на вимогу не менше 1/3 кількості членів товариства, або ревізійної комісії. Повідомлення членів товариства вивішується не пізніше за десять днів до проведення зборів (пункт 7.3.),

- Вибори членів правління та ревізійної комісії товариства за рішенням загальних зборів проводяться відкритим чи таємним голосуванням. Обраними вважаються кандидати, за яких проголосували більше половини учасників зборів … (пункт 7.4.),

- Виконавчим органом товариства є правління, яке очолює голова. Обирається правління із членів товариства на 5 років … (пункт 7.6.).

Відповідно до рішення Зборів уповноважених членів Садівницького товариства Дружба від 25.02.2018 ОСОБА_1 обрано головою Правління Товариства.

Як слідує з контракту № 1 від 01.03.2018, укладеного між членами правління СТ Дружба та ОСОБА_1 , з Позивачем був укладений трудовий договір строком на 5 років, тобто до 01.03.2023, за змістом якого визначено, що режимом роботи є ненормований робочий день (пункт 2.4.), а розмір посадового окладу складає - 5200 грн. на місяць (пункт 4.1.).

Водночас, відповідно до Штатного розпису на 2018 рік (т. 1, а.с. 159) розмір заробітної плати голови Правління визначений у сумі 4 800 грн. на місяць (52 800 грн. на рік).

08.07.2018 у Садівницькому товаристві Дружба були проведені Збори уповноважених членів Садівницького товариства Дружба з порядком денним серед іншого про перевибори голови Правління.

За результатами проведених Зборів уповноважених прийняте рішення про звільнення ОСОБА_1 із посади голови Правління з 08.07.2018 та без оплати праці з 13.06.2018, а також про призначення головою Правління ОСОБА_4 .

За змістом протоколу Зборів уповноважених від 08.07.2018:

- всього у Товаристві налічувалося 1660 членів, 76 уповноважених членів з терміном дії відповідних повноважень до 15.11.2019;

- на зборах були присутніми 25 уповноважених, які представляли інтереси 1036 членів Товариства, а також 43 члена Товариства;

- така присутність склала 62 % від загальної кількості, у зв`язку з чим Збори визнані повноважними.

- за звільнення ОСОБА_1 проголосували одноголосно 1036 членів, при цьому тих, хто утримався чи проголосував проти не було ( 0 голосів),

- за призначення ОСОБА_4 проголосувало 1000 голосів та проти - 36.

Відповідно до Списку членів товариства на Зборах 08.07.2018 були присутні 43 члена товариства, які фактично при прийнятті рішень не голосували, оскільки, як зазначено вище за звільнення ОСОБА_1 та призначення ОСОБА_4 голосували лише уповноважені, які представляли інтереси 1036 членів товариства.

Водночас, як слідує зі Списку уповноважених кварталів на Зборах були присутні 25 уповноважених, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 .

Згідно з Протоколами зборів кварталів та Списків господарів садівницьких ділянок кварталів:

- ОСОБА_5 була обрана уповноваженою від 36 членів товариства (т. 1, а.с. 215- 216).

- ОСОБА_6 - від 36 членів товариства (т. 1, а.с. 227-228),

- ОСОБА_7 - від 15 членів товариства (т. 1, а.с. 239-40),

- ОСОБА_8 - від 55 членів товариства (т. 2, а.с. 1-2),

- ОСОБА_9 - від 25 членів товариства (т. 2, а.с. 35-36),

- ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - від 74 членів товариства (т. 2, а.с. 37-39),

- ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_14 - від 52 членів товариства (т. 2, а.с. 32-34),

- ОСОБА_15 - від 35 членів товариства (т. 2, а.с. 25-26),

- ОСОБА_13 - від 54 членів товариства (т. 2, а.с. 13-14),

- ОСОБА_16 - від 44 членів товариства (т. 2, а.с. 23-24),

- ОСОБА_17 - від 62 членів товариства (т. 2, а.с. 15-16),

- ОСОБА_18 - від 28 членів товариства (т. 2, а.с. 11-12),

- ОСОБА_20 та ОСОБА_19 - від 31 члена товариства (т. 2, а.с. 9-10),

- ОСОБА_21 - від 45 членів товариства (т. 2, а.с. 7-8),

- ОСОБА_27 та ОСОБА_28 - від 36 членів товариства (т. 1, а.с. 233-234).

Натомість вказані у списках присутніх на зборах уповноважених ОСОБА_22 (номер ділянки 872), ОСОБА_29 (номер ділянки 611), ОСОБА_24 (номер ділянки 1240), ОСОБА_25 (номер ділянки НОМЕР_3 ) та ОСОБА_26 (номер ділянки НОМЕР_4 ) не є уповноваженими, оскільки за номерами їх ділянок згідно із Протоколами зборів кварталів та Списків господарів садівницьких ділянок кварталів уповноваженими були обрані інші особи, а саме:

- ОСОБА_1 та ОСОБА_30 , а не ОСОБА_22 (т. 2, а.с. 5-6),

- ОСОБА_31 , а не ОСОБА_29 (т. 1, а.с. 245-246),

- ОСОБА_32 , а не ОСОБА_33 (т. 2, а.с. 21-20),

- ОСОБА_34 , ОСОБА_17 та ОСОБА_35 , а не ОСОБА_25 (т. 2, а.с. 15-16),

- ОСОБА_15 , а не ОСОБА_26 (т. 2, а.с. 25-26).

Отже, з викладеного слідує, що на Зборах 08.07.2018 були присутніми лише 20 уповноважених, які представляли інтереси 628 членів Товариства, з розрахунку: 36 + 36 + 15 + 55 + 25 + 74 + 52 + 35 + 54 + 44 + 62 + 28 + 31 + 45 + 36 = 628.

При цьому ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_14 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , хоча і були присутніми на Зборах, але кожний з них є уповноваженим від однієї кількості членів (кількість їх представництва названа вище), що слідує з названих Протоколів зборів кварталів, а тому судом сприймається їх представництво як уповноважених, але за відповідною кількістю членів товариства, яка зазначена вище.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено факт присутності на Загальних зборах 20 уповноважених, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , які представляли інтереси 628 членів товариства.

Як слідує з наказу № 11 від 10.07.2018 за підписом голови правління СТ Дружба (т. 1, а.с. 171) та витягу з трудової книжки (т. 1, а.с. 172) ОСОБА_1 звільнений з посади голови правління з 08.07.2018 та без нарахування заробітної плати з 13.06.2018.

Позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.

Спір у справі стосується питання наявності правових підстав для:

1. Визнання недійсним рішення зборів уповноважених членів садівницького товариства Дружба від 08.07.2018 про:

- Звільнення з посади голови правління ОСОБА_1 ;

- Виключення зі складу правління ОСОБА_1 та ОСОБА_36 ;

- Обрання голови правління ОСОБА_4 .

2. Поновлення на посаді голови правління ОСОБА_1 ;

3. Стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України Про кооперацію .

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України Про кооперацію кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України Про кооперацію ).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму ; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства ; відсутність протоколу загальних зборів.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом:

- Позивач, як член обслуговуючого кооперативу, має корпоративні права щодо Відповідача, у зв`язку з чим спір стосовно оспорюваного рішення зборів кооперативу має характер корпоративного,

- інші позовні вимоги, а саме про поновлення на посаді голови правління та стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу, також витікають із корпоративних правовідносин, оскільки припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи.

Щодо компетенції та правомочності зборів уповноважених членів садівницького товариства Дружба від 08.07.2018.

Відповідно до абзацу 1 статті 15 Закону про кооперацію вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. За змістом абзацу 8 цієї ж статті у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу; кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Отже, законодавством розрізняється два види зборів кооперативу - загальні збори членів кооперативу та збори уповноважених кооперативу .

Таке розрізнення має місце і за Статутом Садівницького товариства Дружба , яке міститься у наведеному пункті 7.1. Статуту. Так, за цим пунктом у Товаристві діють загальні збори його членів та збори уповноважених членів товариства . При цьому загальні збори можуть обмежити коло питань, що підлягають розгляду зборами уповноважених .

Повноваження загальних зборів встановлене пунктом 7.2. Статуту, у тому числі саме до їх повноважень віднесено дострокове відкликання голови правління , а також обрання голови правління .

Натомість за Статутом не визначено повноваження та обмеження у повноваженнях зборів уповноважених .

Враховуючи зазначене колегія суддів також приходить до висновку, що за Статутом Товариства до повноважень зборів уповноважених не віднесено вирішення питань дострокового відкликання голови правління та обрання голови правління , оскільки такі повноваження належать загальним зборам .

За змістом абзацу 9 статті 15 Закону про кооперацію загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Разом з тим, відповідно до абзацу 10 цієї ж статті кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

У відповідності до пункту 7.3. Статуту кооперативу загальні збори правомочні, якщо в них приймає участь більше половини його членів або їх уповноважених представників, а рішення приймаються простою більшістю присутніх.

Отже, загальні збори Садівницького Товариства Дружба правомочні, якщо в них приймає участь більше половини від загальної кількості членів кооперативу, а саме більше 830 членів, з розрахунку 1660 : 2 = 830.

Таким чином, Статутом визначена правомочність лише загальних зборів Товариства, а стосовно зборів уповноважених відповідний кворум не встановлений.

Проте, як вірно зауважено судом першої інстанції, аналіз другого речення пункту 7.3. Статуту, за яким: загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів або їх уповноважених представників ; надає можливість дійти висновку, що за Статутом допускається можливість присутності на загальних зборах не тільки членів Товариства, але й уповноважених представників .

Водночас, така форма організації, проведення та роботи вищого органу управління кооперативом не узгоджується з викладеними правовими положеннями та положеннями пункту 7.1. Статуту, за якими збори уповноважених скликаються лише замість загальних зборів та лише у випадку утруднення їх скликання.

Так, положення пункту 7.3. Статуту товариства не відповідають положенням статті 15 Закону про кооперацію в частині наявності кворуму на зборах уповноважених у випадку присутності уповноважених представників, а саме: за законом повноважність зборів уповноважених у випадку їх проведення за участю уповноважених досягається лише за наявності не менше двох третин уповноважених, а за Статутом товариства - достатньо простої більшості.

За змістом статті 8 Закону про кооперацію статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Оскільки положення Статуту не відповідають Закону про кооперацію, суд у відповідності до частини 7 статті 11 ГПК України, за якою у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили,

Отже, в даному випадку необхідно застосувати положення статті 15 Закону про кооперацію при вирішенні правомочності зборів уповноважених товариства, проведених 08.07.2018, а саме необхідної наявності не менше двох третин уповноважених.

Як зазначено в оспорюваному рішенні зборів уповноважених в Товаристві налічується 76 уповноважених та ця кількість відповідає кількості осіб, перелічених у Списку уповноважених, присутніх на зборах 08.07.2018. Проте, з наданих Відповідачем Протоколів зборів кварталів кількість уповноважених складає 68 осіб, а тому збори уповноважених правомочні, якщо в них приймає участь не менше 45 осіб, з розрахунку: 68 х 2/3 = 45,33.

У даному випадку на зборах уповноважених 08.07.2018 були присутніми лише 20 уповноважених, що становить менше необхідних 45 осіб, а тому при їх проведенні не було забезпечено відповідного кворуму.

Суд також зазначає, що присутність на зборах 20 уповноважених осіб та представлення ними 628 членів товариства також не відповідає наведеним положенням статутних документів кооперативу, оскільки ні у Протоколі зборів, ні у Списку присутніх уповноважених не вказано яка кількість членів кооперативу представлена кожним уповноваженим при його участі у зборах, оскільки обрання уповноважених у кооперативі відбулося у деяких наведених випадках по дві та більше осіб від одного кварталу.

Таким чином, Збори уповноважених 08.07.2018 проведені з порушенням пункту 7.3. Статуту товариства та статті 15 Закону України «Про кооперацію» , тобто без належного кворуму для їх проведення, та такі порушення вплинули на легітимність результатів їх проведення, а саме рішення зборів, оформленого протоколом від 08.07.2018.

Колегія суддів зазначає, що відсутність кворуму, або у разі неможливості встановлення наявності кворуму є безумовною підставою для визнання таких рішень недійсними.

Враховуючи викладене, колегія судів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що безпосередньо повноваження стосовно дострокового відкликання голови правління та обрання голови правління віднесені до повноважень загальних зборів , а тому до повноважень зборів уповноважених не віднесено вирішення відповідних питань.

Статутом Товариства визначена правомочність лише загальних зборів , а саме вони правомочні, якщо в них приймає участь більше половини від загальної кількості членів кооперативу (більше 830 членів).

Стосовно зборів уповноважених відповідний кворум не встановлений, проте за Статутом допускається можливість присутності на загальних зборах не тільки членів Товариства, але й уповноважених представників , але така форма організації, проведення та роботи вищого органу управління кооперативом не узгоджується як з правовими, так і статутними положеннями, за якими збори уповноважених скликаються лише замість загальних зборів та лише у випадку утруднення їх скликання.

Питання щодо визначення кворуму зборів уповноважених положення Статуту не відповідають статті 15 Закону про кооперацію, у зв`язку з чим підлягає застосування саме положення названої статті при вирішенні правомочності зборів уповноважених , зокрема необхідної наявності не менше двох третин уповноважених.

Кількість обраних у Товаристві уповноважених складає 68 осіб, а тому збори уповноважених правомочні, якщо в них приймає участь не менше 45 осіб.

Таким чином, на зборах уповноважених 08.07.2018 були присутніми лише 20 уповноважених, що становить менше необхідних 45 осіб, а тому при їх проведенні не було забезпечено відповідного кворуму, у зв`язку з чим вони проведені з порушенням пункту 7.3. Статуту Товариства та статті 15 Закону України Про кооперацію , тобто без належного кворуму для їх проведення, та такі порушення вплинули на легітимність результатів, а саме рішення зборів, оформленого протоколом від 08.07.2018, що є безумовною підставою для визнання їх недійсними.

Щодо позовних вимог про поновлення на посаді голови Правління та виплати середнього заробітку, колегія суддів також погоджується з позицією суду першої інстанції та зазначає наступне.

У відповідності до абзацу 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тобто, як вірно вказав суд першої інстанції, з урахуванням того, що даний спір є корпоративним, а трудові відносини Позивача безпосередньо витікають з його корпоративних прав, суд приходить до висновку, що закон не наділяє орган, який вирішує серед іншого і трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту порушених трудових прав, ніж зазначені в наведеній статті 235, а відтак, встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити Позивача на попередній роботі (посаді).

Отже, Позивач підлягає поновленню на посаді голови Правління, з якої його було звільнено не у відповідності до закону. При цьому, визнання недійним оспорюваного рішення зборів уповноважених від 08.07.2018 має наслідком поновлення Позивача на посаді, яку він займав до звільнення, з наступного дня після звільнення, тобто з 09.07.2018, оскільки день звільнення є останнім днем роботи.

Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік; якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Безпосередньо такий порядок обрахунку встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати .

Так, за змістом підпункту з пункту 1 Порядку він застосовується у випадку вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається зі Штатного розпису Садівницького товариства Дружба на 2018 рік заробітна плата голови Правління на весь 2018 рік установлена в сумі 4 800 грн. на місяць, а тому приймається розмір заробітної плати за період з 12.04.2018 по 12.06.2018 у сумі 9 600 грн., з розрахунку: 4 800 грн. + 4 800 грн. = 9 600 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата Позивача за названий період, а саме 41 робочий день, з урахуванням положень пункту 3.2. контракту № 1 від 01.03.2018 стосовно ненормованого робочого дня, а також відсутності вказівки про шестиденний робочий тиждень, становить 234,15 грн., з розрахунку: 9 600 грн.: 41 робочий день = 234,15 грн.

Час вимушеного прогулу Позивача у період з 13.06.2018 по 23.06.2020 становить 508 робочих днів, а тому стягненню на його користь підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 118 948,20 грн., з розрахунку: 234,15 грн. х 508 робочих днів = 118 948,20 (сума вказана без утримання податку та інших обов`язкових платежів).

При цьому судом враховується той факт, що Позивач звертався до суду стосовно поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах одного року, тобто 09.10.2018, що слідує зі штемпельної відмітки Новокаховського міського суду, але справа за його позовом була закрита через її підвідомчість господарському суду, а тому тривалість вимушеного прогулу не пов`язана з його діями.

Враховуючи викладене, у зв`язку із недійсністю рішення зборів уповноважених , яким звільнено з посади Позивача, він підлягає поновленню на посаді голови Правління з наступного дня після звільнення, тобто з 09.07.2018, час вимушеного прогулу Позивача у період з 13.06.2018 по 23.06.2020 становить 508 робочих днів, а тому стягненню на його користь підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 118 948,20 грн.

Відхилення аргументів апеляційної скарги.

Щодо посилання скаржника, що судом першої інстанції не надана оцінка контракту та не прийнято до уваги зауваження щодо дописки в контракті умов, які не були узгодженні з правлінням товариства, щодо заробітної плати, надбавки у 20% та самостійному плануванню робочого часу, а також, що позивача звільнена за встановленим факту відсутності на робочому місті, колегія суддів зазначає, що підставою для задоволення позову та визнання недійсним рішень зборів уповноважених членів товариства у даній справі є саме проведення зборів без належного кворуму, що є безумовною підставою для визнання таких рішень недійсними .

Крім того, при обчисленні заробітної плати позивача, яка підлягає стягненню за час вимушеного прогулу, судом першої інстанції вірно взято до уваги саме Штатний розпис Садівницького товариства Дружба на 2018 рік, відповідно до якого заробітна плата голови Правління на весь 2018 рік установлена в сумі 4 800 грн. на місяць, а не трудовий контракт.

Щодо тверджень скаржника, що наявність кворуму при прийнятті рішень зборів уповноважених членів Садівницького товариства Дружба 08.07.2018, колегія суддів зазначає, що як встановлено вище, Статутом Товариства визначена правомочність лише загальних зборів , а саме вони правомочні, якщо в них приймає участь більше половини від загальної кількості членів кооперативу (більше 830 членів),

Стосовно зборів уповноважених відповідний кворум не встановлений, проте за Статутом допускається можливість присутності на загальних зборах не тільки членів Товариства, але й уповноважених представників , але така форма організації, проведення та роботи вищого органу управління кооперативом не узгоджується як з правовими, так і статутними положеннями, за якими збори уповноважених скликаються лише замість загальних зборів та лише у випадку утруднення їх скликання.

Таким чином, у питанні визначення кворуму зборів уповноважених положення Статуту не відповідають статті 15 Закону про кооперацію, необхідно застосовувати саме положення названої статті при вирішенні правомочності зборів уповноважених зокрема необхідної наявності не менше двох третин уповноважених. Кількість обраних у Товаристві уповноважених складає 68 осіб, а тому збори уповноважених правомочні, якщо в них приймає участь не менше ніж 45 осіб.

Крім того, колегією суддів встановлено факт присутності на Загальних зборах 20 уповноважених, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Задніпряного А.К., Топоровської Т.В., ОСОБА_10 , Тіхоши В.І., Курасової Я.В., Пограничного Р.Р., Новікова О.К., Манзюк Л.І., Остапенко Л.В., Сименченко О.В., Несмачнєвої В.Г., ОСОБА_18 , Гайкевич В.І., Добрянської Н.Г., Гайкевич Т.М., Клімович О.М. та Винничок М.М., які представляли інтереси 628 членів товариства. Щодо посилання скаржника на протоколи зборів кварталу №37, 40 які надані до апеляційної скарги, то колегією суддів не приймаються означені протоколи, оскільки останні не були предметом розгляду у суді першої інстанції, крім того при їх поданні скаржником не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно з ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Херсонської області, який відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Херсонської області від 23.06.2020 у справі № 923/161/20 не вбачається.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Садівницьке товариство Дружба , оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 23.06.2020 по справі № 923/161/20 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Садівницького товариства Дружба - залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Садівницьке товариство Дружба .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 16.10.2020.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.О. Будішевська