Рішення

від 30.06.2020 по справі 320/5782/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ справа № 320/5782/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

до Державного підприємства Племінний завод Плосківський

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області, позивач) з позовом до Державного підприємства Племінний завод Плосківський (далі - ДП Племінний завод Плосківський , відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 608117,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказана податкова заборгованість виникла в результаті самостійно задекларованих та несплачених податкових зобов`язань, нарахованих штрафних санкцій та пені по податку на додану вартість, земельному податку з юридичних осіб, надходжень від викидів забруднюючих речовин, з частини чистого прибутку, рентної плати за спеціальне користування води та по податку на прибуток організацій, що перебувають у державній власності. Позивач вказує, що станом на час звернення до суду податкова заборгованість відповідача становить 608 117,10 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що у зв`язку з наявністю у відповідача узгодженого податкового боргу та на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України контролюючим органом було направлено рекомендованим листом на адресу ДП Племінний завод Плосківський податкову вимогу форми Ю від 09.03.2011 № 74.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 05.12.2018.

Від відповідача до суду надійшло клопотання від 05.12.2018 про відкладення розгляду справи.

Судом було визначено наступну дату судового розгляду на 31.01.2019.

Від представника позивача 05.12.2018 до суду було подано клопотання про здійснення розгляду справи без участі представників позивача за наявними матеріалами у порядку письмового провадження.

Представники відповідача у судове засідання 31.01.2019 не з`явились. Відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується даними наявного у матеріалах справи поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 0113329500810 (а.с. 155), яке вручене відповідачу 14.01.2019.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог КАС України відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання та клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про здійснення подальшого розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у ній матеріалів та доказів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ДП Племінний завод Плосківський , зареєстроване за адресою: вулиця Жовтнева, буд. 2, с. Плоске, Київська область, 07450, та знаходиться на обліку Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Як вбачається з матеріалів справи, борг по додатку на додану вартість становить 535 487,90 грн., виник за результатами несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань за 2016, 2017, 2018 роки на загальну суму 488 501,72 грн. Сума нарахованої пені становить 46 986,18 грн.

Борг по земельному податку з юридичних осіб становить 55856,58 грн., виник за результатами несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань за листопад 2017, березень-квітень 2018 року на загальну суму 42489,70 грн., а також нарахованих податкових зобов`язань відповідно до податкового повідомлення-рішення від 17.10.2017 № 0058201213 (а.с. 24) на суму 11 380,03 грн. та від 17.10.2017 № 0058211213 на суму 544,03 грн. (а.с. 23)

Сума нарахованих пені становить 1442,82 грн.

Борг по надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становить 11 919,15 грн., виник за результатами несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань за травень 2016, лютий, квітень, липень, жовтень 2017 та січень, квітень. Липень 2018 рік на загальну суму 11 919,15 грн.

Борг по частині чистого прибутку господарських організацій (державних, унітарних підприємств) становить 2040 грн., виник в результаті нарахованого боржнику податкового повідомлення-рішення № 0014765201 від 11.04.2018 на суму 2040 грн (а.с. 17).

Борг по рентній платі за спеціального використання води становить 2303,47 грн., виник за результатами несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань за квітень, липень 2018року.

Борг по податку на прибуток організації, що перебувають у державній власності становить 510 грн. виник за результатами несплати нарахованого боржнику податкового повідомлення-рішення № 0014755201 від 11.04.2018 (а.с 16).

Загальна податкова заборгованість відповідача становить 608 117,10 грн.

Позивачем 09.30.2011 сформовано податкову вимогу за формою "Ю" № 74 на загальну суму 1359,25 грн., яку було направлено на адресу ДП Племінний завод Плосківський . Вказане поштове повідомлення було вручено відповідачу, що підтверджується даними наявного у матеріалах справи копії поштового повідомлення провруення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 14).

Наявність податкового боргу підтверджується даними довідки про наявність боргу згідно з даними інтегрованих карток платника податків (а.с. 12).

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити про наступне.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156 та п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний:

- 16.1.3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- 16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 61.1. ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 14.1.178. ст. 14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пп. 14.1.72 та 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп.14.1.217 п.14.1 ст.14 ПК України, рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Відповідно до ст. 251 ПК України, рентна плата складається з:

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за спеціальне використання води;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Відповідно до пп. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПК України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Згідно з п. 255.1 ст. 255 ПК України, платниками рентної плати за спеціальне використання води є: первинні водокористувачі - суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об`єктів;

суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно з пп. 255.3.1 п.255.3 ст. 255 ПК України, об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об`єктів є: для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Згідно з п. 240.1 ст. 240 ПК України, платниками податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти.

Згідно з п. 242.1 ст. 242 ПК України, об`єктом та базою оподаткування є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно з пп. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПК України, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об`єктів.

Відповідно до п.133.1.1 п.133.1 ст.133 ПК України платниками податку - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування.

Відповідно до п. 136.1 та п.136.2 ст. 136 ПК України, базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

- 3 відсотки за договорами страхування від об`єкта оподаткування,

- 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової.

Відповідно до п. 136.5 ст.136 ПК України, податок на дохід є частиною податку на прибуток.

Відповідно до п. 137.5 ст. 137 ПК України, річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Пунктом 55.1 ст.55 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 11.04.2018 № 0014755201, від 11.04.2018 № 0014765201, від 17.10.2017 № 0058211213, від 17.10.2017 № 0058201213 та від 06.08.2018 №0039365201.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, а також законодавство, на якому ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що у відповідача наявна податкова заборгованість у розмірі 608 117,10 грн.

Згідно з підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктів 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

На підставі викладеного, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством підстав для стягнення коштів з Державного підприємства Племінний завод Плосківський суми податкового боргу у розмірі 608 117,10 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу у розмірі 608 117,10 грн., а також погашення узгоджених податкових зобов`язань відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Племінний завод Плосківський (код ЄДРПОУ 00849652, місцезнаходження: вулиця Жовтнева, буд. 2, с. Плоске, Київська область, 07450) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 608 117 (шістсот вісім тисяч сто сімнадцять ) грн. 10 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.