Ухвала

від 25.06.2020 по справі 915/1913/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

25 червня 2020 року Справа № 915/1913/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

прокурора: Бескровної І.І., посвід.№035058 від 13.08.2015,

представника відповідача-1: не з`явився,

представника боржника: не з`явився,

представник державної виконавчої служби: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області №35-573вих20 від 29.01.2020 (вх.№1379/20 від 03.02.2020) на дії та рішення державного виконавця, а саме визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добровольської О.Ю. щодо винесення та направлення повідомлення віл 23.01.2020 №11708/14 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у справі

за позовом: Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської

області (55213, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул.І.Виговського, буд.18),

в інтересах держави ,

до відповідача-1: Первомайської міської ради Миколаївської області

(55213, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул.Грушевського, буд.3;

ідент.код 35926170),

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Решетнікова Костянтина Володимировича

( АДРЕСА_1 ;

РНОКПП НОМЕР_1 ),

про : визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі,

особа, дії якої оскаржуються: Старший державний виконавець Первомайського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Добровольська Оксана Юріївна (55200, Миколаївська обл., м.Первомайськ, пр.Бебюш Капон, буд.6) , суд,-

в с т а н о в и в:

03.02.2020 від Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області до суду надійшла скарга №35-573вих20 від 29.01.2020 (вх.№1379/20 від 03.02.2020) на дії та рішення державного виконавця, в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Добровольської Оксани Юріївни щодо винесення та направлення повідомлення від 23.01.2020 №11708/14 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;

- скасувати повідомлення старшого державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Добровольської Оксани Юріївни від 23.01.2020 №11708/14 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Скарга обґрунтована тим, що оскаржуване повідомлення державного виконавця є неправомірним та суперечить вимогам законодавства, а саме ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки обов`язкове зазначення дати народження боржника вимагається виключно у виконавчих документах, боржником за якими є фізична особа, натомість за наказом Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2010 виданого на виконання рішення суду від 29.11.2019 у даній справі боржником є Фізична особа-підприємець Решетніков Костянтин Володимирович, ідентифікуючою ознакою якого є його ідентифікаційний код, а не дата народження.

Ухвалою суду від 04.02.2020 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги до повернення матеріалів судової справи з Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 30.03.2020 прийнято до розгляду скаргу, відкладено розгляд скарги без визначення дати судового засідання, а також ухвалено провести розгляд скарги поза межами встановленого ч.1 ст.342 ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу COVID-19 .

Ухвалою суду від 05.06.2020 призначено розгляд скарги на 25.06.2020.

Державний виконавець, боржник та Первомайська міська рада Миколаївської області письмових заперечень на скаргу суду не надали, доводи скаржника не спростували.

Учасники справи у судове засідання 25.06.2020 не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Первомайська міська рада Миколаївської області в заяві №3989/03.01-26 від 22.06.2020 просила скаргу розглядати без участі її представника.

Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги скарги в повному обсязі та просив її задовольнити повністю.

Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представників сторін та представника ДВС.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Умови і порядок виконання рішення судів, що відповідно до закону підлягають примусового виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

29.11.2019 рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі №915/1913/19, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020, позовні вимоги задоволено, визнано недійсною додаткову угоду №1 від 23.01.2018 до договору оренди землі від 27.12.2016, укладеного між Первомайською міською радою Миколаївської області та Фізичною особою-підприємцем Решетніковим Костянтином Володимировичем, а також стягнуто з Первомайської міської ради Миколаївської області та Фізичної особи-підприємця Решетнікова Костянтина Володимировича на користь Прокуратури Миколаївської області по 960,50 грн судового збору з кожного.

02.01.2020 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2019 судом видано відповідні накази, зокрема, видано наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Решетнікова Костянтина Володимировича на користь Прокуратури Миколаївської області 960,50 грн судового збору.

У відповідності до ст.129 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з приписами ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до абз.1 ч.1, ч.3 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор вказує про те, що наказ Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2020 у справі №915/1913/19 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Решетнікова Костянтина Володимировича на користь Прокуратури Миколаївської області 960,50 грн судового збору 20.01.2020 Первомайською місцевою прокуратурою Миколаївської області направлено на примусове виконання до Первомайського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

З матеріалів справи вбачається, що старшим державним виконавцем Первомайського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Добровольською Оксаною Юріївною 23.01.2020 прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження , яке оформлене повідомленням №11708/14 (т.2 а.с.74).

Рішення державного виконавця мотивовано тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам Закону України Про виконавче провадження , оскільки не містить дати та року народження боржника.

Скаржник стверджує, що оскаржуване повідомлення державного виконавця є неправомірним та суперечить вимогам законодавства, а саме ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки обов`язкове зазначення дати народження боржника вимагається виключно у виконавчих документах, боржником за якими є фізична особа, натомість за наказом Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2010 виданого на виконання рішення суду від 29.11.2019 у даній справі боржником є Фізична особа-підприємець Решетніков Костянтин Володимирович, ідентифікуючою ознакою якого є його ідентифікаційний код, а не дата народження.

Розглянувши скаргу, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до положень ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи ;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків) ;

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Враховуючи вказані положення ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", суд погоджується з доводами скаржника, що вказана норма закону передбачає обов`язкове зазначення дати народження виключно у виконавчих документах, боржником за якими є фізична особа .

Натомість, за наказом Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2010 виданого на виконання рішення суду від 29.11.2019 у даній справі про стягнення з Фізичної особи-підприємця Решетнікова Костянтина Володимировича на користь Прокуратури Миколаївської області 960,50 грн судового збору - боржником є фізична особа-підприємець , а не фізична особа, ідентифікуючою ознакою якого є його реєстраційний номер облікової картки платника податків , а не його дата народження.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до чч.1, 5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до пп.1, 2, 4, 7 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну службу" основними обов`язками державних службовців є додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; безпосереднє виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов`язків, ініціатива і творчість в роботі.

У відповідності до положень ст.343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд вважає, що скарга Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області №35-573вих20 від 29.01.2020 (вх.№1379/20 від 03.02.2020) на дії та рішення державного виконавця, а саме визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добровольської О.Ю. щодо винесення та направлення повідомлення від 23.01.2020 №11708/14 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.234, 235, 343 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Скаргу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області №35-573вих20 від 29.01.2020 (вх.№1379/20 від 03.02.2020) на дії та рішення державного виконавця - задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Добровольської Оксани Юріївни щодо винесення та направлення повідомлення від 23.01.2020 №11708/14 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

3. Скасувати повідомлення старшого державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Добровольської Оксани Юріївни від 23.01.2020 №11708/14 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

4. Копію ухвали направити на адреси учасників справи.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (зі змінами внесеними Законом України №540-ІХ от 30.03.2020), апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України

та підписана суддею 30 червня 2020 року.

Суддя М.В.Мавродієва