Постанова

від 01.07.2020 по справі 420/4246/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4246/19 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника позивача Ящук Ю.Ю.

представника відповідача Ковальчук В.М., Курбанової С.Р.

представника 3-ї особи Демінської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Головного територіальне управління юстиції в Одеській області та Приватного акціонерного товариства "Одеський завод оздоблювальних матеріалів" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні о 11:43 у м.Одесі в порядку загального позовного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальінстю "Світ Плюс 2010" до Головного територіальне управління юстиції в Одеській області, 3-тя особа Приватне акціонерне товариство "Одеський завод оздоблювальних матеріалів" про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просили визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції в Одеській області №184/03-09 від 24 квітня 2018 року Про задоволення скарги ОСОБА_1 від 18.04.2019 року поданої в інтересах ПАТ Одеський завод оздоблювальних матеріалів , яким:

внесено зміни до розділу №1346527151101 та вилучена складова частина об`єкта нерухомого майна: рампа, І;

внесено зміни до права власності №22234953 та вилучені наступні документи: технічний паспорт від 05.09.2017 року, виданий ТОВ Архекспертбуд , довідку від 05.09.2017 року №23-21к, видану ТОВ Архекспертбуд .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскажуваний наказ є протиправним з огляду на те, що запис про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вноситься до Державного реєстру прав у випадку скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, прийнятого державним реєстратором, за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України, а не його територіальним підрозділом, якому таке право Законом не надане. Позивач зазначає, що право на скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є лише у Міністерства юстиції України (в разі наявності підставі, та лише за умови відсутності судового спору), а отже, у даному випадку, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області здійснило дії щодо майна ТОВ "Світ Плюс 2010" шляхом внесення змін до Державного реєстру речових прав, які не входить до обсягу його повноважень. Також, позивач зазначив про пропуск строку звернення ПАТ Одеський завод оздоблювальних матеріалів зі скаргою до ГТУЮ в Одеській області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що по заяві про державну реєстрацію змін поданій неналежною особою у відношенні абсолютно іншого об`єкта вчинено реєстраційні дії в Державному реєстрі прав та додано до опису об`єкта нерухомого майна складову частину - рампу І . Стосовно посилань на той факт, що відповідач не має права вносити запис про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, відповідач зазначив що жодні записи в Державному реєстрі прав на виконання оскаржуваного наказу не скасовувались, оскільки відповідно до наказу №184/03-09 від 24 квітня 2018 року було внесено зміни до державного реєстру. Крім цього, апелянт звертає увагу, що предметом оскарження на Комісії з питань розгляду скарг у сфері реєстрації Головного територіальне управління юстиції в Одеській області було не рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) від 08.09.2017 р. №36978033, про яке йдеться в рішенні Одеського окружного адміністративного суду, а зовсім інше рішення, про внесення змін від 25.07.2017 р. №36294481.

Не погоджуючись з таким рішенням, Приватне акціонерне товариство "Одеський завод оздоблювальних матеріалів" надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що про повний обсяг порушення державними реєстраторами прав ПрАТ ОЗОМ , в ході вчинення реєстраційних дій, ПрАТ ОЗОМ дізналося лише 16 квітня 2019 року, а саме в момент отримання Деталізованої інформації із Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень, у зв`язку з чим третя особа вважає що нею не було допущено порушення 60-денного строку на звернення до відповідача із відповідною скаргою. Третя особа вважає, що відповідач, неухильно дотримуючись вимог чинною законодавства України, своїм Наказом № 184/03-09 від 24 квітня 2019 року, розглянув, у межах своїх повноважень, скаргу ПрАТ ОЗОМ , як власника, з урахуванням вимог підпункту в пункту З частини 6 статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вносячи зміни до відповідних розділів у Державному реєстрі прав.

Відзив на апеляційні скарги до суду надано не було.

Колегією суддів під час апеляційного розгляду справи було витребувано з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, документи в електронній формі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що стали підставою для прийняття оскаржуваних у справі рішень, а саме реєстраційну справу за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1346527151101 номер запису про право власності 22234953.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням державного реєстратора КП Реєстраційна служба Одеської області Оперчук І.М. від 08.09.2017 року, до складової частини об`єкту нерухомого майна належного на праві власності ТОВ Світ Плюс 2010 , що розташований за адресою: м. Одеса. Київське шосе, буд. 5, була включена рампа під літ. І .

22.11.2018 року приватне акціонерне товариство Одеський завод оздоблювальних матеріалів звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Світ Плюс 2010" про скасування вищезазначеної державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Одеської області від "29" березня 2019 року провадженні у справі №916/2615/18 в частині вимог до державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області" Оперчук Ірини Михайлівни, про зобов`язання останньої скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36978033 від 08.09.2017 року про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Плюс 2010" на нежитлові будівлі, загальною площею 2481,8 м2, за адресою: м. Одеса, Київське шосе, буд.5 (номер об`єкта РПВН - 23345663), які складаються із будівель за літерами "А" та "Б" зі складовою частиною об`єкта нерухомого майна у вигляді рампи за літерою "І" - було закрито. У задоволені позову в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Плюс 2010 - відмовлено повністю.

18.04.2019 року представник ПрАТ ОЗОМ адвокат Демінська К. В. звернулась до Головного територіального управління юстиції в Одеській області зі скаргою на рішення державного реєстратора Оперчук І. М. щодо реєстрації спірної рампи, та просила внести зміни до розділу №1346527151101.

24.04.2019 року начальником Головного територіального управління юстиції в Одеській області Сауляк Р. В. за результатами розгляду скарги, на підставі висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 22.04.2019р., був виданий наказ за №184/03-09, яким скарга ОСОБА_1 була задоволена у повному обсязі, а до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено ряд змін, а саме: внесено зміни до розділу №1346527151101 та вилучена складова частина об`єкта нерухомого майна: рампа, І; внесено зміни до права власності №22234953 та вилучені наступні документи: технічний паспорт від 05.09.2017 року, виданий ТОВ Архекспертбуд , довідку від 05.09.2017 року №23-21к, видану ТОВ Архекспертбуд .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ ОЗОМ ще станом на 05.11.2018 року було відомо про наявність відповідного рішення державного реєстратора Оперчук І.М. від 08.09.2017 року, проте з відповідною скаргою до Головного територіального управління юстиції в Одеській області відповідач звернувся лише 18.04.2019 року, з пропущенням 60-денного строку, передбаченого ч. 3 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Частиною 4 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Абзацом 1 ч. 7 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Відповідно до ч. 8 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

З огляду на вищенаведені норми вірним є висновок суду першої інстанції про те, що Головне територіальне управління юстиції в Одеській області наділене повноваженнями щодо розгляду скарг на дії та рішення державного реєстратора за результатом розгляду яких приймає мотивоване рішення про відмову або задоволення скарги.

При цьому Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює певні обмеження щодо суб`єктів уповноважених на прийняття таких рішень, зокрема рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 ч. 6, ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приймаються виключно Міністерством юстиції України.

З огляду на зазначене, правильним є висновок суду першої інстанції, що Головне територіальне управління юстиції в Одеській області наділено повноваженнями приймати за результатом розгляду скарг рішення про внесення змін до записів Державного реєстру прав (підпункт в , пункту 2 ч. 6, ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Проте, абз. 1 ч. 3 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено 60-денний строк на оскарження рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, який обчислюється з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Як встановлено, під час апеляційного розгляду справи, апелянт ПрАТ ОЗОМ зазначають, що про порушення їх прав дізнались лише 16 квітня 2019 року, в момент отримання Деталізованої інформації із Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень, тому вважають, що 60-денний строк на звернення до відповідача із скаргою не пропущено.

Проте, колегія суддів не приймає такі доводи апелянта ПрАТ ОЗОМ , оскільки доказів про те, що третя особа дізналась про порушення своїх прав лише 16.04.2019 року до суду не надано.

Крім того, під час судового розгляду відповідач зазначав, що на попередньому засіданні Комісії, що відбулось 18.04.2019р. зі змісту скарги та відомостей Державного Реєстру прав було встановлено, що скаргу подано у строк, встановлений частиною третьою статті 37 Закону, так як про порушення прав скаржнику стало відомо 16.04.2019р. з деталізованої інформації з Державного реєстру прав, а скаргу до Головного територіального управління юстиції в Одеській області подано18.04.2019р. Проте, доказів наданих ПрАТ ОЗОМ до відповідача разом зі скаргою, щодо пропуску строку звернення зі скаргою, суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи позбавлені дискреційних повноважень, щодо вирішення питання щодо правових наслідків пропуску відповідного строку звернення, оскільки це питання врегульоване законодавством та не передбачає альтернатив.

Відповідно до пункту 5 Порядку 1128 (чинного на момент спірних правовіднносин) перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:

- чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги);

- чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги;

- чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги .

Тобто перед тим, як вивчати обставини, викладені в скарзі, Міністерство юстиції повинно перевірити дотримання всіх передумов.

У пункті 7 Порядку 1128 (який був чинний на момент спірних правовідносин) йдеться про те, що, у разі, коли встановлено порушення вимог Законів, щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Проте, в даному випадку, аналізуючи наявні у справі матеріали, судова колегія зазначає, що при поданні скарги були наявні передбачені підпунктом 2 пункту 5 Порядку 1128 підстави для відмови у розгляді скарги, а саме пропуск 60-денного строку звернення зі скаргою, оскільки заявником, ПрАТ ОЗОМ не було надано доказів того, що про порушене право їм стало відомо 16.04.2019 р.

Тому, судова колегія вважає, що відповідач не мав правових підстав для розгляду скарги ПрАТ ОЗОМ по суті, оскільки відповідна заява не відповідала встановленим вимогам, була подана з пропуском встановленого строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З вищенаведених підстав, судова колегія доходить висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв протиправно, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що законність оскаржуваних реєстраційних дій була предметом розгляду Господарським судом Одеської області.

Встановлено, що 22.11.2018 року приватне акціонерне товариство Одеський завод оздоблювальних матеріалів звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Світ Плюс 2010" про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що представник ПрАТ ОЗОМ 05.11.2018 року отримала інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотека, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, Київське (Ленінградське) шосе, 5, яка нічим не відрізняється від інформації, яка міститься в інформації з Державного реєстру речових прав, яка сформована 16.04.2019 року (т.1 а.с.72-88), зі змісту якої стало відомо, що 06 вересня 2017 року державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області" Оперчук Ірина Михайлівна прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 36978033 від 08.09.2017 року про реєстрацію права власності ТОВ Світ Плюс 2010 на нежитлові будівлі, загальною площею 2481,8 м.кв., за адресою: м. Одеса, Київське шосе, 5, які складаються із будівель за літерами А та Б зі складовою частиною об`єкта нерухомого майна у вигляді рампи, І.

Таким чином, посилання ПрАТ ОЗОМ на те, що про порушення своїх прав вони дізнались в день отримання електронного витягу з ЄДР 16.04.2019 р., спростовуються матеріалами справи, оскільки ще у листопаді 2018 року, у позовній заяві до господарського суду, про оскарження реєстраційних дій суб`єкта владних повноважень, скаржник зазначав, про порушені, на його думку, права зазначеними реєстраційними діями (т. 1 а.с.14).

Тобто, вірним є висновок суду першої інстанції, що ПрАТ ОЗОМ станом на 05.11.2018 року було відомо про наявність відповідного рішення державного реєстратора Оперчук І.М. від 08.09.2017 року, проте з відповідною скаргою до Головного територіального управління юстиції в Одеській області третя особа звернулись лише 18.04.2019 року, з пропущенням 60-денного строку, передбаченого ч. 3 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що передумовою розгляду скарги за змістом є перевірка прийнятності заяви, що в цій справі дотримано не було, тому, аргументи, які стосуються розгляду скарги ПрАТ ОЗОМ не можуть бути предметом розгляду у даній справі, адже вони стосуються змісту скарги.

Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що законність реєстраційних дій була предметом розгляду Господарським судом Одеської області та підтверджена рішенням від 29.03.2019 року, яке набрало законної сили.

Слід зазначити, що виходячи з принципу правової визначеності, суди не можуть вдаватися до переоцінки судових рішень, які вступили в законну силу. Оскарження висновків, встановлених зазначеними судами господарської юрисдикції, має відбуватися лише шляхом оскарження відповідних судових рішень в межах судової справи в господарському суді, проте ПрАТ ОЗОМ таким правом не скористались, апеляційну скаргу в господарській справі не подавали, що не заперечувалось сторонами.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.08.2018 р. справа №826/10548/17.

Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта - відповідача на те, що предметом оскарження на Комісії було не рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) від 08.09.2017 р. №36978033, про яке йдться в рішенні Одеського окружного адміністративного суду, а зовсім інше рішення, про внесення змін від 25.07.2017 року №36294481, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, як вбачається зі скарги, скаржник просила внести зміни саме до розділу №1346527151101, який відкрито 08.09.2017 року на підставі рішення №36978033.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок, щодо задоволення позовних вимог.

Інші доводи апелянтів надані в апеляційних скаргах та під час апеляційного розгляду щодо суті спору не спростовують висновків суду, щодо пропуску 60-денного строку зверненя ПрАТ ОЗОМ до Головного територіального управління юстиції в Одеській області зі скаргою, оскільки судом встановлено, що про порушення своїх прав третій особі ПрАТ ОЗОМ було відомо з 05.11.2018 року, проте зі скаргою звернулись лише 18.04.2019 року, а тому судом першої істанції вірно задоволено позов з цих підстав.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду викладених у рішенні не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Головного територіальне управління юстиції в Одеській області та Приватного акціонерного товариства "Одеський завод оздоблювальних матеріалів" - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У справі є окрема думка судді Федуска А.Г.

Повний текст судового рішення складено 03.07.2020 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик