Рішення

від 30.06.2020 по справі 923/63/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/63/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Руш

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ойстер

про стягнення 2 555 385,84 грн,

за участю:

секретаря судового засідання Бєлової О.С.,

представників сторін:

від позивача - Мирошниченко Л.В.,

від відповідача - Поліщука Д.О.,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

16.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Руш звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ойстер про стягнення 2 555 385,84 грн спричинених збитків.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:

- 11.04.2018 між сторонами був укладений договір транспортного експедирування № 11-04/18 ТЕ, за умовами якого Відповідач зобов`язався надати послуги з перевезення вантажів із наявним правом на залучення до такого перевезення третіх осіб, а також повною відповідальністю за дії таких осіб,

- поряд з цим у відповідності до пунктів 5.2.1. та 5.2.4. договору Відповідач зобов`язався самостійно здійснювати перевезення та забезпечити збереження вантажу з моменту його приймання до перевезення до моменту видачі в пункті призначення,

- за пунктом 6.1.1. договору підставою для надання послуг з перевезення є заявка, в якій сторони погоджують всі істотні умови надання послуг, у тому числі умови та порядок перевезення,

- на підставі Заявок № 3593-04-19 від 16.04.2019 та № 36132-04-19 від 16.04.2019 Відповідач прийняв до перевезення вантаж за адресами вивантаження: м. Львів, вул. Зелена, 301 та м. Рівне, вул. Фабрична, 12,

- безпосередньо прийняття вантажу до перевезення здійснене за товарно-транспортними накладними № П-79610/79610-27014073 та № П-79610-1/79610-27014073 від 16.04.2019 уповноваженим представником Відповідача ОСОБА_7 , автомобілем Вольво , державний номер НОМЕР_1 , в пункті навантаження за адресою: м. Бровари, вул. О. Онікієнка, 127, а також за товарно-транспортною накладною № СП-79615/79615-66 від 16.04.2019 уповноваженим представником Відповідача ОСОБА_6 , автомобілем Івеко , державний номер НОМЕР_2 , в пункті навантаження за адресою: м. Бровари, вул. О. Онікієнка, 127,

- у відповідності до пункту 6.4.3. договору за наслідками підписання товарно-транспортних накладних у Відповідача виникла відповідальність за схоронність і збереження вантажу під час перевезення,

- проте, не дивлячись на взяті на себе зобов`язання, Відповідач перевезення не здійснив, оскільки вантаж до пунктів призначення не прибув, у зв`язку з чим Позивачем були складені Акти про відсутність товарів у місці вивантаження,

- за фактами крадіжки вантажу Позивач звернувся до Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції Київської області та до Бориспільського відділу Головного управління Національної поліції Київської області, якими здійснюється кримінальне провадження,

- за таких обставин Відповідачем спричинені збитки на загальну суму 2 555 385,84 грн, які складають вартість втраченого вантажу.

Поряд з цим, Позивачем подана у межах справи заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти Відповідач у межах стягнення з метою забезпечення можливості виконання судового рішення.

Дії та аргументи Відповідача

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд у їх задоволенні відмовити з тих підстав, що:

- дійсно між сторонами був укладений договір транспортного експедирування № 11-04/18 ТЕ від 11.04.2018, але ним не здійснювалася організація перевезення вантажів за товарно-транспортними накладними № П-79610/79610-27014073, № П-79610-1/79610-27014073 та № СП-79615/79615-66 від 16.04.2019,

- йому не відомі такі особи як ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , у зв`язку з чим він не має з ними будь-яких договірних відносин,

- він не здійснював оформлення заявок № 3593-04-19 від 16.04.2019 та № 36132-04-19 від 16.04.2019 стосовно перевезення вантажу,

- надані Позивачем заявки на перевезення 3593-04-19 від 16.04.2019 та № 36132-04-19 від 16.04.2019 оформлені в електронному вигляді, не мають оригіналів, та вони не підписувалися повноваженими представниками Відповідача,

- роздруківки заявок не являються електронними доказами,

- Позивачем не доведено, що Відповідач залучав до перевезення третіх осіб,

- відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю Совтес № 1/04/20 від 01.04.2020 підтверджено відсутність погодження маршрутів на перевезення за заявками від 16.04.2019, що вказує на недоведеність тверджень Позивача про погодження заявок Відповідачем,

- складені Позивачем Акти про відсутність товару оформлені з порушенням діючого законодавства, оскільки в них відсутні підписи незацікавленої сторони ,

- сума збитків не відповідає вартості вантажу, вказаній у товарно-транспортних накладних та видаткових накладних,

- у видаткових накладних відсутні обов`язкові реквізити, а саме не вказано посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції, та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу,

- у даному випадку відсутні підстави для стягнення збитків, оскільки відсутній склад правопорушення.

Стосовно процесуальних дій та рішень суду

Ухвалою від 22.01.2020 відкрите провадження у справі за правилами загального провадження та її розгляд здійснювався у підготовчому провадженні у судових засіданнях 03.03.2020, 17.03.2020, 14.04.2020, 27.05.2020 та 11.06.2020. Розгляд справи по суті проведений 30.06.2020.

Відносно установлених судом обставин

11.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Руш , виступаючим у якості Замовника, та Товариством з обмеженою відповідальністю Ойстер , як Виконавцем, укладений договір транспортного експедирування територією України № 11-04/18 ТЕ (т. 1, а.с. 8-14).

Основними умовами договору, які впливають на вирішення спору, є наступні:

- В порядку та на умовах цього договору Замовник доручає, контролює та сплачує, а Виконавець зобов`язується надати послуги перевезення товару з/до складу Замовника до/із магазину Замовника (пункт 2.1.),

- Під послугами перевезення сторони за цим договором розуміють зобов`язання Виконавця доставити товар до магазину/складу Замовника та/або у зворотньому напрямку … (пункт 2.1.1.),

- Виконавець має право залучити третіх осіб до виконання послуг з перевезення …, але при цьому у повному обсязі несе відповідальність перед Замовником за всі дії третіх осіб. У цьому випадку такі треті особи вважаються уповноваженими представниками Виконавця для здійснення дій і підписання документів, які передбачені договором (пункт 5.1.2.),

- Виконавець зобов`язаний: 5.2.1. самостійно здійснити перевезення вантажів, переданих йому Замовником, або організувати перевезення вантажів Замовника, виступаючи від свого імені в інтересах Замовника у взаєминах з транспортними організаціями … У разі передачі зобов`язань … третій особі, відповідальність за виконання зобов`язання третьою особою несе Виконавець; … 5.2.4. забезпечити збереження вантажу з моменту його приймання до перевезення до моменту видачі в пункті призначення особі, уповноваженій на отримання вантажу; … (пункт 5.2.),

- Підставою для надання послуг за цим договором є заявка Замовника. У заявці сторони погоджують всі істотні умови надання послуг. Умови та порядок перевезення товару … погоджуються сторонами у заявках до цього договору (пункт 6.1.1.),

- Всі заявки до цього договору погоджуються письмово. Сторони встановили наступний порядок погодження заявок:

а) попередньо умови та проект заявок сторони можуть погодити в електронному вигляді шляхом обміну повідомлень ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (пошта представника Замовника) на ІНФОРМАЦІЯ_3 (пошта представника Виконавця). У будь-якому разі заявка … складається і підписується Замовником і надсилається на погодження Виконавцю;

б) Виконавець протягом двох годин з моменту отримання заявки підписує її або у той же час письмово повідомляє Замовника про відмову від її виконання. Відсутність у вище визначений строк письмового повідомлення Виконавця про відмову від виконання заявки означає, що відповідна заявка у повному обсязі та безвідклично акцептова (погоджена) Виконавцем;

в) попередньо умови та проект заявок сторони можуть погодити за допомогою веб-програми Sovtes, яка знаходиться у мережі Інтернет за адресою www.sovtes.ua/a, для доступу до якої необхідно мати логін та пароль.

Заявка оформлюється в письмовій формі та додається в електронному вигляді до відповідного замовлення у системі Sovtes. Заявка має бути оформлена у формі наведеній у додатку № 2.

Підтвердження заявки передбачає підписання її перевізником та скріплення печаткою (пункт 6.1.2.),

- Погоджена сторонами заявка є підставою для надання послуг за даним договором (пункт 6.1.3.),

- Повну відповідальність за товар за кожним вантажним місцем у розмірі балансової вартості відповідно до даних товарно-транспортних накладних … при наданні послуг перевезення несе Виконавець (пункт 6.2.2.),

- Якщо перевезення було здійснено третьою особою, то така третя особа вважається уповноваженим представником Виконавця для виконання всіх повноважень, покладених … на Виконавця (пункт 6.3.3.),

- Факт приймання товару …до перевезення та момент настання відповідальності Виконавця за схоронність і збереження товару … Замовника під час перевезення настає з моменту підписання відповідної ТТН представником Виконавця. Сторони погодили, що представник перевізника (водій, експедитор) є належним представником Виконавця … і з моменту прийняття перевізником товару … до перевезення Виконавець у повному обсязі є відповідальною особою за належне збереження товару … (пункт 6.4.3.),

- Виконавець несе повну відповідальність за збереження товару Замовника, прийнятого Виконавцем до перевезення (у т. ч. якщо таке перевезення здійснюється третьою особою (пункт 8.3.),

- Виконавець несе повну матеріальну відповідальність перед Замовником за всіма фактами пошкодження або знищення, втрати товару … (пункт 8.4.),

- Вартість … втраченого товару … визначається в розмірі відповідно до її балансової вартості, зазначеної у товарних накладних. Сторони погодили, що відомості та дані, зазначені у товарних накладних, є єдиними належними відомостями, відповідно до яких проводиться розрахунок компенсації за цим договором (пункт 8.5.).

- Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та закінчується 31.12.2018 (пункт 11.1.),

- Сторони погодили, що у разі відсутності відповідного повідомлення про розірвання договору від будь-якої сторони за один календарний місяць до закінчення строку його дії, строк дії даного договору вважається продовженим кожний раз на один календарний рік на таких самих умовах (пункт11.2.).

З метою організації власних перевезень вантажів та можливості використання комп`ютерної веб-програми Sovtes 02.06.2016 між Позивачем, виступаючим у якості Субліцензіата, та Товариством з обмеженою відповідальністю Совтес , як Ліцензіатом, укладений субліцензійний договір № СДЗУКР/4435/2016 (т. 4, а.с. 168- 172), за умовами якого:

- Згідно умов договору Ліцензіат передає Субліцензіату невиключну субліцензію на використання комп`ютерної веб-програми Sovtes …, а Субліцензіат виплачує Ліцензіату винагороду … (пункт 1.1.),

- Субліцензіат має право: 3.1.1. використовувати Комп`ютерну програму у своїй господарській діяльності у тому вигляді, в якому комп`ютерна програма надається, отримувати безперешкодний доступ до комп`ютерної програми в будь-який час та з будь-якого місця за допомогою засобів, що мають підключення до мережі Інтернет … (пункт 3.1.).

Відповідно до додатку № 1 від 02.06.2016 до субліцензійного договору № СДЗУКР/4435/2016 сторонами погоджено, що комп`ютерна програма Sovtes призначена для організації перевезення вантажів автомобільним транспортом та забезпечує розміщення замовлень на перевезення вантажів (т. 4, а.с. 172).

Як слідує з Акту приймання-передачі прав до субліцензійного договору № СДЗУКР/4435/2016 від 02.06.2016 (т. 4, а.с. 173) Позивач отримав невиключну ліцензію на комп`ютерну програму Sovtes .

Укладення вказаного субліцензійного договору підтверджується також листом ТОВ Совтес № 1/04/20 від 01.04.2020 (т. 4, а.с. 174-182), за змістом якого:

- Використання Веб-програми Sovtes користувачами-перевізниками, експедиторами здійснюється на підставі публічного договору оферти, що розміщена в особистому кабінеті користувача. Приєднанням до публічного договору … користувачами, експедиторами, перевізниками є сплата грошових коштів на рахунок ТОВ Совтес … Перевізники потрапляють до комп`ютерної програми Sovtes шляхом отримання запрошення від свого контрагента, який в свою чергу є користувачем комп`ютерної програми Веб-програма Sovtes або шляхом проходження реєстрації, але доступ до замовлень на конкретного замовника транспортних послуг (експедитор) отримує лише за запрошенням користувача - представника замовника транспортних послуг. Також користувач програмного комплексу може додавати нових користувачів, якщо має такі права (абзац 2),

- Доступ ТОВ Ойстер до Веб-програми Sovtes було надано на запрошення ТОВ Руш від 07.05.2018 та акцептовано шляхом оплати послуг, що надійшла від ТОВ Ойстер на розрахунковий рахунок ТОВ Совтес 14.05.2018 … (абзац 3),

- Одержувач запрошення представник - ТОВ Ойстер зафіксовано ОСОБА_5 … Всього за весь час роботи користувачем ОСОБА_5 … було зафіксовано 884 випадки авторизації … (абзац 4),

- Наявний функціонал комп`ютерної програми Веб-програма Sovtes фіксує певні дії користувачів, у тому числі пропозицію транспортного засобу для перевезення та підтвердження готовності здійснити перевезення. Відповідно до зафіксованих дій користувачів у комп`ютерній програмі Веб-програми Sovtes повідомляємо перелік маршрутів між ТОВ Руш та ТОВ Ойстер із зазначенням інформації користувачів, що підтверджували свою готовність виконати перевезення та час такого перевезення: …. № заявки - 3593-04-19, id користувача - 9116, ім`я користувача - ОСОБА_5 , коли підтверджено - 2019-04-16 12:31:28; … № заявки - 3612-04-19, id користувача - 9116, ім`я користувача - ОСОБА_5 , коли підтверджено - 2019-04-16 13:11:05; (абзац 5 та таблиця т. 4, а.с. 178),

- Всього з маршрутами ТОВ РУШ працювало 5 користувачів від ТОВ Ойстер : id користувача - 9116, ОСОБА_5 … (абзац 5, т. 4, а.с. 181).

Відповідно до роздруківки Заявки № 3612-04-19 від 16.04.2019 (т. 1, а.с. 33) Позивачем було здійснено замовлення послуги з перевезення вантажу Відповідачем за маршрутом: Київська область, м. Бровари, вул. О. Онікієнка, 127 до м. Рівне, вул. Фабрична, 12, а саме 33 палетів.

Поряд з цим відповідно до роздруківки Заявки № 3593-04-19 від 16.04.2019 (т. 1, а.с. 34) Позивачем було здійснено замовлення послуги з перевезення вантажу Відповідачем за маршрутом: Київська область, м. Бровари, вул. О. Онікієнка, 127 до м. Львова, вул. Зелена, 301, а саме 33 палетів.

За твердженнями представника Позивача, наданими у судовому засіданні, вказані Заявки оформлювалися в електронному вигляді на веб-порталі у мережі Інтернет за адресою www.sovtes.ua, а безпосередньо роздруківки Заявок здійснені із відповідних веб-сторінок. При цьому їх оформлення та підписання сторонами здійснювалося шляхом внесення відповідних даних кожною із сторін при реєстрації на порталі.

На вказаних Заявках наявні підписи та відтиски печаток сторін, але при цьому не вказано прізвищ осіб, якими ці підписи виконані.

Як слідує з товарно-транспортної накладної № П-79610-1/79610-27014073 від 16.04.2019 (т. 1. а.с. 30) в пункті навантаження за адресою: РЦ Бровари, м. Бровари, вул. Кутузова, 127; водієм ОСОБА_7 був отриманий у вантажовідправника - ТОВ Руш вантаж у кількості 33 палетів, вагою 1,305 тон, на загальну суму 275 861,35 грн. Зокрема, в товарно-транспортній накладній вказані наступні відомості:

- автомобіль - Вольво , державний номер НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_3 ,

- вид перевезень - авто,

- автомобільний перевізник - ТОВ Ойстер ,

- водій - ОСОБА_7 ,

- замовник - ТОВ Руш ,

- вантажовідправник - ТОВ Руш ,

- вантажоодержувач - ТОВ Руш ,

- пункт навантаження - м. Бровари, вул. Кутузова, 127,

- пункт розвантаження - м. Львів, вул. Зелена, буд. 301,

- кількість місць - 33 палети,

- бруто 1,305 т,

- отримав водій ОСОБА_7 ,

- усього відпущено на загальну суму з ПДВ 275 861,35 грн,

- найменування вантажу - промислова група товарів, кількість одиниць - 33, загальна сума 257 861,35 грн, маса брутто 1,305 т.

З тексту товарно-транспортної накладної вбачається, що вона підписана представником вантажовідправника та водієм.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № П-79610/79610-27014073 від 16.04.2019 (т. 1. а.с. 31) в пункті навантаження за адресою: РЦ Бровари, м. Бровари, вул. Кутузова, 127; водієм ОСОБА_7 був отриманий у вантажовідправника - ТОВ Руш вантаж у кількості 33 палетів, вагою 11,151 тон, на загальну суму 1 233 247,99 грн. Зокрема, в товарно-транспортній накладній вказані наступні відомості:

- автомобіль - Вольво , державний номер НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_3 ,

- вид перевезень - авто,

- автомобільний перевізник - ТОВ Ойстер ,

- водій - ОСОБА_7 ,

- замовник - ТОВ Руш ,

- вантажовідправник - ТОВ Руш ,

- вантажоодержувач - ТОВ Руш ,

- пункт навантаження - м. Бровари, вул. Кутузова, 127,

- пункт розвантаження - м. Львів, вул. Зелена, буд. 301,

- кількість місць - 33 палети,

- бруто 11,151 т,

- отримав водій ОСОБА_7 ,

- усього відпущено на загальну суму з ПДВ 1 233 247,99 грн,

- найменування вантажу - промислова група товарів, кількість одиниць - 33, загальна сума 1 233 247,99 грн, маса брутто 11,151 т.

З тексту товарно-транспортної накладної вбачається, що вона підписана представником вантажовідправника та водієм.

Згідно з товарно-транспортною накладною № СП-79615/79615-66 від 16.04.2019 (т. 1. а.с. 32) в пункті навантаження за адресою: РЦ Бровари, м. Бровари, вул. Кутузова, 127; водієм ОСОБА_6 був отриманий у вантажовідправника - ТОВ Руш вантаж у кількості 33 палетів, вагою 9,69 тон, на загальну суму 1 046 276,50 грн. Зокрема, в товарно-транспортній накладній вказані наступні відомості:

- автомобіль - Івеко, державний номер НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_4 ,

- вид перевезень - авто,

- автомобільний перевізник - ТОВ Ойстер ,

- водій - ОСОБА_6 ,

- замовник - ТОВ Руш ,

- вантажовідправник - ТОВ Руш ,

- пункт навантаження - м. Бровари, вул. Кутузова, 127,

- пункт розвантаження - м. Рівне, вул. Фабрична, буд. 12,

- кількість місць - 33 палети, та 4 місця

- бруто 9,69т,

- отримав водій ОСОБА_6 ,

- усього відпущено на загальну суму з ПДВ 1 046 276,50 грн,

- найменування вантажу - промислова група товарів, кількість одиниць - 33 та 4, загальна сума 1 046 276,50 грн, маса брутто 9,69 т.

З тексту товарно-транспортної накладної вбачається, що вона підписана представником вантажовідправника та водієм.

Водночас, за твердженнями Позивача, вантаж до місць обумовленого вивантаження не доставлений та не переданий, про що були складені Акти про відсутність товарів від 17.04.2019 м. Львів та від 17.04.2019 м. Рівне.

Зокрема, з тексту Акту від 17.04.2019 м. Львів (т. 1, а.с. 186-230) слідує, що він складений комісією у складі ОСОБА_8 (провідного менеджера з транспортної логістики ТОВ Руш ), ОСОБА_9 (спеціаліста служби безпеки ТОВ Руш ) та ОСОБА_10 (начальника розподільчого центру Львів ТОВ Руш ). Комісією установлено факт ненадходження товару за товарно-транспортними накладними № П-79610/79610-27014073 та № П-79610-1/79610-27014073 від 16.04.2019 до м. Львова.

Поряд з цим, з тексту Акту від 17.04.2019 м. Рівне (т. 2, а.с. 1-109) слідує, що він складений комісією у складі ОСОБА_11 . (оператора КД Рівне ТОВ Руш ), ОСОБА_13 (інспектора служби безпеки ТОВ Руш ) та ОСОБА_14 (оператора КД Рівне ТОВ Руш ). Комісією установлено факт ненадходження товару за товарно-транспортною накладною № СП-79615/79615-66 від 16.04.2019 до м. Рівного.

Відповідно до супровідного листа № 02-05/19 від 02.05.2019 (т. 1, а.с. 35) Позивач надіслав вказані акти на адресу Відповідача.

Під час судового розгляду справи представник Позивача пояснив, що за фактами втрати товару Товариство звернулося до Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції Київської області та до Бориспільського відділу Головного управління Національної поліції Київської області.

Так, відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.06.2019 (т. 1, а.с. 37) в Реєстрі наявна інформація про реєстрацію кримінального провадження № 12019110130001147 за фактом повідомлення про кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 192 КК України та за обставинами: 16.04.2019 на 17.04.2019 в м. Бровари по вул. О.Онікієнка, буд. 127 Київської області з території розподільчого цеху Київ ТОВ Руш невідомі особи, шляхом обману заволоділи товаром, завдавши матеріальної шкоди заявнику .

Водночас, відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.04.2019 (т. 1, а.с. 38) в Реєстрі наявна інформація про реєстрацію кримінального провадження № 12019110100000680 за фактом повідомлення про кримінальне правопорушення за частиною 2 статті 185 КК України та за обставинами: 17.04.2019 невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб, у невстановлений час, перебуваючи за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Київський шлях, 117-А, таємно викрали майно, належне ТОВ Руш , обернувши його на свою користь, чим заподіяли останнім майнової шкоди .

За змістом усних пояснень, наданих представником Позивача у удовому засіданні на даний час розслідування тривають та особи не встановлені.

Щодо оцінки суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Стосовно правової природи договірних відносин транспортного експедирування

У відповідності до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, визнається господарським зобов`язанням, а за змістом частини 2 цієї статті одним із видів господарського зобов`язання є майново-господарські зобов`язання.

Зокрема, відповідно до статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, серед іншого, із господарського договору та інших угод.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір транспортного експедирування.

Так, згідно зі статтею 316 ГК України:

- за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу;

- договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням;

- договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка якості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експерту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, у відповідності до частини 3 статті 929 ЦК України умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності регулюються також спеціальними нормами права, а саме положеннями Закону України Про транспортно-експедиційну діяльність .

Так, відповідно до визначень, наданих у статті 1 цього Закону:

- транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

- транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

- експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

- клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

- перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

- учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Відповідно до статті 4 Закону транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо; експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України; транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання.

За змістом статті 8 Закону експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування; експедитори за дорученням клієнтів забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України.

Статтею 9 Закону урегульовані вимоги до договору транспортного експедирування. Зокрема, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу: договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі; істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За цією ж статтею факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно зі статтею 11 Закону експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку; за необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов`язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим; договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов`язки експедитора.

Таким чином, на підставі аналізу вказаних правових положень суд приходить до висновку, що Відповідач за умовами договору № 11-04/18 ТЕ є експедитором, на якого покладено обов`язки з організації перевезення вантажу за замовленням Позивача.

Стосовно факту організації перевезення за заявками від 11.04.2019

У відповідності до частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання виникають серед іншого з господарського договору.

У свою чергу, за умовами пунктів 6.1.1. та 6.1.3. договору підставою для надання послуг з транспортного експедирування є заявка Позивача.

Оцінюючи аргументи Позивача стосовно оформлення заявок від 11.04.2019 та аргументи Відповідача щодо недоведеності їх оформлення суд зазначає наступне.

Так, пунктом 6.1.2. договору сторони встановили, що заявки погоджуються письмово, а підтвердження заявки передбачає її підписання Відповідачем та скріплення печаткою.

Цим же пунктом договору встановлений порядок оформлення заявок, який судом сприймається як встановлений алгоритм дій, а саме:

- попереднє визначення умов та проекту заявки в електронному вигляді шляхом обміну повідомленнями з відповідних електронних поштових скриньок або на веб-порталі у мережі Інтернет за адресою www.sovtes.ua,

- у будь-якому разі складання та підписання заявки Позивачем та подальше надсилання на погодження Відповідачу,

- підписання Відповідачем заяви протягом двох годин з моменту її отримання, а у випадку відмови у підписанні протягом того ж часу надсилання Позивачу повідомлення про відмову,

- розміщення оформленої у письмовій формі заявки в електронному вигляді у системі Sovtes як додаток до замовлення.

Отже, суд приходить до висновку, що підтвердженням оформлення замовлення Позивача на здійснення організації перевезення вантажів Відповідачем повинна бути наявність письмової заявки з підписами та печатками обох сторін, а також електронна копія такої заявки, додана до відповідного замовлення в системі Sovtes.

У даному контексті та з огляду на заперечення Відповідача щодо відсутності в листі ТОВ Совтес інформації про узгодження заявок суд зазначає, що навпаки цим листом підтверджено

наявність електронних заявок № 3593-04-19 (id користувача - 9116, ім`я користувача - ОСОБА_5, дата підтвердження - 16.04.2019) та № 3612-04-19 (id користувача - 9116, ім`я користувача - ОСОБА_5 , дата підтвердження 16.04.2019).

Проте, Позивачем не надано доказів як процедури оформлення Заявок № 3593-04-19 від 16.04.2019 та № 36132-04-19 від 16.04.2019 у письмовій формі, так і безпосередньо оформлених відповідних письмових Заявок.

За статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються серед іншого письмовими та електронними доказами.

У свою чергу, відповідно до частини 1 та 2 статті 91 того ж Кодексу письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Таким чином, надані до справи Позивачем копії Заявок № 3593-04-19 від 16.04.2019 та № 36132-04-19 від 16.04.2019 зроблені не із письмових Заявок, а шляхом роздруківки текстових документів, наявних на веб-порталі в системі Sovtes за адресою www.sovtes.ua, а тому вони не є письмовими доказами у справі у розумінні положень статей 73 та 91 ГПК України.

Водночас, за змістом частини 1-3 статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі; такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет); електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис ; законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу; учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом; паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

У даному контексті суд зазначає, що основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлені Законом України Про електронні документи та електронний документообіг .

Так, статтею 5 Закону встановлено, що електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа; склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством; електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму; візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до статті 6 Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа; відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України Про електронні довірчі послуги ; використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно з положеннями статті 7 Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги ; у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа; якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу; оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії; електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом; копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Разом з тим згідно зі статтею 12 Закону перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Отже, за законодавством ключову роль у створенні електронного документа та його ідентифікації як електронного доказу відіграє успішна перевірка електронного цифрового підпису за результатами підписання. Ця технічна процедура дає змогу встановити походження документа та його авторство, цілісність, тобто той факт, що після підписання електронним ключем ніхто не вносив в документ ніяких змін.

Підсумовуючи наведені обставини та правові положення, суд зазначає, що роздруківки Заявок № 3593-04-19 від 16.04.2019 та № 36132-04-19 від 16.04.2019 не є ані електронними документами, ані копіями електронних документів, а тому не являються електронними доказами у розумінні наведених норм, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , так як не містять електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа.

Відсутність електронного підпису унеможливлює ідентифікацію осіб, які приймали участь у створенні електронних копій Заявок, а тому зміст таких документів не захищений від внесення правок та викривлень.

За таких обставин, оскільки підставою для надання послуг з організації перевезення за умовами пункту 6.1.3. договору є погоджена обома сторонами заявка, а Позивачем не доведено як сама наявність письмових Заявок № 3593-04-19, № 36132-04-19, так і їх погодження з Відповідачем, суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено як виконання власного обов`язку з направлення письмових заявок, так і невиконання обов`язків Відповідачем за договором, у тому числі залучення до перевезення перевізників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . У зв`язку з цим, Позивачем не надано допустимих доказів, які б підтверджували наявність зобов`язань Відповідача по виконанню Заявок № 3593-04-19, № 36132-04-19.

Не надано Позивачем і доказів безпосереднього виконання обов`язків з перевезення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на замовлення Відповідача, як організатора перевезень, тобто доказів того, що ці особи виконували функції та обов`язки перевізників за договорами перевезення, укладеними з Відповідачем. При цьому судом враховується, що кримінальні провадження, які зазначені вище, тривають більше одного року, але зв`язок між самими перевезеннями та діями Відповідача по їх організації на замовлення Позивача не встановлений.

Стосовно майнової відповідальності експедитора

У відповідності до статті 934 ЦК України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Зі свого боку главою 51 ЦК України регулюються правові наслідки порушення зобов`язань, а також встановлена відповідальність за порушення зобов`язань.

Так, за замістом пункту 4 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема, відшкодування збитків.

Таким чином, у випадку порушення експедитором обов`язків транспортного експедирування, які передбачені законом або договором, наступає майнова відповідальність у вигляді стягнення збитків.

Поряд з цим, статтею 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність встановлено, що експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування; за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування; експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Отже, вказаними правовими положеннями встановлена відповідальність експедитора:

- перед клієнтом - за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, та невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і Законом,

- перед іншими особами (крім клієнта) - за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і Законом, а також за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

При цьому відповідальність експедитора за дії третіх осіб необхідно розуміти як дії, які направлені на виконання саме договору транспортного експедирування, а не перевезення.

За таких обставин, діючим законодавством встановлена відповідальність експедитора за втрату вантажу при перевезенні перевізником лише у випадку вказівки про це у договорі транспортного експедирування, а також за наявності випадку, встановленого статтею 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність .

У пунктах 6.2.2., 8.3., 8.4., 8.5. договору сторонами обумовлена відповідальність Відповідача, як експедитора, за збереження вантажу при перевезенні та повна матеріальна відповідальність у випадку його втрати, а тому суд приходить до висновку, що за діючим законодавством та положеннями договору Відповідач відповідає за втрату вантажу при виконанні умов договору № 11-04/18 ТЕ.

Безпосередньо порядок майнової відповідальності у випадку спричинення збитків у сфері господарювання встановлений положеннями статей 224, 225 та 226 ГК України.

Зокрема, відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (частина 1); під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2).

За змістом статті 225 того ж Кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються серед іншого: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Водночас, статтею 226 названого Кодексу визначні умови і порядок відшкодування збитків. Так, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Таким чином, втрата майна у розмірі її вартості складає збитки, які винна сторона повинна відшкодувати іншій стороні.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; наявності збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини правопорушника.

Отже, Позивач повинен довести не тільки факт заподіяння йому збитків унаслідок втрати вантажу, але й невиконання Відповідачем зобов`язань за договором та причинно-наслідковий зв`язок між таким невиконанням і заподіяними збитками.

Так, як зазначено судом у попередньому розділі, Позивачем не доведено факту невиконання Відповідачем зобов`язань за договором, а тому не доведено ні самого факту неправомірності дій Відповідача, ні його вини у втраті вантажу.

Стосовно заперечень Відповідача

Як зазначено вище Відповідач поряд із проаналізованими запереченнями вказав, що складені Позивачем Акти про відсутність товару оформлені з порушенням діючого законодавства, оскільки в них відсутні підписи незацікавленої сторони , сума збитків не відповідає вартості вантажу, вказаній у товарно-транспортних накладних та видаткових накладних, а також у видаткових накладних відсутні обов`язкові реквізити, а саме не вказано посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції, та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу.

Оцінюючи ці заперечення суд зазначає, що вони не впливають на вирішення спору по суті, оскільки необхідність їх аналізу потребувалася б лише у випадку наявності договірних зобов`язань між сторонами за Заявками № 3593-04-19, № 36132-04-19, а тому вони до уваги судом не приймаються.

Щодо висновків з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів суд вважає, що:

- Відповідач за умовами договору № 11-04/18 ТЕ є експедитором, на якого покладено обов`язки з організації перевезення вантажу за замовленням Позивача,

- за умовами пунктів 6.1.1. та 6.1.3. договору підставою для надання послуг з транспортного експедирування є заявка Позивача,

- підтвердженням оформлення замовлення Позивача на здійснення організації перевезення вантажів Відповідачем повинна бути наявність письмової заявки з підписами та печатками обох сторін, а також електронна копія такої заявки, додана до відповідного замовлення в системі Sovtes,

- проте Позивачем не надано доказів як процедури оформлення Заявок № 3593-04-19 від 16.04.2019 та № 36132-04-19 від 16.04.2019 у письмовій формі, так і безпосередньо оформлених відповідних письмових Заявок,

- наявні у справі копії Заявок № 3593-04-19, № 36132-04-19 зроблені не із письмових Заявок, а шляхом роздруківки текстових документів, наявних на веб-порталі в системі Sovtes за адресою www.sovtes.ua, а тому вони не є письмовими доказами у справі у розумінні положень статей 73 та 91 ГПК України,

- роздруківки Заявок № 3593-04-19, № 36132-04-19 не відповідають вимогам Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , так як не містять електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, а тому не є ані електронними документами, ані копіями електронних документів, у зв`язку з чим не являються електронними доказами,

- оскільки підставою для надання послуг з організації перевезення за умовами пункту 6.1.3. договору є погоджена обома сторонами заявка, а Позивачем не доведено як сама наявність письмових Заявок № 3593-04-19, № 36132-04-19, так і їх погодження з Відповідачем, ним не доведено виконання власного обов`язку з направлення письмових заявок та невиконання обов`язків Відповідача за договором,

- Позивачем не доведено безпосереднього виконання обов`язків з перевезення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на замовлення Відповідача, як організатора перевезень, тобто доказів того, що ці особи виконували функції та обов`язки перевізників за договорами перевезення, укладеними з Відповідачем,

- кримінальні провадження за фактами викрадення вантажу тривають більше одного року, але зв`язок між самими перевезеннями та діями Відповідача по їх організації на замовлення Позивача не встановлений,

- втрата майна у розмірі її вартості складає збитки, які винна сторона повинна відшкодувати іншій стороні, а для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; наявності збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини правопорушника, проте Позивачем не доведено факту невиконання Відповідачем зобов`язань за договором, а тому не доведено неправомірності дій та вини Відповідача у втраті вантажу.

З огляду на зроблені висновки позовні вимоги є необґрунтованими, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Щодо заяви про забезпечення позову

Згідно до частини 2 статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів Позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів, суд враховує основні принципи такого застосування, а саме: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зокрема, суд зазначає, що головним при застосуванні заходів забезпечення позову є припущення про неможливість виконання судового рішення без такого застосування, яке повинне ґрунтуватися не тільки на аналізі факту невиконання рішення суду, але й на фактичних обставинах самої справи, підставності заявлених вимог у контексті відсутності сумнівів у їх обґрунтованості та правомірності.

У даному випадку позовні вимоги є необґрунтованими, а тому підстави для застосування заходів забезпечення позову відсутні, у зв`язку з чим подана заява задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжних доручень № 150518 від 24.12.2019 у сумі 38 330,78 грн (за подачу позову) та № 820 від 14.01.2020 у сумі 1 051 грн (за подачу заяви про забезпечення позову), які згідно з приписами статті 129 ГПК України відносяться на нього.

Поряд з цим, Позивачем надлишково сплачено судовий збір у сумі 960,50 грн за платіжним дорученням № 150519 від 24.12.2019, оригінал якого знаходиться у справі (т. 3, а.с. 15), у зв`язку з чим ця сума підлягає поверненню йому у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір .

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Руш (49055, м. Дніпро, проспект О.Поля, 104-А; ідентифікаційний код 32007740) - 960,50 грн надлишково сплаченої суми судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене - 01.07.2020

Суддя М.К. Закурін