Ухвала

від 25.06.2020 по справі 308/9494/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9494/18

1-кс/308/2900/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 та прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у закритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42018070000000305 від 15.08.2018 року, про надання дозволу на затримання :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево, Закарпатська область, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, -

з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В :

З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих до нього матеріалів слідує, що ОСОБА_5 будучи обізнаним, що ОСОБА_6 притягується Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області до кримінальної відповідальності за ст.ст.358 ч.4, 190 ч.4 КК України за незаконне оформленням ним на себе права власності на належний ОСОБА_7 будинок АДРЕСА_2 та незаконність передачі даного будинку у власність ОСОБА_5 , умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою з приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_8 , 27.09.2012 року незаконно, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_9 заволодів належними їй грошовими коштами в сумі 800 000 гривень за наступних обставин.

Так, 27.09.2012 року, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах та незаконного збагачення, шляхом зловживання довірою та обману ОСОБА_9 , під приводом необхідності йому позики грошових коштів та нотаріального посвідчення даного факту, спонукав останню до передачі йому 800 000 гривень.

При цьому, з метою доведення свого умислу до кінця, ОСОБА_5 , цього ж дня 27.09.2012, знаходячись у кабінеті приватного нотаріуса Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_8 , який розташований за адресою АДРЕСА_3 за попередньою змовою з останнім, уклав договір позики про отримання від ОСОБА_9 коштів в сумі 800 000 гривень, в який за попередньою змовою з ОСОБА_8 внесли завідомо неправдиві відомості про те, що будинок АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 23.08.2012 укладеного з ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що вказаний будинок в дійсності є власністю ОСОБА_7 , та в подальшому з метою переконання ОСОБА_9 у вигідності передачі ОСОБА_5 вказаної суми грошей, в п. 5 цього договору зазначили, що в разі, неповернення грошових коштів будинок АДРЕСА_2 переходить у власність громадянки ОСОБА_9 .

При цьому, ОСОБА_5 було відомо, що ОСОБА_6 , на час укладення вказаного договору позики, притягується Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області до кримінальної відповідальності за ст.ст.358 ч.4, 190 ч.4 КК України за незаконне оформленням ним на себе права власності на належний ОСОБА_7 будинок АДРЕСА_2 та незаконність передачі даного будинку у власність ОСОБА_5 , оскільки брав участь у вказаній кримінальній справі та допитувався у якості свідка.

В подальшому, отримавши від ОСОБА_9 кошти, умови договору про їх повернення не виконав, кошти не повернув, та не маючи на меті їх повертати, з метою доведення свого злочину до кінця, ОСОБА_5 , 23.10.2012 року використовуючи з приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_8 недійсний договір дарування від 23.08.2012 року між ним та ОСОБА_6 і договір позики укладений між ним та ОСОБА_9 , та того ж дня, 23.10.2012 року ОСОБА_8 , який перебував у злочинній змові з ОСОБА_5 , було посвідчено договір про відступне, згідно якого, у зв`язку із неможливістю виконати грошове зобов`язання, щодо повернення ОСОБА_9 грошових коштів у сумі 800 000 гривень за договором позики 27.09.2012 за реєстром №1034, ОСОБА_5 передає у власність ОСОБА_9 будинок АДРЕСА_2 , надавши таким чином законності правочину та викликали впевненість у ОСОБА_9 у вигідності передачі грошей.

Таким чином ОСОБА_5 заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 у особливо великих розмірах в загальній сумі 800 000 гривень, чим завдав останній матеріальної шкоди на вказану суму.

Своїми умисними діями, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману, зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Разом з цим, продовжуючи сою злочинну діяльність, 20.07.2018 року з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 , будучи обізнаним, про протиправні дії ОСОБА_6 щодо незаконного набуття права власності останнім на належний ОСОБА_7 будинок АДРЕСА_2 та незаконність передачі його у власність ОСОБА_5 , зокрема, про те що: ОСОБА_6 вироком Ужгородського міськрайонного суду від 02.04.2015 року (справа №308/1482/14-к) визнаний винним за ст.ст. 358 ч.4, 190 ч.4 КК України та засуджений за незаконне заволодіння в серпні 2012 року правом на будинок АДРЕСА_2 ; договір дарування від 23.08.2012 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.11.2014 року визнаний недійсним та скасовано державну реєстрацію права на вказаний будинок, а право власності визнано за дійсним власником ОСОБА_7 , перебуваючи у службовому кабінеті державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» - ОСОБА_10 , використовуючи завідомо підроблений ним разом з приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_8 , договір позики від 27.09.2012 та договір про відступне від 23.10.2012, укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи недостовірність інформації, яка зазначена у них, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, надав їх державному реєстратору ОСОБА_10 , підробивши підпис від імені ОСОБА_9 в заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.07.2018.

В подальшому, ОСОБА_10 , несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перебуваючи на посаді Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарнат», грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, зі свого робочого комп`ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності в АДРЕСА_4 , під особистим логіном та паролем, маючи право доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, достеменно знаючи, що майно, а саме будинку АДРЕСА_2 , що розташовується на земельній ділянці під кадастровим номером 2110100000:24:001:0476 згідно договору купівлі-продажу від 27.08.2004 року належить громадянці ОСОБА_7 безпідставно, здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі - Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення даних про власника вказаного об`єкта нерухомості, перереєструвавши право власності з ОСОБА_7 на ОСОБА_9 .

В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_5 за попередньою змовою з державним реєстратором ОСОБА_10 та невстановленою досудовим слідством особою позбавив ОСОБА_7 права власності на належне їй нерухоме майно будинок АДРЕСА_2 , що розміщений на земельній ділянці під кадастровим номером 2110100000:24:001:0476.

В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_5 заволодів правом на будинок АДРЕСА_2 , який розміщений на земельній ділянці площею 0,009 Га, кадастровий номер 2110100000:24:001:0476, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 454852,00 гривень.

Своїми умисними діями, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, тобто придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Окрім цього, 27.09.2012 року, ОСОБА_5 , з метою доведення свого умислу до кінця заволодіння майном в особливо великих розмірах грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі 800 000 гривень, з метою переконання останньої у справжності своїх намірів та маючи на меті викликали впевненість у ОСОБА_9 у вигідності передачі йому грошей, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, знаходячись у кабінеті приватного нотаріуса Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_8 за попередньою змовою з останнім, склали договір позики про отримання ОСОБА_5 від ОСОБА_9 коштів в сумі 800 000 гривень, в який за попередньою змовою з ОСОБА_8 внесли завідомо неправдиві відомості про те, що будинок АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 23.08.2012 укладеного з ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що вказаний будинок в дійсності є власністю ОСОБА_7 , та в подальшому з метою переконання ОСОБА_9 у вигідності передачі ОСОБА_5 вказаної суми грошей, в п. 5 цього договору зазначили, що в разі, неповернення грошових коштів будинок АДРЕСА_2 переходить у власність громадянки ОСОБА_9 .

При цьому, ОСОБА_5 було відомо, що ОСОБА_6 , на час укладення вказаного договору позики, притягується Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області до кримінальної відповідальності за ст.ст.358 ч.4, 190 ч.4 КК України за незаконне оформленням ним на себе права власності на належний ОСОБА_7 будинок АДРЕСА_2 та незаконність передачі даного будинку у власність ОСОБА_5 , оскільки брав участь у вказаній кримінальній справі та допитувався у якості свідка.

В подальшому, отримавши від ОСОБА_9 кошти, умови договору про їх повернення не виконав, кошти не повернув, та не маючи на меті їх повертати, з метою доведення свого злочину до кінця, ОСОБА_5 , 23.10.2012 року використовуючи з приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_8 недійсний договір дарування від 23.08.2012 року між ним та ОСОБА_6 і вищевказаний договір позики укладений між ним та ОСОБА_9 , того ж дня, 23.10.2012 року знаходячись в робочому кабінеті по АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , який перебував у злочинній змові з ОСОБА_5 , де нотаріусом ОСОБА_8 було складено та посвідчено договір про відступне, згідно якого, у зв`язку із неможливістю виконати грошове зобов`язання, щодо повернення ОСОБА_9 грошових коштів у сумі 800 000 гривень за договором позики 27.09.2012 за реєстром №1034, ОСОБА_5 передає у власність ОСОБА_9 будинок АДРЕСА_2 , в який вніс неправдиві відомості про перебування даного будинку у власності ОСОБА_5 а також перевірку його належності останньому.

Після чого, скріпив даний договір своєю печаткою та особистим підписом, надавши таким чином законності правочину та викликали впевненість у ОСОБА_9 у вигідності передачі грошей.

Своїми умисними діями, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.27 - ч.3 ст.358 КК України, тобто організації підроблення офіційного документа, який посвідчується приватним нотаріусом, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою за попередньою змовою групою осіб.

Разом з цим, продовжуючи сою злочинну діяльність, 20.07.2018 року з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 , будучи обізнаним, про протиправні дії ОСОБА_6 щодо незаконного набуття права власності останнім на належний ОСОБА_7 будинок АДРЕСА_2 та незаконність передачі його у власність ОСОБА_5 , зокрема, про те що: ОСОБА_6 вироком Ужгородського міськрайонного суду від 02.04.2015 року (справа №308/1482/14-к) визнаний винним за ст.ст. 358 ч.4, 190 ч.4 КК України та засуджений за незаконне заволодіння в серпні 2012 року правом на будинок АДРЕСА_2 ; договір дарування від 23.08.2012 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.11.2014 року визнаний недійсним та скасовано державну реєстрацію права на вказаний будинок, а право власності визнано за дійсним власником ОСОБА_7 , перебуваючи у службовому кабінеті державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» - ОСОБА_10 , використовуючи завідомо підроблений ним разом з приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_8 , договір позики від 27.09.2012 та договір про відступне від 23.10.2012, укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи недостовірність інформації, яка зазначена у них, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, надав їх державному реєстратору ОСОБА_10 , та підробив підпис від імені ОСОБА_9 в заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.07.2018.

В подальшому, ОСОБА_10 , несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перебуваючи на посаді Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарнат», грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, зі свого робочого комп`ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності в АДРЕСА_4 , під особистим логіном та паролем, маючи право доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, достеменно знаючи, що майно, а саме будинку АДРЕСА_2 , що розташовується на земельній ділянці під кадастровим номером 2110100000:24:001:0476 згідно договору купівлі-продажу від 27.08.2004 року належить громадянці ОСОБА_7 безпідставно, здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі - Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення даних про власника вказаного об`єкта нерухомості, перереєструвавши право власності з ОСОБА_7 на ОСОБА_9 .

В подальшому ОСОБА_10 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, сформував та роздрукував витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №131640939 від 20.07.2018 року на вказаний будинок, з завідомо внесеними ним вищенаведеними неправдивими відомостями про власника, який в подальшому власноручно підписав та завірив відтиском печатки Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарнат».

В результаті своїх протиправних дій державний реєстратор ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та невстановленою досудовим слідством особою позбавив ОСОБА_7 права власності на належне їй нерухоме майно будинок АДРЕСА_2 , що розміщений на земельній ділянці під кадастровим номером 2110100000:24:001:0476.

Своїми умисними діями, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.27 - ч.3 ст.358 КК України, тобто організація складання та видачі іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, надають певні права чи звільняють від обов`язків, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, 27.09.2012 року, ОСОБА_5 , з метою доведення свого умислу до кінця, направленого на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі 800 000 гривень, з метою переконання останньої у справжності своїх намірів та маючи на меті викликали впевненість у ОСОБА_9 у вигідності передачі йому грошей, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, знаходячись у кабінеті приватного нотаріуса Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_8 за попередньою змовою з останнім, склали договір позики про отримання ОСОБА_5 від ОСОБА_9 коштів в сумі 800 000 гривень, в який ОСОБА_8 , грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, в порушення вимог ст.ст.43,45,47,55 Закону України "Про нотаріат", з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 , вніс завідомо неправдиві відомості про те, що будинок АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 23.08.2012 укладеного з ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що вказаний будинок в дійсності є власністю ОСОБА_7 , та в подальшому з метою переконання ОСОБА_9 у вигідності передачі ОСОБА_5 вказаної суми грошей, в п. 5 цього договору зазначили, що в разі, неповернення грошових коштів будинок АДРЕСА_2 переходить у власність громадянки ОСОБА_9 .

При цьому, ОСОБА_5 було відомо, що ОСОБА_6 , на час укладення вказаного договору позики, притягується Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області до кримінальної відповідальності за ст.ст.358 ч.4, 190 ч.4 КК України за незаконне оформленням ним на себе права власності на належний ОСОБА_7 будинок АДРЕСА_2 та незаконність передачі даного будинку у власність ОСОБА_5 , оскільки брав участь у вказаній кримінальній справі та допитувався у якості свідка.

В подальшому, отримавши від ОСОБА_9 кошти, умови договору про їх повернення не виконав, кошти не повернув, та не маючи на меті їх повертати, з метою доведення свого злочину до кінця, ОСОБА_5 , 23.10.2012 року використовуючи з приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_8 недійсний договір дарування від 23.08.2012 року між ним та ОСОБА_6 і вищевказаний договір позики укладений між ним та ОСОБА_9 , того ж дня, 23.10.2012 року знаходячись в робочому кабінеті по АДРЕСА_3 ОСОБА_8 , який перебував у злочинній змові з ОСОБА_5 , де нотаріусом ОСОБА_8 було складено та посвідчено договір про відступне, згідно якого, у зв`язку із неможливістю виконати грошове зобов`язання, щодо повернення ОСОБА_9 грошових коштів у сумі 800 000 гривень за договором позики 27.09.2012 за реєстром №1034, ОСОБА_5 передає у власність ОСОБА_9 будинок АДРЕСА_2 , в який вніс неправдиві відомості про перебування даного будинку у власності ОСОБА_5 а також перевірку його належності останньому.

Після чого, скріпив даний договір своєю печаткою та особистим підписом, надавши таким чином законності правочину та викликали впевненість у ОСОБА_9 у вигідності передачі грошей.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3, ст.27, ч.3 ст.365-2 КК України, тобто організація зловживання своїми повноваженнями нотаріусом, з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Крім того, 20.07.2018 ОСОБА_5 , будучи обізнаним, про протиправні дії ОСОБА_6 щодо незаконного набуття права власності останнім на належний ОСОБА_7 будинок АДРЕСА_2 та незаконність передачі його у власність ОСОБА_5 , зокрема, про те що: ОСОБА_6 вироком Ужгородського міськрайонного суду від 02.04.2015 року (справа №308/1482/14-к) визнаний винним за ст.ст. 358 ч.4, 190 ч.4 КК України та засуджений за незаконне заволодіння в серпні 2012 року правом на будинок АДРЕСА_2 ; договір дарування від 23.08.2012 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.11.2014 року визнаний недійсним та скасовано державну реєстрацію права на вказаний будинок, а право власності визнано за дійсним власником ОСОБА_7 , перебуваючи у службовому кабінеті державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» - ОСОБА_10 , використовуючи завідомо підроблений ним разом з приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_8 , договір позики від 27.09.2012 та договір про відступне від 23.10.2012, укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи недостовірність інформації, яка зазначена у них, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, надав їх державному реєстратору ОСОБА_10 , та підробив підпис від імені ОСОБА_9 в заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.07.2018.

В подальшому, ОСОБА_10 , несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перебуваючи на посаді Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарнат», грубо зловживаючи своїми повноваженням, як особи, що надає публічні послуги, в порушення вимог п.п.1,2,4 ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не встановивши відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містилися у отриманих від ОСОБА_5 документах, зі свого робочого комп`ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності в АДРЕСА_4 , під особистим логіном та паролем, маючи право доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, достеменно знаючи, що майно, а саме будинку АДРЕСА_2 , що розташовується на земельній ділянці під кадастровим номером 2110100000:24:001:0476 згідно договору купівлі-продажу від 27.08.2004 року належить громадянці ОСОБА_7 , безпідставно здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі - Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення даних про власника вказаного об`єкта нерухомості, перереєструвавши право власності з ОСОБА_7 на ОСОБА_9 .

В подальшому ОСОБА_10 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, сформував та роздрукував витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №131640939 від 20.07.2018 року на вказаний будинок, з завідомо внесеними ним вищенаведеними неправдивими відомостями про власника, який в подальшому власноручно підписав та завірив відтиском печатки Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарнат».

В результаті своїх протиправних дій державний реєстратор ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та невстановленою досудовим слідством особою позбавив ОСОБА_7 права власності на належне їй нерухоме майно будинок АДРЕСА_2 , що розміщений на земельній ділянці під кадастровим номером 2110100000:24:001:0476.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3, ст.27, ч.3 ст.365-2 КК України, тобто організація зловживання своїми повноваженнями іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Крім того, 20.07.2018 ОСОБА_5 , будучи обізнаним, про протиправні дії ОСОБА_6 щодо незаконного набуття права власності останнім на належний ОСОБА_7 будинок АДРЕСА_2 та незаконність передачі його у власність ОСОБА_5 , перебуваючи у службовому кабінеті державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» - ОСОБА_10 , використовуючи завідомо підроблений ним разом з приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_8 , договір позики від 27.09.2012 та договір про відступне від 23.10.2012, укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи недостовірність інформації, яка зазначена у них, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, надав їх державному реєстратору ОСОБА_10 , та підробив підпис від імені ОСОБА_9 в заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.07.2018.

В подальшому, ОСОБА_10 , несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перебуваючи на посаді Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарнат», грубо зловживаючи своїми повноваженням, як особи, що надає публічні послуги, в порушення вимог п.п.1,2,4 ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не встановивши особу заявника, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містилися у отриманих від ОСОБА_5 документах, зі свого робочого комп`ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності в АДРЕСА_4 , під особистим логіном та паролем, маючи право доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, достеменно знаючи, що майно, а саме будинку АДРЕСА_2 , що розташовується на земельній ділянці під кадастровим номером 2110100000:24:001:0476 згідно договору купівлі-продажу від 27.08.2004 року належить громадянці ОСОБА_7 , безпідставно здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі - Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення даних про власника вказаного об`єкта нерухомості, перереєструвавши право власності з ОСОБА_7 на ОСОБА_9 .

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.4 ст.27, ч.3 ст.362 КК України, підбурювання до несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, вчинені за попередньою змовою групою осіб, якщо вони заподіяли значну шкоду.

30.04.2020 року громадянину ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.358, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.365-2, ч.4 ст.27 - ч.3 ст.362 КК України.

Так, на даний час місце перебування підозрюваного ОСОБА_5 невідоме, оскільки останній переховується від слідства, на виклики слідчого не прибуває та за місцем реєстрації і фактичного проживання не проживає, що підтверджується допитами свідків.

Відповідно із вказаним, 22.06.2020 року досудове розслідування даного кримінального провадження в якому ОСОБА_5 підозрюється за вчинення ряду кримінальних правопорушень зупинено та останнього оголошено в розшук.

Так своїми діями гр. ОСОБА_5 вчинив умисний особливо тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Також, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.2 та п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України про те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду розуміючи невідворотність покарання за вчинений ним особливо тяжкий злочин;

- знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які невстановлені органом досудового розслідування;

- незаконного впливати на учасників кримінального провадження, тобто чинити на них психологічний тиск чи фізичний вплив щоб вони змінили або відмовились від своїх показів, або схиляти свідків до дачі неправдивих показань з обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто перешкодити явці свідків до органу досудового розслідування та в суд, для проведення слідчих дій та дачі показів,;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення.

ОСОБА_5 наразі підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а саме злочини проти власності, злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг та злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку, за вчинення яких законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Зважаючи на те, що в ході досудового розслідування здобуто достатні докази, які підтверджують вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, та те, що ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні особливо тяжкого злочину, яке у свою чергу не може бути іншим ніж позбавлення волі, а тому з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання виникнення ризикам передбачених ст..177 КПК України, орган досудового слідства просить надати дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з викладеними в ньому мотивами та просили його задоволити.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таке клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.

Згідно ч.2 та ч.3 ст.189 КПК України клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.

Положеннями ст.189 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу. Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.358, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.365-2, ч.4 ст.27 - ч.3 ст.362 КК України, а саме:

заволодінні чужим майном, шляхом обману, зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

організації підроблення офіційного документа, який посвідчується приватним нотаріусом, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою за попередньою змовою групою осіб;

організації складання та видачі іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, надають певні права чи звільняють від обов`язків, вчинені за попередньою змовою групою осіб;

організації зловживання своїми повноваженнями нотаріусом, з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб, якщо вони спричинили тяжкі наслідки;

організації зловживання своїми повноваженнями іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб, якщо вони спричинили тяжкі наслідки;

підбурюванні до несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, вчинені за попередньою змовою групою осіб, якщо вони заподіяли значну шкоду.

Відповідно до ст.12 КК України, зокрема злочин за ч.4 ст. 190 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, з конфіскацією майна.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинах підтверджується: витягом з ЄРДР за №42018070000000305 від 15.08.2018 року; заявою про злочин від 13.08.2018 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.11.2019 року, протоколом допиту потерпілого від 12.05.2020 року, протоколом допиту свідка від 15.06.2020 року, висновком експерта від 10.03.2020 року, висновком експерта від 19.12.2019 року, висновком експерта від 03.02.2020 року, повідомленням про підозру від 30.04.2020 року, протоколом допиту свідка від 18.06.2020 року, постановою про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук від 22.06.2020 року та іншими матеріалами кримінального провадження.

З доданих до клопотання матеріалів слідує, що 25.05.2020 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.358, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.365-2, ч.4 ст.27 - ч.3 ст.362 КК України.

Того ж дня, ОСОБА_5 було вручено повістку про викликдо слідчогодля проведенняслідчих тапроцесуальних дійна 29.05.2020року,однак навказану датупідозрюваний ОСОБА_5 не прибув,не повідомившипро причинисвоєї неявкиабо проповажність такоїпричини,чим порушивсвої процесуальніобов`язки таперешкоджає кримінальномупровадженню.

Слідчим суддею встановлено, що 22.06.2020 року досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні було зупинено у зв`язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_5 , який ухиляється від явки до слідчого.

З долучених до клопотання матеріалів, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 на даний час переховується від органів досудового розслідування, на виклики слідчого він не з`являється та не повідомляє про причину своєї неявки. Про інтерес правоохоронних органів у зв`язку із підозрою у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення йому відомо, адже 25.05.2020 року після вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру, останній покинув своє місце проживання та реєстрації, місце його знаходження на даний час не відоме.

Послідовність вчинених слідчим дій, у зв`язку з неможливістю подальшого розслідування по справі, стали наслідком оголошення ОСОБА_5 у розшук, що стверджується наявною в матеріали справи постановою від 22.06.2020 року та звернення до суду з даним клопотанням та з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, рішення по якому ухвалено окремим процесуальним документом.

З урахуванням наведених вище обставин та приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочинів, які йому інкримінуються органом досудового розслідування, з врахуванням наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також того, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення зазначеного клопотання та надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 188, -190, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого задоволити.

Надати дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево, Закарпатська область, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.358, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.365-2, ч.4 ст.27 - ч.3 ст.362 КК України, - з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 2-1) добровільного з`явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; 3) відкликання ухвали прокурором.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1