КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2020 року м. Київ № П/320/188/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
від відповідача-1 - М`ягков О.В.,
від відповідача-2 - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в
Київській області,
Миронівського районного суду Київської області
про визнання дій протиправними та стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (далі по тексту - відповідач-1, ТУ ДСА в Київській області), Миронівського районного суду Київської області (далі по тексту - відповідач-2), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:
- визнати протиправними дії судді, що здійснює адміністративні повноваження голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 та заступника керівника апарату Миронівського районного суду Київської області Малішенка Павла Володимировича щодо внесення 06 листопада 2019 року умовної позначки Н до Додаткових зміни до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за 30 жовтня 2019 року №02- 38/38/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії судді, що здійснює адміністративні повноваження голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 та заступника керівника апарату Миронівського районного суду Київської області Малішенка Павла Володимировича щодо внесення 26 листопада 2019 року умовної позначки НЗ до Додаткових змін до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за 30 жовтня 2019 року №02- 38/42/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо відрахуванні із суддівської винагороди судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 суддівської винагороди у листопаді 2019 року в розмірі 2 182 гривні 95 копійок посадового окладу та 436 гривень 59 копійок надбавки за вислугу років за один день роботи в жовтні 2019 року;
- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (ідентифікаційний код: 26268119) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 31.07.2012 Дніпровським РУ ГУ МВС України в місті Києві) - 2 182 гривні 95 копійок посадового окладу та 436 гривень 59 копійок надбавки за вислугу років за один день роботи в жовтні 2019 року;
- визнати протиправними дії судді, що здійснює адміністративні повноваження голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 та заступника керівника апарату Миронівського районного суду Київської області Малішенка Павла Володимировича щодо внесення умовної позначки НЗ до Табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області від 25 листопада 2019 року №02-38/41/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 за роботу 21 листопада 2019 року;
- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (ідентифікаційний код: 26268119) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Миронівського районного суду Київської області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 31.07.2012 Дніпровським РУ ГУ МВС України в місті Києві) - 2 286 гривень 90 копійок посадового окладу та 457 гривень 38 копійок надбавки за вислугу років за один день роботи 21 листопада 2019 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що із розрахункового листа суддівської винагороди за листопад 2019 року він дізнався про те, що в листопаді 2019 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області відрахувало його суддівську винагороду за один робочий день жовтня 2019 року у розмірі 2182,95 грн. посадового окладу та 436,59 грн. за вислугу років.
Щодо підстав відрахування суддівської винагороди за 30.10.2019 позивач зазначив, що суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. та заступник керівника апарату Миронівського районного суду Київської області Малішенко П.В. 06 листопада 2019 року підписали Додаткові зміни до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за №02-38/38/19 у який внесли недостовірні відомості про перебування позивача 30.10.2019 в додатковій відпустці. Проте, позивач стверджував, що не перебував на навчанні, про існування наказу про надання 30.10.2019 відпустки йому нічого не відомо.
Додатково зауважив, що вказаними посадовими особами 26.11.2019 було підписано Додаткові зміни до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за жовтень 2019 року №02-38/42/19, якими внесено недостовірні відомості про те, що суддя ОСОБА_1 30.10.2019 не перебував на роботі увесь день із нез`ясованих причин, про що свідчить відмітка НЗ яка відповідно до Типової формою № П-5 Табелю обліку використання робочого часу, затвердженого наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 року № 489 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці , означає Неявка з нез`ясованих причин .
Крім того, в обґрунтування заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач зазначив, що суддя, що здійснює адміністративні повноваження голови Миронівського районного суду Київської області Капшук Л .О. та заступник керівника апарату Миронівського районного суду Київської області Малішенко П.В. 25 листопада 2019 року внесли до Табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області № 02-38/41/19 недостовірні відомості про його відсутність 21 листопада 2019 року на роботі, а саме проставлено відмітку НЗ , що означає про відсутність на роботі із нез`ясованих причин.
Позивач зазначив, що на підставі внесення недостовірних відомостей до Табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за листопад, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області не нарахувало та не виплатило йому одноденну суддівську винагороду за 21 листопада 2019 року.
Позивач вважає внесення суддею Миронівського районного суду Київської області, що здійснює адміністративні повноваження голови суду ОСОБА_2 та заступником керівника апарату Миронівського районного суду Київської області Малішенком П.В. до Додаткових змін до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за 30 жовтня 2019 року №02- 38/38/19 умовної позначки Н , до Табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за жовтень 2019 року №02-38/42/19, відмітка НЗ за 30 жовтня 2019 року та до Табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області від 25.11.2019 № від 25 листопада 2019 року №02-38/41/19 відмітки НЗ за 21 листопада 2019 року щодо позивача протиправним, оскільки такі відмітки не відповідають дійсності, порушують обов`язок достовірного обліку виконуваної роботи, передбачений ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці , статтю 130 Конституції України, пункт 24 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів щодо гарантії виплати суддівської винагороди.
Також позивач вважає протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо відрахування із його суддівської винагороди за листопад 2019 року 2182,95 грн. посадового окладу та 436,59 грн. вислуги років за один день роботи в жовтні 2019 року, оскільки всупереч вимог Конституції України та трудового законодавства України, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області здійснило відрахування вищенаведеної суддівської винагороди без передбаченої законом підстави, без відповідного наказу судді Миронівського районного суду Київської області, що здійснює адміністративні повноваження голови суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Крім того, вказаною ухвалою суд витребував від Миронівського районного суду Київської області: належним чином засвідчені копії табелів обліку робочого часу Миронівського районного суду Київської області за жовтень 2019 року, листопад 2019 року; та витребував від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області: розрахунок суддівської винагороди позивача за період з 01.10.2019 по 30.11.2019, виходячи з розміру посадового окладу судді.
Відповідач-1 позову не визнав, у наданому до суду відзиві на позовну заяву зазначив про те, що ТУ ДСА у Київській області заперечує проти позовних вимог, вважає їх необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Додатково вказав, що відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку в місцевих загальних судах Київської області та в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Київській області, затвердженому наказом ТУ ДСА України в Київській області від 22.11.2017 №134, всі розрахунки з оплати праці суддів та працівників апарату місцевих загальних судів здійснюються на підставі первинних документів, яким є табель обліку використання робочого часу.
Так, відповідач-1 зазначив, що на підставі табелю обліку робочого часу Миронівського районного суду Київської області за жовтень 2019 року, а саме 30.10.2019 року, було оплачено робочий день. При цьому, табель обліку робочого часу подається до відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності до 25 числа кожного місяця. У листопаді 2019 року Миронівським районним суду Київської області було надано уточнюючий табель обліку використаного робочого часу за жовтень 2019 року в якому 30.10.2019 у ОСОБА_5 було зазначено НЗ . Відтак, на підставі уточнюючого табелю зроблено перерахунок заробітної плати ОСОБА_5 , а саме утримано за один робочий день оклад у сумі 2182,96 грн. та вислугу років судді у сумі 436,59 грн.
Тому, стверджував відповідач-1, дії Територіального управління ДСА у Київській області не можуть визнаватися протиправними, оскільки нарахування суддівської винагороди здійснено на підставі первинних документів.
Відповідач-2 також позову не визнав, у наданому до суду відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову.
Так, відповідач-2 вказав, що 22 жовтня 2019 року було сформовано, підписано та направлено до ТУ ДСА України в Київській області табель обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за період з 1 по 31 жовтня 2019 року №02-38/36/19.
В зв`язку з тим, що 30 жовтня 2019 року суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, 6 листопада 2019 року було сформовано, підписано та направлено до ТУ ДСА України в Київській області додаткові зміни до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду з 1 по 31 жовтня 2019 року.
Додатково відповідач-2 зазначив, що у табелі за 30 жовтня 2019 року судді ОСОБА_7 помилково проставлено відмітку Н . В даному випадку відмітка Н вказувала на нез`ясовані обставини. З тих підстав, що дана відмітка не відповідає правилам Типової форми № 5, затвердженої наказом Держкомстату Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці від 05.12.2008 № 489, 26 листопада 2019 року було сформовано, підписано та направлено до ТУ ДСА України в Київській області додаткові зміни до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду з 1 по 31 жовтня 2019 року, де за 30 жовтня 2019 року судді ОСОБА_7 проставлено відмітку НЗ , яка проставлена в зв`язку з тим, що останній мав перебувати на робочому місці, однак був відсутній, про причини відсутності не повідомив.
Позивач не погоджуючись з доводами відповідачів, викладеними у відзиві на позов 15.05.2020 подав до суду відповідь на відзив.
Позивач, спростовуючи доводи відповідача-2 про те, що начебто суддя Миронівського районного суду Київської області, яка здійснює адміністративні повноваження голови суду не знала про причини відсутності ОСОБА_1 30 жовтня 2019 на робочому місці, зазначив про те, що листом від 31 жовтня 2019 року він повідомив суддю, що здійснює адміністративні повноваження голови Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. про причини відсутності в суді 30 жовтня 2019 року.
Позивач стверджував що дійсно звертався 24.10.2019 та 29.10.2019 до судді, що здійснює адміністративні повноваження голови Миронівського районного суду Київської області із проханням відрядити його до Акредитаційного центру сертифікації ключів в Київській області для виготовлення цифрового ключа, проте відповідачем-2 не було видано відповідного наказу про відрядження, та не було ознайомлено позивача із ним, що підтверджується відсутністю підпису на вказаному наказі.
Також звертав увагу, що отримавши Реєстраційну картку для юридичних осіб 30 жовтня 2019 у період часу із 11 години по 17 годину 30 хвилин виконував свій трудовий обов`язок по отриманню кваліфікованого сертифіката електронного підпису, який необхідний йому для забезпечення виконання обов`язку по внесенню до Єдиного реєстру судових рішень копій прийнятих ним судових рішень, передбачений ст. ст. 2, З Закону України Про доступ до судових рішень , п. 1 розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року N 1200/0/15-18, за виконання якого у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 106 Закону України Про судоустрій і статус суддів він несе персональну відповідальність, при цьому у виконанні цих обов`язків у відповідності до ст. ст. 6, 23, 48 Закону України Про судоустрій і статус суддів він не залежить від судді, яка здійснює адміністративні повноваження голови суду.
Додатково позивач зауважив, що жодною нормою законодавства України чи підзаконного акту не встановлено заборону суддів залишати робоче місце виключно за відповідним розпорядчим актом, зокрема наказу про відрядження. Із аналізу норми абзацу 5 пункту 4 розділу II Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 13.03.98 № 59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 р. за № 218/2658, випливає висновок про те, що відсутність наказу про відрядження не означає, що працівник не перебуває у відрядженні. Наслідком відсутності наказу про відрядження є невиплата відрядженому працівникові добових.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 судом відкладено підготовче засідання у справі № 320/188/20 на 17.04.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження в адміністративній справі та повторно витребував у відповідачів докази по справі, відклав підготовче засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 суд заяву представника Територіального управління Державної судової адміністрації у Київській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду залишив без розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 суд задовольнив заяву представника Територіального управління Державної судової адміністрації у Київській області про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та призначив підготовче судове засідання у справі № 320/188/20, призначене на 18.05.2020 о 14:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням Системи відеоконференцзв`язку EasyCon .
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду, занесеною до журналу судового засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.06.2020.
У судове засідання, призначене у справі на 16.06.2020 з`явилися позивач та уповноважений представник відповідача-1 - Територіального управління ДСА у Київській області.
Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити. Звертав увагу суду на ту обставину, що 30.10.2019 він частково був відсутній на робочому місці у зв`язку з необхідністю здійснення поїздки до міста Києва для отримання електронного цифрового підпису у Акредитаційному центрі сертифікації ключів в Київській області.
Присутній у судовому засіданні, представник відповідача-1 просив у задоволенні позову в частині вимог до ТУ ДСА у Київській області відмовити, оскільки відповідачем-1 було нараховано суддівську винагороду за листопад та відраховано за 30.10.2019 на підставі табелів обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області. Отже, з огляду на викладене, стверджував що ТУ ДСА у Київській області діяло правомірно щодо відрахування суддівської винагороди ОСОБА_1 за 30.10.2019.
Уповноважений представник Миронівського районного суду Київської області у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи у передбачений законодавством строк, причини неявки не повідомив.
Також, за обґрунтованим клопотанням позивача у судовому засіданні 16.06.2020 судом було допитано в якості свідків - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, допитавши свідків, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до Указу Президента України від 18 жовтня 2013 р. № 570/2013 позивача призначено на посаду судді Миронівського районного суду Київської області строком на п`ять років.
На підставі наказу голови Миронівського районного суду Київської області від 4 листопада 2013 р. № 10-ОС позивача зараховано на посаду судді Миронівського районного суду Київської області з 4 листопада 2013 року строком на п`ять років.
Указом Президента України від 17.10.2019 року №760/2019 ОСОБА_10 призначений на посаду судді Миронівського районного суду Київської області (безстроково).
Згідно із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25 червня 2019 року №547/ко-19 ОСОБА_1 визнано таким, що успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання суддів.
Наказом від 18 жовтня 2019 року №8-К суддя, що здійснює адміністративні повноваження голови Миронівського районного суду Київської області, визначила, що ОСОБА_1 вважається таким, що із 18 жовтня 2019 року приступив до виконання обов`язків судді Миронівського районного суду Київської області безстроково.
Як вбачається з розрахункового листа суддівської винагороди за жовтень 2019 року, ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за 13 днів роботи в жовтні 2019 року в сумі 37197,55 грн.
Згідно відомостей табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_11 у жовтні 2019 року фактично було відпрацьовано 13 днів (15.10-18.10, 21.10-25.10, 28.10-31.10) у яких проставлено відмітки 8-00 про фактичне відпрацювання 8-годинного робочого дня.
Актом Миронівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2019 року про відсутність судді Миронівського районного суду Київської області на робочому місці встановлено, що 30 жовтня 2019 року о 17 год. 30 хв. в кабінеті № 2 зафіксовано факт відсутності ОСОБА_1 на своєму робочому місці в кабінеті та загалом в приміщенні суду, розташованому за адресою: вул. Першотравнева, 3, м. Миронівка, Київська обл. протягом усього робочого дня, з 08 годин 30 хвилин до 17 години 30 хвилин. Вказаний Акт підписали три працівники суду: суддя, що здійснює адміністративні повноваження голови суду - Л.О.Капшук, помічник судді - І.О.Шупик, секретар судових засідань - Л.М. Семерей. Акт склав заступник керівника апарату суду - П.В. Малішенко та його зареєстровано діловодством суду 26.11.2019 за вх.№ 185/19, що підтверджується відбитком штемпелю на ньому.
Як встановлено судом, 06.11.2019 за вих. № 02-38/38/19 суддею Миронівського районного суду Київської області, що здійснює адміністративні повноваження голови суду ОСОБА_2 та заступником керівника апарату Миронівського районного суду Київської області Малішенком П.В. було сформовано Додаткові зміни до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області з 01 по 31 жовтня 2019, де у графі 30 жовтня навпроти позивача проставлено відмітку Н .
26.11.2019 за вих. № 02/38/42/19 суддею Миронівського районного суду Київської області, що здійснює адміністративні повноваження голови суду ОСОБА_2 та заступником керівника апарату Миронівського районного суду Київської області Малішенком П.В. було сформовано Додаткові зміни до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області з 01 по 31 жовтня 2019, де у графі 30 жовтня навпроти позивача проставлено відмітку НЗ .
Згідно з розрахунковим листом за листопад 2019 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Київській області здійснено відрахування із суддівської винагороди позивача суддівської винагороди в наступних розмірах 2182 грн. 95 коп. посадового окладу та 436 грн. 59 коп. надбавки за вислугу років за один день роботи в жовтні 2019 року - 30.10.2019.
Згідно відомостей табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області з 01 по 30 листопада 2019 року, ОСОБА_11 у листопаді 2019 року фактично було відпрацьовано 19 днів, при цьому у графі за 21 листопада 2019 року у ОСОБА_1 проставлена відмітка НЗ .
Актом Миронівського районного суду Київської області від 21 листопада 2019 року про відсутність судді Миронівського районного суду Київської області на робочому місці встановлено, що 21 листопада 2019 року в кабінеті № 2 зафіксовано факт відсутності позивача на своєму робочому місці в кабінеті та загалом в приміщенні суду, розташованому за адресою: вул. Першотравнева, 3, м. Миронівка, Київська обл. протягом усього робочого дня, з 08 годин 30 хвилин до 11 години 30 хвилин. Вказаний Акт підписали три працівники суду: суддя, що здійснює адміністративні повноваження голови суду - Л.О.Капшук, помічник судді - І.О.Шупик, секретар судових засідань - Л.М. Семерей. Акт складено заступником керівника апарату суду - П.В. Малішенко та зареєстровано діловодством суду 26.11.2019 за вх.№ 185/19, що підтверджується відбитком штемпелю на ньому.
У відповідності до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області з 01.11.2019 по 30.11.2019, ТК ДСА у Київській області, як розпорядником коштів державного бюджету щодо фінансового забезпечення оплати праці, зокрема суддів місцевих загальних судів не було нараховано ОСОБА_1 суддівську винагороду за робочий день 21 листопада 2019 року.
Позивач вважаючи дії посадових осіб Миронівського районного суду Київської області неправомірними та не погоджуючись із відрахуванням суддівської винагороди за 30.10.2019 та невиплату суддівської винагороди за 21.11.2019 позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, судом взято до уваги наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що склалися між сторонами, врегульовано нормами Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року №1402-VIII .
Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 1402-VIII суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Частинами шостою, сьомою статті 56 Закону №1402-VIII визначено коло обов`язків судді, зокрема, обов`язок додержуватися присяги, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв`язків судді; не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Згідно з вимогами статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.
Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Згідно з положеннями статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Судом встановлено, що у листопаді 2019 року Територіальне управління Державної судової адміністрації у Київській області здійснило відрахування із суддівської винагороди позивача за 30 жовтня 2019 року (2182 грн. 95 коп. посадового окладу та 436 грн. 59 коп. надбавки за вислугу років) на підставі поданих Миронівським районним судом Додаткових змін до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за жовтень 2019 року. При цьому, внесення вказаних змін до табелю обліку робочого часу Миронівського районного суду Київської області було здійснено посадовими особами Миронівського районного суду Київської області на підставі відомостей про відсутність позивача у вказаний день на роботі ( 30 жовтня 2019 року) (Акт і табель обліку робочого часу).
Досліджуючи обґрунтованість та правомірність цього відрахування, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до вказаного Акта Миронівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2019 року про відсутність судді Миронівського районного суду Київської області на робочому місці, 30 жовтня 2019 року о 17 год. 30 хв. в кабінеті № 2 зафіксовано факт відсутності ОСОБА_1 на своєму робочому місці в кабінеті та загалом в приміщенні суду, розташованому за адресою: вул. Першотравнева, 3, м. Миронівка, Київська обл. протягом усього робочого дня, з 08 годин 30 хвилин до 17 години 30 хвилин.
Разом з тим, суд бере до уваги, що в акті не зазначено, яким саме способом членами комісії здійснено фіксацію відсутності позивача упродовж зазначеного періоду 30 жовтня 2019 року одночасно у всіх приміщеннях суду, а зміст цього акта спростовується наданими у судовому засіданні показанням свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 які підтвердили факт перебування позивача в приміщенні суду 30 жовтня 2019 року.
Так, допитана в ході розгляду справи - свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона працює помічником судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_12 .
З приводу подій, які відбувалися 30 жовтня 2019 року у Миронівському районному суді зазначила, що позивач 30 жовтня 2019 дійсно перебував на робочому місці та нею були передані йому на підпис проекти процесуальних документів по справах. Додала, що пізніше, суддя повідомив її про те, що він їде до м. Києва для отримання електронного цифрового підпису. При цьому, зазначила, що лише увечері 30 жовтня 2019 року їй стало відомо про те, що стосовно факту відсутності позивача на робочому місці було складно акт. Водночас, пояснила, що комісії яка здійснювала перевірку наявності позивача на робочому місці свідок ОСОБА_8 не бачила.
