Ухвала

від 26.06.2020 по справі 160/5886/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 червня 2020 року Справа №160/5886/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Мінокс» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «Мінокс» до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень за № ДН 18315/1858/АВ/П від 28.04.2020 року.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 не була співробітником ТОВ «Мінокс» ані станом на дату інспекційного відвідування ані в подальшому. Можливе зазначення найменування ТОВ «Мінокс» може бути пов`язано або зі скороченням назви іншого підприємства або торгової марки « MINOX» .За адресою: м. Дніпро, вулиця Калинова, 87 Р свою діяльність здійснює не тільки позивач а й інші суб`єкти господарювання, і в тому числі але не виключно ТОВ "МІНОКС Б`ЮТІ ФАРМ". Згідно до отриманої інформації від ТОВ "МІНОКС Б`ЮТІ ФАРМ" стало відомо, що ОСОБА_1 працевлаштована на іншому підприємстві і періодично допомагає керівнику ТОВ "МІНОКС Б`ЮТІ ФАРМ". Крім того було повідомлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ "МІНОКС Б`ЮТІ ФАРМ" існував договір на надання певних періодичних послуг. Ці данні підтверджуються листом від директора ТОВ "МІНОКС Б`ЮТІ ФАРМ" ОСОБА_2 від 22.04.2020 року. Ці всі відомості були надані в якості зауважень на акт інспекційного відвідування №ДН 18315/1858/АВ, надісланих 22.04.2020 року до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області що повністю відповідає вимогам п. 18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, проте не були враховані і було винесено оскаржуваний припис. В подальшому ТОВ «МІНОКС» запросило у ОСОБА_1 інформацію відносно працевлаштування та отримало наступну інформацію. Згідно до отриманої інформації ОСОБА_1 є працівником комунального позашкільного навчального закладу «Будинок творчості дітей та юнацтва» Дніпровської міської ради з 10.09.2019 р. і в тому числі на час проведення інспекційного відвідування.Крім того, нею було пояснено, що вона не є працівником ТОВ «Мінокс» , а періодичі допомагала ТОВ "МІНОКС Б`ЮТІ ФАРМ" у вільний від роботи час. Позивач також зазначає, що укладені цивільно-правові договори не визнані недійсними судовому порядку, не мають ознак нікчемного правочину, а інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору. Отже, в даному випадку відсутній факт трудових відносин між ТОВ «Мінокс» та ОСОБА_1 , як і відсутня теоретична можливість їх наявності, оскільки трудова книжка особи перебувала за її місцем роботи. Таким чином, ТОВ «Мінокс» не був зобов`язаний повідомляти органи Державної податкової служби відповідно до порядку повідомлення Державній податкової службі та її територіальним органам про прийняття ОСОБА_1 . Відтак, спірний припис є протиправним та підлягає до скасування.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2020 року зазначена вище справа розподілена та 09.09.2020 року передана судді Пруднику С.В.

В період з 01.06.2020 року по 05.06.2020 року суддя Прудник С.В. перебував на лікарняному.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

24.06.2020 року від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Суд зазначає, що клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Приписами частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до положень частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.

За приписами пункту другого частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз вищевикладених норм показує, що Кодексу адміністративного судочинства України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених Кодексу адміністративного судочинства України обмежень.

Тож предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Також, подане позивачем клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін не містить обґрунтувань щодо необхідності проведення судового засідання, лише вказівку на обов`язки суду під час розгляду справи.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

До того ж, як заначено Верховним судом в ухвалі суду від 15.10.2019 року у справі 826/2060/16, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С. В. Прудник