Рішення

від 28.07.2008 по справі 2-261/2008

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-261/2008

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2008 р. Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді:     Волошко Т.П.

при секретарі:     Козуб І.С.

за участю адвоката :     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  Комунального підприємства Київської обласної ради « Тетіївтепломережа» про зобов»язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2  звернувся до суду з названим позовом в якому вказував,  що 22.04.2008 року близько 17 год. в м.  Тетієві по вул.  Коцюбинського ,  1 ( в районі котельні),  де був встановлений належний йому металевий гараж ,  виявив ,  що його гараж без попередження та безпідставно перемістив ОСОБА_3,  посилаючись на те,  що земельна ділянка,  на якій він встановлений належить КП КОР « Тетіївтепломережа»,  директором якого він є. В результаті переміщення гаража,  його було пошкоджено та завдано матеріальної шкоди ,  яку позивач визначає в розмірі придбаних матеріалів для його виготовлення в сумі 9 249 гривень.

Позивач зазначив , що внаслідок пошкодження відповідачем належного йому майна йому завдана моральна шкода,  розмір якої визначає в 5 000 гривень.

В судовому засіданні позивач зменшив розмір позовних вимог і просив суд стягнути з відповідача:

•   -     матеріальну шкоду в сумі 9 249 грн.

•   -     моральну( немайнову) шкоду в сумі 3000 грн.

Від позовних вимог в частині зобов»язання ОСОБА_3 перемістити гараж на попереднє місцезнаходження відмовився.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав . Пояснив,  що 04.04.2008 року доповідною запискою на ім. »я директора КП КОР « Тетіївтепломережа» було повідомлено про факт виявлення на території котельні в м.  Тетієві по вул.  Коцюбинського,  1 закритого металевого гаража невідомого власника. Оскільки дозволу чи погодження для перебування на території котельні зазначеного гаража КП КОР « Тетіївтепломережа» не надавало ,  18.04.2008 року комісія по підприємству вирішила винести металевий гараж за межі виробничої території. Вважає,  що дії ОСОБА_3,  як директора КП КОР « Тетіївтепломережа» є правомірними,  оскільки згідно рішення № 123 8 сесії 5 скликання Тетіївської міської ради від 16.11.2006 року надано дозвіл на розробку технічної документації для виготовлення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою КП КОР « Тетіївтепломережа» в м.  Тетієві по вул.  Коцюбинського,  1 . Посилаючись на відсутність наданих позивачем доказів про завдану матеріальну та моральну шкоду ,  просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник КП КОР « Тетіївтепломережа» ОСОБА_4 позовних вимог не визнала.

Суд,  розглянувши матеріали справи,  заслухавши пояснення сторін,  покази свідка та дослідивши письмові докази,  вважає,  що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню,  виходячи із наступного.

Так в суді встановлено,  що відповідно до рішення 19 сесії 5 скликання Тетіївської міської ради № 284 від 24.06.2007 року позивачу надано земельну ділянку в м.  Тетієві по вул.  Коцюбинського, 1 ( в районі котельні ) площею 30 кв.м.  в короткострокове користування на умовах оренди під установку металевого гаража строком на 3 роки .

20.04.2008 року між позивачем та Тетіївською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки , до умов якого Тетіївська міська рада надала,  а ОСОБА_2  прийняв в короткострокове платне користування земельну ділянку площею 30 кв.м .згідно з виготовленим планом строком на 3 роки під установку металевого гаража в м.  Тетієві по вул.  Коцюбинського,  1

В 2007 році позивачем виготовлена технічна документація на установку металевого гаража.

Згідно накладної № 161 від 11 березня 2008 року ПП « Науменко» позивачем на виготовлення металевого гаража придбано матеріалів на суму 9 249 гривень .

Відповідно до постанови від 02.05.2008 року ,  прийнятої на підставі перевірки заяви ОСОБА_2  про самовільне переміщення ОСОБА_3 та пошкодження його гаража встановлено,  що дії ОСОБА_3 є незаконними із яких вбачаються ознаки злочину,  передбаченого  ст.  194 КК України,  проте в порушенні кримінальної справи відмовлено в зв»язку із недостатньою сумою завданої матеріальної шкоди.

04.04.2008 року доповідною запискою на ім. »я директора КП КОР « Тетіївтепломережа» було повідомлено про факт виявлення на території котельні в м.  Тетієві по вул.  Коцюбинського,  1 закритого металевого гаража невідомого власника.

Відповідно до акту від 18 .04.2008 року комісією по підприємству вирішено винести металевий гараж за межі виробничої території КП КОР « Тетіївтепломережа»

Згідно рішень Тетіївської міської ради № 123 8 сесії 5 скликання від 16.11.2006 року та № 287 від 24.07.2007 року 19 сесії 5 скликання надано дозвіл на розробку технічної документації,  що посвідчують право КП КОР « Тетіївтепломережа» постійного користування на землю в м.  Тетієві по вул.  Коцюбинського,  1 .

Крім того ,  в судовому засіданні із показів свідка ОСОБА_5 встановлено,  що відповідно до вищезазначених рішень КП КОР « Тетіївтепломережа» було надано дозвіл на виготовлення технічної документації на право постійного користування на землю,  але оскільки зазначене підприємство на даний час не оформило належним чином технічну документацію,  підприємство не являється землекористувачем на законних підставах,  як того вимагають норми  ст.  ст.  125, 126 ЗК України.

Визначаючи розмір матеріальної шкоди,  позивач не надав суду доказів,  що підтверджують заподіяння відповідачем майнової шкоди та реальний розмір останньої.

Проте,  внаслідок незаконного та безпідставного переміщення ОСОБА_3 належного позивачу гаража ,  останньому було завдано моральної ( немайнової) шкоди,  яка полягає у душевних стражданнях ,  яких позивач зазнав в зв»язку з пошкодженням його майна,  яку він визначив в розмірі 3 000 гривень.

Встановлені судом факти об'єктивно підтверджуються : поясненнями сторін,  показами свідка,  рішенням 19 сесії 5 скликання Тетіївської міської ради № 284 від 24.06.2007 року,  договором оренди земельної ділянки від 20.04.2008 року,  технічною документацією на установку гаража,  накладною № 161 від 11 березня 2008 року ПП « Науменко»,  згідно якої позивачем на виготовлення металевого гаража придбано матеріалів на суму 9 249 гривень,  постановою від 02.05.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину,  передбаченого  ст.  194 КК України,  доповідною запискою від 04.04.2008 року ,  актом від 18 .04.2008 року ,  рішеннями Тетіївської міської ради № 123 8 сесії 5 скликання від 16.11.2006 року та № 287 від 24.07.2007 року 19 сесії 5 скликання. Аналізуючи таким чином зібрані по справі та досліджені в суді докази суд вважає,  що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до  ст.  16 ЦК України ,  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог  ст. 1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірним рішенням ,  діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи ,  а також шкода ,  завдана майну фізичної або юридичної особи ,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала.

Матеріалами справи встановлено,  що внаслідок незаконного переміщення відповідачем ОСОБА_3 майну позивача заподіяна шкода,  проте позивачем не надано доказів,  які б підтверджували її реальний розмір.

 ст.  60 ЦПК України передбачає,  що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі виникає спір .

Всупереч   вимог  даної  норми   закону,    позивач  не   надав  суду  доказів  на підтвердження заподіяння відповідачем шкоди його майну та реальний розмір останньої. Неправомірними     діями  ОСОБА_3   позивачу  завдано   моральну  шкоду. Визначаючи її розмір суд виходить із наступного.

У  ст.  23 ЦК України зазначено,  що особа має право на відшкодування моральної шкоди,  завданої внаслідок порушення її прав . Моральна шкода полягає у душевних стражданнях,  яких фізична особа зазнала у зв»язку з пошкодженням її майна.

У названій вище статті деталізоване гарантоване Конституцією України право на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до  ст.  1167 ЦК України моральна шкода,  завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями ,  діями чи бездіяльністю ,  відшкодовується за наявності її вини .

Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ ,  заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконним діями або бездіяльністю інших осіб.

Пояснення позивача та матеріали справи вказують суду,  що внаслідок переміщення гаража та його пошкодження з вини відповідача,  необхідності тривалого часу та додаткових коштів для відновлення пошкодженого гаража,  переміщення його на попереднє місцезнаходження,  позивач зазнав душевних страждань,  був позбавлений можливості тривалий час користуватися гаражем,  вести звичний спосіб життя ,  змушений був нести додаткові витрати,  пов»язані із необхідністю ставити автомобіль на платній стоянці,  що негативно вплинуло на його психологічний стан та відповідно потребувало додаткових зусиль для поновлення свого душевного стану.

Беручи до уваги вищевикладене,  суд прийшов до висновку про те,  що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди позивачу не підлягають задоволенню,  а моральна шкода підлягає задоволенню в розмірі 500 гривень.

Керуючись  ст.   ст.  16, 23,  1166, 1167,  ЦК України,   ст.  ст.  10, 11, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України суд , -

ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 500 (п»ятсот) гривень моральної шкоди. В решті позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів після проголошення повного рішення суду,  а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.