У свою чергу, допитана в ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_9 , яка працює секретарем судового засідання Миронівського районного суду Київської області та безпосередньо працює з позивачем пояснила, що 30 жовтня 2019 року суддя прийшов у кабінет, де працюють помічник та секретар, передав останній підписані документи для опрацювання та повідомив про те, що їде у місто Київ для отримання електронного цифрового підпису.
Крім того, судом встановлено, що 29.10.2019 позивач звернувся до керівництва Миронівського районного суду із листом №420/19 про видачу наказу про відрядження його 30.10.2019 до Акредитованого центру сертифікації ключів в Київській області за адресою: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ.
Листом від 30.10.2019, суддя що здійснює адміністративні повноваження голови суду ОСОБА_2 було оформлено відповідь, де зазначено про те, що до Акредитованого центру сертифікації ключів в Київській області з метою отримання електронного цифрового підпису ОСОБА_1 був відряджений 29.10.2019 наказом №45/А від 28.10.2019. Водночас, у заяві від 28.10.219 не вказані причини невиконання службового доручення, які обґрунтовують повторне відрядження до центру.
Щодо доводів відповідача про те, що до Акредитованого центру сертифікації ключів в Київській області з метою отримання електронного цифрового підпису суддю ОСОБА_13 за його заявою від 24 жовтня 2019 року було відряджено наказом № 45/А від 28 жовтня 2019 року, слід зазначити наступне.
Як вбачається з Наказу Миронівського районного суду Київської області від 28.10.2019 № 45/А Про відрядження судді ОСОБА_1, суддю Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 відряджено до Акредитованого центру сертифікації ключів в Київській області за адресою: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ, терміном на 1 календарний день 28.10.2019, для виготовлення та отримання цифрового підпису.
Водночас, суд приймає до уваги твердження позивача про те, що йому не було відомо про існування вказаного наказу, що також підтверджується відсутністю відомостей з особистим підписом позивача на вказаному наказі про ознайомлення з ним.
Судом встановлено, що 31.10.2019 суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 звернувся до судді, що здійснює адміністративні повноваження голови Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. із заявою, у якій зазначив про те, що 29 жовтня 2019 року він не зміг отримати в Акредитованому центрі сертифікації ключів в Київській області цифровий ключ, оскільки підписана 21 жовтня 2019 року Реєстраційна картка для юридичних осіб (додаток 1) втратила чинність 28 жовтня 2019 року. Також позивач зазначив, що на підставі підписання 30 жовтня 2019 року нової Реєстраційної картки для юридичних осіб він звернувся до Акредитованою центру сертифікації ключів, де особисто отримав відповідний цифровий ключ. Додатково позивач зауважив, що про існування наказу від 28 жовтня 2019 року №45/А про відрядження ОСОБА_1 до Акредитованого центру сертифікації ключів в Київській області йому стало відомо лише 31 жовтня 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2019 ОСОБА_2 підписано реєстраційну картку для юридичних осіб, на отримання кваліфікованого сертифіката ОСОБА_1 .
Як було встановлено в ході судового розгляду справи, суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 отримавши підписану реєстраційну карту з метою отримання сертифікованого електронного підпису відправився до Акредитованого центру сертифікації ключів в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, що також підтверджується відміткою із зазначенням дати - 30.10.2019 та підписом адміністратора реєстрації ОСОБА_14 засвідченого печаткою Державної податкової служби України.
Крім того, згідно відомостей Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового Департамену ДПС, затвердженого головою ДПС України 26.09.2019, зокрема пункту 5.1 ідентифікація особи, яка звертається за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Слід також зазначити, що згідно відомостей Акта огляду відомостей з історії перегляду Інтернет сайтів програми Google Chrome від 28.01.2020, який був підписаний помічником судді ОСОБА_16, керівником апарату ОСОБА_17, головним спеціалістом ОСОБА_18, в історії перегляду Інтернет сайтів програми Google Chrome стаціонарного робочого комп`ютера судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 інвентарний номер 101482103, який знаходиться в кабінеті № 4 по вул. Першотравневій, 3, м. Миронівка Київської області міститься інформація про те, що 30.10.2019 у період часу із 08 год. 45 хв. по 09 год. 01 хв. цього комп`ютера було переглянуто 5 веб-сторінок інтернет сайтів.
Крім того, досліджуючи правомірність дій посадових осіб Миронівського районного суду Київської області щодо внесення 06 листопада 2019 року умовної позначки Н до Додаткових зміни до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за 30 жовтня 2019 року №02- 38/38/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 Андрія Сергійовича, слід зазначити наступне.
Так, судом встановлено, що суддею яка здійснює адміністративні повноваження голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 та заступника керівника апарату Миронівського районного суду Київської області Малішенка Павла Володимировича внесено додаткові зміни до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області з 01 по 31 жовтня 2019 року, зокрема у графі 30.10.2019 проставлено відмітку Н .
Порядок обліку робочого часу працівників будь-яких підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності затверджений наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці .
При цьому, спеціальне законодавство, яким є Закон № 1402-VIII, не регламентує порядок обліку робочого часу судді, а визначає лише розмір та складові суддівської винагороди за умови належного виконання суддівських обов`язків.
У постанові від 17 лютого 2015 року №21-8а15 Верховний Суд України виклав правову позицію, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.
Отже, враховуючи, що спеціальним законодавством не врегульовано спірні правовідносини, з метою обліку робочого часу суддів, застосуванню підлягають положення наказу Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці .
Так, згідно з Типовою формою № П-5 Табелю обліку використання робочого часу, затвердженого наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 року № 489 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці , умовна позначка Н означає - додаткова відпустка у зв`язку з навчанням (ст. 13, 14. 15. 151 Закону України Про відпустки ). Суд враховує, що табель підписаний тими ж особами, що підписали вказаний акт - суддею, що здійснювала адміністративні повноваження голови суду ОСОБА_2 і заступником керівника апарату суду Малішенком П.В.
Разом з тим, позивач факт перебування на навчанні заперечує, Миронівським районним судом цей факт також не підтверджено і не надано наказ Миронівського районного суду Київської області про направлення позивача у додаткову відпустку у зв`язку з навчанням.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії посадових осіб відповідача-2 Миронівського районного суду щодо внесення 06 листопада 2019 року умовної позначки Н до Додаткових зміни до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за 30 жовтня 2019 року №02- 38/38/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 є неправомірними.
При цьому, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними дії судді, що здійснює адміністративні повноваження голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 та заступника керівника апарату Миронівського районного суду Київської області Малішенка Павла Володимировича щодо внесення 06 листопада 2019 року умовної позначки Н до Додаткових зміни до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за 30 жовтня 2019 року №02- 38/38/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки позивач звертаючись до суду з даним позовом визначив в якості відповідача Миронівський районний суд Київської області, не зважаючи на пропозицію суду щодо визначення відповідачами у справі посадових осіб Миронівського районного суду Київської області у разі пред`явлення вимог до останніх.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Водночас, зігдно із визначенням наданим у статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до приписів частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відтак, з метою належного захисту прав позивача, враховуючи ту обставину, що позивачем визначено в якості відповідача-2 по справі Миронівський районний суд Київської області, посадовими особами якого допущено протиправні дії, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Миронівського районного суду Київської області щодо внесення 06 листопада 2019 року умовної позначки Н до Додаткових зміни до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за 30 жовтня 2019 року №02- 38/38/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 .
Щодо дій посадових осіб відповідача-2 по внесенню 26 листопада 2019 року умовної позначки НЗ до Додаткових змін до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за 30 жовтня 2019 року №02- 38/42/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 Андрія Сергійовича, суд зауважує, що на підставі досліджених судом доказів було встановлено, що позивач 30 жовтня 2019 року в ранкові години перебував на робочу місці за адресою:Київська область, м. Миронівка, вул. Першотравнева, 5 та пізніше відбув до Акредитованого центру сертифікації ключів в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а для отримання електронного цифрового підпису. При цьому, позивачем було подано відповідне звернення адресоване судді, який здійснює адміністративні повноваження голови Миронівського районного суду Київської області про необхідність отримання цифрового електронного підпису та необхідності особистого отримання його в Акредитованому центру сертифікації ключів у Київській області, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, згідно із частиною першою статті 48 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддя у своїй діяльності є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Незалежність судді забезпечується, окремим порядком організаційного забезпечення діяльності судів установленим законом.
Відповідно до статей 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року (далі - Кодекс суддівської етики), суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Суд звертає увагу, що компетенція щодо вирішення питань внутрішньої діяльності суддів належить виключно суддівському самоврядуванню - зборам суддів відповідного суду. При цьому, якщо суддя не дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку суду, голова суду за наслідком обговорення даного питання на зборах суддів суду, має право направити докази недотримання суддею правил внутрішнього розпорядку до Вищої ради правосуддя з метою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в установленому Законом порядку.
Водночас, суд зауважує, що відповідачем-2 не надано до суду доказів порушення позивачем Кодексу суддівської етики та правил внутрішнього трудового розпорядку та не доведено правомірності дій щодо внесення 26.11.2019 Додаткових до табелю обліку робочого часу з 01 жовтня по 30 жовтня 2019 року, шляхом внесенню позначки НЗ за 30 жовтня 2019 року №02- 38/42/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 Андрія Сергійовича.
Відтак, з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправними дії Миронівського районного суду Київської області (посадовими особами якого допущено протиправні дії) щодо внесення 26 листопада 2019 року умовної позначки НЗ до Додаткових змін до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за 30 жовтня 2019 року №02- 38/42/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 .
За приписами статті 127 Кодексу законів про працю України, відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:
1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми.
Разом з тим, суд зауважує, що відрахування суддівської винагороди позивача за 30.10.2019 було здійснено на підставі Додаткових змін до табелю обліку робочого часу Миронівського районного суду Київської області з 01 жовтня по 31 жовтня 2019 року.
При цьому, суд зауважує, що відповідач-1 заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив про те, що згідно п. 2.3.8 Положення про автоматизовану систему документообігу суду в судах загальної юрисдикції визначає Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, копія табеля обліку використання робочого часу щодо суддів відповідного суду, що складається для виплати заробітної плати, вноситься відповідальною особою суду до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після підписання цього табелю.
Також відповідач-1 зазначив, що відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку в місцевих загальних судах Київської області та в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Київській області, затвердженому наказом ТУ ДСА України в Київській області від 22.11.2017 №134, всі розрахунки з оплати праці суддів та працівників апарату місцевих загальних судів здійснюються на підставі первинних документів, яким є табель обліку використання робочого часу.
Згідно із пунктом 3 розділу VІІ Положення про організацію бухгалтерського обліку в місцевих загальних судах Київської області та в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Київській області для обліку робочого часу використовується Табель обліку використання робочого часу (Додаток № 7 до Положення) та/або типова форма № П-5, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці . Графи, для заповнення яких відсутня інформація, можуть бути виключені з форми. Неточності в Табелі обліку робочого часу, пов`язані із завчасною подачею табелів (не в останній робочий день місяця), виправляються через оформлення додаткових (уточнюючих) табелів за минулий місяць.
Разом з тим, суд зауважує, що факт надходження додатковиз змін до табелю та здійснення на їх підставі відрахування суддівської винагороди визнається відповідачем-1 у відзиві.
Водночас, в ході судового розгляду справи, уповноважений представник Територіального управління Державної судової адміністрації у Київській області не пояснив суду обставин щодо того, чому відповідачем-1 не було вчинено дій щодо отримання інформації про внесення додаткових змін дло табелю обліку робочого часу Миронівського районного суду Київської області з 01 жовтня 2019 по 30 жовтня 2019 року та витребування розпорядчого акту на пісдтаві якого було внесено такі зміни, що слугували підставою для відрахування суддівської винагороди.
Суд зазначає що сукупність цих обставин при їх опрацюванні відповідачем-1 зобов`язувала його вчинити дії щодо витребування документів на підтвердження внесення додаткових (уточнюючих) табелів та уточнення необхідності відрахування із суддівської винагороди коштів за один день роботи.
Проте, незважаючи на відсутність такої інформації, відповідачем-1 всупереч приписам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України було здійснено відрахування частини суддівської винагороди позивача за 30 жовтня 2019 р.
За таких обставин суд визнає, що дії відповідача-1 щодо відрахування із суддівської винагороди позивача вказаної частини суддівської винагороди за один день роботи 30жовтня 2019 року в листопаді 2019 року є протиправними, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду - 2 182 гривні 95 копійок посадового окладу та 436 гривень 59 копійок надбавки за вислугу років за один день роботи в жовтні 2019 року.
Крім того, судом встановлено, що у листопаді 2019 року посадовими особами Миронівського районного суду Київської області внесено внесення умовної позначки НЗ до Табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області від 25 листопада 2019 року №02-38/41/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 за роботу 21 листопада 2019 року.
Досліджуючи цю обставину, судом встановлено, що Актом Миронівського районного суду Київської області від 21 листопада 2019 року про відсутність судді Миронівського районного суду Київської області на робочому місці встановлено, що 21 листопада 2019 року в кабінеті № 2 зафіксовано факт відсутності позивача на своєму робочому місці в кабінеті та загалом в приміщенні суду, розташованому за адресою: вул. Першотравнева, 3, м. Миронівка, Київська обл. протягом усього робочого дня, з 08 годин 30 хвилин до 11 години 30 хвилин. Вказаний Акт підписали три працівники суду: суддя, що здійснює адміністративні повноваження голови суду - Л.О.Капшук, помічник судді - І.О.Шупик, секретар судових засідань - Л.М. Семерей. Акт складено заступником керівника апарату суду - П.В. Малішенко та зареєстровано діловодством суду 26.11.2019 за вх.№ 185/19, що підтверджується відбитком штемпелю на ньому.
Так, згідно з Типовою формою № П-5 Табелю обліку використання робочого часу, затвердженого наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 року № 489 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці , умовна позначка НЗ означає - неявка з нез`ясованих причин.
Разом з тим, суд бере до уваги, що в акті не зазначено, яким саме способом членами комісії здійснено фіксацію відсутності позивача упродовж зазначеного періоду 21 листопада 2019 року одночасно у всіх приміщеннях суду, а зміст цього акта спростовується наданими у судовому засіданні показанням свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 які підтвердили факт перебування позивача в приміщенні суду 21 листопада 2019 року та поясненнями позивача.
Разом з тим, суд зазначає, що вказаний акт було підписано 21.11.2019, проте зареєстровано службою діловодства суду 26.11.2019, що може свідчити про порушення зі сторони посадових осіб Миронівського районного суду процедури встановлення наявності позивача на робочому місці саме 21.11.2019.
З огляду на викладене суд визнає, що цей акт не є допустимим, достовірним і достатнім доказом згідно з приписами статей 74 - 76 КАС України і тому до уваги судом не береться, що також підтверджується наступним.
Зокрема, свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що суддя ОСОБА_12 був присутній на робочому місці 21.11.2019 та нею передавались на підпис судді документи, при цьому відомостей про те, чи хтось встановлював знаходження позивача в цей день на робочому місці не підтвердила.
У свою чергу, допитана в ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_9 вказала, що 21 листопада 2019 року суддя перебував на робочому місці та безпосередньо виконував посадові обов`язки, оскільки в цей день були призначені судові засідання у справах. Допитана в якості свідка ОСОБА_9 не підтвердила інформацію щодо того, що відповідною комісією було вчинено дії щодо перевірки знаходження позивача на робочому місці.
Вказане також підтверджується відомостями реєстру судових справі і матеріалів переданих на розгляд головуючому судді ОСОБА_1 по справі ЄУН 371/1454/19 та 371/1457/19, де у графі дата передачі судді зазначено 21.11.2019 9:43:28 та 12:38:07 відповідно.
Крім того, згідно із даними обліково-статистичної картки на кримінальне провадження, відображеної у вигляді скріншоту комп`ютерної програми, справу № 371/1376/19 призначено до розгляду на 21.11.2019 о 10:00 год., що також підтверджується копією повістки про виклик до суду у справі № 371/1376/18 на 21.11.2019 о 10: 00. Додатково, довідкою виданою секретарем судового засідання Миронівського районного суду Київської області Овчаренко В.С. підтверджено, що у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.4 ст. 170 КПК України, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності.
Додатково судом було досліджено копії судових рішень Миронівського районного суду Київської області, головуючим суддею у яких був суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1, та які були підписані електронним ключем суддею та надіслані судом 21.11.2019 до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що посадовими особами відповідача-2 було вчинено протиправні дії, що полягали у внесенні позначки НЗ до Табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області від 25 листопада 2019 року №02-38/41/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 за роботу 21 листопада 2019 року, та вимоги позивача в цій частині до судді, що здійснює адміністративні повноваження голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 та заступника керівника апарату Миронівського районного суду Київської області Малішенка Павла Володимировича задоволенню не підлягають, оскільки належним суб`єктом (посадовими особами якого вчинено протиправні дії) є Миронівський районний суд.
Відтак, з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправними дії Миронівського районного суду Київської області щодо внесення умовної позначки НЗ до Табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області від 25 листопада 2019 року №02-38/41/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 за роботу 21 листопада 2019 року.
Згідно з частиною п`ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Суд звертає увагу, що гарантоване статті 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення. Таке порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.
Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи ж спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Згідно з приписами частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судлочинства України у разі задоволення позову суд, зокрема, може прийняти рішення про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Отже, приписами цієї норми передбачено, що у разі визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень суд зобов`язаний застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів позивача, який був би ефективним.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Миронівського районного суду Київської області на користь ОСОБА_1 - 2 286 гривень 90 копійок посадового окладу та 457 гривень 38 копійок надбавки за вислугу років за один день роботи 21 листопада 2019 року підлягає задоволенню.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України ,розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На виконання цих вимог відповідачами, не надано суду жодних доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності вчинених дій. Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачами.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи ту обставину, що позивач є звільненим від сплати судового збору, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Миронівського районного суду Київської області (ідентифікаційний код 02892310; місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Першотравнева, 3) щодо внесення 06 листопада 2019 року умовної позначки Н до Додаткових змін до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за 30 жовтня 2019 року №02- 38/38/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 Андрія Сергійовича.
3. Визнати протиправними дії Миронівського районного суду Київської області (ідентифікаційний код 02892310; місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Першотравнева, 3) щодо внесення 26 листопада 2019 року умовної позначки НЗ до Додаткових змін до табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за 30 жовтня 2019 року №02- 38/42/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 .
4. Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (ідентифікаційний код 26268119; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Жилянська, 58-Б)щодо відрахуванні із суддівської винагороди судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 суддівської винагороди у листопаді 2019 року в розмірі 2 182 гривні 95 копійок посадового окладу та 436 гривень 59 копійок надбавки за вислугу років за один день роботи в жовтні 2019 року.
5. Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (ідентифікаційний код 26268119; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Жилянська, 58-Б) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) - 2 182 гривні 95 копійок посадового окладу та 436 гривень 59 копійок надбавки за вислугу років за один день роботи в жовтні 2019 року.
6. Визнати протиправними дії Миронівського районного суду Київської області (ідентифікаційний код 02892310; місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Першотравнева, 3) щодо внесення умовної позначки НЗ до Табелю обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області від 25 листопада 2019 року №02-38/41/19, стосовно судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 за роботу 21 листопада 2019 року.
7. Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (ідентифікаційний код 26268119; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Жилянська, 58-Б) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Миронівського районного суду Київської області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) - 2 286 гривень 90 копійок посадового окладу та 457 гривень 38 копійок надбавки за вислугу років за один день роботи 21 листопада 2019 року.
8. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 26 червня 2020 р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2020 |
Оприлюднено | 01.07.2020 |
Номер документу | 90084275 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Панова Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні