Рішення

від 25.06.2020 по справі 638/4564/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/4564/18

Провадження № 2-а/638/89/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання незаконною та скасування постанови №381-П по справі про адміністративне правопорушення від 01.12.2017 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Заікою В.Ю. Свою заяву обґрунтовує тим, що 20.12.2017 року отримано постанову №381-П по справі про адміністративне правопорушення від 01.12.2017 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративною відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5950 грн. Постанова підлягає скасування, оскільки розгляд справи проведено з суттєвим порушенням норм КУпАП. Так, позивача не ознайомлено з матеріалами перевірки та актом перевірки; протокол складено у відсутність позивача; особі не роз`яснені права та обов`язки відповідно до ст.268 КУпАП; не забезпечено право на адвоката; не з`ясовано обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративні правопорушення; не вручено копії протоколу; не направлено копію постанови про адміністративні правопорушення. Обов`язок введення об`єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов`язок, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність. З моменту набуття права власності на частку у житловому будинку з господарськими спорудами по теперішній час, позивач жодних робіт з будівництва або реконструкції належної йому частини житлової будівлі та господарських споруд не здійснював.

В судове засіданні сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялись вчасно та належним чином, представник позивача надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, відповідач причин неявки не повідомив, відзиву або клопотань з процесуальних питань по справі не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Згідно постанови №381-П від 01.12.2017 року ОСОБА_1 експлуатується житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який не прийнятий в експлуатацію відповідно до норм чинного законодавства, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ №461 від 13.04.2011 року; накладено штраф у розмірі 5950 грн. Згідно протоколу адміністративне правопорушення від 17.11.2017 року виявлено порушення, а саме об`єкт, який не прийнятий в експлуатацію відповідно до норм чинного законодавства, експлуатується, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . За відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві власності належить 9/25 частки житлового будинку літ. А-1 з господарським спорудами за адресою: АДРЕСА_1 з 11.04.2016 року на підставі договору купівлі-продажу від 11.04.2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI, будівництво це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

Згідно абз. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 4 Закону №3038-VI, об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

За приписами ст. 39 Закону №3038-VI порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 року затверджений Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (надалі Порядок №461), пунктом 12 якого визначено що експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідальність, у вигляді штрафу в розмірі від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за експлуатацію об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, передбачена частиною 8 статті 96 КУпАП Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва .

За положенням ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стаття 96 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва.

За приписами ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно (житловий будинок) держава офіційно підтверджує правомірність набуття особою права власності на нерухоме майно, зокрема підтверджує законність володіння, користування та розпоряджання особою таким нерухомим майном, а тому без доведення неправомірності набуття права власності на нерухоме майно відсутні жодні підстави вважати, що особа здійснює користування належним їй на праві власності майном - експлуатує таке майно, з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, без введення такого майна в експлуатацію.

Доведення та перевірка факту експлуатації позивачем належним йому на праві власності майна з порушенням вимог будівельного законодавства має здійснюватись нерозривно із питанням правомірності підстав набування позивачем права власності на таке майно, зокрема правомірності реєстрації права власності на реконструйований житловий будинок.

Відповідачем не надано жодного доказу порушення позивачем порядку експлуатації житлового будинку.

Статтею 72 КАС України визначено, щодоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Оскаржувана постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення,а також не містить посилань на будь-які докази, враховані при винесенні цієї постанови, відсутні відомості про роз`яснення позивачу її прав та обов`язки, розглянуто клопотання в разі їх наявності. Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин зазначених в постанові №381-П.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

З цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

Крім того, статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.

В постанові №381П та протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 про розгляд справи належним чином, проте відповідних доказів суду не надано, міститься лише посилання про відправлення сповіщення засобами поштового зв`язку, проте відсутнє саме належне підтвердження отримання позивачем або відмова у отриманні відповідного відправлення.

Тобто, оскаржувана постанова винесена без встановлення доказів вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП, оскільки позивач не обізнаний про проведення перевірки, а жодних пояснень чи спростувань доводів позивача щодо обставин винесення оскаржуваної постанови, відповідачем суду не надано, а відтак суд приходить до висновку обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 229, 241-246, 286 КАС України, ст.96 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити .

Визнати незаконною та скасувати постанову №381-П по справі про адміністративне правопорушення від 01.12.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.96 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий