Ухвала

від 26.06.2020 по справі 469/1077/19

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.06.20

Справа № 469/1077/19

2/469/297/20

У Х В А Л А

23 червня 2020 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.,

представника позивача - адвоката Баранова В.Л., ордер МК № 137957 від 23.08.2019 року

представника відповідача - директора ТОВ "Пансіонат Посейдон" Дащенка В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Посейдон» , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Березанська районна державна адміністрація Миколаївської області та Коблівська сільська рада Березанського району Миколаївської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в :

Адвокат Баранов В.Л. 19 вересня 2019 року звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з вказаним позовом, у якому просив зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0197 га кадастровий № 4820982200:09:000:0328 шляхом демонтажу за рахунок відповідача встановленої ним на частині зазначеної земельної ділянки огорожі із металевих конструкцій, посилаючись на те, що земельна ділянка кадастровий номер 4820982200:09:000:0328 площею 0.0197 га перебуває у володінні позивача на підставі укладеного 03 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та Березанською РДА договору оренди земельних ділянок із земель державної власності (запасу) в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, зареєстрованого в Березанському районному реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру за №040700700083; відповідачем у жовтні 2017 року без погодження з позивачем встановлено металеву огорожу на частині вказаної земельної ділянки, що перешкоджає вільному використанню позивачем цієї земельної ділянки для здійснення своєї підприємницької діяльності.

23 вересня 2019 року судом відкрито провадження у цій справі та призначено її до судового розгляду по суті у порядку спрощеного позовного провадження.

До початку судового засідання відповідачем надано до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв"язку з непідвідомчістю справи суду загальної юрисдикції, так як спір виник із земельних відносин між позивачем, яка є фізичною особою - підприємцем, та юридичною особою приватного права з приводу здійснення ними своєї господарської діяльності.

Представник відповідача на задоволенні клопотання про закриття провадження наполягав, посилаючись на те, що всі учасники справи є суб"єктами господарської діяльності та спір виник з господарських правовідносин; представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що позивач зверталась з таким позовом у порядку господарського судочинства, проте ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.05.2019 року провадження у справі № 915/829/18 було закрито з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки такий спір між сторонами належить розглядати у порядку цивільного судочинства.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, спір між сторонами виник з приводу користування позивачем ОСОБА_1 земельною ділянкою для комерційного використання державної власності, наданою їй в оренду як суб"єкту підприємницької діяльності - фізичній особі.

Судом встановлено, що у серпні 2018 року ОСОБА_1 зверталась за захистом своїх прав землекористувача до Господарського суду Миколаївської області, ухвалою якого від 21.05.2019 року провадження у справі №915/829/18 було закрито з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки такий спір між сторонами належить вирішувати в порядку цивільного судочинства.

Зазначена ухвала набрала законної сили та у апеляційному порядку не оскаржена.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до вимог ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав.

У висновках Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 року (справа №306/2004/15-ц (провадження №14-39 цс 18) зазначено, що:

- фізична особа, яка є власником земельної ділянки, має право використовувати її для здійснення підприємницької діяльності;

- фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України );

- підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку;

- цивільні права й обов`язки фізичної особи, зокрема, право власності та право оренди на земельну ділянку, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи;

- наявність у фізичної особи статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту її державної реєстрації як фізичної особи-підприємця вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо набуття в оренду чи у власність земельної ділянки.

Суд вважає, що вказані висновки Великої Палати Верховного Суду підлягають врахуванню і у справі, що розглядається, оскільки правовідносини у обох справах є подібними.

Враховуючи зазначене та що позивач на підставі п.2 ч.1 ст.175 ГПК України позбавлена можливості повторно звернутися з таким позовом у порядку господарського судочинства та що позивач є фізичною особою, а наявність у неї статусу підприємця на час постановлення цієї ухвали не свідчить про те, що право оренди спірної земельної ділянки здіснюється не у порядку реалізації цивільної дієздатності позивача як фізичної особи, суд не вбачає підстав для висновку про необхідність закриття провадження у справі у зв"язку з непідвідомчістю справи суду загальної юрисдикції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 208, 209 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання відповідача ТОВ "Пансіонат "ПОСЕЙДОН" про закриття провадження у справі відмовити.

Дата складення повного тексту ухвали 26 червня 2020 року.

Суддя: