Рішення

від 11.06.2020 по справі 160/235/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року Справа № 160/235/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Букіна Л.Є.,

за участі: секретаря судового засідання - Носаль П.В.,

представника позивача - Гаман О.М.,

представника відповідача - Лейченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Домком Нікополь до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Домком Нікополь (далі - Товариство) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 03.12.2019 року № ДН-3095/269/АВ/ТД-ФС/600.

В обґрунтування позову Товариство посилалося на протиправність оскарженої постанови з огляду на відсутність у його діях складу правопорушення, санкція за яке передбачена абз. 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України. За позицією позивача, укладання цивільно-правових договорів з фізичними особами помилково розцінені відповідачем як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оскільки чинне трудове законодавство України не ставить у залежність волевиявлення особи в укладанні трудових правовідносин з потенційним роботодавцем і подальшим наданням певних видів послуг з формою втілення таких відносин та визначення виду майбутнього договору. Також позивач зазначив про відсутність у інспектора праці, яка здійснювала інспекційне відвідування, повноважень щодо тлумачення характеру трудових правовідносин, а також зазначив про відсутність судових рішень щодо визнання цивільно-правових договорів недійсними та/або удаваними. З огляду на викладене просить задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржену постанову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 р. відкрито провадження у справі і вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в яких останній у задоволенні позову просить відмовити посилаючись на те, що під час інспекційного відвідування інспектором праці встановлено фактичне допущення до роботи 18 працівників без укладання трудових договорів, оформлення наказів чи розпоряджень власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. На думку відповідача, правовідносини між позивачем і вказаними працівниками не є відносинами цивільно-правового характеру, а укладені між ними договори носять ознаки, притаманні саме трудовим правовідносинам з огляду на те, що такі працівники виконували роботи не на власний розсуд, а під керівництвом посадових осіб підприємства, а надані ними послуги з прибирання територій, огляду електропроводки і під`їзного освітлення, прочисти каналізації та інше відповідають класифікатору професій, що властиві саме найманому працівнику. З огляду на викладене відповідач зазначає, що предметом зазначених договорів є процес праці, а не її кінцевий результат, а тому вважає, що у діях позивача наявний склад правопорушення, санкція за яке передбачена абз. 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 року поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення аналогічні тим, що викладені в заявах по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін та свідків, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і не є спірним, що Товариством є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 39295821), зареєстрованого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 09.07.2014 (номер запису 1 230 102 0000 004913). З установчих документів позивача слідує, що останній здійснює діяльність пов`язану з забезпечення багатоквартирних будинків. Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, Товариство забезпечує 198 багатоквартирних будинків (приблизно 5996 особових рахунків) послугами з управління .

Судом також встановлено, що з метою надання послуг з обслуговування багатоквартирних будинків Товариство на протязі 2018-2019 років залучало фізичних осіб (виконавців), з яким укладались цивільно-правові договори, предметом яких було надання виконавцями послуг з прибирання, ремонту, тощо.

У жовтні 2019 інспектором Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування з додержання Товариством вимог законодавства про працю, за результатами якого складено акт від 30.10.2019 року № ДН-3095/269/АВ, а також виписано припис про усунення виявлених порушень від 04.11.2019 року № ДН-3095/269/АВ/П.

В акті перевірки інспектором праці серед виявлених порушень зазначено про недотримання Товариством вимог статті 24 КЗпП у частині фактичного допущення до роботи 18 працівників без укладання трудових договорів, оформлення наказів чи розпоряджень власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

03.12.2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у відповідності до п. 8. Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. № 509 прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН-3095/269/АВ/ТД-ФС/600.

Вказаною постановою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 2253420 гривень.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач оскаржив її до суду, правомірність прийняття якої і є предметом розгляду у цій справі.

При вирішенні спору суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраці, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Державна служба України з питань праці (Держпраця) відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. (пп.6 п.6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон №877) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 (далі Порядок №823).

Відповідно до ст.1 Закону №877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч.4 ст.2 Закону №877 заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877).

Відповідно до п.2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема: за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року

У розглянутому випадку, підставою для проведення інспекційного відвідування слугувала інформація Пенсійного фонду щодо фізичних осіб, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року (лист від 28.08.2019 року № 17516/05-05/26).

Проте, підстави та порядок проведення інспекційного відвідування позивачем не оскаржується, останній не згоден з висновками акту перевірки у частині недотримання ним вимог статті 24 КЗпП.

У той же час, у судовому засіданні представник позивача мав зауваження щодо того, що інспектором праці здійснено перевірку усіх працівників, з якими Товариство мало правовідносини на підставі договорів ЦПХ у спірний період, а не лише стосовно двох працівників, які згадувалися у лист від 28.08.2019 року № 17516/05-05/26.

Втім, вказані зауваження судом до уваги не приймається, оскільки Порядок №823 таких застережень не містить. У розглянутому випадку, предметом відвідування слугувало додержання Товариством вимог законодавства про працю, а тому здійснивши перевірки з вказаних питань стосовно усіх працівників, з якими Товариство мало правовідносини на підставі договорів ЦПХ у спірний період, відповідач порушень вимог законодавства не допустив.

Як вже встановлено судом, підставою для накладення на позивача штрафу став фактичний допуск 18 громадян до роботи без оформлення трудового договору у письмовій формі та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Суть порушення, на думку відповідача, полягає у тому, що у 2018-2019 році залученими особами виконувалася робота в рамках укладених ними із позивачем цивільно-правових договорів з прибирання територій, огляду електропроводки і під`їзного освітлення, прочисти каналізації та умовами цих договорів не було визначено конкретного результату роботи, не передбачено конкретного обсягу виконаних робіт. При цьому, зазначені договори укладалися протягом 2018-2019, що думку відповідача, свідчить про системний характер виконання робіт, а позивачу від вищевказаних осіб необхідний процес праці, а не її кінцевий результат.

Суд, дослідивши зміст цивільно-правових договорів про надання послуг, які містяться в матеріалах справи, а також наданих суду доказів, не може погодитися з вищевикладеними висновками відповідача та з цього приводу зазначає, зокрема про таке.

Як вже зазначалося судом, що між Товариством та виконавцями у 2018-2019 році укладались цивільно-правові договори.

Так, зж ОСОБА_1 (Виконавець), Товариством (Замовник) укладені цивільно-правові договори від 10.12.2018 №12/10 терміном дії з 10.12.2018 по 28.10.2018; від 04.02.2019 №2/4 терміном дії з 04.02.2019 по 28.02.2019; від 04.03.2019 №3/4 терміном дії з 04.03.2019 по 29.03.2019; від 03.04.2019 №4/4 з 03.04.2019-26.04.2019; від 06.05.2019 №5/3 з 06.05.2019-31.05.2019; від 06.06.2019 №6/3 з 06.06.2019-28.06.2019; від 06.07.2019 №7/2 з 03.07.2019 по 26.07.2019; від 12.08.2019 №8/2 з 12.08.2019-23.08.2019; від 03.09.2019 №9/1 терміном дії з 03.09.2019-20.09.2019.

Предметом перелічених договорів є виконання робіт, передбачених у завданнях та обов`язках за посадою двірник, але розділених на окремі їх складові. Так, за договором від 10.12.2018 №12/10 Виконавець бере на себе зобов`язання виконати на свій ризик роботу з прибирання горищних приміщень будинків на 24 об`єктах (будинках), а згідно Договорів від 04.02.2019 №2/4 та 04.03.2019 №3/4 Виконавець бере на себе зобов`язання виконати на свій ризик роботу з навантаження сміття на транспортний засіб замовника за вказаними адресами будинків. Згідно із договору від 06.06.2019 №6/3 Виконавець бере на себе зобов`язання виконати на свій ризик роботу з прибирання прибудинкової території по АДРЕСА_1 ', а згідно із договору від 06.07.2019 №7/2 Виконавець бере на себе зобов`язання виконати на свій ризик роботу; покіс трави біля будинків, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 ; 179; 177; 209.

Аналогічні договори (Виконання допоміжних робіт на прибудинковій території, а саме прибирання вулиць, тротуарів, погрузки сміття на транспортний засіб, знесення сухих гілок до сміттєвих баків, прибирання снігу на об`єктах, що перебувають на обслуговуванні у Замовника, Товариством укладено з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Протягом липня-грудня 2018 та січня - вересня 2019 Товариством укладено договори ЦПХ з фізичною особою ОСОБА_8 від 02.07.2018 №7/13 терміном дії з 02.07.2018 по 27.07.2018; від 02.08.2018 №8/13 з 02.08.2018-30.08.2018; від 03.09.2018 №9/17 з 03.09.2018-28.09.2018; від 02.09.2018 №10/7 з 02.10.2018-31.10.2018; від 05.11.2018 №11/8 з 05.11.2018-30.11.2018; від 07.12.2018 №12/8 з 07.12.2018-27.12.2018; від 03.1.2018 №1/8 з 03.01.2019-30.01.2019; від 04.02.2019 №2/7 з 04.02.2019-2S.02.2019; від 06.03.2019 №3/8 з 06.03.2019-18.03.2019.

Предметом договору від 02.07.2018 №7/13 є зобов`язання Виконавця виконати на свій роботу на внутрішньо будинкових мережах водовідведенни та водопостачання багатоквартирних будинків, що перебувають на обслуговуванні Замовника: АДРЕСА_3 та інші.

Предметом Договору від 02.08.2018 № 8/13 є виконання робіт з прочистки каналізаційної системи у підвалі житлових будинків.; Договору від 03.09.2018 № 9/17 - виконання роботи з прочистці та ремонту каналізації, відновлення крана на стояку холодного водопостачання ц,і об`єктах Замовника; Договору від 05.11.2018 №11/8 - виконання прочистки каналізації, усунення течі каналізації, усунення пориву стояка х/в у підвалі, з`єднання каналізаційної мер у підвалі по багатоквартирним будинкам, що обслуговує Замовник. У предметі договору З визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Договором передбачені умови використання обладнання та матеріалів жодної із сторін.

Аналогічні договори укладені з фізичною особою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Для забезпечення статутної діяльності з комплексного обслуговування об`єктів Товариством укладені цивільно-правові договори, з фізичною особою ОСОБА_13 від 02.07.2018 №7/2 терміном дії з 02.07.2018 по 27.07.2018; від 21.08.2018 №8/20 з 21.08.2018-30.08.2018; від 03.09.2018 №9/12 з 09.09.2018-28.09.2018; від 02.10.2018 №10/4 з 02.10.2018-30.10.2018; від 05.11.2018 №11/5 з 05.11.20і8-23.11.2018 року. З 01.07.2019 ОСОБА_13 прийнятий в ТОВ КК ДОМКОМ Нікополь на посаду електромонтера (наказ від 01.07.2019 № 11 -к).

Предметом договору від 02.07.2018 №7/2 визначено роботу з огляду під`їздних електрощитів багатоквартирних житлових будинків, що зазначаються в усній чи письмовій зі Замовника без зазначення обсягів робіт, кількісних та якісних показників. Згідно із акту приймання-передачі виконаних робіт від 17.07.2018 Виконавець виконав роботу з огляду під`їзних електрощитів та перевірку їх роботи за адресами: АДРЕСА_4 15,45; вул. Шевченко 233, 227, 177, 179.

Предметом договору від 21.08.2018 №8/20 є виконання робіт з виймання скла з дерев`яних рам, перекриття слухових вікон на горищах.

Предметом договору від 03.09.2018^№9/12 визначено заміну патронів світильників, скління вікон, а договорів № 11/5 та 12/4 зняття показників з електричних приладів.

Фактично аналогічні за змістом договори укладені Товариством також з ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

Надаючи оцінку таким договорам ЦПХ суд зазначає, що у відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору. Згідно ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.902-903 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Плата за договором про надання послуг. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, сторони, підписавши цивільно-правові договори підряду, дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України, що відображено у відповідних договорах. Доказів наявності законодавчо визначеної заборони позивачу щодо укладення вищезазначених договорів відповідачем суду не надано.

У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Доказів наявності у цивільно-правового договорів ознак нікчемних правочинів відповідачем суду не надано, як і не надано доказів визнання судом цих договорів недійсними. Так само об`єктивно відсутні будь-які докази того, що за розпорядженням уповноваженого органу управління позивача чи з відома такого органу, вказаних осіб було допущено саме до виконання трудових обов`язків.

Слід також зазначити, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик; предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, за наслідками яких замовник зобов`язується оплатити підрядникові виконану ним роботу, тобто предметом є кінцевий результат, а не процес праці; метою договору підряду є отримання певного матеріального результату.

Суд відмічає, що ані у Акті, ані у оскарженій постанові не зазначено про те, що вище переліченим особам роз`яснено їх трудові права та обов`язки, ці особи були проінформовані під розписку про умови праці, наявність небезпечних і шкідливих виробничих факторів, ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, пройшли інструктаж з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Більш того, приписами Порядку визначено права посадових осіб інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, при цьому інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.

Таким чином, наведені інспектором праці (в акті перевірки) твердження не можуть бути підставою для висновків, що правовідносини між позивачем та фізичними особами згідно із цивільно-правових договорів не є відносинами цивільно-правового характеру, а дії позивача щодо укладення даних договорів не можуть бути розцінені, як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення ч. 3 ст.24 КЗпП України.

Також суд зазначає, що жодних відомостей щодо непогодження фізичних осіб з укладенням цивільно-правових договорів в акті інспекційного відвідування не було зазначено, пояснення від фізичних осіб не відбиралися. Суд також відмічає, що чинне законодавство України про працю не містить жодного обов`язкового припису щодо того, у яких саме випадках сторони певного зобов`язання зобов`язані укладати саме трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. Отже, потенційні сторони такого зобов`язання цілком вільні у своєму виборі форми втілення власних правових відносин, а тому вони на свій розсуд вправі визначати вид майбутнього договору, що може укладатися між ними, на підставі чого суд дійшов висновку, що вказані договори укладено за вільним волевиявленням на розсуд сторін і погоджені ними.

Також враховуючи презумцію правочину, суд зазначає, що юридичні особи не обмежені вправі залучати фізичних осіб до виконання певного виду роботи на підставі цивільних договорів, і не зобов`язані законодавством укладати тільки трудові договори.

Так, Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 (справа №127/21595/16-ц) дійшов схожого висновку, зазначивши, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

З системного аналізу умов договорів підряду, укладених між позивачем та фізичними особами слідує, що предметом цим договорів є кінцевий результат праці, а не сам її процес. У той час, як для трудових договорів, характерним було би зворотнє.

Суд з урахуванням особливостей діяльності Товариства, що полягає у забезпеченні більш ніж 200 багатоквартирних буднів різними послугами зазначає, що за кожним окремим договором виконавцям визначено індивідуальний перелік робіт та/або послуг за окремим будинком. Виконавці жодним чином не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку та у них був відсутній обов`язок присутнім на підприємстві у визначені робочі години. При цьому, виконавці виконували роботу на власний ризик, а сама організація роботи здійснювалася ними на власний розсуд. Отримання винагороди здійснювалося за кінцевим результатом роботом, що свідчить, що предметом цим договорів є кінцевий результат праці.

Окрім того, виконувана робота не потребувала від виконавців значних знань у відповідній сфері, відповідачем не надано доказів того, що від виконавців при підписанні спірних цивільно-правових договорів вимагалися певні професійні або кваліфікаційні навички та/або те, що деякі роботи мали підвищений ризик. Посилання відповідача, що роботи по зазначеним вище договорам підпадали під визначення професій передбачених Національним класифікатором України таких обставин не змінює.

Разом з тим, взаємовідносини між Товариством та виконавцями не мали постійного характеру, деякі фізичні особи виконували роботи не більше двох місяців, що спростовує доводи відповідача про тривалий характер таких правовідносин.

Слід також зазначити, що підставою для проведення перевірки слугувала інформація Пенсійного органу, а не заяви від таких виконавців. Відповідачем не надано жодного пояснення від перелічених у Акті осіб, що б свідчили, що під час підписання договорів ЦПХ відбувалась їх підміна трудовим договорам та/або під час їх підписання Товариством вводило осіб в оману, не враховуючи того факту, що деякі з виконавців мали офіційне працевлаштування, а надані ними послуги незначної складності відбувались за фактичним місце проживанням (у деяких випадках - у вихідні дні). Оплату отримували саме за кінцевий результат після підписання акту прийому-здачі виконаних робіт.

Вказані обставини підтверджені також показаннями свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , які у судовому засіданні пояснили, що надавали послуги Товариству у зручний для себе час та не мали бажання підписувати з позивачем трудовий договір. Самі послуги були незначні та виконувались протягом декількох днів, оплату отримували після підписання актів прийому-здачі виконаних робіт.

Відповідно, викладений у Акті висновок відповідача про нібито вчинений позивачем фактичний допуск 18 громадян до роботи без оформлення трудового договору у письмовій формі та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу не відповідає дійсним обставинам справи та не є обґрунтованим з точки зору відповідності чинному законодавству України, яке регламентує відповідні суспільні відносини.

Враховуючи викладене, а також встановивши в судовому засіданні факт відсутності в діях позивача порушень ч. 3 ст.24 КЗпП України, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржену постанову та накладаючи на позивача штраф відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством України, а тому така постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у розмірі 19210 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Домком Нікополь - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03.12.2019 року № ДН-3095/269/АВ/ТД-ФС/600.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Домком Нікополь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 22 червня 2020 року.

Суддя Л.Є. Букіна