Ухвала

від 24.06.2020 по справі 926/91/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

У Х В А Л А

24 червня 2020 року Справа № 926/91/16

За позовом Чернівецької міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Буковинський»

про стягнення заборгованості та пені згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки у сумі - 1 181 136,00 грн.

Суддя О.Г. Проскурняк

Секретар судового засідання В.О. Нікітович

Представники:

Від позивача (стягувача) - не з`явився

Від відповідача (боржника) - не з`явився.

Від органу ДВС - Манжосов М.П., довіреність від 03 січня 2020 року.

СУТЬ СПОРУ: Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23 травня 2016 року у справі № 926/91/16 задоволено позов Чернівецької міської ради; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Буковинський» на користь позивача 1 181 136,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2016 року, рішення Господарського суду Чернівецької області від 23 травня 2016 року залишено без змін.

22 серпня 2016 року Господарським судом Чернівецької області видано наказ № 926/91/16 про примусове виконання рішення.

04 червня 2020 року Чернівецька міська рада (стягувач) звернулась до суду із скаргою № 01/02-18-6814/1 від 03 червня 2020 року на бездіяльність головного державного виконавця, в якій просить суд:

· визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антишиної Галини Михайлівни в межах виконавчого провадження № 52532867, щодо організації виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 22 серпня 2016 року № 926/91/16;

· зобов`язати вказаного державного виконавця вжити заходів з організації виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 22 серпня 2016 року № 926/91/16.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05 червня 2020 року призначено розгляд скарги на бездіяльність державного виконавця в межах справи № 926/91/16 у судовому засіданні на 15 червня 2020 року.

Боржник та представник органу ДВС у судове засідання по розгляду скарги 15 червня 2020 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, письмові пояснення по суті скарги не надали.

При цьому, 15 червня 2020 року від Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці на адресу суду надійшов лист, згідно змісту якого виконавче провадження АСВП № 52532867 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернівецької області № 926/91/16 від 22 серпня 2016 року передано для подальшого виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

В судовому засіданні 15 червня 2020 року представник стягувача (заявника) звернувся до суду із усним клопотанням про залишення без розгляду скарги в частині вимог, щодо зобов`язання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Антишиної Галини Михайлівни вжити заходів з організації виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 22 серпня 2016 року № 926/91/16, у зв`язку із передачею вказаного виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

За таких обставин провадження в скарзі Чернівецької міської ради № 01/02-18-6814/1 від 03 червня 2020 року в частині вимог, щодо зобов`язання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Антишиної Галини Михайлівни вжити заходів з організації виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 22 серпня 2016 року № 926/91/16 слід залишити без розгляду.

При цьому, у зв`язку з тим, що виконавче провадження АСВП № 52532867 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернівецької області № 926/91/16 від 22 серпня 2016 року передано для подальшого виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), суд дійшов висновку розгляд скарги в судовому засіданні відкласти.

Крім того, представник Чернівецької міської ради в судовому засіданні 15 червня 2020 року звернувся до суду із усним клопотанням про розгляд скарги без його участі.

Ухвалою суду від 15 червня 2020 року відкладено розгляд скарги Чернівецької міської ради на 24 червня 2020 року; залучено до участі у розгляді скарги - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ): копії матеріалів виконавчого провадження АСВП № 52532867 з примусового виконання наказу № 926/91/16 від 22 серпня 2016 року.

Стягувач та боржник у судове засідання по розгляду скарги 24 червня 2020 року не з`явились.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судовому засіданні 24 червня 2020 року надав суду копії матеріалів виконавчого провадження АСВП № 52532867 з примусового виконання наказу № 926/91/16 від 22 серпня 2016 року та повідомив суд про вжиті ним заходи, пов`язані з провадженням виконавчих дій.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Розглянувши скаргу Чернівецької міської ради, дослідивши матеріали виконавчого провадження АСВП № 52532867 з примусового виконання наказу № 926/91/16 від 22 серпня 2016 року, інші матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, заслухавши представника боржника суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23 травня 2016 року у справі № 926/91/16 задоволено позов Чернівецької міської ради; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Буковинський» на користь позивача 1 181 136,00 грн. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2016 року, рішення Господарського суду Чернівецької області від 23 травня 2016 року залишено без змін.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Приписами частини 1 статті 326 ГПК України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частин 1, 3 статті 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Так, 22 серпня 2016 року Господарським судом Чернівецької області видано наказ № 926/91/16 про примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 5 вищевказаного закону, унормовано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Так, 04 жовтня 2016 року стягувач звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції із заявою про примусове виконання рішення.

Згідно статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Так, судом встановлено, що предметом оскарження у даній справі є бездіяльність головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антишиної Галини Михайлівни в межах виконавчого провадження № 52532867, щодо організації виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 22 серпня 2016 року № 926/91/16.

Як вбачається із матеріалів скарги та наданих до суду державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження АСВП № 52532867 з примусового виконання наказу № 926/91/16 від 22 серпня 2016 року, державним виконавцем Другого відділу ДВС у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антишиною Галиною Михайлівною не вчинено встановлених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» всієї сукупності дій та не вжито необхідних заходів для примусового виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 23 травня 2016 року, яке набрало законної сили 04 серпня 2016 року, визначених у Законі України «Про виконавче провадження» .

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» , державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» , а й відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду» . У рішенні від 17 травня 2005 року по справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02), Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 статті 6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Вищезазначене свідчить про порушення державним виконавцем законних прав та інтересів стягувача, оскільки державним виконавцем не вжито необхідних заходів для виконання рішення та не надано достатніх та беззаперечних доказів виняткових обставин виправдання затримки у виконанні рішення, починаючи з 04 жовтня 2016 року і до моменту розгляду скарги.

Враховуючи вищевикладене, за результатом розгляду скарги, судом встановлено протиправна бездіяльність головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Антишиної Галини Михайлівни щодо організації виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 22 серпня 2016 року № 926/91/16 в межах виконавчого провадження № 52532867.

Згідно положень частин 1, 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись статтями 12, 13, 226, 234, 235, 255, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Чернівецької міської ради № 01/02-18-6814/1 від 03 червня 2020 року на бездіяльність головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Антишиної Галини Михайлівни - задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Антишиної Галини Михайлівни в межах виконавчого провадження № 52532867, щодо організації виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 22 серпня 2016 року № 926/91/16.

3. Залишити без розгляду скаргу Чернівецької міської ради № 01/02-18-6814/1 від 03 червня 2020 року в частині вимог, щодо зобов`язання державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Антишиної Галини Михайлівни вжити заходів з організації виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 22 серпня 2016 року № 926/91/16.

Повний текст ухвали складено та підписано - "25" червня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.

Суддя О.Г. Проскурняк