Ухвала

від 03.03.2021 по справі 160/5886/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/5886/20

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 р. в адміністративній справі №160/5886/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " МІНОКС"

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування припису, постанови про накладення штрафу,-

встановив:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю " МІНОКС" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання доказів сплати судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 року апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

11.02.2021 скаржник вдруге оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 21.10.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено 26.10.2020.

З урахуванням наведеного та враховуючи положення ст. 295 КАС України початком перебігу строку апеляційного оскарження є дата складення повного судового рішення - 26.10.2020 року, а тридцятим днем цього строку є 25.11.2020 року.

Апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 11.02.2020 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не заявлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 КАС України).

Враховуючи викладене апеляційну скаргу слід залишити без руху на підставі ч. 3 ст. 298 КАС України та запропонувати скаржнику надати суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 21.10.2020 року із зазначенням причин пропуску строку.

В апеляційній скарзі міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване неналежним фінансуванням.

Розглянувши заявлене клопотання, суд доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На думку суду, відсутність затвердженого кошторису, неналежне фінансування суб`єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, тому не є передбаченою законодавством України підставою для відстрочення сплати судового збору.

Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єкта владних повноважень.

Слід зазначити й про те, що одними із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Таким чином, зазначені скаржником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

З огляду на це, заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Підпунктом 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (п. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

З матеріалів справи вбачається, що юридичною особою у 2020 році було подано позовну заяву, яка містить вимог немайнового та майнового характеру. Ставка судового збору при зверненні з даним позовом до суду першої інстанції становила 4204,00 грн. (= 2102,00 грн. х 2), за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржнику необхідно було сплатити судовий збір в сумі 6306,00 грн. (= 4204,00 грн. х 150%).

Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 р. слід залишити без руху та надати скаржнику строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 р. у справі №160/5886/20 залишити без руху.

Надати Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 р.;

- надати докази сплати судового збору в сумі 6306,00 грн. (реквізити для сплати судового збору - отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Панченко