Рішення

від 16.06.2020 по справі 907/18/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.2020 м. Ужгород Справа № 907/18/20

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Лазар С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянув матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Транспорт і Логістика , м. Мукачево (далі - ТОВ Експрес Транспорт)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Експрес", м. Ужгород (далі - ТОВ Караван Експрес

про стягнення суми 60973,92 грн., в т.ч.: основний борг - 29700,00 грн., пеня - 23069,97 грн., інфляційні нарахування - 6094,95 грн., 3 % річних - 2109,00 грн.

представники:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості наданих послуг з перевезення вантажів за його заявкою, в результаті чого виникла заборгованість, що становить предмет позову в частині основного боргу. Представник позивача у ході судового провадження у даній справі наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами; письмовим клопотанням, що надійшло на адресу суду електронним зв`язком, позивач просить розгляд справи у засіданні призначеному на 16.06.20 провести без його участі на підставі раніше поданих документів.

Відповідач письмовим відзивом надісланим суду проти позову заперечив, стверджуючи, що позивач не виконав зобов`язань передбачених замовленням № 26, оскільки не доставив вантаж своєчасно та в терміни визначені замовленням. Посилається на відсутність оригіналів міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) з підписом отримувача та акту виконаних робіт із зазначенням дати закінчення перевезення. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, докази чого містяться у матеріалах справи, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив, заяв та клопотань суду не надав.

За таких обставин розгляд справи здійснюється на наявними у ній матеріалами в порядку передбаченому ст. 178 ГПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача у ході судового провадження, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Сторони спірних відносин - позивач - як перевізник - та відповідач - як замовник 25.08.16 уклали договір № 22 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого замовник доручає і надає для перевезення вантаж, а перевізник зобов`язується здійснити перевезення вантажу відповідно до умов заявки замовника; замовник зобов`язується сплатити погоджену сторонами провізну плату (п. 1.1 договору).

За умовами договору (п. 1.2) заявка є його невід`ємною частиною, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, в тому числі: найменування товару, його кількість, пакування, особливі характеристики, адреси відправника та одержувача вантажу, пункти та дати завантаження та розвантаження, реєстраційні номери транспортних засобів, строки виконання перевезення, розмір та строки оплати.

Пунктом 3 договору визначено порядок розрахунків, згідно якого ціни на послуги та порядок розрахунків узгоджуються сторонами в заявках; розрахунки між замовником та перевізником здійснюються не пізніше 10 днів після отримання необхідних документів для проведення оплати.

Відповідно до узгодженого сторонами замовлення № 26 від 3.02.17 відповідач доручив, а позивач зобов`язався здійснити автомобільне перевезення вантажу за маршрутом Угорщина (Тісауйварош) - Україна (Київ), автомобілем ВОЛЬВО, НОМЕР_4 / НОМЕР_3 , вантажоодержувач - згідно ЦМР, термін доставки - до 3.03.17, вартість перевезення 29700,00 грн., оплата - на р/р виконавця до 10 л\днів після отримання необхідних документів для проведення оплати: рахунок, акт, податкова накладна, CMR.

Матеріалами справи, зокрема , зазначеним вище договором, замовленням № 26, товарно-транспортною накладною № 261700 (CMR), актом виконаних робіт № 575 від 31.03.17, встановлено, що позивач 27.02.17-28.02.17 здійснив зазначене міжнародне перевезення вантажу за маршрутом та на транспортному засобі згідно замовлення № 26 на підставі CMR № 261700.

03.07.17 позивач надіслав відповідачеві за його поштовою адресою, зазначеною у договорі, документи необхідні для оплати наданих послуг перевезення, згідно опису - оригінал CMR № 261700, акт виконаних робіт, рахунок на оплату. Наведене підтверджено долученими до матеріалів справи Списком № 1 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих пріоритетних надісланих позивачем 03.07.17 в т.ч. на адресу ТОВ Караван Експрес (ряд. 16) та описом вкладення від 3.07.17 у рекомендований лист на ім`я ТОВ Караван Експрес. Крім того, одержання відповідачем зазначених документів підтверджується також тим, що копії CMR № 261700, акт виконаних робіт № 575 від 31.03.17 відповідач надсилав 12.02.18 на адресу позивача разом з відзивом на позов у іншій справі з описом вкладення, оригінал якого долучений позивачем до матеріалів справи.

Відповідач не здійснив оплату позивачеві вартості наданих послуг перевезення на обумовлену суму 29700,00 грн., що і послугувало підставою пред`явлення даного позову. У ході судового розгляду справи відповідач факт надання послуг не спростував, доказів оплати послуг за договором суду не надав.

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких приписів господарського та цивільного законодавства.

Нормою ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання, якими є сторони даних спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України (ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За наведених вище фактичних обставин справи, оскільки належними та допустимими доказами доведено факт надання послуг відповідачу та невиконання останнім зобов`язань щодо оплати наданих послуг, та з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 29700,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідач наданим відзивом на позов не заперечує факту здійснення спірного перевезення, його заперечення проти позову зводяться до того, що таке не було здійснено своєчасно, і в пакеті документів наданих позивачем разом з претензією-вимогою від 26.12.19 відсутні оригінали ЦМР та акту виконаних робіт, однак як встановлено вище такі були надіслані відповідачеві 3.07.17.

Щодо позовних вимог в іншій частині про стягнення пені на суму 23069,97 грн. грн., інфляційних нарахувань на суму 6094,95 грн. та 3 % річних на суму2109,00 грн., то суд виходить з наступного.

Умовами договору визначено відповідальність сторін, зокрема, у вигляді пені, що сплачується замовником перевізнику у випадку затримки оплати за перевезення вантажу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати (п. 4.5 договору).

За змістом ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність ( ч. 2 ст. 218 ГК України).

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано ( ч. 6 ст. 232 ГК України).

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених фактичних обставин справи, оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини, що слугують підставою позовних вимог, такі не спростовані відповідачем, та з огляду на наведені приписи чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, на умови договору щодо відповідальності сторін за порушення договірних зобов`язань, суд, перевіривши розрахунки позивача, дійшов висновку про правомірність вимог останнього в частині стягнення з відповідача нарахованих за прострочення оплати вартості перевезення вантажу за період з 28.07.17 по 9.12.19 інфляційних нарахувань на суму 6023,50 грн., 3 % річних - на суму 2109,00 грн. та пеню - на суму 3970,84 грн. (за період з 28.07.17 по 28.01.18).

В іншій частині цих вимог належить відмовити, а саме: в частині 3 % річних на суму 71,45 грн. через помилку у розрахунку; в частині пені на суму19099,13 грн. як таку, що помилково нарахована за період після спливу шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Отже, всього з відповідача на користь позивача належить стягнути суму 41803,34 грн.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору належить відшкодувати за рахунок відповідача відповідно до присуджених сум - 1317,03 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 86, 129, 178 , 231, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Експрес", м. Ужгород (88002, м. Ужгород, вул. Шумна, буд. 25, кв. 404, код ЄДРПОУ 40437363) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Транспорт і Логістика (89601, м. Мукачево, вул. Окружна, 34/25, код ЄДРПОУ 31326988) заборгованість на суму 41803,34 грн. ( сорок одна тисяча вісімсот три грн. 34 коп.), включаючи: основний борг, пеню, інфляційні нарахування, річні та у відшкодування судових витрат - 1317,03 грн. (одна тисяча триста сімнадцять грн. 03 коп.).

2. В іншій частині позовних вимог - відмовити, поклавши на позивача судові витрати в цій частині.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 24.06.20

Суддя Ушак І.Г.