Постанова

від 25.06.2020 по справі 520/1545/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року

м. Київ

справа № 520/1545/19

адміністративне провадження № К/9901/9991/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/1545/19

за позовом Громадської організації Харківський антикорупційний центр , ОСОБА_1 до виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство Тролейбусне депо №2 Комунальне підприємство Тролейбусне депо №3 , Комунальне підприємство Жовтневе трамвайне депо , Салтівське трамвайне депо про скасування рішення,

за касаційною скаргою виконавчого комітету Харківської міської ради на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року (прийняту одноособово головуючим суддею Шляховою О.М.), на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Ральченка І.М., суддів: Бершова Г.Є., Катунова В.В.)

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У лютому 2019 року Громадська організація Харківський антикорупційний центр (далі - ГО Харківський антикорупційний центр ), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулись до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Харківської міської ради (далі - відповідач), треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство Тролейбусне депо №2 Комунальне підприємство Тролейбусне депо №3 , Комунальне підприємство Жовтневе трамвайне депо , Салтівське трамвайне депо . В даному позові позивачі просили визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06 лютого 2019 року №72 Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом) (далі - Рішення №72).

2. Разом із позовною заявою від ГО "Харківський антикорупційний центр" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06 лютого 2019 року №72 Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом) до набрання законної сили рішення у цій адміністративній справі.

2.2 Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що підписання оскаржуваного рішення відбулось із порушеннями вимог чинного законодавства та суперечить приписам статті 19 Конституції України та положенням статей 42, 50, 51 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , що свідчить про його очевидну протиправність. А тому, існують очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення та наявність загрози заподіяння шкоди правам як позивачів, так і необмеженого кола фізичних осіб, які користуються міським електричним транспортом у м. Харкові, оскільки на підставі оскаржуваного рішення з 07 лютого 2019 року вартість проїзду у тролейбусах та трамваях міста Харків збільшилась на 50% - з 4 грн. до 6 грн.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. 06 лютого 2019 року виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області було прийнято рішення №72 Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом) , яким встановлено тарифи на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (тролейбусом), які надають комунальні підприємства Тролейбусне депо №2 , Тролейбусне депо №3 , у розмірі 6,00 грн. за разове перевезення одного пасажира або одного місця багажу; тарифи на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм), які надають комунальні підприємства Жовтневе трамвайне депо , Салтівське трамвайне депо , у розмірі 6,00 грн. за разове перевезення одного пасажира або одного місця багажу.

4. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ГО Харківський антикорупційний центр оскаржила його до суду, разом з позовом подано заяву про забезпечення позову.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, заяву про забезпечення позову задоволено. Забезпечено адміністративний позов у справі №520/1545/19, шляхом зупинення дії рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06 лютого 2019 року №72 Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом) - до прийняття судом рішення по суті у даній адміністративній справі.

6. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, забезпечуючи позов, дійшов висновку про наявність загрози спричинення шкоди правам як самих позивачів, так і необмеженого кола громадян, які користуються громадським міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом) у м. Харкові. Така шкода буде спричинена тим, що споживачі послуг за перевезення пасажирів будуть оплачувати тарифи за перевезення, розмір і складові яких не пройшли необхідних процедур розробки, обговорення, аналізу їх змісту та впливу, що передбачені Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Також судами було враховано, що діючим законодавством не передбачено і механізму повернення сплачених користувачами громадського міського електричного транспорту (трамваю та тролейбусу) коштів, у разі, якщо судом рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06 лютого 2019 року №72 буде визнано нечинним, оскільки сплачені таким чином кошти буде вкрай складно чи й неможливо компенсувати.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

7. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, виконавчий комітет Харківської міської ради звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 520/1545/19.

8. У касаційній скарзі зазначено, що заявник не довів, які саме його права та інтереси як юридичної особи порушені внаслідок прийняття оскаржуваного рішення. На думку представника виконавчого комітету Харківської міської ради, позивач повинен обґрунтовувати.

