Рішення

від 26.06.2020 по справі 640/16785/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року м. Київ № 640/16785/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Доктор Шина доКиївської митниці Державної митної служби України провизнання протиправним та скасування рішення і картки відмови у прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Доктор Шина (далі - позивач або ТОВ Доктор Шина ) подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Київської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач або Київська митниця Держмитслужби), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.06.2019 № UA100000/2019/200103/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.06.2019 № UA100050/2019/00043.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

16.09.2019 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін, у задоволенні якого ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2019 відмовлено.

30.01.2020 від позивача надійшло клопотання про заміну відповідача на правонаступника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2020 замінено відповідача у справі - Київську міську митницю ДФС на правонаступника - Київську митницю Держмитслужби.

В обґрунтування заявлених у цій справі вимог позивач зазначає, що ним здійснювалося імпортування товару на митну територію України, у зв`язку з чим подано митну декларацію, в якій визначено вартість товару за першим методом (ціною контракту), та до якої, як вважає позивач, додано всі, передбачені Митним кодексом України, документи, що підтверджують заявлену ним митну вартість. Однак, відповідачем, на думку позивача, протиправно скориговано заявлену товариством митну вартість за резервним методом, прийнято оскаржуване рішення від 07.06.2019 № UA100000/2019/200103/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 07.06.2019 № UA100050/2019/00043.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та наполягає на правомірності коригування заявленої позивачем митної вартості товару за резервним методом, посилається на те, що надані декларантом документи не містять усіх відомостей щодо складових заявленої ним митної вартості товару та ціни, яка сплачена, що умови поставки та ціна товару, вказані в митній декларації країни відправлення товару (FOB) і в контракті та в інвойсі, є різними. Крім того, відповідач стверджує, що у прайс-листі не зазначено інформації про сайти для пошуку в інтернет-мережі та умов поставки. Ці обставини, як вважає митниця, унеможливили перевірку заявленої митної вартості товару за ціною контракту та зумовили необхідність її коригування за резервним методом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ Доктор Шина (код ЄДРПОУ 33148287) здійснює на території України технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, виробництво гумових шин, покришок і камер, відновлення протектора гумових шин і покришок, оптову торгівлю деталями та приладдям для автотранспортних засобів, роздрібну торгівлю деталями та приладдям для автотранспортних засобів, надання в оренду інших машин, устаткування і товарів.

11.03.2019 між позивачем, як покупцем, та компанією QINGDAO SHENGTAI SHENG TRADING COMPANY LIMITED (Китайська Народна Республіка), як продавцем, укладено зовнішньоекономічний контракт № 2, предметом якого є товар, а саме придбання стальних коліс, шин, камер, фліперів та інших товарів.

Відповідно до п. 1.2 Контракту сторонами погоджено, що асортимент, кількість, комплектність і ціна товару вказуються в товарно-супровідних документах, які є невід`ємною частиною Контракту.

У п.п. 4.1, 4.2 Контракту сторони погодили здійснення поставки товару на умовах Ікотермс-2000 CNF Одеса (вартість і фрахт), а також, що постачальник зобов`язаний відвантажити замовлений купцю на протязі 30-ти днів з моменту отримання заявки покупця в межах асортименту, указаного в проформа-інвойсі, і що баланс перераховується v 60 календарних днів з моменту відгрузки товару (дата коносаменту).

07.06.2019 позивачем здійснювалося імпортування товару за вказаним контрактом на територію України, у зв`язку з чим контролюючому митному органу було подано митну декларацію № UA100050.2019.282239.

До вказаної митної декларації позивачем були додані наступні документи:

1) зовнішньоекономічний контракт від 11.03.2019 № 2 з компанією QINGDAO SHENGTAI SHENG TRADING COMPANY LIMITED ;

2) комерційну пропозицію від 08.04.2019, відповідно до якої вартість товару (шини для вантажних автомобілів 315/80R22.5 - 20PR Т298) за одну одиницю становить 135,30 доларів США;

3) заявку на покупку товару від 08.04.2019 (шин для вантажних автомобілів 315/80R22.5 - 20PR Т298) у відповідності до умов Контракту;

4) комерційний інвойс від 11.04.2019 № STНS-0411 на поставку партії товару (шин для вантажних автомобілів 315/80R22.5 - 20PR Т298) у кількості 240 одиниць по 135,30 доларів США за штуку. Загальна вартість товару згідно з цим інвойсом становить 34 472,00 доларів США;

5) пакувальний лист від 11.04.2019, відповідно до якого Компанією було запаковано товар (шини для вантажних автомобілів 315/80R22.5 - 20PR Т298 в кількості 240 штук) вагою 15530 кг, відповідно до інвойсу від 11.04.2019 № STНS-0411, а також вказано реквізити постачальника та декларанта;

6) сертифікат про походження товару серії ССРІТ491 1901556635 на товар (шини для вантажних автомобілів 315/80R22.5 - 20PR Т298 в кількості 240 штук) відповідно до інвойсу від 11.04.2019 № STНS-0411, а також вказано реквізити постачальника та декларанта;

7) експортні китайські митні декларації від 25.04.2019 № 435020190000024172 та від 27.04.2019 року № 435020190000024725, відповідно до яких товар пройшов митне оформлення на експорт;

8) коносамент № 02M3DW1PL, відповідно до якого товар завантажено компанією на борт судна;

9) лист від Компанії від 28.05.2019, яким повідомляється, що компанія QINGDAO SHENGTAI SHENG TRADING COMPANY LIMITED входить в єдину міжнародну компанію SHENGTAI GROUP CO. LTD, яка виробляє вантажні шини та сталеві колеса, а також, що компанія QINGDAO SHENGTAI SHENG TRADING COMPANY LIMITED відповідає за експорт продукції, займається експортом шин та сталевих коліс. Експортуючи шини, компанія отримує відшкодування податків від Китайського уряду. Тому Компанія вказує ціну Товару як FOB. Це означає, що Компанія повинна враховувати транспортні та всі інші плати за послуги, що виникли в порту. CNF є таким же як CFR в Інкотермс-2000, а тому слід використовувати CFR в усіх документах.

