Ухвала

від 30.06.2020 по справі 915/671/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

30 червня 2020 року Справа № 915/671/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» , 69032, м.Запоріжжя, Південне шосе, 15

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжнафтострой» , 56203, Миколаївська область, Березнегуватський район, смт.Березнегувате, вул. Першого Травня, буд.16

про: стягнення 763 317,32 грн.

18.05.2020 Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за №011-0566 від 12.05.2020, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжнафтострой» заборгованості у розмірі 763 317,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №ЗалК-Д-2017-71 від 20.04.2017 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про відстрочення сплати судового збору, в якому просить відстрочити сплату судового збору у справі, у відповідності до вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір", посилаючись на те, що комбінат позбавлений можливості сплатити одним платежем суму судового збору за подачу позовної заяви до господарського суду, оскільки залишок коштів на розрахункових рахунках ПАТ «ЗАлК» значно менший за суму судового збору, який належить сплатити.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2020 позивачу відмовлено у відстрочені сплати судового збору та у зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву №011-0566 від 12.05.2020 Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказана ухвала була отримана позивачем 02.06.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

22 червня 2020 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву №011-0734 від 18.06.2020 про виконання ухвали у справі №915/671/20 в якій повторно просить суд відстрочити Акціонерному товариству «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» сплату судового збору у розмірі 11 449,76 грн. за подання до Господарського суду Миколаївської області позовної заяви до ТОВ «Торговий дім «Запоріжнафтострой» про стягнення заборгованості за договором №ЗАлК-Д-2017-71 від 20.04.2017 у розмірі 763 317,32 грн. до ухвалення рішення у справі, на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір", посилаючись на те, що сплатити одним платежем суму судового збору у розмірі 11 449,76 грн. для позивача є фінансово непосильним тягарем.

Також, 22 червня 2020 року від позивача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання №011-0735 від 18.06.2020 в якому просить суд поновити строк на подання заяви про виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2020 у справі №915/671/20 до 22.06.2020. В обґрунтування зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020 продовжено дію карантину на території України до 22.06.2020. Вказує, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій, у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 №540-IX. За змістом підпункту 3 пункту 11 розділу XIX Прикінцевих положень вказаного Закон № 540-ІХ під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19), строки, визначені статтями 46, 157,195, 229, 256, 260, 288,295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета, або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Розглянувши подане клопотання про поновлення строку на виконання ухвали у справі №915/671/20 господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів в Україні, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IХ від 30.03.2020 розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)."

Статтею 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" передбачено, що карантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міністрів України.

Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

З метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" №211 від 11.03.2020 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020 ) установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20 травня 2020 року № 392 з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» .

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20 травня 2020 року № 392 (з урахуванням змін, постановою Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020) продовжено дію карантину до 31 липня 2020 року.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд вважає за необхідне клопотання Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» задовольнити та продовжити встановлений ухвалою суду від 25.05.2020 процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви до 22.06.2020.

Стосовно відстрочення сплати судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2102 грн. 00 коп.

Згідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а саме: стягнення грошових коштів у загальному розмірі 763 317,32 грн., отже, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 11 449, 76 грн. (763 317,32 грн. Х 1,5%).

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Так, відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.

В свою чергу, наявність таких умов скаржником у клопотанні не наведено, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України , від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до ст.2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами чинного процесуального закону учасники судового процесу повинні добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Суд дослідивши подану позивачем заяву №011-0734 від 18.06.2020 встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви частково, надано докази направлення позовної заяви №011-0566 від 12.05.2020, а саме опис вкладення. Проте позивачем до заяви не додано доказів сплати судового збору. Натомість, у тексті заяви міститься повторне клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що позивачем не було усунуто недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 25.05.2020, а саме не подано доказів сплати судового збору, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі частини 4 ст. 174 ГПК України.

Згідно із ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.119, ч.4 ст.174, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Продовжити Акціонерному товариству «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» процесуальний строк визначений ухвалою суду від 25.05.2020 на усунення недоліків позовної заяви до 22.06.2020.

2. Відмовити Акціонерному товариству «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у відстроченні сплати судового збору.

3. Позовну заяву № №011-0566 від 12.05.2020 Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» - повернути позивачу.

Додаток:

- позовна заява №011-0566 від 12.05.2020 з додатками - на 48-ми аркушах;

- заява №011-0734 від 18.06.2020 про виконання ухвали у справі №915/671/20 з додатками - на 7-ми аркушах

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили 30.06.2020.

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Н.О.Семенчук