Рішення
від 12.06.2020 по справі 450/3158/17
ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/3158/17 Провадження № 2-а/450/25/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2020 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого - судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

з участю представника позивачки Шеремета М.М.

представник третьої особи Курса О.С.

прокурора Жукровського В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Кабінет Міністрів України, Львівська місцева прокуратура №3 в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів про визнання протиправними та скасування рішення,-

встановив :

Позивачка звернулась до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позовні вимоги мотивує тим, що 17.03.2017 року державним реєстратором Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області Ваврух О.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34320232, яким за Кабінетом Міністрів України зареєстровано право державної власності на земельну ділянку площею 0, 1501 га, кадастровий номер 4610166300:04:003:0073, з цільовим призначенням землі житлової забудови, громадсько-житлове будівництво, за адресою: Львівська область, м. Львів смт. Брюховичі, вул. Ряснянська. Ввважає, рішення державного реєстратора Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області Ваврух О.І. незаконним та протиправним, виходячи з наступного. За позивачем на праві власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано житловий будинок загальною площею 407, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 обл АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . Львів, АДРЕСА_4 . Брюховичі АДРЕСА_5 , 2-Б та земельну ділянку площею 0, 1501 га, кадастровий номер 4610166300:04:003:0073, цільове призначення громадсько-житлове будівництво, що знаходиться в межах населеного пункту смт. Брюховичі, як єдиний об`єкт нерухомого майна. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 03.06.3025 року у справі №1328/7411/12 витребувано в ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1501 га- кадастровий номер 4610166300:04:003:0073 - державний акт серії ЯЖ №580876 та зобов`язано повернути земельну ділянку у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №100636118 від 18.10.2017 року, підставою виникнення права власності Каьбінету Міністрів на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:04:003:0073 вказано: виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Львова №2/466/114/14 від 03.06.2014 року; рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03.06.2014 року у справі №1328/7411/12; ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 21.10.2015 року; ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24.02.2015 року у справі №1328/7411/12; ухвалу апеляційного суду Львівської області від 08.04.2015 року у справі №1328/741/12. Вважає, що наявні в державного реєстратора ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . документи не давали йому змоги встановити набуття Кабінетом Міністрів України права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:04:003:0073 з цільовим призначенням землі житлової забудови, а інші документи для реєстрації згідно оскаржуваного рішення державного реєстратора не подавалися. Крім того, вважає, що державним реєстратором Ваврух О.І. допущено порушення й порядок проведення державної реєстрації прав. Просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити.

Представник третьої особи просив у задоволенні позовних вимог відмови, оскільки вважає рішення державного реєстратора законним.

Прокурор в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази в сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначені завдання адміністративного судочинства. Так, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень збоку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, проте, ОСОБА_1 перед судом не доведено порушень її прав в зв`язку зі здійсненням державної реєстрації речового права на земельну ділянку.

Судом встановлено, що 09.03.2012 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки за позивачкою ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва реєстраційний номер 36169842 на земельній ділянці кадастровий номер 4610166300:04:003:0073, площею 0,1501 га. Підставою державної реєстрації став Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №580876 від 06.08.2009 року, виданий управлінням Держкомзему у м. Львові.

Відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , однією з основних засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

06.06.2013 року державним реєстратором Львівського міського управління юстиції Гук О.Б. прийнято рішення з відкриттям розділу про реєстрацію 27.05.2013 року за позивачем права власності на житловий будинок 407,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 . Брюховичі АДРЕСА_5 . Вказаний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 4610166300:04:003:0073, цільове призначення: громадсько-житлове будівництво, площа 0,1501 га.

Частиною 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України , визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 03.06.2014 року у справі №1328/7411/12 за позовною заявою прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради до ОСОБА_1 , Брюховицької селищної ради, треті особи - відділ Держземагенства м. Львова, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Урумува Ж.М., Обєднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, Представництво Обєднання Комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу про скасування рішення, визнання недійсними договори купівлі-продажу земельної ділянки та поділу земельної ділянки, визнати нечинним державний акт на право власності на земельні ділянки, витребування майна від добросовісного набувача та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24.02.2015 року, вирішено витребувати в ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1501 га, кадастровий номер 4610166300:04:003:0073, державний акт серії ЯЖ №580876 та зобов`язано її повернути цю земельну ділянку у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.

На виконання зазначеного судового рішення Шевченківським районним судом м. Львова було видано виконавчий лист №2/466/114/14 від 05.05.2015 року, за яким Шевченківським відділом ДВС Львівського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №47974612.

17.03.2017 року державний реєстратор Ваврух О.І. на підставі виконавчого листа №2/466/114/14 від 03.06.2014 року, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03.06.2014 року у справі №1328/7411/12 від 03.06.2014 року. ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.10.2015 року, ухвали апеляційного суду Львівської області від 24.02.2015 року у справі №1328/7411/12 та ухвали апеляційного суду Львівської області від 08.04.2015 року у справі №1328/7411/12 прийняв рішення про реєстрацію права державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:04:003:0073 за Кабінетом Міністрів України.

Проте, розташування житлового будинку, що знаходиться за адресою Львівська область, м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Ряснянська, 2-Б на земельній ділянці, яка на основі рішення Шевченківського районного суду м. Львова перереєстрована за Кабінетом Міністрів України не створює позивачці перешкод у користуванні своїм майном та не порушує її права, оскільки вона може реалізувати своє право шляхом встановлення сервітуту чи укладення договору оренди землі, яка знаходиться у власності держави.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що обовязковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (ч. 4 ст. 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

За змістом частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону ; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Пунктом 1 частини третьої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема щодо наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Аналогічне положення міститься у пункті 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі Порядок №1127).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Зі змісту позову вбачається, що позовні вимоги стосуються рішення про державну реєстрацію прав, яким за Кабінетом Міністрів України зареєстровано право державної власності на земельну ділянку площею 0, 1501га, кадастровий номер 4610166300:04:0030073, цільове призначення: землі житлової забудови, громадське-житлове будівництво, за адресою: Львівська область, м. Львів смт. Брюховичі, вул. Ряснянська.

Підставою для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03.06.2014 року у справі №1328/7411/12 про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень однією з підстав для державної реєстрації права власності та інших речових прав є рішення суду, що набрало законної сили щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Така ж позиція вказана в Постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року у спарві №183/1617/16, де зазначено, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо прав а власності на це майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 143 Постанови).

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України , суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням того, що державна реєстрація права власності відбулась на підставі рішення суду, що набрало законної сили щодо права власності й інших речових прав на нерухоме майно, а саме рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03.06.2014 року у справі №1328/7411/12, рішення державного реєстратора Вавруха О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:34320232 від 17.03.2017 року щодо реєстрації державної власності на земельну ділянку, є законним, а тому позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 72-76 , 90 , 139 , 150 , 157 , 241-246 , 250 , 251 , 255 , 295 , 297 КАС України , суд, -

ухвалив :

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Кабінет Міністрів України, Львівська місцева прокуратура №3 в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів про визнання протиправними та скасування рішення ,- відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX , під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текс судового рішення складено 19.06.2020 року.

СуддяД. А. Кукса

СудПустомитівський районний суд Львівської області
Дата ухвалення рішення12.06.2020
Оприлюднено01.07.2020
Номер документу90102264
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —450/3158/17

Ухвала від 25.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Постанова від 28.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 12.05.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Постанова від 02.02.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Судова-Хомюк Наталія Михайлівна

Ухвала від 03.12.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Судова-Хомюк Наталія Михайлівна

Ухвала від 24.11.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Іщук Лариса Петрівна

Ухвала від 20.10.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Іщук Лариса Петрівна

Рішення від 12.06.2020

Адміністративне

Пустомитівський районний суд Львівської області

Кукса Д. А.

Рішення від 12.06.2020

Адміністративне

Пустомитівський районний суд Львівської області

Кукса Д. А.

Ухвала від 29.03.2019

Адміністративне

Пустомитівський районний суд Львівської області

Кукса Д. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні