ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/421/20
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у судовому засіданні
позовну заяву Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс , м. Славутич Київської області
про стягнення грошових коштів
У судовому засіданні бали участь:
представник позивача : Єфременко О.О. (посвідчення адвоката №65/37 від 23.03.2018, довіреність №14-192 від 17.05.2019);
представник відповідача : не з`явився
1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)
1.1. 17.02.2020 Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - позивач, АТ НАК Нафтогаз України ) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс (далі - відповідач, ТОВ Комунтехсервіс ) про стягнення з останнього боргу у загальній сумі 454 123,32грн, з яких: 64 308,03грн 3% річних; 389 815,29грн інфляційні втрати. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору за подання позову.
Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 11-16, 525-526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 193, 264-265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та вказує на невиконання відповідачем рішення суду від 15.12.2015 у справі №911/4813/15, у зв`язку із чим нараховує 3% річних за період з 03.09.2015 по 28.12.2019 та інфляційні втрати за період з 01.08.2015 по 30.11.2019, які, у свою чергу, не були предметом розгляду у справі №911/4813/15.
22.06.2020 під час судового засідання представник позивача підтримав позовну заяву та надав пояснення аналогічні викладеним у ній.
1.2. Відповідач правом, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не скористався та відзиву на позовну заяву не надав.
22.06.2020 у судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
2. Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
Ухвалою суду від 04.05.2020 задоволено клопотання АТ Нафтогаз України про відкладення розгляду справи (вх. №8424/20 від 04.05.2020).
3. Процесуальні дії у справі
3.1. Ухвалою суду від 20.02.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.04.2020 та запропоновано відповідачу подати до суду у встановлений строк відзив на позовну заяву.
На підставі ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладалось до 04.05.2020 та до 01.06.2020, про що постановлені відповідні ухвали від 06.04.2020 та від 04.05.2020.
За результатами підготовчого засідання 01.06.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.06.2020.
3.2. Відповідно до пп. 17.1 п. 17 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема, надсилання процесуальних документів здійснюються в паперовій формі.
На виконання зазначених положень та ураховуючи ч. 2 ст. 27 ГПК України, судом направлялись ухвали від 20.02.2020, 06.04.2020, 04.05.2020, 01.06.2020 на адресу відповідача, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 17.02.2020 та 04.06.2020, а саме: 07101, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових Будівельників, буд. 11 , що підтверджується вихідними штампами суду, що містяться на зворотних останніх аркушах відповідних ухвал (т. 1 а.с. 41, 50, 65, 77).
Проте, відповідні ухвали повертались до суду із довідкою засобів поштового зв`язку, в яких зазначені причини повернення: неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача (т. 1 а.с. 44, 52), неправильно зазначена (відсутня) адреса (т. 1 а.с. 67), адресат відсутній за вказаною адресою (т. 1 а.с. 79).
Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У свою чергу, ТОВ Комунтехсервіс , у порядку ч. 7 ст.120 ГПК України, не повідомляв суд про зміну своєї адреси та не надав інформації щодо адреси листування.
Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і її повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у поставі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 26.11.2019 у справі №910/568/19).
Ураховуючи те, що судом вжиті усі необхідні заходи щодо інформування ТОВ Комунтехсервіс про розгляд даного спору, то відповідач вважається належним чином повідомленим про дату та час судового засідання.
3.3. У судовому засіданні 22.06.2020, на підставі ст. 233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Висновки суду із посиланням на фактичні обставини справи та норми права, які застосовано
4.1. Відповідно до ч. 1 ст. 129 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).
Положення вищевказаної статті визначають, що преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням суду від 15.12.2015 у справі №911/4813/15 стягнуто з ТОВ Комунтехсервіс на користь ПАТ НАК Нафтогаз України 496 140,98грн основного боргу, пеню у розмірі 47 357,68грн, інфляційних втрат 277 342,81грн, 3% річних у сумі 16 923,16 грн та 12 566,46грн судового збору.
Так, зазначеним рішенням суду встановлено, що відповідач не виконав умови договору купівлі-продажу природного газу №2389/14-ТЕ-17 від 07.03.2014 (далі - Договір) в частині здійснення оплати за поставлений газ у червні 2014 року на суму 496 140,98грн.
Як зазначає АТ НАК Нафтогаз України у своєму позові та зазначена обставина не спростована ТОВ Комунтехсервіс , вищевказане рішення суду на даний час є невиконаним, у зв`язку із чим, у відповідача наявна сума основної заборгованості перед позивачем у розмірі 496 140,98грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Частиною 1 ст. 625 цього Кодексу встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Водночас згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом передбачено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки становлять спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання із наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права отримати передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України суми. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2020 у справі №922/795/19).
Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у позивача наявне право нараховувати 3% річних та інфляційні втрати на суму основної заборгованості за Договором у розмірі 496 140,98грн.
4.2. Так, суд, перевіривши наданий АТ НАК Нафтогаз України (т. 1 а.с. 8) розрахунок 3% річних за період з 03.09.2015 по 28.12.2019 у розмірі 64 308,03грн , дійшов висновку, що останній є правильним та обґрунтованим, а відтак підлягає стягненню з відповідача.
4.3. Разом з цим, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат (т. 1 а.с. 8) у розмірі 389 815,29грн за період з 01.08.2015 по 30.11.2019, суд дійшов висновку, що останній є арифметично неправильним, оскільки позивач нараховує індекс інфляції на розмір основної суми боргу із врахуванням раніше стягнутих втрат від інфляції.
Суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу здійснюються з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 11.02.2020 у справі №927/206/19).
Так, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Таким чином, вірним є наступний розрахунок за період з 01.08.2015 по 30.11.2019: 496 140,98*1,504 (сукупний індекс інфляції за відповідний період)-496 140,98 = 250 055,05грн.
Ураховуючи зазначене, загальна сума інфляційних втрат , яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача становить 250 055,05 грн.
5. Щодо судових витрат.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 46, 73-74, 77-80, 86, 126, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України №14/4-910-20 від 07.02.2020 (вх. №427/20 від 17.02.2020) задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс (07101, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових Будівельників, буд. 11, ідентифікаційний код 31835216) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) 3% річних у розмірі 64 308,03грн (шістдесят чотири тисячі триста вісім грн 03 коп); інфляційні втрати у розмірі 250 055,05грн (двісті п`ятдесят тисяч п`ятдесят п`ять грн 05 коп); судовий збір у розмірі 4 715,44грн (чотири тисячі сімсот п`ятнадцять грн 44 коп).
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України .
Повний текст рішення буде складено протягом 10 днів з дня оголошення даної вступної та резолютивної частин рішення.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс (07101, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових Будівельників, буд. 11, ідентифікаційний код 31835216)
Суддя О.С. Янюк
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.07.2020.
Станом на 02.07.2020 рішення законної сили не набрало.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2020 |
Оприлюднено | 06.07.2020 |
Номер документу | 90153896 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні