Постанова

від 30.06.2020 по справі 640/1216/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 640/1216/19

адміністративне провадження № К/9901/20500/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення міста Києва Київміськсвітло до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Північного офісу Держаудитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 (суддя Аверкова В. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 (колегія суддів у складі: Коротких А. Ю., Літвіної Н. М., Сорочка Є. О.),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У січні 2019 року Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення міста Києва Київміськсвітло (далі - позивач, КП Київміськсвітло ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, який проводився Північним офісом Держаудитслужби відповідно до наказу від 17.12.2018 № 244.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зауваження, викладенні в оскаржуваному висновку, є безпідставними, а пропозиція ТОВ Аура Лайт повністю відповідає вимогам тендерної документації замовника.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.03.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019, адміністративний позов задовольнив.

Судові рішення мотивовано тим, що висновок відповідача щодо невідповідності тендерної пропозиції переможця у частині відсутності в складі пропозиції Переможця додатку 4 тендерної документації (проект договору про закупівлю та умови його змін) є необґрунтованим та таким, що не відповідає матеріалам тендерної документації замовника та тендерній пропозиції переможця, оскільки у переліку обов`язкових документів які повинна містити тендерна пропозиція відсутня вимога щодо подання учасниками в складі тендерної пропозиції проекту договору про закупівлю та умови його змін відповідно до додатку 4. Разом з тим, судами встановлено, що пропозиція переможця містить лист підтвердження щодо Проекту договору, та умов його змін , який складений відповідно до додатку 6 тендерної документації (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-06-15-000121-a, файл 19062018_2, стр.13). Щодо надання позивачем технічної, якісної та кількісної характеристики предмета закупівлі, а також відповідної технічної специфікації на російській мові без відповідного перекладу на українську мову, суди зазначили, що ТД Замовника передбачена наявність переліку документів, які можуть бути складенні російською мовою, документи, що складенні іншою мовою, не російською, повинні містити автентичний переклад українською мовою. Водночас, судами встановлено, що тендерна пропозиція Переможця містить документи, що складені українською та російською мовою. Документи, які підготовлені безпосередньо ТОВ Аура Лайт , складені українською мовою, документи, які містяться в тендерній пропозиції Переможця на російській мові наданні сторонніми підприємствами, а саме такі документи як: описи технічної інформації запропонованого товару, відомості про товар, технічна характеристика, лист Ge Lighting адресований ТОВ Дженерал Лайт (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-06-15-000121-a, файл 19062018_3, стр. 8-37, файл 19062018_4 стр. 1-10, 30-32, ). Щодо невідповідності документів, які містяться у пропозиції Переможця, а саме: згідно умов Додатку 3 ТД натрієві лампи 150 Вт, 250 Вт, 400 Вт, повинні мати номінальний середній ресурс (до 50% відмов), годин (не менше) 45 000 годин. Аналізом документів, які містяться у пропозиції переможця, встановлено, що середній ресурс (до 50% відмов) для ламп потужністю 70-250 Вт складає 40 000 годин, а для 400-600 Вт - 32 000 години, що не відповідає вимогам Додатку 3 ТД, суди встановили, що в тендерній пропозиції ТОВ Аура Лайт надані, зокрема, технічні характеристики натрієвих ламп (трубчаті) 150 Вт, 250 Вт, 400 Вт. Отже, суди дійшли висновку, що наявні характеристики натрієвих ламп (трубчаті, прозорі) потужністю 150 Вт, 250 Вт та 400 Вт в тендерній пропозиції переможця спростовують висновок відповідача щодо невідповідності тендерної пропозиції ТОВ Ааура Лайт в цій частині. Щодо відсутності у складі тендерної пропозиції переможця технічних характеристик на запропоновані металогалогенові лампи 150 Вт та 1000 Вт, суди встановили, що в складі пропозиції переможця наявні технічні параметри на запропоновані металогалогенні лампи. З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного висновку про результати моніторингу закупівлі, оскільки зроблені відповідачем висновки щодо невідповідності тендерної пропозиції ТОВ Ааура Лайт є не обґрунтованими та спростовуються документами наявними в тендерній пропозиції Переможця.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. У касаційній скарзі відповідач вказує на те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, викладені у відзиві на позов та апеляційній скарзі докази, не надано їм правової оцінки, не наведене обставин, які спростовують надані відповідачем докази наявності порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону України Про публічні закупівлі при проведені позивачем процедури публічної закупівлі електричних ламп. Крім того, скаржник вказує на відсутність в складі пропозиції ТОВ Аура Лайт автентичного перекладу українською мовою наданих технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, а також відповідної технічної специфікації та листа від Ge Lighting , адресованого ТОВ Дженерал лайт . Також вказує на невідповідність запропонованих учасником натрієвих ламп 150 Вт, 250 Вт, 400 Вт вимогам підпункту 1 пункту 4 Додатку 3 до тендерної документації, відсутність у складі тендерної пропозиції ТОВ Аура Лайт технічних паспортів (або технічної характеристики (опису)) на запропоновані ТОВ Аура Лайт металогалогенові лампи. Крім цього, вважає, що судом першої інстанції незаконно застосовано статтю 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зазначає, що судом апеляційної інстанції в порушення статті 308 КАС України не досліджено наявні у справі докази, що стосуються фактів, на які посилався відповідач в апеляційній скарзі. Також посилається на те, що в мотивувальній частині рішення суду апеляційної інстанції не наведено мотивів відхилення кожного аргументу відповідача та не наведено жодної інформації про можливу безпідставність або необґрунтованість вимог відповідача стосовно скасування рішення суду першої інстанції.

Позиція інших учасників справи

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Тацій Л. В. (суддя-доповідач), Шарапи В. М., Стеценка С. Г. від 29.07.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою Північного офісу Держаудитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17.01.2020 № 90/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 640/1216/19 у зв`язку з внесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33), що унеможливлює участь, зокрема, судді-доповідача Тацій Л. В. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 640/1216/19.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24.06.2020 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

17.12.2018 Північним офісом Держаудитслужби видано наказ № 244 Про початок моніторінгу закупівель , відповідно до частини другої статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі , пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43.

На підставі вказаного наказу відповідачем здійснено моніторинг закупівлі Лампи автомобільні, 4060008UAH, 31510000-4, ДК021, 2060, штук (ідентифікатор закупівлі: UA-2018-06-15-000121-a), проведеної позивачем.

За результатами моніторингу відповідачем складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель висновок з інформацією про те, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час планування закупівлі порушень не встановлено. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись пунктом 7 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та підпунктом 16 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Північний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до частини восьмої статті 71 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У вказаному висновку відповідачем встановлено наступне:

За результатами аукціону та згідно з протоколом розгляду від 19.07.2018 № 76/7 переможцем торгів обрано ТОВ Аура Лайт (далі - Переможець) як таке, чия пропозиція є найбільш економічно вигідною та відповідає тендерній документації (далі - ТД) Замовника. Аналізом відповідності тендерної пропозиції Переможця вимогам ТД встановлено наступне.

1. Згідно з Додатком 4 ТД учасник повинен надати проект договору про закупівлю та умови його змін. Однак, тендерна пропозиція Переможця не містить вказаного додатку, що не відповідає умовам Додатку 4 ТД.

2. Відповідно до п. 7 Розділу 1 ТД документи, що входять до складу тендерної пропозиції учасника, мають бути складені українською мовою. У разі надання учасником будь-яких документів складених іншою мовою тендерна пропозиція учасника повинна містити також їх автентичний переклад українською мовою бюро перекладів. Переможцем надано технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію на російській мові без відповідного перекладу на українську мову, що не відповідає вимогам п.7 Розділу 1 ТД. Крім того, в пропозиції Переможця надано копію листа від GE Lighting , адресованого ТОВ Дженерал лайт , який є офіційним дилером компанії, також без відповідного перекладу на українську мову.

3. Згідно умов Додатку 3 ТД натрієві лампи 150 Вт, 250 Вт, 400 Вт, повинні мати номінальний середній ресурс (до 50% відмов), годин (не менше) 45 000 годин. Аналізом документів, які містяться у пропозиції переможця, встановлено, що середній ресурс (до 50% відмов) для ламп потужністю 70-250 Вт складає 40 000 годин, а для 400-600 Вт - 32 000 години, що не відповідає вимогам Додатку 3 ТД.

4. Відповідно до пп. 4 п. 4 Додатку 3 ТД учасники повинні надати технічні паспорти на пропонований товар (або технічної інформації (опису)), що підтверджує зазначені Учасником технічні параметри. У складі тендерної пропозиції Переможця відсутні технічні характеристики на запропоновані металогалогенові лампи 150 Вт та 1000 Вт, чим не дотримано умови пп. 4 п. 4 Додатку 3 ТД.

Позивач, не погодившись з вищевказаним висновком, звернувся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 Про утворення Державної аудиторської служби України , яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 9 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання. Накази Держаудитслужби, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Відповідно до статті 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі , проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII Про публічні закупівлі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону України Про публічні закупівлі визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет; електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Відповідно до частини першої статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону (частина друга статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі ).

Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом (частина третя статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі ).

Відповідно до частини четвертої статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною шостою статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною сьомою статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини двадцятої статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону України Про публічні закупівлі тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Пунктом 7 частини другої статті 22 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно до частини п`ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 51 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.

Водночас пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з оскарженням позивачем висновку Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-06-15-000121-a).

При цьому встановлено, що вказаний висновок містить констатування факту порушення КП Київміськсвітло пункту 4 частини першої статті 30 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки за результатами аналізу пропозиції ТОВ Аура Лайт було встановлено, що вказана пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації. Водночас, пропозиція ТОВ Аура Лайт не була відхилена замовником, а визначена переможцем.

Пропозиція переможця містить лист підтвердження щодо Проекту договору, та умов його змін , який складений відповідно до додатку 6 тендерної документації (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-06-15-000121-a, файл 19062018_2, стр.13).

Щодо правової природи оскаржуваного висновку відповідача та наявності підстав для його оскарження в судовому порядку Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2, 6-8, 10, 11, 20 статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні . Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 за № 654/32106 (далі - Порядок № 86).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 86 Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку встановлено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України Про публічні закупівлі ; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Виходячи з вказаних правових норм, Верховний Суд наголошує, що за своїм змістом спірний висновок відповідача, є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена частиною десятою статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі .

Водночас, Верховний Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що виконання вимог спірного висновку має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача, але і для ТОВ Аура Лайт , яке на час проведення відповідачем моніторингу та прийняття ним цього висновку було переможцем конкурсу закупівлі, в межах яких здійснено моніторинг.

Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України.

При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.

Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 02.04.2020 у справі № 400/2165/19, від 16.04.2020 у справі № 480/496/19.

На порушення наведених вище приписів процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, судом першої інстанції не залучено до участі у справі в якості третьої особи ТОВ Аура Лайт , яке на час проведення відповідачем моніторингу та прийняття ним цього висновку було переможцем конкурсу закупівлі, в межах яких здійснено моніторинг.

Також всупереч пункту 4 частини третьої статті 317 КАС України апеляційний адміністративний суд не скасував рішення суду першої інстанції та не ухвалив нового рішення суду, через незалучення до участі у справі вищезазначених осіб, оскільки судове рішення може мати безпосередній вплив на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

За встановлених обставин справи та з огляду на характер та предмет спірних правовідносин, Верховний Суд вважає, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права і обов`язки особи, яка не є стороною у справі, а саме - ТОВ Аура Лайт .

Отже, суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права та інтереси особи, яка не була залучена до участі в справі.

Верховний Суд зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.

Крім того, після вступу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку. Це означає, що суд може у необхідному обсязі провести підготовку справи до судового розгляду (наприклад, запропонувати сторонам подати заперечення проти позову третьої особи, провести попереднє судове засідання тощо), а після цього призначити судовий розгляд справи.

Вступ же у справу або залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, після того, як розпочато розгляд справи, не є підставою для розгляду справи спочатку. У такому разі для підготовки до справи третя особа має можливість ознайомитися з матеріалами справи, у тому числі із аудіозаписом судового засідання, якщо таке вже відбулося. При потребі вона має право заявити клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для того, щоб скористатися цією можливістю.

Принагідно Верховний Суд також звертає увагу на таке.

Відповідно до частини другої статті 171 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

За приписами статті 180 КАС України (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних рішень) у підготовчому засіданні суд, зокрема: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, заміну позивача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; роз`яснює учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не використав повноважень на залишення адміністративного позову без руху для приведення його у відповідність до статті 160 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з даним позовом), у зв`язку з чим не було своєчасно правильно визначено склад учасників справи.

Усунути такі недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції процесуальної можливості немає. Вирішення спору по суті заявлених вимог без залучення осіб, яке може мати вплив на їх права та обов`язки, створює порушення процесуальної правоздатності та дієздатності щодо належної реалізації належними особами своїх прав та обов`язків визначених положеннями КАС України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

З огляду на викладене, Верховний Суд доходить висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими та законними, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, яка має вирішити питання про необхідність залучення ТОВ Аура Лайт .

Окремо Суд звертає увагу на необхідність дотримання вимог частини п`ятої статті 242 КАС України, згідно яких, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час нового розгляду судам слід врахувати вищенаведене та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

За таких обставин справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк