Рішення

від 01.07.2020 по справі 181/1481/19

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 181/1481/19

Провадження № 2/181/14/20

"01" липня 2020 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юр`єва О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Запорожченко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства Мрія до Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, фермерського господарства Птиця А.П. та ОСОБА_1 , третя особа: Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, -

за участі:

представників позивача приватного сільськогосподарського підприємства Мрія - Крупи А.О. та адвоката Федорової О.В.,

представника відповідача ФГ Птиця ОСОБА_2 . - адвоката Рябенка В.В.,

представника відповідача Межівської селищної ради - Гейнле О.М.,

представника третьої особи Межівської РДА Дніпропетровської області - Москаленка І.Л.

В С Т А Н О В И В:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулося ПСП Мрія з позовом до Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, фермерського господарства Птиця А.П. та ОСОБА_1 , третя особа: Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, визнання та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно розпорядження Межівської РДА №Р-512/0/313-14 від 20 листопада 2014 року між позивачем та першими 08 грудня 2014 року укладено договір оренди земельної ділянки, яка є не витребуваним паєм №540, площею 7,9496га, та додаткова угода №47 від 20 квітня 2018 року про перегляд розміру орендної плати. Строк дії договору п`ять років та на підставі акту приймання-передачі до 08 грудня 2019 року земельна ділянка передана у користування ПСП Мрія . Договір оренди зареєстровано виконавчим комітетом Райпільської сільської ради про що зроблений засип під №10 в Книзі реєстрації договорів від 08 грудня 2014 року на підставі постанови КМУ Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної ділянки (паю) №119 від 24 січня 2000 року. При укладанні договору оренди 08 грудня 2014 року у відділі у Межівському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровської області була відсутня інформація про власника земельної ділянки частки (паю) колишнього КСП 13-річчя Жовтня та його сертифікату на право на земельну частку (пай) №540.

В п.6 договору оренди земельної ділянки від 08 грудня 2014 року, який укладено між ПСП Мрія та Межівською РДА, встановлений п`ятирічний термін його дії, у разі витребування паю його власником договір припиняється достроково або вносяться зміни у зв`язку із п.34 даного договору, яким серед іншого передбачено, що дія договору оренди припиняється у разі витребування паю його власником та в цьому випадку орендар і власник паю за власним бажанням можуть заключити між собою договір оренди земельної ділянки. Наголошується на тому, що виключно власник може витребувати пай на законних підставах, тому зазначений вище договір на не витребуваний пай №540 є діючим і таким, що не припинив дію в силу перелічених вище пунктів договору оренди землі.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13 вересня 2019 року стало відомо про внесення запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 7,9496га, кадастровий номер:1222687700:02:002:0679. Підставою для цього було рішення Межівської селищної ради №1276-21/УII від 31 липня 2019 року. До закінчення строку дії договору оренди від 08 грудня 2014 року на земельну ділянку, яка перебувала у позивача в оренді, 19 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ ОСОБА_3 був укладений договір оренди вказаної вище земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та внесений запис №33013209 від 28 серпня 2019 року.

З отриманих документів Межівської селищної ради та відділу у Межівському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровської області не вбачається те, що

ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки (паю) №540 колишнього

КСП 13-річчя Жовтня , сертифікат на право на земельну частку (пай) на його ім`я не зареєстровано. На підставі рішення суду за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай) у розмірі 5,32 ум.кад.га на території Межівської селищної ради, який встановлений як для члена КСП ім.Фрунзе , що надає право на витребування паю на території останніх. 31 липня 2019 року Межівська селищна рада в порушення порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок ухвалила незаконне рішення яким передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, яка не перебувала у запасі. Такі дії порушують права ПСП Мрія , тому просять визнати договір оренди земельної ділянки площею 7,9496га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0679 №20 укладеного 19 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ ОСОБА_3 недійсним, визнати недійсним та скасувати рішення Межівської селищної ради Дніпропетровської області №1276-21/УII від 31 липня 2019 року Про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 1222687700:02:002:0679 .

У судовому засіданні представники позивача - керівник ПСП Мрія Крупа О.А., та адвокат Федорова О.М., підтвердили обставини, які викладені вище та наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача ФГ ОСОБА_3 - адвокат Рябенко В.В. надав суду відзив на позовну заяву ПСП Мрія , в якому посилається на те, що п.6 оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 08 грудня 2014 року, який укладено між

ПСП Мрія та Межівською РДА, встановлений п`ятирічний термін його дії, який сплив 08 грудня 2019 року. В акті прийому передачі земельної ділянки без дати та номеру зазначено її передача за рахунок земель Райпільської сільської ради площею 7,9496га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, пай №540 терміном на 5 років. На підставі рішення Райпільської сільської ради №63 від 24 листопада 2014 року була проведена державна реєстрація договору, який укладено 08 грудня 2014 року.

В разі витребування паю його власником договір припиняється достроково або вносяться зміни у зв`язку із п.34 даного договору, яким серед іншого передбачено, що дія договору оренди припиняється у разі витребування паю його власником та в цьому випадку орендар і власник паю за власним бажанням можуть заключити між собою договір оренди земельної ділянки. У ОСОБА_1 не було обов`язку повідомляти позивача про виділення йому в натурі невитребуваної частки (паю), а ПСП Мрія мала усвідомлювати ризик припинення права оренди, який міг статись у будь-який момент. Пере6укладання договору оренди земельної частки (паю) після виділення її в натурі (на місцевості) та отриманням власником державного акта можливе лише за наявності волевиявлення сторін. Спірний договір оренди земельної ділянки позивачем був зареєстрований рішенням виконкому Райпільської сільської ради Про забезпечення державної реєстрації договору оренди на не витребуваний пай №540 від 24 листопада 2014 року №63 відповідно до Постанови КМУ Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної ділянки (паю) №119 від 24 січня 2000 року. Зауважується, що договір оренди земельної ділянки укладено 08 грудня 2014 року, а його державна реєстрація відбулась 24 листопада 2014 року.

Нерозподілені (не витребувані) земельні частки (паї) є землями саме приватної власності, які знаходяться в тимчасовому управлінні (розпорядження) відповідного органу місцевого самоврядування з метою надання їх в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку. В розпорядженні Межівської РДА №Р-513/0/313-14 від 20 листопада 2014 року вказано, що земельна ділянка, яка передається в оренду ПСП Мрія є не витребуваним паєм колишнього КСП 13-річчя Жовтня , а додаткова угода до договору оренди про збільшення розміру орендної плати не пройшла державної реєстрації, як того вимагає чинне земельне законодавство.

Переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки виникає при поновленні такого договору на новий строк і на тих же умовах між тими сторонами. За відсутності волевиявлення сторін на поновлення договору оренди на новий строк та недотриманням встановленої ст.33 Закону України Про оренду землі процедури виключає наявність переважного права ПСП Мрія на укладення нового договору оренди земельної ділянки з її власником. Після оформлення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку та після виділення її в натурі (на місцевості) правовідносини за укладеним 08 грудня 2014 року договором оренди між Межівською РДА та ПСП Мрія припинилися.

У судовому порядку за відповідачем ОСОБА_1 було визнано право на земельну частку (пай) та виготовивши технічну документацію останньому 31 серпня 2019 року рішенням сесії Межівської селищної ради її затвердили і передали у власність земельну ділянку площею 7,9496га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер:1222687700:02:002:0679.

Після оформлення права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , на реалізацію свого конституційного права приватної власності 19 серпня 2019 року уклав договір оренди земельної ділянки АДРЕСА_1 з ФГ Птиця ОСОБА_2 . , державна реєстрація якого відповідно до вимог чинного Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень відбулась 30 серпня 2019 року. Спеціальне законодавство передбачає право на переукладання договору оренди і не може бути примусом для власника земельної ділянки.

01 січня 2019 року на законодавчому рівні районні державні адміністрації втратили право приймати рішення щодо виділення в натурі земельних ділянок за межами населених пунктів, а органи місцевого самоврядування набувають повноважень передачі в оренду нерозподілених земельних ділянок та не витребуваних часток (паїв) в межах, так і за межами населених пунктів. Після розроблення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 Межівська селищна рада в межах свої повноважень ухвалила рішенні Про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 1222687700:02:002:0679 . Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження викладених ними обставин просять відмовити у задоволення позовних вимог ПСП Мрія у повному обсязі.

Представник відповідача Межівської селищної ради - Гейнле О.М., в судовому засіданні пояснила, що позивачем не надано доказів порушення Межівською селищною радою переважного права попереднього орендаря ПСП Мрія на укладання договорів оренди з власником земельної ділянки ОСОБА_1 Межівська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, в межах компетенції з дотриманням процедури прийняла індивідуально-правовий акт, що розрахований на одноразове застосування Про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки та вичерпує свою дію фактом його виконання. Підставою цьому було рішення сесії про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Межівської селищної ради (територія колишньої Райпільської сільської ради). Оскільки інтереси ПСП Мрія не порушуються вимога про визнання недійсним та скасування зазначеного вище рішення є безпідставною. Наголошується на тому, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та

ФГ Птиця ОСОБА_4 відбулась 28 серпня 2019 року з дотриманням земельного законодавства. Позовні вимоги не визнають та просять відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду відзив у якому посилається на те, що при укладанні позивачем з Межівською РДА договору оренди земельної ділянки було порушено ст.15 Закону України Про оренду землі , не дотримано істотних умов, не визначено об`єкту оренди землі, тобто кадастровий номер та місце розташування. Наголошується, що ПСП Мрія надало акт прийому передачі земельної ділянки без його дати та протягом п`яти років незаконно користувалось нею, існують маніпуляції останніх стосовно поняття земельної ділянки та земельної частки (паю), які є різними за правовим статусом. Позивач порушуючи конституційне право ОСОБА_1 на земельну ділянку незаконно користувався нею, а після оформлення права власності оспорює право на передачу земельної ділянки в оренду. З огляду на безпідставність позовних вимог

ПСП Мрія просить у їх задоволенні відмовити у повному обсязі та розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи Межівської РДА - Москаленко ОСОБА_5 .Л., в судовому засіданні вказав, що дійсно згідно розпорядженнями Межівської РДА 08 грудня 2014 року з ПСП Мрія укладено на п`ять років договори оренди земельних ділянок, яка є не витребуваними паями, що розташована на території Райпільської сільської ради, Межівського району, Дніпропетровської області. В подальшому право розпорядження вказаними землями перейшло до об`єднаної територіальної громади. Стосовно заявлених позовних вимог ПСП Мрія . Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд вислухавши пояснення сторін по справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заяви по суті справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, приходить до наступних висновків.

При цьому досліджені наступні матеріали справи, яким надана відповідна оцінка.

Рішенням виконкому Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24 листопада 2014 року №63 вирішено зареєструвати договір оренди на не витребуваний земельний пай №540 (т.1, а.с.24). Розпорядженням голови Межівської РДА від 20 листопада 2014 року №Р-512/0/313-14 вирішено надати в оренду терміном на 5 років ПСП Мрія не витребуваний пай №540 площею 7,9496га. (т.1, а.с.22).

Згідно договору оренди земельної ділянки від 08 грудня 2014 року орендодавець - Межівська РДА на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 20 листопада 2014 року №Р-512/0/313-14 надав орендарю - ПСП Мрія у строкове платне користування земельну ділянку загальною 7,9496га (не витребувані паї колишнього

КСП 13-річчя Жовтня ), розміщену на території Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області. П.6 - договір укладено терміном на п`ять років. У разі витребування паю його власником договір припиняється достроково або вносяться зміни у зв`язку з п.34 цього договору. Орендна плата з урахуванням додаткової угоди №47 до договору оренди земельної ділянки від 20 квітня 2018 року становить 8% від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області, протягом року, щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, протягом дії цього договору. Умовами договору оренди земельної ділянки серед іншого передбачено припинення його дії (п.34) у разі витребування паю його власником. В цьому випадку даний договір припиняється, а орендар і власник паю за власним бажанням можуть заключити між собою договір оренди земельної ділянки. (т.1, а.с.20-21, а.с.25).

Актом про прийом та передачу земельної ділянки в оренду ПСП Мрія , без дати, підтверджується передача Межівською РДА в особі голови ПСП Мрія земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель Райпільської сільської ради загальною площею 7,9496га, в тому числі рілля 7,9496га (не витребуваний пай колишнього КСП 13-річчя Жовтня) терміном на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва пай №540 (т.1, а.с.23). У зв`язку з відсутністю дати у вказаному акті, встановити дату передачі в оренду земельної ділянки, яка складаються з не витребуваного паю №540 колишнього КСП 13-річчя Жовтня , не вбачається можливим. Проте сторони у судовому засіданні не заперечували факт користування позивачем вказаним паєм.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних

осіб-підприємців та громадських формувань ПСП Мрія , яке має статут, код ЄДРПОУ:30908288, являється юридичною особою. Видом діяльності серед іншого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. (т.1, а.с.48-52).

Платіжними дорученнями №33 від 25 січня 2019 року, №85 від 25 лютого 2019 року, №144 від 27 березня 2019 року, №215 від 26 квітня 2019 року, №310 від 24 травня 2019 року, №381 від 27 червня 2019 року, №428 від 29 липня 2019 року, №588 від 28 серпня 2019 року, №637 від 27 вересня 2019 року та №700 від 28 жовтня 2019 року підтверджується сплата ПСП Мрія орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності по 9704,68 гривень щомісячно (т.1, а.с.41-46).

Згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ДПМж №003 КСП ім.Фрунзе передано у колективну власність 4030,9 гектарів землі в межах згідно з планом для ведення сільськогосподарського виробництва. У списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства під номером 169 значиться ОСОБА_1 (т.1 а.с.160,164).

Згідно рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області №181/370/19 від 22 квітня 2019 року за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай) в розмірі 5,32 умовних кадастрових гектара на території, на території Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області. Вказане рішення суду набуло законної сили 23 травня 2019 року і є підставою набуття права на земельну частку (пай) за відповідачем по даній справі ОСОБА_1 .

Згідно письмового повідомлення Межівської селищної ради Дніпропетровської області, яке адресоване адвокату Федоровій О.М. №32-4-0.31-262/109-19 від 17 жовтня 2019 року останній надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1222687700:02:002:0679 та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім`я ОСОБА_1 на території колишньої Райпільської сільської ради з кадастровим номером 1222687700:02:002:0679.

Рішенням Межівської селищної ради від №1138-20/VII від 25 червня 2019 року ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) пай № НОМЕР_1 на території Межівської селищної ради (Райпільська сільська рада). (т.1, а.с.60).

Письмовою заявою ОСОБА_1 , яка адресована голові Межівської селищної ради підтверджується звернення з проханням від 22 липня 2019 року затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,9496га, в тому числі ріллі 7,9496га пай №540 на території Райпільської сільської ради по колишньому КСП (АТ) 13 річчя Жовтня , яку рішенням Межівської селищної ради №1276-21/VII від 31 липня 2019 року було затверджено та передано у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (т.1, а.с.70-71).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки:180873169, сформованої 13 вересня 2019 року підтверджується, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1222687700:02:002:0679 площею 67,9496га, номер запису про право власності 32846832 від 13 серпня 2019 року (т.1, а.с.47).

Твердження позивача, що ОСОБА_1 не мав право отримувати у власність саме пай № НОМЕР_1 із земель колишнього КСП 13 річчя Жовтня , оскільки в рішенні суду зазначено про колишнє КСП Фрунзе , суд не може прийняти до уваги, оскільки саме вищевказаним рішенням суду за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай) в розмірі 5,32 умовних кадастрових гектара на території Межівської селищної ради, яка є належним розпорядником вказаних земель.

Згідно витягу з протоколу Межівської селищної ради Дніпропетровської області від 31 липня 2019 року відбувся розгляд заяви ОСОБА_1 про передачу у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За результатами поіменного голосування з обраних 26 депутатів в голосуванні взяло участь 22, які проголосували ЗА .

Судом за клопотанням позивача з відділу у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області витребувано копію Державного акту на право колективної власності на землю серії I-ДП №000066 від 30 червня 1995 року про передачу у колективну власність КСП 13 річчя Жовтня Межівського району Дніпропетровської області землі для ведення сільськогосподарського виробництва земельної ділянки площею 5320,20га та копію Державного акту на право колективної власності на землю серії ДП МЖ №003 від 26 жовтня 1994 року про передачу КСП ім.Фрунзе у колективну власність 4030,9га землі для ведення сільськогосподарського виробництва з усіма додатками, списком членів КСП із зазначенням ПІБ, номер сертифікату, номерів паїв та площі земельної ділянки з яких вбачається, що ОСОБА_1 під номером 169 значиться у списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства останніх.

З витребуваної ФГ Птиця А.П. належним чином завіреної копії договору оренди земельної ділянки №20 від 19 серпня 2019 року (т.1 а.с.232-234), підтверджується, що орендодавцем ОСОБА_1 надано в оренду, а орендарем ФГ Птиця ОСОБА_4 прийнято в строкове платне користування земельну ділянку, що призначена для сільськогосподарських потреб, площею 7,9496га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0679, яка знаходиться на території Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області. Договір укладено на 10 років, який пройшов державну реєстрацію 28 серпня 2019 року, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 179204293, сформованого 30 серпня 2019 року. (т.1, а.с.231).

Крім цього судом досліджено схеми поділу земель колективної власності КСП

13-річчя Жовтня на земельні частки (паї) М 1:10000 та схеми поділу земель колективної власності КСП Фрунзе на земельні частки (паї) М 1:10000. Як встановлено судом, вказані КСП ліквідовано, юридичні особи припинено. Розпорядником земель є Межівська селищна рада в межах своєї компетенції.

На виконання ухвали суду з ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області за №9-4-0.221-1263/2-20 від 11 лютого 2020 року надійшло письмове повідомлення про те, що на виконання Розпорядження КМУ №60- від 31 січня 2018 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності ними передані у комунальну власність об`єднаним територіальним громадам. Межівській об`єднаній територіальній громаді передано 12723,8988га сільськогосподарських земель державної власності. Про наявність земель запасу пропонується звернутись до останніх.

Інших доказів суду сторонами надано не було.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Згідно положень ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права та визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ Про оренду землі №161-XIV від 6 жовтня 1998 року відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами також договором оренди землі.

Ч.1 ст.6 - орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

Ст.13 - договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов`язки.

Ст.33 встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, ст. 33 вищевказаного Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

При цьому, суд враховує, що Верховним Судом України в постановах по справах №911/1707/15 (3-312гс16.doc) від 25.05.2016, №6-219цс14 від 25.02.2015 зроблений правовий висновок, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст.3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди: з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об`єкт оренди для власних потреб.

Баланс захисту прав орендодавця та орендаря в тому і полягає, що власник-орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду, та правом змінювати умови договору при його переукладенні на новий строк; орендар, який належно виконував свої обов`язки за договором оренди, захищений тим, що за прийнятності для нього нових умов, саме він має переважне право укладення нового договору перед будь-якими іншими особами.

Разом з тим слід зауважити, що сторонами не заперечувалось набуття

ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 7,9496га за кадастровим номером 1222687700:02:002:0679, яка знаходиться на території Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області. Вказане нерухоме майно мало статус не витребуваної земельної ділянки та виділена ОСОБА_1 в натурі на підставі рішення Межівської селищної ради Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 №1276-21/УII від 31 липня 2019 року. 13 серпня 2019 року відбулась державна реєстрація речового права.

Щодо понять земельна частка (пай) та земельна ділянка, слід також зазначити наступне.

Відповідно до п.8 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України сільськогосподарські підприємства, які до введення у дію Земельного кодексу України уклали з власниками земельних часток (паїв) договори оренди, можуть, за бажанням власників цих часток (паїв), замовити землевпорядній організації виконання землевпорядних робіт, необхідних для виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), видачі їх власникам державних актів на право власності на землю та оплатити виконання таких робіт. Сільськогосподарське підприємство має переважне право на оренду земельних ділянок у таких громадян на строк, що був обумовлений у договорі оренди земельної частки (паю), або, за погодженням сторін, на інший строк.

Поняття земельна частка (пай) було внесено Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва . Зокрема в п.2 вищезазначеного нормативно-правового акта вказано на те, що організаціям землеустрою необхідно здійснити поділ земель, які передано у колективну власність, на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі (на місцевості), а п.3 закріплювалася норма про те, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель. Поняття земельна частка (пай) безпосередньо пов`язане з паюванням земель сільськогосподарського призначення, що належали власникам на праві колективної власності. Тому саме паювання цих земель розпочалося після прийняття 13 березня 1992 року нової редакції Земельного Кодексу України, яким була законодавчо закріплена колективна власність на землю. Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року №720 при паюванні земель було передбачено визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Відповідно до ч.1 та ч.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про оренду землі , громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Оспорюваний договір оренди ОСОБА_1 з ФГ ОСОБА_3 укладався стосовно певної земельної ділянки з відповідним кадастровим номером на підставі відповідного рішення суду про визнання за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), яка в подальшому була ідентифікована кадастровим номером 1222687700:02:002:0679, тобто мова йдеться вже про зовсім інше майно, яке не є тотожним з тим, стосовно якого був укладений договір оренди ПСП Мрія з Межівською РДА від 08 грудня 2014 року. З досліджених судом доказів та аналізу чинного законодавства, регулюючого даний вид правовідносин, суд вбачає, що позивач орендував згідно договору від 08 грудня 2014 року - не виділену в натурі земельну ділянку, яка має статус об`єкту нерухомого майна, а лише не витребуваний пай, який не був сформований у земельну ділянку з визначеними межами.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 Закону України Про державний земельний кадастр , земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Ч.1 ст.1 - Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, тобто на момент укладення спірних договорів, земельні ділянки були виділені в натурі (на місцевості).

Зважаючи на вищевикладене, обґрунтовано вбачається факт того, що спірна земельна ділянка була виділена в натурі з єдиного земельного масиву, і у зв`язку з цим предмет договору оренди земельної частки (паю), укладеного ПСП Мрія з Межівською РДА змінився, оскільки пай зазначався в умовних кадастрових гектарах і вказував на наявність речового, а не майнового права, а тому суд вважає цю обставиною підставою для застосування п.34 цього договору, за яким передбачено припинення його дії (п.34) у разі витребування паю його власником. Орендар і власник паю за власним бажанням можуть заключити між собою договір оренди земельної ділянки, при цьому на зазначені правовідносини не розповсюджується правило переважного права на оренду.

Статтею 777 Цивільного кодексу України та ст.33 Закону України Про оренду землі вказується про переважне право наймача/орендодавця на поновлення договору оренди. Проте мова йдеться про договірні відносини між тими самими сторонами та щодо того самого предмета. В ситуації, що вирішується судом змінилася не тільки сторона договору, але й предмет, а тому таке право у позивача за цим позовом не виникає.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, відповідно до Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Пунктом 6 спірного договору, укладеного 08 грудня 2014 року, передбачений п`ятирічний строк його дії, а також дострокове припинення у разі витребування паю його власником, або внесення змін відповідно до п.34 вказаного договору оренди земельної ділянки за яким серед іншого дія договору припиняється у разі витребування паю його власником. В цьому випадку даний договір припиняється, а орендар і власник паю за власним бажанням можуть заключити між собою договір оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 2.3. Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованому в Мінюсті 23 лютого 2000 р. за №101/4322, визначено, що в разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

У судовому засіданні встановлено, що дія договору оренди від 08 грудня 2014 року, укладеного між Межівською РДА та ПСП Мрія була припинена на підставі п. 34 вказаного договору у зв`язку з витребуванням паю його власником.

За таких обставин, з моменту виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) та з моменту виникнення права власності на земельну ділянку в порядку, встановленому законодавством, сертифікат, на підставі якого укладено договір оренди, утратив чинність, а укладений між сторонами договір оренди земельної частки (паю), є припиненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Вказана правова позиція узгоджена з абз. 5 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , де вказано, що при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі, суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за № 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Як зазначалось вище власник-орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду. Після державної реєстрації речового права ОСОБА_1 , як власник майна, після виділення її в натурі (на місцевості), скористався правом вибору розпоряджатись своїм майном на власний розсуд наслідком чого 19 серпня 2019 року ним був укладений договір оренди земельної ділянки з ФГ Птиця А.П.

Крім цього, слід зауважити, що позивач при укладанні спірного договору від 08 грудня 2014 року погодився на умову припинення його дії у разі витребування паю його власником. Більше того, строк дії договору від 08 грудня 2014 року визначений сторонами на 5 років, тобто до 08 грудня 2019 року, тому твердження позивача, що він продовжує діяти та позивач сплачує податки за цим договором, суд не приймає до уваги через те, що строк дії договору закінчено на момент розгляду справи.

Стосовно вимоги про скасування рішення Межівської селищної ради Про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки №1276-21/VII від 31 липня 2019 року.

Правовою формою діяльності органів місцевого самоврядування є видання правових актів, що є однією з гарантій місцевого самоврядування.

У рішенні №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.

Рішення Межівської селищної ради Про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки №1276-21/VII від 31 липня 2019 року є актом одноразового застосування, вичерпує свою дію фактом його виконання. Це рішення прийняте на законних підставах з метою реалізації судового рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Межівської селищної ради (територія колишньої Райпільської сільської ради).

А тому позиція позивача, що передача земельної частки в натурі, яка була зайнята ним (перебувала в оренді), як не витребуваний пай, порушує його права, не ґрунтується на приписах законодавства, та не надає йому права звертатися з цим позовом до цих відповідачів, а також перевіряти членство ОСОБА_1 , який право на земельну частку (пай) отримав на підставі рішення суду.

Також не підлягають застосуванню в даних відносинах норми ст.148-1 ЗК України, як на те посилався позивач, оскільки як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 набув спірну земельну ділянку у власність на невитребувану частку (пай), тому на нього не можуть переходити права і обов`язки попереднього власника, оскільки вказаного власника до витребування вказаного паю не було.

Невитребувана частка (пай) та сформована земельна ділянка відповідно до чинного законодавства із присвоєнням кадастрового номеру та виділенням на місцевості, не є ідентичними об`єктами, як про це зазначено судом вище, що також має істотне значення при вирішенні спору щодо наявності чи відсутності у позивача переважного права на продовження договору оренди. Держава в особі Межівської РДА, надаючи позивачу в оренду право користування невитребуваними паями, не є власником не витребуваних паїв в розумінні об`єктів нерухомого майна - земельних ділянок, виділених на місцевості, оскільки вказані паї не мають статусу земельної ділянки, на яку можуть розповсюджуватись будь-які форми власності.

Поняття земельної ділянки міститься у ст. 79 ЗК України де вказано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Зі змісту даної норми закону випливає, що до ознак земельної ділянки, як об`єкта права власності, можна віднести: 1. межі земельної ділянки, які повинні існувати в натурі (на місцевості), 2. визначене місце розташування земельної ділянки та 3. Встановлені права щодо земельної ділянки. А статтею 78 ЗК України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Що ж до поняття земельна частка (пай) , то воно було внесено у правовий простір Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва . Зокрема в п. 2 вищезазначеного нормативно-правового акта вказано на те, що організаціям землеустрою необхідно здійснити поділ земель, які передано у колективну власність, на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі (на місцевості), а п. З закріплюється норма про те, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель.

Таким чином, з аналізу законодавства чітко вбачається, що лише земельні ділянки як об`єкти нерухомого майна можуть набуватися у власність, а не витребувані паї не мають статусу земельної ділянки і можуть передаватися у власність та набувати інших речових прав лише як право на земельну частку (пай) без виділення її в натурі (на місцевості).

Статтею 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки , а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Аналогічна норма закріплена і в п.34 договору від 08 грудня 2014 року, укладеного між позивачем та Межівською РДА, де ця обставина була передбачуваною, оскільки позивач погодився на такі умови припинення, а тому принцип правової визначеності в даному випадку дотримано повністю.

Статтею 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий сторонами, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів, як зазначено в п.27 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , при цьому жодна із сторін не була поставлена судом у менш сприятливе становище, порівняно з іншою стороною, на чому наголошується у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України , в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі Мала проти України наголошується на принципі рівності сторін як одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Враховуючи вищенаведене, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати по сплаті судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру, судового збору щодо заяви про забезпечення позову та заяви про забезпечення доказів, а також витрат на правничу допомогу у розмірі покладаються у разі відмови в позові - на позивача, а тому стягненню в цій справі не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтею 41 Конституції України, ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого протоколу, протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції, рішенням №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року Конституційного Суду України, ст.ст.2, 6, 13, 33, 34, ч.1 та ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про оренду землі , ст.ст. 78, 79 Земельного Кодексу України, ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості)земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , ч.1 та ч.2 ЗУ Про державний земельний кадастр , ст.ст.16, 319, 598, 777 ЦК України, ст.ст.2, 4, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву приватного сільськогосподарського підприємства Мрія (юридична адреса: вул. Центральна, буд.103, с. Антонівське, Межівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 30908288) до фермерського господарства ПТИЦЯ А.П. (юридична адреса: вул. Софіївська, буд.76, смт. Межова, Межівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 37909026), ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області (юридична адреса: вул. Грушевського, буд.9, смт. Межова, Межівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 04338428) третя особа: Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (юридична адреса: вул. Грушевського, буд.5, смт. Межова, Межівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 04052301) про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - залишити без задоволення.

Витрати на оплату судового збору та інші судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 липня 2020 року.

Суддя: О. Ю. Юр`єв