Рішення

від 30.06.2020 по справі п/811/3637/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № П/811/3637/14

провадження № 2-кас/340/7/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом приватного акціонерного товариства "Креатив" (далі-позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2014 №0001312202.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.11.2014, залишену без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2014 №0001312202 (т.5 а.с.60-63, 105-108).

Постановою Верховного Суду від 28.02.2020 постанову від 17.11.2014 та ухвалу від 28.10.2015 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.5 а.с.158-165).

Ухвалою від 26.03.2020 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (т.5 а.с.173-174).

Представник позивача додаткові письмові пояснення щодо спірних правовідносин з контрагентами- постачальниками з урахуванням позиції Верховного Суду (з доданням належним чином засвідчених копій первинної документації) не подавав.

Представник відповідача відзив на позовну заяву, з урахуванням позиції Верховного Суду, також до суду не подавав.

Крім того, відповідно до ухвал від 26.03.2020 р. (т.5 а.с.173-174) та від 26.05.2020 р. (т.5 а.с.191-193) судом також вживались заходи щодо витребування у контрагентів письмових пояснень і засвідчених копій первинної документації на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з позивачем.

Однак, витребувані документи до суду не надходили.

Дослідивши наявні в справі документи суд зазначає наступне.

Судом встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, що в період з 29.07.2014 по 04.08.2014 посадовими особами Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання ним податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками: ТОВ "Бат Трейд Груп" за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 р., ПП "Довіра-Сервіс" за період з 01.04.2014 р. по 31.05.2014р., ТОВ "Промторг-Холдинг" за період з 01.05.2014 р. по 31.05.2014 р., за результатами якої складено акт перевірки №163/11-23-22-02/31146251 від 08.08.2014 р. (т. 1 а.с.10-31).

Під час перевірки відповідачем було встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 848 510 грн., в т.ч.: за квітень 2014 на суму 4 923 898 грн.; за травень 2014 на суму 4 924 612 грн..

Висновки податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтуються на отриманих від іншого податкового органу актів перевірок контрагентів позивача щодо фіктивності їх діяльності. Не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв`язку з відсутністю та не наданням до перевірки договорів про господарські відносини, актів приймання-передачі, довіреностей та документів, що посвідчують транспортування і зберігання товарів.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) на адресу ПрАТ "Креатив" від підприємств-постачальників: ТОВ "Бат Трейд Груп" за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р., ПП "Довіра-Сервіс" за період з 01.04.2014 р. по 31.05.2014 року, ТОВ "Промторг-Холдинг" за період з 01.05.2014 р. по 31.05.2014 р., що свідчить про те, що правочини між ПрАТ "Креатив" та постачальниками були здійснені без мети настання реальних наслідків.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001312202 від 22.08.2014 р., згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 14 772 765 грн., в тому числі за основним платежем - 9 848 510 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 924 255 грн. (т.1 а.с.8-9).

В постанові від 28.02.2020 р. Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи щодо фактичного здійснення господарських операцій із придбання позивачем у ТОВ "БАТ ТРЕЙД ГРУП", ПП "ДОВІРА-СЕРВІС", ТОВ "ПРОМТОРГ-ХОЛДИНГ" товару (насіння соняшника), а саме: не з`ясовано умов відповідних договорів поставки товару та специфіки господарських операцій позивача з контрагентом; не перевірено умов придбання та способу узгодження поставки товару; не перевірено на кого покладено обов`язок доставки товару та яким чином здійснювалося його транспортування, прийняття за кількістю та якістю; не встановлено, які транспортні засоби було залучено до поставки придбаного товару та яким чином здійснювалося транспортування з урахуванням специфіки придбаного товару; не з`ясовано питання залучення контрагентом позивача третіх осіб для виконання умов договорів, укладених з позивачем; не досліджено питання оприбуткування, відвантаження, розвантаження та зберігання поставленого товару; не з`ясовано родової ознаки поставленого позивачу товару та його походження; не досліджено якісні характеристики придбаної сільськогосподарської культури (вологість, вміст смітної домішки) та її відповідність вимогам ДСТУ, у тому числі аналіз на вміст такої групи, як ГМО; не з`ясовано підстав визначення вартості реалізованого позивачу товару; не з`ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів; не перевірено зв`язок придбання товарів та послуг з господарською діяльністю позивача.

У справі також залишилися не дослідженими обставини з приводу того, чи мали ТОВ "БАТ ТРЕЙД ГРУП", ПП "ДОВІРА-СЕРВІС", ТОВ "ПРОМТОРГ-ХОЛДИНГ" виробничий, технологічний і кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності із урахуванням того, що вказані обставини входять до предмета доказування в даній справі та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування даних податкового обліку за розглядуваними правочинами (т.5 а.с.158-165).

Враховуючи вищевказана за результатами нового розгляду суд дійшов наступних висновків.

Відповідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій- не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 71 КАС України (у редакції, чинній на час вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 КАС України (у редакції, чинній на час вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Так, позивачем у квітні 2014 відображено в податковому обліку та віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ правовідносини з придбання у ТОВ "Бат Трейд Груп" (код - 38465386) насіння соняшника, урожаю 2013 р., на загальну суму 28 663 985 грн., в т.ч. ПДВ - 4 777 331 грн..

ТОВ "Бат Трейд Груп" на підставі договору поставки № С13-02475 від 16.04.2014 р. поставило позивачу насіння соняшника в кількості 5000 т., за ціною 4800 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 24 000 000,00 грн. (т.1 а.с.220-221). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором підтверджено: видатковими накладними (т.1 а.с.222-242), платіжними дорученнями (т.1 а.с.243-250, т.2 а.с.1-9) та товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.31-250, т.3 а.с.1-48).

На виконання умов договору поставки №С13-02620 від 24.04.2014 р., ТОВ "Бат Трейд Груп" поставило позивачу насіння соняшника в кількості 490 тонн, за ціною 4700 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 2 303 000,00 грн. (т.3 а.с.49-50). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.51-59), платіжним дорученням (т.3 а.с.60), товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.70-93).

На виконання умов договору поставки №С13-02639 від 28.04.2014 р., ТОВ "Бат Трейд Груп" поставило позивачу насіння соняшника в кількості 190 тонн, за ціною 4700 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ - 893 000,00 грн. (т.3 а.с.94-95). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.96-97), товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.100-107).

На виконання умов договору поставки №С13-02643 від 30.04.2014 р., ТОВ "Бат Трейд Груп" поставило позивачу соняшнику в кількості 696 тонн, за ціною 4700 грн. за тону, орієнтовна сума договору з ПДВ 3 266 500 грн. (т.3 а.с.108-109). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.110-111), товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.114-120).

На виконання умов договору поставки №С13-02644 від 29.04.2014 р., ТОВ "Бат Трейд Груп" поставило позивачу соняшнику в кількості 364 тонн, за ціною 4700 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 1 710 800 грн. (т.3 а.с.121-122). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.123-124), товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.127-142).

Також, ТОВ "Бат Трейд Груп" виписано податкові накладні (т.2 а.с.10-30, т.3 а.с.61-69, 98-99, 112-113, 125-126), відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включених в загальній сумі ПДВ 4 777 331 грн. до складу податкового кредиту в квітні 2014 року (т.1 а.с.56-65).

Крім того, позивачем у квітні 2014 року було відображено в податковому обліку та віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ правовідносини з придбання у ПП "Довіра-Сервіс" (код 35956231) олії соняшникової на загальну суму 879 400 грн., в т.ч. ПДВ - 146 567 грн..

Так, на підставі договору поставки №МТ14-0189 від 29.04.2014р., ПП "Довіра-Сервіс" поставило позивачу олію соняшникову в кількості 100 т., за ціною 10 000 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ - 1 000 000,00 грн. (т.1 а.с.76-77). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань підтверджено: накладними (т.1 а.с.78, 81), платіжними дорученнями (т.1 а.с.86-87), товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.79-80, 82-85).

ПП "Довіра-Сервіс" було виписано податкові накладні (т.1 а.с.88-89), що відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включених в загальній сумі ПДВ 146 566,67 грн. до складу податкового кредиту в квітні 2014 року (т.1 а.с.56-65).

В травні 2014 року позивачем відображено в податковому обліку та віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ правовідносини з придбання у ПП "Довіра-Сервіс" (код 35956231) олії соняшникової на загальну суму 11 818 839 грн., в т.ч. ПДВ - 1 969 807 грн.. Так, на підставі договору поставки № МТ14-0195 від 06.05.2014 р., ПП "Довіра-Сервіс" поставило позивачу олію соняшникову в кількості 700 тонн, за ціною 10200 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 7 140 000,00 грн. (т.1 а.с.90-91). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань підтверджено накладними і товарно-транспортними накладним (т.1 а.с.92-131), платіжними дорученнями (т.1 а.с.132-138).

На підставі договору поставки №МТ14-0216 від 16.05.2014, ПП "Довіра-Сервіс" поставило позивачу олію соняшникову в кількості 250 тонн, за ціною 10200 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 2550000 грн.. (т.1 а.с.159-160). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором поставки підтверджено накладними, товарно-транспортними накладним (т.1 а.с.161-174) та платіжним дорученням (т.1 а.с.175).

На виконання договору поставки №МТ14-0208 від 13.05.2014 р., ПП "Довіра-Сервіс" поставило позивачу олію соняшникову в кількості 300 тонн, за ціною 10100 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 3 030 000 грн. (т.1 а.с.183-184). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором поставки підтверджено накладними, товарно-транспортними накладним (т.1 а.с.185-204) та платіжними дорученнями (т.1 а.с.205-207).

ПП "Довіра-Сервіс" виписано податкові накладні (т.1 а.с.139-158, 176-182, 208-219), що відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включені в загальній сумі ПДВ 1 990 562 грн. до складу податкового кредиту в травні 2014 року (т.1 а.с.66-75).

В травні 2014 р. позивачем також було відображено в податковому обліку та віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ правовідносини з придбання у ТОВ "Промторг-Холдинг" (код 38149168) насіння соняшнику на загальну суму 17 728 828 грн., в тому числі ПДВ - 2 954 804 грн.. Зокрема, на підставі договору поставки №С13-02641 від 30.04.2014 р., ТОВ "Промторг-Холдинг" у травні 2014 року поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 317 тонн, за ціною 4700 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 1 489 900 грн. (т.3 а.с.149-150). Факт виконання сторонами умов договору підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.151-154), платіжним дорученням (т.3 а.с.155) та товарно-транспортними накладним (т.3 а.с.159-174).

На підставі договору поставки №С13-02676 від 06.05.14 р., ТОВ "Промторг-Холдинг" поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 500 тонн, за ціною 4800 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 2400000 грн. (т.3 а.с.178-179). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором було підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.180-184), платіжними дорученнями (т.3 а.с.185-189) та товарно-транспортними накладним (т.3 а.с.193-210).

На підставі договору поставки №С13-02718 від 09.05.14 р., ТОВ "Промторг-Холдинг" поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 200 тонн, за ціною 4850 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 970000 грн.. (т.3 а.с.211-212). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором було підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.213-215), платіжними дорученнями (т.3 а.с.216-218) та товарно-транспортними накладним (т.3 а.с.221-240).

На підставі договору поставки №С13-02740 від 09.05.14 р., ТОВ "Промторг-Холдинг" поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 200 тонн, за ціною 4850 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 970 000 грн. (т.3 а.с.241-242). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором було підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.243-244), платіжними дорученнями (т.3 а.с.245-246) та товарно-транспортними накладним (т.3 а.с.248-250, т.4 а.с.1-6).

На підставі договору поставки № С13-02791 від 13.05.14 р., ТОВ "Промторг-Холдинг" поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 500 тонн, за ціною 4900 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 2 450 000 грн. (т.4 а.с.7-8). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором підтверджено: видатковими накладними (т.4 а.с.9-13), платіжними дорученнями (т.4 а.с.14-15) та товарно-транспортними накладним (т.4 а.с.19-60).

На підставі договору поставки № С13-02837 від 15.05.14 р., ТОВ "Промторг-Холдинг" поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 500 тонн, за ціною 4900 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 2 450 000 грн. (т.4 а.с.61-62). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором підтверджено: видатковими накладними (т.4 а.с.63-65), платіжними дорученнями (т.4 а.с.66-67), товарно-транспортними накладним (т.4 а.с.71-112).

На підставі договору поставки №С13-02866 від 16.05.14 р., ТОВ "Промторг-Холдинг" поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 1000 тонн, за ціною 4900 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 4 900 000 грн. (т.4 а.с.113-114). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором підтверджено: видатковими накладними (т.4 а.с.115-123), платіжними дорученнями (т.4 а.с.124-126), товарно-транспортними накладним (т.4 а.с.133-205).

На підставі договору поставки №С13-02919 від 22.05.14 р., ТОВ "Промторг-Холдинг" поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 1000 тонн, за ціною 4900 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 4 900 000 грн. (т.4 а.с.209-210). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором підтверджено: видатковими накладними (т.4 а.с.211-220), платіжними дорученнями (т.4 а.с.221-224) і товарно-транспортними накладним (т.4 а.с.231-249, т.5 а.с.1-26).

ТОВ "Промторг-Холдинг" було виписано позивачу податкові накладні (т.3 а.с.156-158, 190-192, 219-220, 247-248, т.4 а.с.16-18, 68-70, 127-132, 225-230), що відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включені в загальній сумі ПДВ 2 954 804,69 грн. до складу податкового кредиту в травні 2014 року (т.1 а.с.66-75).

ТОВ "Бат Трейд Груп", ПП "Довіра-Сервіс" та ТОВ "Промторг-Холдинг" на день здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи (т.1 а.с.33-35).

Отриманий позивачем товар (насіння соняшника, олія нерафінована) було використано ним у власній господарській діяльності, а саме перероблено в олію нерафіновану, олію рафіновану, шрот соняшниковий, пелети паливні, майонез та іншу продукцію і реалізовано резидентам України, а також експортовано по зовнішньоекономічних контрактах нерезидентам України (т.5 а.с.32-44).

Відтак, за певних обставин названі вище документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних та таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань, власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи також підтверджували та розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) та ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов`язання на підставі таких операцій.

Так, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивачем.

Відповідно до ст. 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, на момент проведення перевірки у податкового органу була наявна податкова інформації щодо контрагентів позивача про неможливість здійснення ними господарських операцій протягом перевіряємого періоду у задекларованих позивачем обсягах та розмірі, а саме.

Щодо контрагента позивача ТОВ "Промторг-Холдинг", податковим органом за місцем податкового обліку цього підприємства встановлено відсутність підприємства за адресою місцезнаходження. Так, під час виїзду за податковою адресою м. Київ, вул. Лаврська 9, корп.19 встановлено, що за вказаною адресою знаходиться нежитлове приміщення. Під час обстеження податкової адреси встановити вивісок і поштових скриньок з підписом ТОВ "Промторг-Холдинг" не виявилось можливим. Засновник, директор та головний бухгалтер ОСОБА_1 в м.Києві не проживає. Згідно інформації управління Держземагенства встановлено, що у ТОВ "Промторг-Холдинг" відсутні земельні ділянки, що свідчить про неправомірне користування пільгою як сільськогосподарський виробник. Перевіркою встановлено порушення п.209.6 ст.209, п.187.1 ст.187 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ у травні 2014 р. на загальну суму 4 071 828,6 грн. (акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.06.2014 №1752/26-55-22-02/38149168).

Щодо контрагента ТОВ "Бат Трейд Груп", податковим органом за місцем податкового обліку цього підприємства також встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспорту, торгівельного обладнання, сировини та матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Отже, в ході проведення перевірки встановлено: - неможливість фактичного здійснення ТОВ "Бат Трейд Груп" операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; - відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; - відсутність об`єктів, які підпадають під визначення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України (акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.05.2014 року №1261/26-59-2201/38465386).

Щодо контрагента ПП "Довіра-Сервіс", то податковим органом за місцем податкового обліку цього підприємства не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв`язку з відсутністю (не надання для звірки)договорів про господарські відносини, актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування,зберігання товарів.З урахуванням вищезазначених порушень підприємство не мало можливості здійснювати реалізацію (акти ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 29.05.2014 №38/22/35956231 та від 27.06.2014 №43/22/35956231).

Надаючи оцінку вищевказаним обставинам слід зазначити, що не виконання податкових обов`язків контрагентом не може бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, якщо не встановлені обставини, які свідчать про сприяння останнім у такому невиконанні.

Факт неподання контрагентом податкової звітності чи відсутності певної інформації в податковій звітності підприємства, зокрема щодо наявності основних засобів, трудових ресурсів тощо сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення податкового законодавства при складанні податкової звітності.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №817/1422/13-а.

Крім того, підстави для виникнення у платника податку права на податковий кредит та порядок його формування, а також порядок виникнення від`ємного значення, визначені ст. 198 ПК України. Судом не встановлено фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків покупця - отримувача товарів.

Щодо правочинів між позивачем та його контрагентами, доречним є застосування доктрини "Ділова мета" (business purpose) та "Реальність господарської операції". Зокрема, суть доктрини полягає в тому, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета, крім мінімізації оподаткування. В іншому випадку, податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною сутністю операцій та такий правочин визнається недійсним. При цьому, обов`язок доказування розумного змісту покладається на учасників правочину (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Halifax…).

Крім того, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" позивач і його контрагенти є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Також, Податковий кодексу України не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуги) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків-покупець товарів (послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд не бере до уваги й доводи відповідача з посиланням на інформацію, що наявна в інформаційно аналітичних базах ДФС відносно контрагентів позивача, оскільки вказана інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем і контрагентами, факт чого підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.77 КАС України.

При цьому, лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду справи факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем і його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов`язань третіх осіб. Поруч з цим, в обґрунтування спірного рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність господарських операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних інформації щодо контрагентів, а не аналізі самої суті і наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Таким чином, доводи на які посилається контролюючий орган в акті перевірки щодо нереальності господарських взаємовідносин позивача із контрагентами-постачальниками не відповідають обставинам справи, спростовуються доказами наявними в справі та дослідженими під час розгляду справи. Доводи ж про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак, у даній справі, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Відповідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було доведено правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 22.08.2014 №0001312202.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. Згідно пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько