Постанова

від 24.06.2020 по справі 910/18573/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2020 р. Справа № 910/18573/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Поляк О.І.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

представники сторін не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг"

на рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2020 р. (повний текст складено 10.04.2020 р.)

у справі № 910/18573/19 (суддя - Мудрий С.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Натуре"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг"

про стягнення 234 139,83 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Натуре" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" про стягнення 234 139,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого за договором постачання товару № 11122017 від 11.12.2017 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.04.2020 р. у справі № 910/18573/19 позов задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Натуре" 234 139,83 грн. боргу та 3 512,10 грн. судового збору.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції встановив, що відповідачем порушено умови договору постачання № 11122017 від 11.12.2017 р. щодо здійснення своєчасного розрахунку за отриманий товар.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, апелянт посилався на те, що не отримував товар, оскільки видаткові накладні не містять відтиску печатки товариства та підпису уповноваженої особи, яка отримала товар від його імені, повноваження якої підтверджені належним чином.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Поляк О.І., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 24.06.2020 р.

16.06.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від Клименка О.Б. надійшла заява про вступ у справу, як представника відповідача, із наданням доступу до електронної справи в системі електронний суд.

Оскільки станом на час подання заяви функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не забезпечено, то відповідно до п. 17.3 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

23.06.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням директора у відрядженні.

23.06.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з запровадженням на території України карантину.

Колегія суддів не знайшла підстав для відкладення розгляду даної справи, оскільки явка представників обов`язковою не визнавалась, і за висновками суду, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами. Водночас, відповідач не був позбавлений можливості приймати участь у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до положень статті 197 Господарського процесуального кодексу України, а клопотання позивача не підтверджено доказами і товариство не було позбавлено можливості залучити представника до участі у справі.

У судовому засіданні, що відбулось 24.06.2020 р., представники сторін участі не взяли, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 11.12.2017 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Натуре" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" (покупець) укладено договір постачання товару № 11122017, за умовами якого постачальник зобов`язується постачати продукцію (далі - товар) з необхідними супроводжувальними документами та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити оплату за нього у повному обсязі на умовах даного договору.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Загальна вартість договору становить суму всіх накладних на відпуск товару покупцю, підписаних сторонами (пункти 1.2, 1.3 договору).

За умовами пунктів 5.1, 5.2 договору вартість договору складається з загальної суми товарів, придбаних у постачальника за договором та цінами згідно специфікації. Асортименти товарів, що поставляються, і ціни на товари встановлюються в специфікації № 1 до даного договору.

Відповідно до специфікації № 1 до договору поставки товару № 11122017 від 11.12.2017 р., попередня оплата проводиться за погодженням сторін, а остаточний розрахунок проводиться згідно пункту 5.4 договору поставки № 11122017 від 11.12.2017 р.

Згідно з пунктом 5.4 договору в подальшому покупець сплачує 100 % вартості кожної окремої отриманої партії товару протягом 60 календарних днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (в редакції додаткової угоди до договору від 28.02.2018 р.).

У випадку існування заборгованості у однієї сторони перед іншою сторони можуть провести залік зустрічних платіжних вимог. У випадку проведення такого заліку складають та підписують угоду про проведення взаємозаліку (пункт 5.5 договору).

На виконання умов договору постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 1 028 753,40 грн. відповідно до видаткових та товарно-транспортних накладних, а саме: № 878 від 21.12.2017 р. на суму 497 797,20 грн., № 185 від 06.03.2018 р. на суму 68 909,28 грн., № 203 від 09.03.2018 р. на суму 18 950,40 грн., № 329 від 12.04.2018 р. на суму 86 802,48 грн., № 333 від 16.04.2018 р. на суму 117 568,92 грн., № 404 від 03.05.2018 р. на суму 140 237,76 грн., № 459 від 23.05.2018 р. на суму 20 793,36 грн., № 530 від 08.06.2018 р. на суму 11 808,00 грн., № 590 від 28.06.2018 р. на суму 65 886,00 грн., а покупець частково оплатив отриманий товар на суму 585 656,88 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 448 від 28.03.2018 р. на суму 497 797,20 грн., № 640 від 05.05.2018 р. на суму 68 909,28 грн., № 735 від 01.06.2018 р. на суму 18 950,40 грн.

В подальшому сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків за період грудень 2017 р. - червень 2018 р., який підписаний та скріплений печатками сторін, відповідно до якого станом на 30.06.2018 р. покупець визнав заборгованість на суму 443 096,52 грн.

16.07.2018 р. покупцем здійснено часткову оплату в розмірі 96 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 988 від 16.07.2018 р.

16.08.2018 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Натуре" (сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" (сторона-2) укладено договір про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого сторона-1 і сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України здійснити часткове зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 112 656,69 грн., що випливають з нижче вказаних договорів: за договором № 31012028 від 02.01.2018 р. сторона-1 є боржником, а сторона-2 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 112 656,69 грн.; за договором № 1122017 від 11.12.2017 р. сторона-2 є боржником, а сторона-1 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 346 796,52 грн. З моменту набрання чинності цього договору сторони не є зобов`язаними по виконанню грошових зобов`язань в сумі зазначеній у цьому договорі.

Враховуючи наведене, позивач стверджував, що сторонами було здійснено зарахування по договору № 1122017 від 11.12.2017 р. в розмірі 112 656,69 грн., проте залишок заборгованості після зарахування у сумі 234 139,83 грн. (346 796,52 грн. - 112 656,69 грн.) відповідачем у добровільному порядку сплачено не було, у зв`язку з чим він звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов`язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов`язань відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України.

За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами статті 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, постачальником виконано обов`язок з поставки товару покупцю на загальну суму 1 028 753,40 грн. за договором постачання № 11122017 від 11.12.2017 р. відповідно до видаткових та товарно-транспортних накладних. Водночас, за отриманий товар покупець розрахувався частково, доказів погашення заборгованості на суму 234 139,83 грн. ним не надано.

Відхиляючи заперечення апелянта щодо не отримання ним товару за договором поставки, і у зв`язку з цим відсутність у нього обов`язку по здійсненню оплати, колегія суддів виходить з наступного.

Первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За приписами п. 2.5 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплено печаткою.

Тож, наявні в матеріалах справи видаткові та товарно-транспортні накладні є первинними документами, які відповідають вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки містять всі необхідні відомості та мають реквізити, які надають можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції і наявність печатки суб`єкта господарювання не є обов`язковим реквізитом.

Оскільки на момент розгляду господарським судом спору визнаний відповідачем борг за актом звірки не сплачено, висновки суду першої інстанції про задоволення позову є вірними.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" на рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2020 р. у справі № 910/18573/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2020 р. у справі № 910/18573/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/18573/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.06.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

О.І. Поляк