Рішення

від 30.06.2020 по справі 530/1402/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 530/1402/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування моральної шкоди.

В С Т А Н О В И В:

21.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення 34 сесії 7 скликання Загрунівської сільської ради Зіньківського району від 21.03.2019 року та відшкодування завданої моральної шкоди внаслідок повторного незаконного звільнення з роботи в розмірі 100000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірне рішення є протиправним та таким, що прийнято без урахування судових рішень у адміністративних справах № 530/1721/16-а, № 530/1444/17.

31.10.2019 року із Зіньківського районного суду Полтавської області справу передано до Гадяцького районного суду Полтавської області.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 04.11.2019 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 09.01.2020 справу передано на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року адміністративну справу прийнято до провадження, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання 16.06.2020 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

Згідно пункту 2 частини 3 статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене та достатність наявних у справі доказів, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

23 вересня 2016 року Загрунівською сільською радою Зіньківського району Полтавської області прийнято рішення "Про висловлення недовіри голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 ".

17 жовтня 2017 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №530/1721/16-а визнано рішення Загрунівської сільської ради Загрунівського району Полтавської області від 23 вересня 2016 року про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 та дострокове припинення його повноважень протиправним та скасовано.

24 жовтня 2017 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №530/1721/16-а виправлено описку в постанові Харківського апеляційного адмінстративного суду, зазначивши "визнати рішення дев`ятої сесії сьомого скликання Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 23 вересня 2016 року про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 та дострокове припинення його повноважень протиправним та скасувати".

26 жовтня 2017 року Загрунівською сільською радою Зіньківського району Полтавської області прийнято рішення про висловлення недовіри голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 .

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 року у справі №530/1444/17 визнано протиправним та скасовано рішення Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 26.10.2017 р. про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 та дострокове припинення його повноважень. Поновлено ОСОБА_1 на посаді Загрунівського сілького голови Зіньківського району Полтавської області.

21.03.2019 року рішенням тридцять четвертої сесії сьомого скликання Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 року у справі №530/1444/17 поновлено ОСОБА_1 на посаді Загрунівського сільського голови Зінківського району Полтавської області /а.с.225/.

21.03.2019 року рішенням тридцять четвертої сесії сьомого скликання Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області висловлено недовіру сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1; припинено достроково повноваження сільського голови Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області Цюпи Віктора Івановича /а.с.231/.

Позивач не погодився з рішенням тридцять четвертої сесії сьомого скликання Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області "Про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1" та оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом (ст.1 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування ).

Частиною 3 статті 7 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування передбачає, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктами 10, 16 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні на пленарних засіданнях сільської ради вирішуються питання про прийняття рішення про недовіру сільському голові; прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського голови у випадках передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог частини 3 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження сільського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.

Згідно з частинами 1, 2 статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі: 1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; 2) припинення його громадянства; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 4) відкликання з посади за народною ініціативою; 5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; 6) його смерті.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

З аналізу наведених вище норм законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, вбачається, що факт порушення сільським головою Конституції або законів України, прав і свобод громадян, не забезпечення ним здійснення наданих йому повноважень має бути підтверджено відповідним судовим рішенням, яким визнано рішення, дії чи бездіяльність сільського голови незаконними, або має бути доведеним факт невиконання власних повноважень.

Суд звертає увагу, що спірне рішення не містить посилань, які норми Конституції або законів України або які права і свободи громадян були порушені ОСОБА_1 .

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження обставин щодо порушення ОСОБА_1 . Конституції або законів України, прав і свобод громадян, не забезпечення ним здійснення наданих йому повноважень.

Крім того, суд звертає увагу, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 року у справі №530/1444/17 встановлено, що рішення відповідачавід 26.10.2017 р. про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 є необґрунтованим та таким, що належним чином не мотивоване, оскільки не містить конкретних та достовірних обставин, з яких виходила Загрунівська сільська рада Зіньківського району Полтавської області, ухвалюючи рішення про висловлення недовіри позивачу та дострокове припинення його повноважень, та з якими, в розумінні ст.79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пов`язуються підстави для дострокового припинення повноважень сільського голови.

Крім того, колегія суддів зазначила, що в протоколі II пленарного засідання вісімнадцятої (позачергової) сесії сьомого скликання Загрунівської сільської ради від 26.01.2017 р. взагалі не зазначено про конкретні порушення, що мались на увазі та були викладені в Акті Північно - східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 31.07.2017 р.

Також, в матеріалах даної справи міститься постанова від 12.03.2018 р. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017171260000011 від 18.01.2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 366 ч.1, 191 ч.2 КК України, оскільки встановлено відсутність в діянні ОСОБА_1 складу вказаних правопорушень, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017171260000011 від 18.01.2017 р.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, при прийнятті спірного рішення відповідачем не було враховано висновків, викладених у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 року у справі №530/1444/17 .

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено належними доказами обставин щодо прийняття спірного рішення з дотриманням вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення тридцять четвертої сесії сьомого скликання Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 21.03.2019 року "Про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 ".

Щодо іншої частини позовних вимог суд зазначає наступне.

Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Зміст поняття моральної шкоди розкрито у статті 23 Цивільного кодексу України.

Так, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами та доповненнями), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зауважує, що позивач не зазначив у чому саме виражались його моральні страждання та завдання моральної шкоди, а також не довів наявності безпосереднього причинного зв`язку такої шкоди із діями відповідача. Доказів на підтвердження існування моральних страждань та визначеного позивачем розміру моральної шкоди (відповідного розрахунку моральної шкоди) суду не надано.

Враховуючи відсутність у матеріалах адміністративної справи доказів на підтвердження заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру та причинного зв`язку між діями відповідача і отриманням моральної шкоди, суд доходить висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову у частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області (вул. Миру, 2, с. Загрунівка, Зінківський район, Полтавська область, 38133; код ЄДРПОУ 13956007) про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення тридцять четвертої сесії сьомого скликання Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 21.03.2019 року "Про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.Б. Головко