Ухвала

від 23.06.2020 по справі 361/5674/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,

Справа № 361/5674/17 Головуючий у 1 інстанції - Сердинський В.С.

Апеляційне провадження № 22-з/824/478/2020 Доповідач - Мараєва Н.Є.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Мараєвої Н.Є.

Суддів: Заришняк Г.М., Рубан С.М.

При секретарі: Гаврюшенко К.О.

розглянули у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за заявою

представника ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року

у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИРІУС-ЛТД" про визнання договору про співробітництво недійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СИРІУС-ЛТД" до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2017 року відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИРІУС-ЛТД" про визнання договору про співробітництво недійсним.

Зустрічний позов - задоволено.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю СИРІУС-ЛТД право власності на нежиле приміщення, яке за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 232,2 кв. м.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю СИРІУС-ЛТД право власності на нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 545,0 кв. м.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, якій просила скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2017 року і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2017 року - скасовано в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю СИРІУС-ЛТД права власності на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 545,0 кв.м та частково розташованим у межах земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:91:109:0174 за адресою АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 , і в цій частині постановити нове рішення, яким в задоволенні позову - відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю СИРІУС-ЛТД на користь ОСОБА_1 10 000 грн. витрат на проведення земельно-технічної експертизи.

Представник ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, якою просить роз`яснити постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року в частині того, чи є дана постанова підставою для припинення права власності ТОВ "СИРІУС-ЛТД" на нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 545,0 кв.м.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасника судового розгляду з приводу заяви, колегія суддів вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити з огляду на наступне.

В обґрунтування доводів заяви про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, сторона позивача зазначала, що ОСОБА_1 13 березня 2020 року подала заяву про скасування запису про право власності/внесення запису про скасування державної реєстрації за номером 24245182 на об`єкт нерухомого майна нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 545,0 кв. м., до якої додала належним чином засвідчену копію постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року. Однак, рішенням державного реєстратора № 51607866 від 13 березня 2020 року їй було відмовлено у скасуванні/внесенні зазначеного вище запису на підставі абзацу 1, ч. 3 ст.26 та абзацу 3 ч.3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

14 березня 2020 року ОСОБА_1 знову подала заяву про скасування державної реєстрації речових прав на майно - об`єкт нерухомого майна нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 " загальною площею 545,0 кв.м. до якої додала належним чином засвідчену копію постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року. Однак, рішенням державного реєстратора №51616783 від 14 березня 2020 року було відмовлено у скасуванні/внесенні зазначеного вище запису.

Заявник зазначала, що за усною консультацією, яку вона отримала в Департаменті з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), причиною відмови у державній реєстрації є та обставина, що в постанові Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року не зазначено про визнання, зміну чи припинення цим рішенням речових прав, як того вимагає ч.3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Зазначене стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалене відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Виходячи із змісту зазначеної норми, суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що відповідно до статті 221 ЦПК України роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Як вбачається з поданої представником ОСОБА_1 заяви про роз`яснення постанови апеляційного суду, роз`яснення ухваленої постанови викладеним у заяві способом, може фактично змінити її зміст.

В той же час, слід зазначити, що справа розглянута в межах заявлених вимог, а обставини справи встановлені судом на підставі оцінки наявних в матеріалах справи доказів, проведеної з дотриманням вимог процесуального закону.

Відповідно до статті 264 ЦПК України, апеляційний суд на підставі повного та всебічного з`ясування обставин, відповідної оцінки доказів, спрямованої на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, ухвалив рішення по суті спору, з наведенням мотивів щодо аргументів кожної сторони.

Резолютивна частина постанови не припускає кілька варіантів тлумачення, а отже є зрозумілою і не підлягає роз`ясненню.

За наведених обставин, вказані вимоги у заяві виходять за межі вимог статті 271 ЦПК України щодо правових підстав для роз`яснення судового рішення, а тому заяву про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 268, 271, 352, 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Заяву про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст складено 01 липня 2020 року.

Головуючий: Судді: