Рішення

від 30.06.2020 по справі 520/12106/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

30 червня 2020 р. Справа № 520/12106/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі № 520/12106/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" доГоловного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, - ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено. Визнано протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 03.05.2019 року №825 "Про проведення заходу державного контролю ТОВ "АЛІ-АВТОТРАНС". Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" (код ЄДРПОУ 37576776) судові витрати в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919).

Представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення в порядку ст. 252 КАС України, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №520/12106/19, яким стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю АЛІ-АВТОТРАНС судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8833,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області.

Відповідно до положень ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд зауважує, що інтереси позивача, товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС", представляли дві особи: адвокат Гусарова Валерія Валеріївна (договір №63 від 18.10.2019 року про надання правової допомоги) та адвокат Рижков Іван Петрович (договір №3/2020 від 12.02.2020 року про надання правничої (правової) допомоги).

Під час слухання справи представником позивача, Гусаровою В.В., було надано до суду договір №63 від 18.10.2019 року про надання правової допомоги, доручення на ведення справи від 19 грудня 2019 року та додаток №2 до договору (а.с. 87 - 93).

Між ТОВ "АЛІ-АВТОТРАНС" (Клієнт) та адвокатським об`єднанням "Гусарова і партнери" (Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги №63 від 18.10.2019 року, предметом якого є представництво інтересів Клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно п.1 та 2 додатку №2 до договору № 63 від 18.10.2019 року про надання правової допомоги, укладеного підписаного сторонами 19 грудня 2019 року, сплата за виконані послуги визначається за фіксованою ставкою. Представництво інтересів Клієнта адвокатом Адвокатського об`єднання у суді першої інстанції щодо розгляду справи № 520/12106/19 встановлюється в розмірі 6 000,00 грн.

В пунктах 8 та 9 додатку №2 також вказано, що оплата послуг здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Адвокатського об`єднання. Перелік наданих послуг визначається Актом приймання - передачі, підписанням якого Клієнт засвідчує факт належного отримання робіт відповідно до положень договору про надання правової допомоги №63 від 18.10.2019 року.

Разом із заявою про винесення додаткового судового рішення представником позивача надано до суду акт №63-15/06-20 від 15 червня 2020 року приймання-передачі підготовленої до виконання роботи, згідно якого Адвокатське об`єднання "Гусарова і партнери" підготувало, а Клієнт прийняв наступні роботи: представництво інтересів під час розгляду справи №520/12106/19. Загальна вартість наданих за цим актом послуг складає 6 000,00 грн.

Так, відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI встановлює, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Проте, представниками позивача як під час розгляду справи так і після винесення рішення разом із заявою про винесення додаткового судового рішення не надано до суду детального розрахунку витраченого адвокатом часу на виконання відповідних робіт (представництво інтересів) в межах даної справи.

Крім того, в акті №63-15/06-20 від 15 червня 2020 року приймання-передачі підготовленої до виконання роботи при визначенні наданих послуг (представництво інтересів під час розгляду справи) та їх загальної вартості 6 000,00 грн. не зазначено порядку обчислення гонорару адвоката, погодинної ставки гонорару адвоката, скільки витрачено ним часу на надання послуг в межах даної справи, та взагалі які саме послуги були надані, оскільки акт №63-15/06-20 від 15 червня 2020 року містить загальне формулювання наданих послуг без їх конкретизації.

Додаткових документів з такими відомостями представниками позивача також не надано до суду.

Відсутність такого розрахунку витрат на правничу допомогу є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн., надану адвокатом Гусаровою Валерією Валеріївною згідно договору №63 від 18.10.2019 року про надання правової допомоги.

Щодо надання правничої допомоги та представництва інтересів позивача адвокатом Рижковим Іваном Петровичем, слід зазначити наступне.

Так, між ТОВ "АЛІ-АВТОТРАНС" (Клієнт) та адвокатом Рижковим Іваном Петровичем (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №3/2020 від 12.02.2020 року, предметом якого є представництво інтересів Клієнта у судах загальної та спеціальної юрисдикції під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших органах державної влади та місцевого самоврядування, перед фізичними особами, підприємствами, установами та організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності на підпорядкування.

Гонорар адвоката складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами та зазначені в Додатку №1 до цього договору (пункт 3.2 розділу 3 договору).

До заяви також надано підписані сторонами договору №3/2020 від 12.02.2020 року тарифи та послуги (Додатку №1 до договору про надання правової допомоги №3/2020 від 12.02.2020 року), в яких визначено розрахунки вартості однієї години надання послуг, розрахунок вартості одного документа (10% від розміру однієї мінімальної заробітної плати), розрахунок вартості однієї години надання послуг розрахунок вартості одного документа (30% від розміру однієї мінімальної заробітної плати).

Згідно акту виконаних робіт № 1 від 15.06.2020 року, Адвокат надав позивачу професійну правничу допомогу в межах укладеного Договору, яка включає в себе: 1) підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 02.03.2020 року та ознайомлення з матеріалами справи 04.03.2020 року (2 години 944,60 грн. з розрахунку вартості однієї години 472,30 грн.); 2) підготовка клопотання про долучення доказів від 12.03.2020 року (1 година 472,30 грн. з розрахунку вартості однієї години 472,30 грн.); 3) участь та представництво інтересів Клієнта 12.03.2020 року в підготовчому засіданні по справі № 520/12106/19 в суді (1 година 1 416,90 грн. з розрахунку вартості однієї години 1 416,90 грн.). Загальна сума складає 2 833,80 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у справі « East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд вважає, що понесені позивачем витрати на послуги адвоката з підготовки заяви про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання щодо долучення до матеріалів справи додаткових доказів, є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами, враховуючи те, що вказані заява та клопотання, на які адвокатом витрачено в загальній кількості 3 години, в які також включено час ознайомлення зі справою, за обсягом є незначними та на складання яких не потребується такої кількості часу.

При вирішенні питання щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд також вважає за необхідне зазначити, що в позовній заяві, обґрунтовуючи протиправність спірного наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 03.05.2019 року №825 "Про проведення заходу державного контролю ТОВ "АЛІ-АВТОТРАНС", по суті позивач наголошував лише на тому, що звернення гр. ОСОБА_1 у відповідності до приписів ст. 8 Закону України Про звернення громадян є анонімним та не підлягало розгляду, що на думку позивача свідчило про те, що спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

В той час, рішенням суду від 19.05.2020 року по даній справі скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 03.05.2019 року №825 "Про проведення заходу державного контролю ТОВ "АЛІ-АВТОТРАНС" з інших підстав. Аргументи, представників позивача щодо анонімності звернення гр. ОСОБА_1 були судом відхилені.

Вказане також враховується судом при вирішенні питання про відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу, надану адвокатами Гусаровою В.В. та Рижковим І.П. в межах розгляду даної справи.

За наведеного вище, суд вважає, що заява товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" про винесення додаткового судового рішення та розподілу судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 416,90 грн. за представництво адвокатом Рижковим Іваном Петровичем інтересів підприємства в судовому засіданні від 12.03.2020 року.

З приводу вимоги представника позивача про поновлення строків для подачі заяви про ухвалення додаткового судового рішення та доказів понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В позовній заяві позивач просив вирішити питання про судові витрати та судовий збір.

23.12.2019 року позивач надав клопотання про прийняття попереднього розрахунку судових витрат.

Рішення по справі прийнято 19 травня 2020 року.

В той час, заяву про ухвалення додаткового судового рішення та подання документів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано 19.06.2020 року.

Суд зауважує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX внесено доповнення до ст. 195 та розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України. Закон набирав чинності 02.04.2020 року.

Так, в пункті 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (з урахуванням доповнень) зокрема зазначено, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки подання доказів продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, позивачем не пропущено строку подачі до суду заяви про ухвалення додаткового судового рішення та доказів понесених судових витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 139, 241-243, 248, 252, 255, 294, пункту 3 Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі № 520/12106/19 - задовольнити частково.

Доповнити резолютивну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року по справі № 520/12106/19 абзацом наступного змісту:

"Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" (код ЄДРПОУ 37576776) витрати на правничу допомогу у розмірі 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) грн. 90 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919)".

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Обчислення строків оскарження рішення суду здійснюється з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень КАС України.

Суддя О.В.Шевченко