Ухвала

від 25.06.2020 по справі 910/11127/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"25" червня 2020 р. Справа№ 910/11127/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Копитової О.С.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.

у присутності представників сторін:

від позивача: Абакумова А.С. - довіреність №10943/2019 від 05.08.2019.

від відповідача: не з`явились

від третьої особи: не з`явились

розглядаючи апеляційну скаргу Компанії з обмеженою відповідальністю "Біоматрікс Інтернешнл Лімітед" на рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2020 року

у справі № 910/11127/19 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю "Біоматрікс Інтернешнл

Лімітед"

до Приватного підприємства "Медикап"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про визнання недійсним ліцензійного договору від 28.02.2011 №2

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Компанія з обмеженою відповідальністю "Біоматрікс Інтернешнл Лімітед" (далі - позивач, Компанія) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до ПП "Медикап" (далі - відповідач, Підприємство), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд визнати недійсним ліцензійний договір від 28.02.2011 року №2 про передачу "ноу-хау" (далі - Договір №2), укладеного між Підприємством та ТОВ "Біоматрикс" (далі - ТОВ "Біоматрикс") (після ліквідації якого права перейшли до Компанії).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 12.04.2018 року на електронну пошту Компанії від ОСОБА_1 надійшов лист-претензія від 11.04.2018 року про виплату роялті; в даному листі зазначено, що дія Договору №2 щодо продукції гідрофільний гель "Aquafilling" закінчилася 28.02.2016 року, у зв`язку з чим всі права на виробництво, використання та продаж продукції за ліцензією закінчилися; через ліквідацію ТОВ "Біоматрикс" у власність Компанії перейшли всі права та майно, а тому остання повинна сплатити роялті.

Разом із листом-претензією від 11.04.2018 року позивачу було надіслано сканкопії Договору №2 з додатками до нього та договір відступлення права вимоги (цесії) від 08.01.2018 року (далі - Договір від 08.01.2018 року).

Компанія зазначає про відсутність платежів за Договором №2 між Підприємством та ТОВ "Біоматрикс" та відсутність будь-яких претензій/вимог (матеріальних та нематеріальних) зі сторони Підприємства протягом 7 років (починаючи з 28.01.2011) до ТОВ "Біоматрикс" та Компанії.

За твердженням позивача, Договір №2 є недійсним, оскільки Підприємство з 21.02.2011 року не є власником "ноу-хау" з виробництва гідрофільного гелю "Aquafilling" у зв`язку з укладанням 21.02.2011 року між ним та ТОВ "Біоматрикс" (після ліквідації якого права перейшли до Компанії) договору про передачу (продаж) "ноу-хау" (далі - Договір від 21.02.2011 року) з виробництва гідрофільного гелю "Aquafilling", який відповідає вимогам законодавства України та ніколи ніким не оспорювався, а тому не мало права укладати жодних договорів на вказаний об`єкт.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, а також залучено до участі у справі ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

За наслідками розгляду заявлених позовних вимог, рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2020 року у справі №910/11127/19 у задоволенні позову відмовлено у зв`язку із недоведеністю позовних вимог та з підстав пропуску позивачем строку позовної давності; витрати зі сплати судового збору та правничої допомоги покладено на позивача.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Компанія з обмеженою відповідальністю "Біоматрікс Інтернешнл Лімітед" звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2020 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю "Біоматрікс Інтернешнл Лімітед" в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Крім того, в апеляційній скарзі міститься клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 03.06.2020 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії з обмеженою відповідальністю "Біоматрікс Інтернешнл Лімітед" на рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2020 року у справі № 910/11127/19, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та заперечень або пояснень з приводу заявленого клопотання про призначення експертизи у справі та призначено справу до розгляду на 25.06.2020 року за участю повноважних представників сторін та третьої особи.

У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. До відзиву також додано заперечення на клопотання про призначення у справі судової експертизи, в яких відповідач заперечує проти його задоволення.

В судове засідання 25.06.2020 року з`явився представник позивача.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить факт ознайомлення 10.06.2020 року та 12.06.2020 року представника відповідача Гавриленка Я.С. з матеріалами справи, який одночасно є й представником третьої особи на підставі чинної на дату розгляду справи довіреності, а також подання останнім відзиву на апеляційну скаргу та заперечень на клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи.

В судовому засіданні 25.06.2020 року розглядалось клопотання позивача про призначення у справі №910/11127/19 судової технічної експертизи, яке міститься в апеляційній скарзі, в якому останній просить суд призначити судову технічну експертизу документів, а саме: ліцензійного договору №2 про передачу "ноу-хау" від 28.02.2011 року з додатками до нього та договору про передачу права власності патенту України на корисну модель 24064 "Спосіб одержання гістосумісного філера" від 21.02.2011 року, проведення якої доручити Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Експертна служба МВС України, та поставити експертній установі низку питань щодо давності виконання сторінок, нанесення відбитків печатки та виконання підписів відповідних документів.

За твердженням скаржника, з`ясування давності складення вказаних документів має істотне значення для правильного вирішення спору та потребує необхідних спеціальних знань, а відтак подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Розглянувши клопотання позивача про призначення у справі №910/11127/19 судової технічної експертизи та заслухавши позицію представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду його безпідставність та необґрунтованість.

Як було зазначено вище, предметом розгляду справи є визнання недійсним ліцензійного договору №2 про передачу "ноу-хау", укладеного 28.02.2011 року між Підприємством та ТОВ "Біоматрикс", з підстав відсутності у Підприємства прав на його укладення у зв`язку із продажем даного ноу-хау Товариству з обмеженою відповідальністю "Біоматрикс" за Договором від 21.02.2011 року.

Отже, на переконання колегії суддів, в даному випадку з`ясування обставин давності складення спірного правочину не входить до предмету доказування в цій справі.

Також слід зазначити, що відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Отже, призначення судової технічної експертизи на стадії апеляційного розгляду в даній справі є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору, як наслідок колегія суддів не вбачає підстав для її призначення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 234 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Компанії з обмеженою відповідальністю "Біоматрікс Інтернешнл Лімітед" про призначення у справі №910/11127/19 судової технічної експертизи документів, яке міститься в апеляційній скарзі, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття.

Повний текст ухвали підписано 06.07.2020 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді О.С. Копитова

Б.В. Отрюх