Ухвала

від 11.11.2020 по справі 910/18573/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.11.2020Справа № 910/18573/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" про розстрочення виконання рішення суду

у справі № 910/18573/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натуре"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг"

про стягнення 234 139,83 грн,

Представники учасників судового процесу згідно протоколу від 11.11.2020,

Встановив:

Господарський суд міста Києва (суддя Мудрий С.М.) рішенням від 10.04.2020 у справі № 910/18573/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020, присудом до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Асканія-Трейдінг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Натуре основний борг в розмірі 234 139,83 грн та судовий збір в розмірі 3 512,10 грн.

05.08.2020 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

21.08.2020 до Господарського суду міста Києва від ТзОВ Асканія-Трейдінг надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2020 у справі № 910/18573/19.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 21.08.2020 у зв`язку із перебуванням судді Мудрого С.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №910/18573/19, за результатом якого вказану заяву передано на розгляд судді Джарти В. В.

Ухвалою суду від 09.10.2020 розгляд вказаної вище заяви був призначений на 11.11.2020. Сторони не скористались своїм правом представництва в судовому засіданні.

Розглянувши подану ТОВ "АСКАНІЯ-ТРЕЙДІНГ" заяву про розстрочення виконання рішення, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 237 Господарського кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі статті 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення від 20.07.2004 Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2020 у справі № 910/18573/19, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2020 у справі № 910/18573/19 станом на час розгляду заяви не виконано.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Приписами частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 7.2 постанови № 9 від 17.10.2012 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Суд зазначає, що заявником надана до суду копія платіжного доручення № 13 від 04.11.2020 на суму 2 000,00 грн на підтвердження існування наміру виконання судового рішення.

Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки обставини, на які посилається ТОВ "АСКАНІЯ-ТРЕЙДІНГ" у своїй заяві про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва ускладнюють його виконання, суд дійшов висновку про задоволення заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2020 у справі № 910/18573/19.

На підставі викладеного та керуючись статями 231-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/18573/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натуре" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" про стягнення 234 139,83 грн задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 та яке набрало законної сили 24.06.2020, за наступним графіком:

Листопад 2020 - 19 804,33 грн;

Грудень 2020 - 19 804,33 грн;

Січень 2021 - 19 804,33 грн;

Лютий 2021 - 19 804,33 грн;

Березень 2021 - 19 804,33 грн;

Квітень 2021 - 19 804,33 грн;

Травень 2021 - 19 804,33 грн;

Червень 2021 - 19 804,33 грн;

Липень 2021 - 19 804,33 грн;

Серпень 2021 - 19 804,33 грн;

Вересень 2021 - 19 804,33 грн;

Жовтень 2021 - 19 804,30 грн.

3. Ухвала набирає законної сили 11.11.2020 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 16.11.2020.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