9. В касаційній скарзі наголошено, що, зупиняючи дію оскаржуваного рішення, суди не врахували те, що відповідно до інформації Департаменту інфраструктури Харківської міської ради станом на 01 січня 2019 року перевезення пасажирів міським наземним електротранспортом складає 45,6% від загального обсягу пасажиро перевезень в м. Харкові. Збитки, нанесені позивачу у вигляді переплаченого ним проїзду у сумі 2 грн. не є співмірними збиткам, які будуть нанесені підприємствам, що здійснюють транспортні перевезення пасажирів міським транспортом у м. Харкові у разі зупинення оскаржуваного рішення виконавчого комітету міської ради.

10. Представник відповідача зазначив, що не погоджується із висновком щодо відсутності механізму повернення коштів, надмірно сплачених при отриманні послуг з користування міським електричним транспортом, оскільки механізм повернення коштів передбачений статтею 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

11. ГО Харківський антикорупційний центр подано відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому заявник просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

12. Позивач вказав на порушення норм процесуального права при відкритті даного касаційного провадження, оскільки, відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції на момент відкриття касаційного провадження) ухала суду першої інстанції про забезпечення позову та ухвалені за результатом їх перегляду судові рішення судів апеляційної інстанції, не підлягають касаційному оскарженню.

13. У відзиві зазначено, що посилання відповідача на статтю 1212 ЦК України як на механізм повернення коштів, не може бути застосований, оскільки замість оприлюднення дієвого механізму повернення надмірно сплачених пасажиром коштів за проїзд, відповідач пропонує необмеженому колу осіб - пасажирів електричного транспорту, звертатись до суду з позовами про повернення цих коштів на підставі статті 1212 ЦК України. Звернення за судовим захистом своїх прав є виключно правом особи, загальним способом захисту прав особи і тому не може вважатися окремим механізмом повернення коштів.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

14. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Статтею 150 КАС України (в редакції на момент подання до суду заяви про забезпечення позову) визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

16. Згідно зі статтею 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії;

2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;

4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії;

5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

17. Згідно зі статтею 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон N 460-IX).

19. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

20. Частинами першою-третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

21. Верховний Суд наголошує на тому, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

22. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

23. Відповідно до частини шостої статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

24. Отже, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням:

1) висновків про існування: обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі;

2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

25. При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

26. Відтак, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

27. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

28. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 826/7496/18, від 14 травня 2020 року у справі №640/20626/18.

29. Предметом спору у цій справі є рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06 лютого 2019 року №72 Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом) , яким здійснено підвищення розміру плати за проїзд.

30. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій вказали, що не зупинення Рішення №72 може в подальшому істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду. У свою чергу, посилання відповідача стосовно неспівмірності обраного заходу забезпечення, внаслідок понесення підприємством збитків, не є достовірно підтвердженим.

31. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування забезпечення позову, оскільки його не вжиття дійсно може ускладнити виконання судового рішення, а зупинення судом дії такого рішення не потягне за собою порушення прав пасажирів.

32. Також колегія суддів Верховного Суду зазначає, що дане вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

33. Є необґрунтованими доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, щодо відсутності порушеного права ГО Харківський антикорупційний центр , внаслідок прийняття Рішення № 72 та з приводу відсутності права на звернення до суду, розгляд даних питань є передчасним при вирішенні питання щодо забезпечення позову, оскільки суд буде встановлювати їх під час розгляду справи по суті. Мета інституту забезпечення позову - це вжиття судом до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів за для створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

34. Також є безпідставними доводи відповідача щодо застосування механізму повернення коштів на підставі статті 1212 ЦК України, оскільки дана стаття регламентує загальні положення про зобов`язання у зв`язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. В даному випадку можливе повернення коштів в індивідуальному порядку, шляхом звернення до суду. Однак, вказана норма не встановлює загального механізму повернення коштів усім споживачам транспортних послуг.

35. Порушення норм процесуального права при відкритті даного касаційного провадження, на які вказує ГО Харківський антикорупційний центр у відзиві на касаційну скаргу, також є безпідставними, оскільки відповідно до частини другої статті 328 КАС України (в редакції на момент подання касаційної скарги) ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову підлягала касаційному оскарженню.

36. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в цих рішеннях, тому касаційна скарга виконавчого комітету Харківської міської ради задоволенню не підлягає.

СУДОВІ ВИТРАТИ

38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу виконавчого комітету Харківської міської ради залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіО.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська