Постанова

від 17.06.2020 по справі 910/1385/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2020 р. Справа№ 910/1385/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Денисюк І.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 17.06.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019

у справі №910/1385/19 (суддя Марченко О.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО"

про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд"

про стягнення 1 114 909,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником задоволено.

Звернуто стягнення на грошові кошти у сумі 208 198 грн 96 коп. та суму судового збору у сумі 3 122 грн 97 коп, які належать фізичній особі-підприємцю Притулі Олександру Вікторовичу, яка має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" за наказом Господарського суду Вінницької області від 04.06.2019 у справі №59383610 №902/23/19, в рахунок задоволення вимог стягувача в межах виконавчого провадження №59383610 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі 910/1385/19 від 13.06.2019 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" 1 114 909 грн 73 коп заборгованості та 16 723 грн 65 коп судового збору.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі № 910/1385/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

Апеляційна скарга мотивована тим, що не повідомлення ФОП Притули О.В. про розгляд заяви ТОВ "АСТОР І КО" перешкоджає розгляду такої заяви за відсутності особи, яка має заборгованість перед ТОВ "Трансекспресбуд".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/1385/19 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

07.05.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додані: докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги Фізичній особі-підприємцю Притулі Олександру Вікторовичу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/1385/19, відновлено строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/1385/19, призначено справу до розгляду на 17.06.2020.

10.06.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив, в якому позивач заперечує проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просить суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі № 910/1385/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" без задоволення.

Позивач обґрунтовує відзив тим, що заяву та додані до неї докази було надіслано усім учасникам процесу на адреси, зазначені у заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі і ФОП Притулі О.В., що підтверджується фіксальними чеками та описами до неї.

В судовому засіданні 17.06.2020 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі № 910/1385/19 залишити без змін.

В судовому засіданні 17.06.2020 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі № 910/1385/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

ФОП Притула О.В. в судове засідання 17.06.2020 не з`явився. Про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення ФОП Притули О.В. про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності ФОП Притули О.В. та його повноваженого представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 17.06.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судовою колегією, ТОВ АСТОР І КО звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Трансекспресбуд 1 114 909,73 грн заборгованості за отриманий, але не оплачений товар та послуги за договором поставки від 01.08.2015 № Б/01/08/15.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 зі справи №910/1385/19 позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ Трансекспресбуд на користь ТОВ АСТОР І КО 1 114 909,73 грн заборгованості та 16 723,65 грн. судового збору.

13.06.2019 на виконання зазначеного судового рішення видано наказ.

19.06.2019 приватним виконавцем Чулієвим А.А. відкрито виконавче провадження ВП №59383610 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі 910/1385/19, згідно з яким вирішено стягнути з боржника (ТОВ Трансекспресбуд ) на користь ТОВ АСТОР І КО 1 114 909,73 грн заборгованості та 16 723,65 грн судового збору, та стягнуто з боржника винагороду приватного виконавця у сумі 113 163,34 грн.

ТОВ АСТОР І КО 30.09.2019 звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій ТОВ АСТОР І КО просить суд: звернути стягнення на грошові кошти у сумі 208 198,96 грн та суму судового збору у сумі 3 122,97 грн, які належать фізичній особі-підприємцю Притулі Олександру Вікторовичу (далі - Підприємець) та передбачені для виконання рішення господарського суду Вінницької області від 03.05.2019 у справі №902/23/19, яким було стягнуто з Підприємця на користь ТОВ Трансекспресбуд 208 198,96 грн попередньої оплати та вартості закупленого металу і 3 122,97 грн судового збору, в рахунок погашення боргу за наказом господарського суду міста Києва від 13.06.2019 у справі №910/1385/19 про стягнення з ТОВ Трансекспресбуд 1 114 909,73 грн. заборгованості та 16 723,65 грн судового збору.

Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі, суд першої інстанції керувався тим, що у Фізичної особи підприємця Притули Олександра Вікторовича наявна заборгованість перед боржником (ТОВ Трансекспресбуд ), яка не оспорюється зазначеною особою, і на яку можливо звернути стягнення в межах виконавчого провадження ВП №59383610 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва у справі 910/1385/19 від 13.06.2019.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд", колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 03.05.2019 у справі 902/23/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи підприємця Притули Олександра Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" попередню оплату та вартість закупленого металу у розмірі 208 198,96 грн та 3 122,97 грн витрат зі сплати судового збору. Відмовлено в стягненні 0,02 грн.

04.06.2019 на виконання рішення господарського суду Вінницької області від 03.05.2019 у справі № 902/23/19 видано наказ.

Таким чином, фізична особа підприємець Притула Олександр Вікторович має заборгованість перед ТОВ Трансекспресбуд у сумі 208 198,96 грн і 3 122,97 грн судового збору, а ТОВ Трансекспресбуд має заборгованість перед ТОВ АСТОР І КО у сумі 1 114 909,73 грн та 16 723,65 грн судового збору;

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у Фізичної особи підприємця Притули Олександра Вікторовича наявна заборгованість перед боржником (ТОВ Трансекспресбуд ), яка не оспорюється зазначеною особою, і на яку можливо звернути стягнення в межах виконавчого провадження ВП №59383610 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва у справі 910/1385/19 від 13.06.2019.

Згідно з частинами 7, 8 статті 336 ГПК України про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу.

У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.

Таким чином, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо задоволення заяви ТОВ АСТОР І КО про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

В свою чергу, відповідно до вимог ч. 4 ст. 269 ГПК України суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи встановив, що в них відсутні будь-які докази на підтвердження повідомлення ФОП Притули О.В. щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі 910/1385/19.

Доводи позивача, викладені у відзиві щодо факту повідомлення ним ФОП Притулу О.В., судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані, оскільки саме ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 мало бути повідомлено учасників справи про розгляд вказаної заяви, проте, як вже зазначалось, матеріали справи не містять доказів повідомлення ФОП Притули О.В. про судове засідання щодо розгляду заяви призначеного на 15.10.2019.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України").

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В свою чергу, у висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 у справі №910/1385/19, з прийняттям нового рішення про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником задовольнити.

Судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284, ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/1385/19 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником задовольнити.

Звернути стягнення на грошові кошти у сумі 208 198 грн 96 коп та суму судового збору у сумі 3 122 грн 97 коп, які належать фізичній особі-підприємцю Притулі Олександру Вікторовичу, яка має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" за наказом Господарського суду Вінницької області від 04.06.2019 у справі №902/23/19, в рахунок задоволення вимог стягувача в межах виконавчого провадження №59383610 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/1385/19 від 13.06.2019 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" 1 114 909 грн 73 коп заборгованості та 16 723 грн 65 коп судового збору.

Матеріали справи №910/1385/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.06.2020.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв