Постанова

від 22.06.2020 по справі 911/2105/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2020 р. Справа№ 911/2105/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Агрикової О.В.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 22.06.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в.о. прокурора Київської області

на рішення Господарського суду Київської області

від 22.01.2020 (повний текст рішення складено 12.02.2020)

у справі №911/2105/19 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

до 1) Головного управління Держгеокадастру у Київській області

2) Фермерського господарства "Королевич"

третя особа: ОСОБА_1

про визнання недійсними наказів та договорів оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до 1) Головного управління Держгеокадастру у Київській області; 2) Фермерського господарства "Королевич" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсними наказів та договорів оренди землі.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство" безпідставно та незаконно отримано в оренду спірні земельні ділянки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі №911/2105/19 в позові відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, виходив із того, що позов пред`явлено з пропуском встановленого строку позовної давності.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, в.о. прокурора Київської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі №911/2105/19 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, апелянт стверджував, що застосовуючи до спірних правовідносин наслідків пропуску строку позовної давності, судом першої інстанції невірно застосовано положення ст.ст. 256, 257, 261, 264, 267 Цивільного кодексу України, а також грубо порушено вимоги ст.ст. 73,74, 76-79, 86, 236 - 238 ГПК України, оскільки судове рішення ґрунтується виключно на припущеннях відповідача про початок позовної давності з моменту прийняття спірних наказів органу виконавчої влади та з дати укладення спірних договорів оренди, у той час коли суд самостійно не визначив початок відліку такого строку. Крім того, прокурор вказує, що суд першої інстанції не встановивши наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для вирішення даного спору по суті, та не врахувавши, що питання застосування позовної давності вирішується ним у разі наявності правових підстав для задоволення позову, не застосував та не навів в судовому рішенні, чи порушено права або охоронювані законом інтереси позивача у справі щодо отримання в оренду ОСОБА_1 спірних земельних ділянок для ведення фермерського господарства без проведення конкурсної процедури.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою в.о. прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі №911/2105/19; призначено розгляд апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судове засідання апеляційної інстанції 22.06.2020 представники учасників у справі не з`явились.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення прокуратурі, сторонам, третій особі.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників прокуратури та сторін, третьої особи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, виходячи з наступного.

15.09.2014 ОСОБА_1 здійснено реєстрацію юридичної особи - Фермерського господарства "КОРОЛЕВИЧ" (код 39394809), керівником якого є ОСОБА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005157892 від 22.03.2019.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №120067470 від 10.04.2018 вбачається, що ОСОБА_1 отримав із земель державної та комунальної власності як громадянин без конкурентних засад (земельних торгів) у грудні 2013 року земельні ділянки площею 23,3 га з кадастровим номером 1821782400:04:000:0360, 91,5685 га з кадастровим номером 1821782400:04:000:0350, 15,8598 га з кадастровим номером 1821782400:04:000:0351 тощо, які розташовані на території Ємільчинського району Житомирської області, для ведення фермерського господарства.

В подальшому, наказами Головного управління Держземагентства у Київській області ОСОБА_1 надано дозволи на розроблення документації із землеустрою: №10-123/15-15-сг від 23.01.2015 щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Коритищенської сільської paди Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 12,9000 га; №10-52/15-15-сг від 20.01.2015 щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Коритищенської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 10,2677 га; №10-51/15-15-сг від 20.01.2015 щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Коритищенської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 13,1689 га.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області затверджено документацію із землеустрою та передано ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства наступі земельні ділянки: строком на 49 років на території Коритищенської сільської раді площею 12,9000 га, кадастровий номер 3222983400:02:002:0009 на підставі наказу № 10-8063/36- 15-сг від 27.11.2015; строком на 49 років на території Коритищенської сільської ради площею 10,2677 га, кадастровий номер 3222983400:02:004:0028 на підставі наказу № 10-8059/36-15-сг від 27.11.2015; строком на 49 років на території Коритищенської сільської ради площею 13,1689 га, кадастровий номер 3222983400:02:004:0027 на підставі наказу № 10-8058/36-15-сг від 27.11.2015.

Між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та фізичною особою ОСОБА_1 на підставі виданих наказів укладено договори оренди вищевказаних земельних ділянок: договір оренди від 10.12.2015 щодо земельної ділянки площею 12,9000 га, кадастровий номер 3222983400:02:002:0009, 12.12.2015 зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області Пархомук Л.І., номер запису 12576196; договір оренди від 10.12.2015 щодо земельної ділянки площею 10,2677 га, кадастровий номер 3222983400:02:004:0028, 12.12.2015 зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського районной управління юстиції Київської області Пархомук Л.І., номер запису 12575293; договір оренди від 10.12.2015 щодо земельної ділянки площею 13,1689 га, кадастровий номер 3222983400:02:004:0027, 12.12.2015 зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області Пархомук Л.І., номер запису 12575838.

Спір у даній справі є пов`язаним з наданням без проведення земельних торгів в оренду земельних ділянок існуючому фермерському господарству шляхом надання в оренду додаткових земельних ділянок для ведення фермерського господарства його засновнику ОСОБА_1 та подальшого передання цих ділянок у користування Фермерському господарству "Королевич".

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Згідно із ч. 3 статті 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є, насамперед, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Як встановлено вище, наказами Головного управління Держземагентства у Київській області ОСОБА_1 надано дозволи на розроблення документації із землеустрою: №10-123/15-15-сг від 23.01.2015 щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Коритищенської сільської paди Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 12,9000 га; №10-52/15-15-сг від 20.01.2015 щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Коритищенської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 10,2677 га; №10-51/15-15-сг від 20.01.2015 щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Коритищенської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 13,1689 га.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області затверджено документацію із землеустрою та передано ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства наступі земельні ділянки: строком на 49 років на території Коритищенської сільської раді площею 12,9000 га, кадастровий номер 3222983400:02:002:0009 на підставі наказу № 10-8063/36- 15-сг від 27.11.2015; строком на 49 років на території Коритищенської сільської ради площею 10,2677 га, кадастровий номер 3222983400:02:004:0028 на підставі наказу № 10-8059/36-15-сг від 27.11.2015; строком на 49 років на території Коритищенської сільської ради площею 13,1689 га, кадастровий номер 3222983400:02:004:0027 на підставі наказу № 10-8058/36-15-сг від 27.11.2015.

Між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та фізичною особою ОСОБА_1 на підставі виданих наказів укладено договори оренди вищевказаних земельних ділянок: договір оренди від 10.12.2015 щодо земельної ділянки площею 12,9000 га, кадастровий номер 3222983400:02:002:0009, 12.12.2015 зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області Пархомук Л.І., номер запису 12576196; договір оренди від 10.12.2015 щодо земельної ділянки площею 10,2677 га, кадастровий номер 3222983400:02:004:0028, 12.12.2015 зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського районной управління юстиції Київської області Пархомук Л.І., номер запису 12575293; договір оренди від 10.12.2015 щодо земельної ділянки площею 13,1689 га, кадастровий номер 3222983400:02:004:0027, 12.12.2015 зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області Пархомук Л.І., номер запису 12575838.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності. (ч.3 ст.7 Закону України Про фермерське господарство ).

За статтею 8 Закону України Про фермерське господарство після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та ст.ст.1, 4, 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього, натомість відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Відповідно до частини першої статті 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Аналогічні норми викладено у статті 12 Закону України Про фермерське господарство .

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин з метою створення фермерського господарства в порядку, визначеному законом, на конкурентних основах.

Спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Водночас, ФГ "Королевич" не пов`язане із спірними земельними ділянками, є самостійною юридичною особою, і створено у 2014 році, тобто до отримання ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок, загальною площею 36,3366 га (за кадастровими номерами 3222983400:02:002:0009, 3222983400:02:004:0028, 3222983400:02:004:0027).

Із заявою про отримання спірних земельних ділянок ФГ "Королевич" не зверталось, йому вони не виділялись та в установленому порядку не передавались; право користування спірними земельними ділянками ФГ "Королевич" у встановленому законом порядку не набувало.

У даній справі спірні земельні ділянки для ведення фермерського господарства за кадастровими номерами 3222983400:02:002:0009, 3222983400:02:004:0028, 3222983400:02:004:0027 надані в оренду ОСОБА_1 як громадянину, на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області та договорів оренди землі.

Із заявою ОСОБА_1 звернувся як фізична особа з метою отримання земельної ділянки за спрощеною процедурою, що не є тотожним з фермерським господарством.

Проте після отримання земельних ділянок у користування ОСОБА_1 нового фермерського господарства не створив, а передав їх в суборенду вже діючому ФГ "Королевич" (яке зареєстроване ще у 2014 році), що свідчить про недобросовісність дій третьої особи при отриманні ним спірної земельної ділянки з метою розширення площ земельних ділянок, які використовуються ФГ "Королевич".

Таким чином, суд відзначає, якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не було зареєстрованим, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №621/2501/18 (провадження №14-109цс19), від 20.03.2019 у справі №619/1680/17-ц (провадження №14-83цс19).

З огляду на викладене, виходячи з характеру спірних правовідносин, а також того, що ОСОБА_1 звернувся за отриманням земельної ділянки з метою створення фермерського господарства, однак у встановленому законом порядку його не створив та беручи до уваги суб`єктний склад сторін у даних правовідносинах, спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої та другої статті 278 ГПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

За таких обставин та враховуючі правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 №922/1377/19 та у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах: від 12.05.2020 №357/1180/17, від 15.01.2020 №701/161/18-ц; від 20.03.2019 №619/1680/17-ц, від 27.03.2019 №376/331/16-ц, від 04.04.2019 року №621/2501/18, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

У відповідності до ч.2 ст.231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

У зв`язку з цим, колегія суддів вказує, що розгляд даної справи підлягає вирішенню місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Суд роз`яснює позивачу - Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Північного апеляційного господарського суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за подачу апеляційної скарги відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 269, 275, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу в.о. прокурора Київської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі №911/2105/19 скасувати.

Провадження у справі №911/2105/19 за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Фермерського господарства "Королевич", третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсними наказів та договорів оренди землі - закрити.

3. Матеріали справи №911/2105/19 повернути Господарському суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.06.2020.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

О.В. Агрикова