Рішення

від 03.07.2020 по справі 344/1910/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/1910/20

Провадження № 2/344/1843/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКУРС» , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю « Компанія з управління активами «ПРЕСТИЖ КАПІТАЛ» про припинення трудових відносин, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначив, що позивач з 22.05.2018 року являється директором товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКУРС» . Відповідно до п. 8.1 Статуту Товариства його часниками є: ОСОБА_2 (частка у статутному капіталі 1%), Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Престиж капітал» . Заявою від 07.11.2019 року позивач звернувся на адресу відповідачів ОСОБА_2 та КУА «Престиж капітал» із заявою про звільнення його за власним бажанням з 13.12.2019 року. Повідомленням від 07.11.2019 року позивачем, як виконавчим органом Товариства, було скликано загальні збори, проведення яких було призначено на 13.12.2019 року о 10 год. 15 хв. До порядку денного зазначених загальних зборів учасників товариства було включено наступні питання: 1) обрання голови та секретаря загальних зборів учасників Товариства; 2) звільнення з посади директора Товариства Векальця ОСОБА_3 . ОСОБА_4 .; 3) призначення нового директора товариства. У призначений день та час загальні збори не вдбулись у зв`язку із відсутністю кворуму (відсутність учасника КУА «Престиж капітал» , яке володіє 99 % у статутному капіталі товариства). Дана обставина унеможливила реалізацію позивачем свого права на розірвання трудового договору за його ініціативою, що порушує його право передбачене ст. 38 КЗпП України. Підпунктом «ї» пункту 7.2 Статуту товариства визначено, що призначення та відкликання директора є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства. Позивачем своєчасно, за два тижні було попереджено учасників Товариства про своє звільнення за власним бажанням та скликано загальні збори учасників Товариства із відповідним порядком денним. Таким чином, позивачем виконано всі передбачені законом необхідні дії щодо припинення трудового договору на підставі ст. 38 КзпП України. Однак, з незалежних від позивача причин трудовий договір уповноваженим органом товариства розірвано не було, що порушує право позивача на припинення трудових відносин.

Директор ТОВ «КУА «Престиж Капітал» подав відзив на позовну заяву зазначивши, що позовні вимоги не визнають, вважають, що позовні вимоги подані до ТОВ «КУА «Престиж Капітал» безпідставними та просили відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. Якщо позовна вимога прийняти рішення про припинення трудових відносин між позивачем та ТОВ «Енкурс» , то ТОВ «КУА «Престиж Капітал» , повне і правильне найменування якого товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Престиж Капітал» , яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Престиж фонд - Професіонал» , не може бути відповідачем в дані справі, тому що позивач не перебуває в трудових відносинах з ТОВ «КУА «Престиж Капітал» . Тобто, у відповідності з діючим законодавством про працю трудовий договір з працівником, в тому числі і з директором, мають право розірвати (припинити) тільки ті суб`єкти правовідносин, які уклали даний договір, в даному випадку, відповідно до ст.ст. 30, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» , це компетенція загальних зборів учасників Товариства і позивача. У зв`язку з тим, що даний спір відноситься до категорії трудових спорів, Трудовий договір у позивача є з роботодавцем ТОВ «ЕНКУРС» , тому ТОВ «КУА «Престиж Капітал» , яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів ПЗНВІФ «Престиж фонд - Професіонал» мроже бути тільки третьою особою, а не відповідачем. Якщо ж позивач має інші вимоги до учасників ТОВ «Енкурс» - то це вже корпоративний спір, а значить підвідомчість господарського суду. Тобто, питання проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Енкурс» з порядком денним про зміну директора 13.12.2019 року, у відповідності до п. 7 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» мали б проводитись за місцезнаходженням Товариства, визначеного у Статуті, м. Івано-Франківськ, вул. Військових ветеранів, 3А/25 і позивач як керівник виконавчого органу ТОВ «ЕНКУРС» мав би правильно організувати відповідно до вимог статуту товариства скликання та проведення загальних зборів учасників цього товариства. Згідно зі статутом ТОВ «ЕНКУРС» вирішення питання про звільнення керівника відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача ТОВ КУА Престиж Капітал просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, не заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Представник відповідача ТОВ ЕНКУРС в судове засідання не з`явився.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою, третьою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З копії Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНКУРС встановлено, що підпунктом «ї» пункту 7.2 Статуту товариства визначено, що призначення та відкликання директора є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства (а.с. 5-12).

Відповідно до п. 8.1.Статуту товариства «ЕНКУРС» внески учасників та їх частки у статутному капіталі становлять: товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Престиж Капітал» , яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого не диверпсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Престиж -Фонд Професіонал» 1980 грн. - 99%, ОСОБА_2 - 20 грн. -1% (а.с. 5-12).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником (директором) товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКУРС» є ОСОБА_1 (а.с. 13-16).

За змістом копії протоколу № 1/18 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКУРС» від 21.05.2018 року встановлено, що на зборах вирішили призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_1 з 22.05.2018 року (а.с. 17).

07.11.2019 року ОСОБА_1 подав учаснику товариства з обмеженою відповідальністю «Енкурс» - товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Престиж Капітал» , яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиціного фонду «Престиж-Фонд Професіонал» , учаснику товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКУРС» Веркальцю А.М. заяву про звільнення та просив звільнити його з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКУРС» за власним бажанням відповідно до ст. 38 КзпП України з 13.12.2019 року (а.с. 18, 21-23, 24-26).

07.11.2019 року директор ТОВ «ЕНКУРС» ОСОБА_1 надіслав учаснику ТОВ «ЕНКУРС» Веркальцю А.М. повідомлення та проведення позачергових загальних зборів ТОВ «ЕНКУРС» за таким порядком денним: 1) обрання голови та секретаря загальних зборів учасників товариства; 2) звільнення з посади директора Товариства Веркальця ОСОБА_3 .І.; 3) призначення нового директора Товариства. (а.с. 19, 21-23).

07.11.2019 року директор ТОВ «ЕНКУРС» Веркалець М.І. надіслав директора ТОВ «Компанія з управління активами «Престиж Капітал » , яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиціного фонду «Престиж-Фонд Професіонал» - учасника ТОВ «ЕНКУРС» Шкварку В.М. повідомлення та проведення позачергових загальних зборів ТОВ «ЕНКУРС» за таким порядком денним: 1) обрання голови та секретаря загальних зборів учасників товариства; 2) звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_1 ; 3) призначення нового директора Товариства. (а.с. 20, 24-26).

Згідно з частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 23 Загальної декларації з прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

ТОВ ЕНКУРС не виконало вимоги трудового законодавства, не здійснило будь-яких дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора. Тобто існує порушення права позивача на припинення трудових відносин.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Така позиція узгоджується з Постановою Верховного Суду від 25.11.2019 року у справі № 201/1384/16ц.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Частиною другою статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Суд вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у цьому випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що у призначений день та час загальні збори не відбулись у зв`язку з відсутністю кворуму (відсутністю учасника - КУА «Престиж капітал» , яке володіє 99% у статутному капіталі товариства), що унеможливило припинення трудових відносин за його ініціативою в позасудовому порядку.

Згідно зі статутом ТОВ ЕНКУРС вирішення питання про призначення та відкликання директора є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства.

За встановлених у цій справі обставин відповідачі ні після відкриття провадження у цій справі, ні після надіслання заяви позивача про розірвання трудового договору не вчинили жодних дій спрямованих на припинення трудових правовідносин з позивачем.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Представником позивача надано ордер на надання правової допомоги, договір №75 про надання правової допомоги від 07.11.2019 року, акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 01.07.2020 року, яким визначено надані послуги та розмір їх оплати, квитанція № 456130 про сплату за послуги адвоката в розмірі 4950 грн. 00 коп.

В той же час, в акті здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 01.07.2020 року вказано, що розмір гонорару за складання проекту позовної заяви про припинення трудових відносин від 04.02.2020 року становить 2750 грн., та за представництво інтересів у судовому засіданні у справі № 344/1910/20 (02.04.2020, 28.04.2020, 28.05.2020, 01.07.2020) становить 2200 грн. Проте, суд зазначає, що 02.04.2020 та 28.04.2020 судові засідання не відбулись у зв`язку з неявкою сторін у справі. За таких обставин, сплачена відповідачем адвокату сума гонорару підлягає відшкодуванню частково, а саме в розмірі 3850 гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно ст.ст. 12,13, 81 ЦПК України, керуючись ст.ст. 76, 259, 263, 265, 273 280-282, 289 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКУРС» , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю « Компанія з управління активами «ПРЕСТИЖ КАПІТАЛ» про припинення трудових відносин задовольнити частково.

Визнати припиненими з 13 грудня 2019 року трудові правовідносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНКУРС» (м. Івано - Франківськ, вул. Військових Ветеранів, 3А, кв. 25, код ЄДРПОУ 39057583) на підставі статті 38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКУРС» (м. Івано - Франківськ, вул. Військових Ветеранів, 3А, кв. 25, код ЄДРПОУ 39057583) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 гривень 80 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 3850 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 03 липня 2020 року