10) виписки з рахунків (свіфт платіжного доручення № 7) щодо оплати за товар, відповідно до яких декларант сплатив кошти в сумі 32 472.00 доларів США згідно Інвойсу № STHS-0411 від 11.04.2019;

11) висновок експертного товарознавчого дослідження від 05.06.2019 № 19/1/195, відповідно до якого ринкова вартість товару (УКТ ЗЕД 4011209000) згідно Контракту від 11.03.2019 № 2 з урахуванням витрат на їх доставку до кордону України може складати від 87,50 до 135,30 доларів США;

12) лист декларанта від 05.06.2019 № 153 про те, що страхування товару не здійснювалось.

Відповідачем було запропоновано позивачу надати додаткові документи та пояснення щодо митної вартості імпортованого товару.

Листом декларанта від 07.06.2019 № 162 відповідачу надано додаткові документи та пояснення стосовно витребуваних документів.

У той же день, 07.06.2019, Київською міською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 07.06.2019 № UA100000/2019/200103/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100050/2019/00043.

У зазначеному рішенні про коригування заявлена позивачем митна вартість товарів скоригована відповідачем за 6-м (резервним) методом визначення митної вартості (другорядний метод 2-ґ - резервний метод визначення митної вартості) до загальної вартості з 32 472,70 дол. США до 49 385,40 дол. США.

Підставами для зазначеного коригування заявленої декларантом митної вартості у рішенні митниці вказано:

1) у митній декларації країни відправлення відомості про вартість товару (37059 дол. США) не відповідають відомостям про вартість товару, вказаним у поданій позивачем митній декларації та в інвойсі (32472 дол. США);

2) умови поставки, указані в митній декларації країни відправлення (FOB), та в поданій позивачем митній декларації та в інвойсі (CFR) є різними;

3) позивачем не надано переклад декларації країни відправлення;

4) наданий прайс-лист не містить умови поставки, які відрізняються в умов поставки, указаних у контракті позивача та в інвойсі, а також не містить інформації про сайти для пошуку товару в мережі інтернет.

Незгода з вищевказаним рішенням відповідача від 07.06.2019 №/2019/200103/2 про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у прийнятті митної декларації товарів № UA100050/2019/00043 обумовила звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).

Згідно зі статтею 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації

У статті 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення.

До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Прямо передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У пунктах 3.16, 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI, визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до підпункту 4.5.10 пункту 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Частиною 1 статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої, частинами п`ятою-шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої, десятої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору (за першим методом).

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного в цій справі рішення про коригування заявленої ТОВ Доктор Шина митної вартості товару, суд звертає увагу на те, що документи, які були подані позивачем при проходження процедури митних формальностей, містять розбіжності в основних показниках, які мають значення для підтвердження митної вартості за ціною договору.

Так, у митній декларації країни відправлення відомості про вартість товару (37059 дол. США) не відповідають відомостям про вартість товару, вказаним у поданій позивачем митній декларації та в інвойсі (32472 дол. США). Тобто, ціна за товар в експортній декларації є вищою, ніж ціна, зазначена у товаросупровідних документах, поданих відповідачу.

Крім того, в митній декларації країни відправлення і в поданих позивачем митній декларації та в інвойсі зазначено різні умови поставки товару, а саме FOB та CFR за правилами Інкотермс, які зумовлюють різний порядок формування ціни в залежності від обов`язків сторін контракту щодо несення витрат на транспортування товару та його митне оформлення.

При цьому, доводи позивача про те, що його контрагентом компанією QINGDAO SHENGTAI SHENG TRADING COMPANY LIMITED у листі від 28.05.2019 викладено пояснення з приводу розбіжностей в умовах поставки товару, суд вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному листі не спростовується, а навпаки - підтверджується факт застосування зазначеною компанією саме умов поставки товару FOB та не міститься жодного пояснення щодо розбіжностей в ціні товару, указаній в експортній декларації країни відправлення та в товаросупровідній документації позивача.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що наданий позивачем прайс-лист також містить умови поставки, які відрізняються від умов поставки, указаних у контракті позивача та в інвойсі, тобто не підтверджує правильність та достовірність заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач мав достатні та обґрунтовані підстави для невизнання заявленої позивачем митної вартості товару за ціною договору (контракту) та для здійснення її коригування.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 06.11.2018 у справі № 804/16058/15.

Приходячи до такого висновку, суд звертає увагу на те, що в оскаржуваному позивачем рішенні про коригування митної вартості товару контролюючим органом наведено причини, що унеможливлюють коригування заявленої позивачем митної вартості за жодним з методів, які передують резервному, та проаналізовано дані за конкретними митними деклараціями на імпортований товар і відповідні ціни, за якими він ввозився.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення від 07.06.2019 № UA100000/2019/200103/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації товарів №/2019/00043.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову .

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Доктор Шина - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко