Постанова

від 25.06.2020 по справі 908/485/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2020 року м.Дніпро Справа № 908/485/16

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.12.2019

у справі №908/485/16 (суддя Черкаський В.І.)

Кредитори:

1. ФО ОСОБА_1 ; 2. ФО ОСОБА_2 ; 3. ФО ОСОБА_3 ; 4. ФО ОСОБА_4 ; 5. ФО ОСОБА_5 ; 6. ФО ОСОБА_6 ; 7. ФО ОСОБА_7 ; 8. ФО ОСОБА_8 ; 9. ФО ОСОБА_9 ; 10. ФО ОСОБА_10 ; 11. Токмацька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (МСП 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Радянська, 230, код ЄДРПОУ 39489916); 12. Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області; 13. ФО ОСОБА_11 ; 14. ФО ОСОБА_12 ; 15. ФО ОСОБА_13 ; 16. ФО ОСОБА_14 ; 17. ФО ОСОБА_15 ; 18. ФО ОСОБА_16 ; 19. ФО ОСОБА_17 ; 20. ФО ОСОБА_18 ; 21. ФО ОСОБА_19 ; 22. ФО ОСОБА_20 ; 23. ФО ОСОБА_21 ; 24. ФО ОСОБА_22 (представник - ОСОБА_137, АДРЕСА_1 ); 25. ФО ОСОБА_23 ; 26. Кооперативна спілка "ОЙКОКРЕДИТ, Кооперативна Спілка Всесвітнього Розвитку U.A." (англійською мовою - Cooperative "OIKOCREDIT, Еcumenical Development Cooperative Society U.A".), ідентифікаційний код (RSIN) 005798966, Нідерланди, м. Амерсфорт, вул. Беркенвег, 7, 3818 LA (англійською мовою - Berkenweg 7 3818 LA Amersfoort, the Netherlands) (представник - Махиня Р.В. , АДРЕСА_2 ); 27. Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 1а, код ЄДРПОУ 39491003); 28. ФО ОСОБА_25 ; 29. ФО ОСОБА_26 ; 30. ФО ОСОБА_27 (представник - ОСОБА_28 , АДРЕСА_3 ); 31. ФО ОСОБА_29 ; 32. ФО ОСОБА_30 ; 33. ФО ОСОБА_31 ; 34. ФО ОСОБА_32 ; 35. ФО ОСОБА_33 ; 36. ФО ОСОБА_34 ; 37. ФО ОСОБА_35 ; 38. ФО ОСОБА_36 ; 39. ФО ОСОБА_37 ; 40. ФО ОСОБА_38 ; 41. ФО ОСОБА_39 ; 42. ФО ОСОБА_40 ; 43. ФО ОСОБА_41 ; 44. ФО ОСОБА_42 ; 45. ФО ОСОБА_43 ; 46. ФО ОСОБА_44 ; 47. ФО ОСОБА_45 ; 48. ФО ОСОБА_46 ; 49. ФО ОСОБА_47 ; 50. ФО ОСОБА_48 ; 51. ФО ОСОБА_49 ; 52. ФО ОСОБА_50 ; 53. ФО ОСОБА_51 ; 54. ФО ОСОБА_52 ; 55. ФО ОСОБА_53 ; 56. ФО ОСОБА_54 (адреса представника - АДРЕСА_4 , ОСОБА_53 ); 57. ФО ОСОБА_55 ; 58. ФО ОСОБА_56 ; 59. ФО ОСОБА_57 ; 60. ФО ОСОБА_58 ; 61. ФО ОСОБА_59 ; 62. ФО ОСОБА_60 ; 63. ФО ОСОБА_61 ; 64. ФО ОСОБА_62 ; 65. ФО ОСОБА_63 ; 66. ФО ОСОБА_64 ; 67. ФО ОСОБА_65 ; 68. ФО ОСОБА_66 ; 69. ФО ОСОБА_67 ; 70. ФО ОСОБА_68 ; 71. ФО ОСОБА_69 (представник - ОСОБА_138 , АДРЕСА_5 ); 72. ФО ОСОБА_71 ; 73. ФО ОСОБА_72 ; 74. ФО ОСОБА_73 ; 75. ФО ОСОБА_74 ; 76. ФО ОСОБА_75 ; 77. ФО ОСОБА_76 ; 78. ФО ОСОБА_77 ; 79. ФО ОСОБА_78 ; 80. ФО ОСОБА_79 ; 81. ФО ОСОБА_80 ; 82. ФО ОСОБА_81 ; 83. ФО ОСОБА_82 ; 84. ФО ОСОБА_83 ; 85. ФО ОСОБА_84 ; 86. ФО ОСОБА_85 ; 87. ФО ОСОБА_86 ; 88. ФО ОСОБА_87 ; 89. ФО ОСОБА_88 ; 90. ФО ОСОБА_89 ; 91. ОСОБА_90 ; 92. ФО ОСОБА_91 ; 93. ФО ОСОБА_92 ; 94. ФО ОСОБА_93 ; 95. ФО ОСОБА_94 ; 96. ФО ОСОБА_95 ; 97. ФО ОСОБА_96 ; 98. ФО ОСОБА_97 ; 99. ФО ОСОБА_98 ; 100. ФО ОСОБА_99 ; 101. ФО ОСОБА_100 ; 102. ФО ОСОБА_101 ; 103. ФО ОСОБА_102 ; 104. ФО ОСОБА_103 ; 105. ФО ОСОБА_104 ; 106. ФО ОСОБА_105 ; 107. ФО ОСОБА_106 ; 108. ФО ОСОБА_107 ; 109. ФО ОСОБА_108 ; 110. ФО ОСОБА_109 ; 111. ФО ОСОБА_110 ; 112. ФО ОСОБА_111 ; 113. ФО ОСОБА_112 ; 114. ФО ОСОБА_113 ; 115. ФО ОСОБА_114 ; 116. ) ФО ОСОБА_115 ; 117. ОСОБА_116 . 118. ФО ОСОБА_117 ; 119. ФО ОСОБА_118 ; 120. ФО ОСОБА_119 ; 121. ФО ОСОБА_120 ; 122. ФО ОСОБА_121 ; 123. ФО ОСОБА_122 ; 124. ФО ОСОБА_123 ; 125. ОСОБА_124 ; 126. ФО ОСОБА_125 ; 127. ФО ОСОБА_126 . 128. ФО ОСОБА_127 ; 129. ФО ОСОБА_128 . 130. ОСОБА_129 ( АДРЕСА_6 ) 131 . Концерн "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 132. Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 37573068)

133. ОСОБА_130 ( АДРЕСА_8 , ідент. номер НОМЕР_1 )

боржник - Запорізька обласна кредитна спілка "Довіра" (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 12, код ЄДРПОУ 25821181)

банки, здійснюючі розрахунково-касове обслуговування боржника -

1. ПАТ "Промінвестбанк" (пров. Шевченка, б. 12, м. Київ, 01001)

2. АТ "МетаБанк" (пр. Металургів, б.30, м. Запоріжжя, 69006)

3. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, буд. 9, м. Київ, 01011)

4. АТ "Індекс -Банк" (вул. О. Гончара, буд. 41, м. Київ, 01004)

5. ПАТ "Укрсоцбанк" (вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150) - закрито

6. АКБ "Індустріалбанк" (вул. 40 років Радянської України, буд. 39 Д, м.Запоріжжя, 69037)

7. ПАТ КБ "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094) - відсутні

Тимчасово виконуюча обов`язки ліквідатора - Кандаурова А.П. (04116, м. Київ, вул. Коперника, б. 14)

Учасники справи:

1. ТБ Межрегіональна Українська Біржа (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 9-Г, код ЄДРПОУ 31402754)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю ІНСАЙТ ФІНАНС (код ЄДРПОУ 43195108, 70403, Запорізька обл., Запорізький район, с. Августинівка, вул. Миру, буд.8, кв.15)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 року проміжні звіти ліквідатора (вх. 08-08/23243/19 від 06.11.2019, вх. 08-08/24917/19 від 28.11.2019) прийнято до відома.

Заяву ФО ОСОБА_49 та інших (вх. 08-08/21056/19 від 11.10.2019), заяву (скаргу) ФО ОСОБА_49 (вх. 08-08/21517/19 від 17.10.2019), заяву ФО ОСОБА_49 (вх. № 08-08/23261/19 від 07.11.2019), заяву ФО ОСОБА_49 та ОСОБА_48 (вх. 08-08/24411/19 від 21.11.2019), заяву ФО ОСОБА_49 (вх. 08-08/24583/19 від 25.11.2019), клопотання ФО ОСОБА_25 (вх. 08-08/25243/19 від 03.12.2019) в частині визнання неправомірним дій (бездіяльності) арбітражного керуючого ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" Кандаурової А.П. з підготовки проведення аукціону з продажу майна банкрута ЗОКС "Довіра", що відбувся 19.09.2019, та несвоєчасного звітування про проведення ліквідаційної процедури за вересень - жовтень 2019 року, незвітування про проведення ліквідаційної процедури за листопад 2019 року, задоволено.

Визнано неправомірними дії (бездіяльність) арбітражного керуючого ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" Кандаурової А.П. з підготовки проведення аукціону з продажу майна банкрута ЗОКС "Довіра", що відбувся 19.09.2019, та несвоєчасне звітування про проведення ліквідаційної процедури за вересень-жовтень 2019 року, незвітування про проведення ліквідаційної процедури за листопад 2019 року.

Задоволено заяви (клопотання):

- ФО ОСОБА_49 , ФО ОСОБА_3 та інших (вх. 08-08/21056/19 від 11.10.2019),

- ФО ОСОБА_49 (вх. № 08-08/23261/19 від 07.11.2019);

- ФО ОСОБА_49 та ФО ОСОБА_48 (вх. 08-08/24411/19 від 21.11.2019);

- ФО ОСОБА_49 (вх. 08-08/24583/19 від 25.11.2019);

- ФО ОСОБА_25 (вх. № 08-08/25243/19 від 03.12.2019);

- ФО ОСОБА_49 (вх. 08-08/25908/19 від 11.12.2019) в частині відсторонення арбітражного керуючого Кандаурової А.П. від виконання обов`язків ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра".

Відсторонено арбітражного керуючого Кандаурову А.П. від виконання обов`язків ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра".

Призначено тимчасово виконуючим обов`язки ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну (свідоцтво Мінюста № 696 від 22.04.2013 року, ідент. номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_9 , моб. тел. НОМЕР_3 , e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1).

Заяви ФО ОСОБА_49 (вх. 08-08/25910/19 від 11.12.2019), (вх. 08-08/25908/19 від 11.12.2019) в частині накладення заборон ліквідатору Кандауровій А.П. здійснювати дії від імені банкрута залишено без задоволення.

Визначено тимчасово виконуючій обов`язки ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" арбітражному керуючому Кандауровій А.П. виключно обов`язки, які покладені на ліквідатора ухвалою суду від 29.11.2019 № 908/485/16 з організації, проведення та оформленням результатів зборів (комітету) кредиторів; та із належного зберігання майна, майнових прав, грошових коштів банкрута, у тому числі із розрахунків за укладеними станом на 16.12.2019 договорами зберігання рухомого та нерухомого майна банкрута та підготовкою, проведенням та оформленням результатів зборів (комітету) кредиторів.

Відкладено судове засідання для розгляду питання про призначення нового ліквідатора у справі, звітів арбітражного керуючого Гладишка Ю.П., Вершиніна А.О. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат по справі № 908/485/16, клопотання ліквідатора (вх. 0808/23221/19 від 06.11.2019) про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, заяви ФО ОСОБА_49 (вх. 08-08/25908/19 від 11.12.2019) в частині витребування доказів, на 29.01.2020 року.

Зобов`язано тимчасово виконуючу обов`язки ліквідатора Кандаурову А.П. та кредиторів надати суду: рішення зборів кредиторів стосовно визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; рішення комітету кредиторів стосовно поточних звітів ліквідатора, звітів арбітражного керуючого Кандаурової А.П., арбітражного керуючого Гладишка Ю.П., Вершиніна А.О. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат по справі № 908/485/16, клопотання про призначення нового ліквідатора у справі.

Ліквідатором - арбітражним керуючим Кандауровою А.П. подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 у справі №908/485/16, згідно якої просить скасувати зазначену ухвалу в частині визнання неправомірними дій ліквідатора щодо підготовки проведення аукціону з продажу майна банкрута та звітування за проведення ліквідаційної процедури, відсторонення ліквідатора Кандаурової А.П. від виконання обов`язків, призначення тимчасово виконуючою обов`язки ліквідатора Кандаурової А.П. та визначення їй кола обов`язків, покладених ухвалою суду від 29.11.2019 та зберігання майна, майнових прав та грошових коштів та зобов`язання надати рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів.

Апеляційна скарга мотивована тим, що подані кредиторами скарги не відповідають вимогам процесуального закону, а відтак у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для розгляду їх по суті.

Наголошує, що відсторонення її від виконання обов`язків ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" та призначення тимчасово виконуючим обов`язки ліквідатора з визначенням судом обсягу її повноважень вчинено не у процесуальний спосіб та порушує гарантії незалежності арбітражного керуючого передбачені ч. 1 ст. 13 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зазначає, що належно виконувала обов`язки ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра", а проміжні звіти за вересень та жовтень 2019 року були подані несвоєчасно з поважних причин, а відтак у суду були відсутні підстави для її відсторонення.

Крім того вважає, що певні недоліки з підготовки проведення аукціону з продажу майна банкрута, за відсутності позову про визнання результатів аукціону недійсними, не можуть бути підставою для визнання неправомірними дій (бездіяльності) арбітражного керуючого ліквідатора.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, шляхом сплати судового збору.

04.02.2020 року від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої надано докази сплати судового збору.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги скаржник посилається на ті обставини, що оскаржуване судове рішення скаржником отримано тільки 08.01.2019 року

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни на ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 (суддя Черкаський В.І.) у справі №908/485/16, судове засідання призначено на 16.03.2020 о 10 год. 30 хв..

За Вих. №02-04/101 від 10.03.2020 року до Центрального апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни до апеляційного скарги.

11.03.2019р. від кредитора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" ФО ОСОБА_25 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив від 27.02.2020р. на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу господарського суду - без змін. Присутні в судовому засіданні кредитори підтримали відзив на апеляційну скаргу та вказали на обґрунтованість та законність оскаржуваної ухвали.

Також до відзиву додано копію відповіді Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.02.2020 № 1328-13-04/07.1-15.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги з урахуванням додаткових пояснень, дослідивши наявні у справі докази та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р..

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як передбачено ст. 9 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом № 2343-XII (який діяв до 21.10.2019 року, далі - Закон) справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, до суду надійшли у тому числі: клопотання ФО ОСОБА_25 (вх. № 08-08/25243/19 від 03.12.2019), в якому вона просить відсторонити арбітражного керуючого Кандаурову А.П. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута; заява ФО ОСОБА_49 (вх. 08-08/25908/19 від 11.12.2019), в якій вона також просить усунути ліквідатора Кандаурову А.П. від посади ліквідатора, заборонити їй використовувати кошти банкрута. Дозволити кредиторам створити комітет кредиторів. Визнати торги з продажу майна банкрута від 19.09.2019 недійсними; заява ФО ОСОБА_49 (вх. 08-08/25910/19 від 11.12.2019), в якій вона просить заборонити ліквідатору Кандауровій А.П. витрачати кошти банкрута з банківських рахунків банкрута до затвердження щомісячних звітів обраним комітетом кредиторів.

Заяви, скарга, клопотання заявників в частині визнання неправомірним дій (бездіяльності) арбітражного керуючого ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" Кандаурової А.П. з підготовки проведення аукціону з продажу майна банкрута ЗОКС "Довіра", що відбувся 19.09.2019, та несвоєчасного звітування про проведення ліквідаційної процедури за вересень - жовтень 2019 року, незвітування про проведення ліквідаційної процедури за листопад 2019 року мотивовані тим, що аукціон з продажу майна банкрута від 19.09.2019 проведено з порушенням вимог ч.3 ст. 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом - "Закон"), який діяв на момент проведення аукціону, а саме, на об`єктах нерухомого майна, що були включені до цілісного майнового комплексу, були відсутні оголошення про його продаж, також оголошення про продаж не містило фото майна, що продавалось, та до цілісного майнового комплексу був включений об`єкт, що не є власністю банкрута, до оголошення не включені об`єкти, належні банкруту, в оголошені відсутня інформація про технічні характеристики нерухомого майна та його стан.

Враховуючи вищевикладене, на думку заявників, зазначені вище обставини є порушенням з боку ліквідатора вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підставою визнання її дій (бездіяльності) неправомірними та підставою для усунення (відсторонення) арбітражного керуючого Кандаурової А.П. від виконання обов`язків ліквідатора.

Дослідивши вказані заяви та перевіривши їх обгрунтування відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Переглядаючи ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 на предмет її відповідності вимогам законності та обґрунтованості, що ставляться до судових рішень, апеляційний суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 19.01.2019 ліквідатором Кандауровою А.П. в газеті "Голос України" № 12 (7018) від 19.01.2019 було опубліковане оголошення про конкурс для визначення кандидатури організатора аукціону з продажу майна банкрута.

За результатами проведеного конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута, організатором аукціону визначено ТБ "Межрегіональна Українська Біржа"(01034, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 9-Г, код ЄДРПОУ 31402754), з яким ліквідатор уклав Договір про надання послуг № 27/05/19 від 27.05.2019 (надалі за текстом - "Договір").

В заяві № 21/01 від 21.01.2019 на участь в конкурсі на ім`я ліквідатора Кандаурової А.П. ТБ "Межрегіональна Українська Біржа" зазначила, зокрема, що послуги біржі складаються виходячи з витрат, пов`язаних з організацією та проведенням аукціонів і обумовлюються в індивідуальному порядку, але не менш 5% від суми реалізації активів.

Згідно умов Договору ТБ "Межрегіональна Українська Біржа" приймає на себе зобов`язання, протягом двох місяців з дня укладення цього договору (якщо більший строк не буде визначено сторонами додатково), за свій рахунок організувати та провести торги у формі аукціону з реалізації майна, зазначеного у додатках до даного договору, якщо інше не встановлено законом або договором. Ліквідатор приймає на себе зобов`язання сплатити ТБ "Межрегіональна Українська Біржа" винагороду розмірі 5% (п`ять) від ціни фактичної реалізації майна, реалізованого на торгах у формі аукціону (аукціонів), без урахування ПДВ. Для проведення аукціонів ліквідатор повинен надати всю необхідну технічну документацію про майно, що пропонується до продажу і незалежну оцінку про вартість майна. ТБ "Межрегіональна Українська Біржа" здійснює на першому аукціоні продаж майна у вигляді цілісного майнового комплексу згідно за ціною суми кредиторських вимог згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом'' . У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу на першому аукціоні не вдалося, ТБ "Межрегіональна Українська Біржа" оголошує про проведення першого повторного аукціону з розподілом цілісного майнового комплексу на окремі лоти, а надалі другого повторного аукціону на умовах, згідно з діючим законодавством України. У випадку, коли аукціон не відбувся через відсутність бажаючих взяти участь в аукціоні, або без виявлення бажаючих підписати договір на аукціоні, ліквідатор зобов`язаний оплатити послуги ВИКОНАВЦЯ по організації аукціону згідно виставлених ТБ "Межрегіональна Українська Біржа" рахунків на 1000.00 грн. без ПДВ, за кожен аукціон, що не відбувся. За підготовчі роботи що до систематизації та подання оголошення відповідно до вимог чинного законодавства України ліквідатор зобов`язаний оплатити послуги ТБ "Межрегіональна Українська Біржа" згідно виставлених рахунків на суму 23000 грн. без ПДВ.

Як вбачається з відомостей, розміщених на сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України в мережі Інтернет та наданих звітів ліквідатора, пояснень ліквідатора та ТБ "Межрегіональна Українська Біржа" установлено, що організатором аукціону після отримання переліку майна банкрута, що підлягає продажу, та згідно з Законом було розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута, призначеного на 26.07.2019, на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України № 60604 від 25.06.2019 в мережі Інтернет. У зв`язку з відсутністю бажаючих прийняти участь в аукціоні, він був визначений таким, що не відбувся, про що на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції міститься інформаційне повідомлення № 60881 від 08.07.2019 року.

У відповідності зі ст. 65 Закону ТБ "Межрегіональна Українська Біржа" було розміщено повідомлення на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України № 61045 від 15.07.2019 про призначення повторного аукціону з продажу майна банкрута на 19.08.2019. У зв`язку з тим, що жодних заяв на участь в аукціоні не надійшло, аукціон був визначений таким, що не відбувся, про що на сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції розміщено інформаційне повідомлення № 61434 від 30.07.2019.

16.08.2019 р. ТБ "Межрегіональна Українська Біржа" на сайті Вищого господарського суду України та 19.08.2019 на сайті Міністерства юстиції України було розміщене оголошення № 61849 про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, призначеного на 19.09.2019., вид майна: цілісний майновий комплекс, загальна вартість майна: 12 267 438,56 грн., організатор аукціону - ТБ "Межрегіональна Українська Біржа", код ЄДРПОУ 31402754, місце знаходження: 04116, м. Київ, Шевченківский р-н, провулок Тбіліський, буд. 4/10, Контактний телефон/ факс: НОМЕР_7, Електронна пошта в мережі Інтернет е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2, керівник: президент Зімін Сергій Леонардович, місце проведення аукціону: 01034, м. Київ, Шевчен-ківський р-н, вул. Пушкінська, буд. 9Г.

Після виходу вказаного оголошення в передбачений законом строк, від осіб бажаючих прийняти участь в аукціоні - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАЙТ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 43195108) та фізичної особи ОСОБА_135 (ідент. номер НОМЕР_5 ) надійшли відповідно заяви вих. № 0001/2019 від 03.09.2019 та вих. б/н від 04.09.2019, ними було сплачено гарантійні та реєстраційні внески, на підставі чого вони були визнані учасниками аукціону, про що складений протокол № 1 про визначення учасників аукціону з продажу майна банкрута від 10.09.2019.

19.09.2019 організатором аукціону було проведено аукціон по лоту № 1 щодо продажу цілісного майнового комплексу банкрута. Другий повторний аукціон проводився з можливістю зниження початкової вартості лота у відповідності до ст. 66 Закону, інформація про що міститься в оголошенні № 61849 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України.

Згідно оголошення, початкова вартість продажу майна встановлена у розмірі, що зменшена на двадцять відсотків щодо початкової вартості попереднього аукціону. Другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості до кроку аукціону вказаному в оголошенні про проведення аукціону. Обов`язковий крок аукціону становить 1% (один) відсоток від початкової вартості майна.

За результатами проведення другого повторного аукціону з продажу майна Запорізька обласна кредитна спілка "Довіра" визначено переможця аукціону ТОВ "ІНСАЙТ ФІНАНС", яке запропонувало найвищу ціну за лот №1 - 490697 грн. 12 коп., про що складено протокол № 1 від 19 вересня 2019 року. Інформація про результат аукціону, що відбувся міститься на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції, номер публікації 62577 від 19.09.2019 р.

На підставі відомостей сайта Вищого господарського суду України в мережі Інтернет (http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=62577&v=190fbf0e17&t=8) судом установлено, що ТБ "Межрегіональна Українська Біржа" розміщено "інформаційне повідомлення про визначення аукціону (відкритих торгів) з продажу майна боржника Запорізька обласна кредитна спілка "Довіра" (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 12, р/р:26504333201, Банк: АБ "Мета банк", МФО Банку: 313582, ЄДРПОУ25821181) таким, що відбувся. Організатор аукціону - ТБ "Межрегіональна Українська Біржа", код ЄДРПОУ 31402754, місце знаходження: 04116, м. Київ, Шевченківский р-н, провулок Тбіліський, буд. 4/10, Контактний телефон/ факс: НОМЕР_7, Електронна пошта в мережі Інтернет е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2, керівник: президент Зімін Сергій Леонардович. Організатор аукціону ТБ "Межрегіональна Українська Біржа" повідомляє, що аукціон з продажу майна боржника - Запорізька обласна кредитна спілка "Довіра" (69006, м. Запоріжжя, пр.. Металургів,12, р/р:26504333201, Банк: АБ "Мета банк", МФО Банку: 313582, ЄДРПОУ25821181) Лот №1: Цілісний майновий комплекс , призначений на 19.09.2019р. (оголошення про проведення аукціону оприлюднено на веб-сайті Міністерства юстиції України (www.minjust.gov.ua) з номером публікації №61849 вiд 16.08.2019р., та на сайті Вищого господарського суду України (vgsu.arbitr.gov.ua) з номером публікації № 61849 вiд 16.08.2019р. - вважати таким, що відбувся, переможець за Лотом № 1 став ТОВ "ІНСАЙТ ФІНАНС" зареєстрований на території України, ЄДРПОУ 43195108, місцезнаходження: 70403, Запорізька обл., Запорізький р-н., с. Августинівка, вул. Миру, буд. 8, кв. 15, який запропонував найвищу ціну за Лот № 1 - 490 697 грн. 12 коп. (чотириста дев`яносто тисяч шістсот дев`яносто сім гривень 12 копійок)".

Передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 75 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що переможцем аукціону ТОВ "Інсайт Фінанс" сплачено 100 % вартості придбаного майна з врахуванням сплати гарантійного внеску за участь в аукціоні, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 09.09.2019 на суму 1226743,86 грн.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 44 Закону, який діяв на момент підготовки та проведення спірного аукціону (19.09.2019), ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. За ч. 1 ст. 49 Закону продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Частиною 6 статті 49 Закону організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

Поняття "проведення аукціону" і "виконання результатів аукціону" охоплюють усі дії, які пов`язані з організацією процедури проведення аукціону та оформленням його результатів (обрання за конкурсом організатора аукціону, офіційне оприлюднення оголошення про продаж майна, розгляд заяв на участь в аукціоні та оформлення відповідними протоколами рішення організатора аукціону про допуск учасника до публічних торгів згідно із статтею 61 Закону, процедуру проведення аукціону ліцитатором та визначення ним переможця аукціону, оформлення організатором аукціону протоколу за результатами проведення аукціону, а також процедуру оплати покупцем за придбане з аукціону майно, укладення між переможцем аукціону та ліквідатором боржника договору купівлі-продажу майна з аукціону та його оформлення відповідно до вимог Закону.

Статтями 65 та 66 Закону передбачено особливості проведення повторного аукціону та особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості.

Однією зі складових при розгляді питання підготовки до проведення аукціону є дослідження порядку оголошення та повідомлення про проведення торгів, на відповідність вимогам ст. ст. 58, 59 Закону.

Положеннями ст. 58 вказаного Закону визначено порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону.

Так, організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (ч.1 ст. 58 Закону).

Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні (ч. 3 ст. 58 Закону).

Статтею 59 Закону визначено вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону на веб-сайті, зокрема, оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв`язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред`являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв`язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.

Якщо аукціон є повторним або проводиться у зв`язку з розірванням договору, укладеного на попередньому аукціоні, про це зазначається в оголошенні із вказівкою на адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено інформацію про проведення попереднього аукціону.

Якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.

В оголошенні вміщуються фотографічні зображення речей, що продаються. Отже, визначений нормами Закону порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону, а також вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону на веб-сайті, направлені на забезпечення можливості прийняти участь в аукціоні з продажу майна банкрута якомога ширшому колу осіб, а також направлені на забезпечення задоволення вимог кредиторів банкрута в максимально можливому розмірі за наслідками реалізації майна банкрута за найвищою ціною.

Принцип змагальності сторін, закріплений у частині 3 статті 13 та частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано апелянтом, що всупереч приписам ст. 58-59 Закону оголошення про проведення аукціону 19.09.2019 розміщені на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України не містять повних відомостей про нерухоме майно, що продається у складі цілісного майнового комплексу, його характеристику (план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площу та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформацію про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири).

Також вказані оголошення не містять фотографічних зображень об`єктів, що виставлені на продаж, що є порушенням ст. 59 Закону.

Крім того матеріали справи не містять доказів розміщення оголошень про продаж на аукціоні нерухомого майна на вказаних об`єктах, тобто має місце недотримання вимог ч. 3 ст. 58 Закону.

Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів констатує, що при підготовці та проведенні аукціону з продажу майна банкрута ЗОКС "Довіра", що відбувся 19.09.2019, були порушені приписи ст. 58-59 Закону, що свідчить про неправомірність дій (бездіяльність) арбітражного керуючого ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" Кандаурової А.П., як відповідальної особи, на яку ч. 1 та ч. 2 ст. 44 Закону покладено обов`язки з організації проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

При цьому колегія суддів приймає до уваги, що метою аукціону, як способу реалізації, є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки, під час торгів вона може бути як збільшена так і зменшена.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного Господарського суду від 12.06.2018 у справі № 905/1084/16, від 12 червня 2018 року у справі № 905/1084/16, від 11.10.2018 у справі № 910/24550/13, від 11 вересня 2018 року у справі № Б-39/187-08 та від 23 січня 2019 року у справі № 902/1255/15.

Водночас вищезгадані допущені недоліки не забезпечили можливості прийняти участь в аукціоні з продажу майна банкрута якомога ширшому колу осіб, та не сприяли забезпеченню задоволення вимог кредиторів банкрута в максимально можливому розмірі за наслідками реалізації майна банкрута за найвищою ціною, адже не відповідали умовам прозорості та вільної конкуренції за відсутності дотримання законодавчих приписів щодо розміщення оголошення про продаж майна на аукціоні на об`єктах нерухомості та відсутності фотографічних зображень об`єктів, що виставлені на продаж, їх детальних характеристик тощо.

На користь цих обставин свідчить й той факт, що торги двічі не відбулися, що могло бути наслідком не стільки незацікавленості потенційного покупця в їх непридбані, скільки наслідком відсутності в оголошеннях необхідної та достатньої, визначеної законом інформації щодо нерухомого майна (фотографічних зображень, характеристик) та не застосування обов`язкового способу поширення цієї інформації (не розміщення відповідних оголошень про продаж на самих об`єктах).

Що стосується визнання неправомірними дій (бездіяльності) арбітражного керуючого ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" Кандаурової А.П. щодо несвоєчасного звітування про проведення ліквідаційної процедури за вересень - жовтень 2019 року, незвітування про проведення ліквідаційної процедури за листопад 2019 року, колегія суддів відмічає наступне.

Ухвалою від 14.03.2016 року Господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 року по справі № 908/485/16 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою від 10.05.2018 року судом визнано Запорізьку обласну кредитну спілку "Довіра" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну. Зобов`язано ліквідатора у встановленому законом порядку здійснити ліквідаційну процедуру, надати господарському суду звіт про виконану роботу і ліквідаційний баланс банкрута для затвердження. Оприлюднено на офіційному веб-сайті Верховного Суду на веб - порталі "Судова влада України" в мережі Інтернет повідомлення про визнання Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Зобов`язано ліквідатора банкрута Кандаурову А.П. щомісячно звітувати перед судом щодо дій у ліквідаційній процедурі.

Суд першої інстанції встановив несвоєчасне звітування ліквідатором Кандауровою А.П. про проведення ліквідаційної процедури за вересень-жовтень 2019 року, не звітування про проведення ліквідаційної процедури за листопад 2019 року.

Так, проміжний звіт у справі про банкрутство за вересень 2019 року у період з 27.08.2019 р. по 30.09.2019 р. з вих. № 02-07/390 від 25.11.2019р. надійшов до господарського суду Запорізької області 06.11.2019 року.

А проміжний звіт у справі про банкрутство за жовтень 2019 року з вих. № 02-07/442 від 25.11.2019р. подано до місцевого господарського суду 28.11.2019 року.

Про причини несвоєчасного подання вказаних звітів ліквідатор Кандаурова А. П. суд не проінформувала.

В свою чергу, апелянт обумовлює поважність причин несвоєчасного подання звітів перебуванням нею на лікарняному у період з 04.11.2019 р. по 19.11.2019 р., на підтвердження чого 28.11.2019 року до суду було подано клопотання з вих. № 02-07/442 від 25.11.2019р. про долучення до матеріалів справи листка непрацездатності АДЧ № 355067.

Оцінюючи наданий доказ, колегія суддів зауважує, що він свідчить лише про поважність неподання звіту за жовтень 2019 року і лише в період часу з 04.11.2019 р. по 19.11.2019 р..

Натомість, доказів несвоєчасного подання проміжного звіту у справі про банкрутство за вересень 2019 року у період з 01.10.2019 по 01.11.2019 та проміжного звіту у справі про банкрутство за жовтень 2019 року у період з 20.11.2019 по 24.11.2019 ліквідатором Кандауровою А.П. суду не надано.

Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що Закон не визначає конкретну дату в яку необхідно подати звітність за попередній місяць, оскільки як вже було зазначено, Постановою від 10.05.2018 року Господарським судом Запорізької області було зобов`язано ліквідатора банкрута Кандаурову А.П. щомісячно звітувати перед судом щодо дій у ліквідаційній процедурі і виконання даного обов`язку має здійснюватися в межах розумних строків, яким може вважатися строк не пізніше місяця, що йде за місяцем звітування, тобто звіт за вересень 2019 року мав бути поданий ліквідатором у жовтні 2019 року, а не 25.11.2019 року, й виходячи з засад добросовісності процесуальної поведінки учасників справи не у крайній строк (останнє число місяця).

Фактично, наведені обставини та докази свідчать про обґрунтованість висновків суду щодо несвоєчасного звітування про проведення ліквідаційної процедури за вересень - жовтень 2019 року.

Відносно тверджень апелянта про те, що подані кредиторами скарги не відповідають вимогам процесуального закону, а тому питання про її відсторонення від виконання обов`язків ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" не повинно було розглядатися судом, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.

Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів.

Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.

За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ст. 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Як передбачено ч. 6 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Таким чином, аналіз даних статей засвідчує, що відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень може бути здійснено господарським судом за наслідком розгляду клопотання учасника провадження у справі, зокрема у випадку невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого.

Отже, кредитори банкрута ЗОКС "Довіра" ФО ОСОБА_49, ФО ОСОБА_3 та ФО ОСОБА_25, які є учасниками провадження у справі про банкрутство ЗОКС "Довіра", є належними процесуальними суб`єктами звернення з відповідним клопотанням.

При цьому, подані клопотання (заяви) ФО ОСОБА_49 , ФО ОСОБА_3 та інших (вх. 08-08/21056/19 від 11.10.2019), ФО ОСОБА_49 (вх. № 08-08/23261/19 від 07.11.2019), ФО ОСОБА_49 та ФО ОСОБА_48 (вх. 08-08/24411/19 від 21.11.2019), ФО ОСОБА_49 (вх. 08-08/24583/19 від 25.11.2019), ФО ОСОБА_25 (вх. № 08-08/25243/19 від 03.12.2019) та ФО ОСОБА_49 (вх. 08-08/25908/19 від 11.12.2019) в частині відсторонення арбітражного керуючого Кандаурової А.П. від виконання обов`язків ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра", відповідають вимогам ст. 170 ГПК України та містять необхідні реквізити, що зумовлює їх розгляд судом.

Що стосується їх найменування як заяв, а не клопотань, то необхідно зауважити, що рішенням Конституційного Суду №9-зп від 25.12.1997 р. визначено, що ч. 1 ст. 55 Конституції України треба розуміти так, "що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку і суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод".

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 4.12.95 у справі Беллет проти Франції ЄСПЛ зазначив, що ст.6 конвенції визначає гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданого національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

У рішенні від 13.01.2000 у справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії та в рішенні від 28.10.98 у справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії ЄСПЛ указав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням §1 ст.6 Конвенції.

А у рішенні ТОВ ФРІДА проти України (заява № 24003/07, від 8 грудня 2016 р.) ЄСПЛ зауважив, що національні суди, застосовуючи процесуальні норми, повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

В цьому рішенні ЄСПЛ звернув увагу на те, що зміст і реквізити супровідного листа підприємства-заявника відповідали типовій формі клопотання про поновлення строку. Єдиним відсутнім елементом була назва документа, яка вказувала б, що це була процесуальна заява. ЄСПЛ вважає, що це, хоч, можливо, і є недоліком, у цій справі він не був вирішальним і достатнім для того, щоб не прийняти до уваги увесь документ.

На необхідності уникнення надмірно формалізму, який обмежує заявника в доступі до правосуддя та перешкоджає меті судочинства, наголошує також у своїй практиці Верховний Суд, зокрема такі висновки наведені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 18.12.2018 р. у справі №761/5894/17.

Відтак, вказані обставини (найменування клопотання заявою) не можуть бути перешкодою для розгляду відповідних клопотань (заяв) по суті.

Так, за наслідком їх розгляду Господарським судом Запорізької області було постановлено ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого Кандаурову А.П. від виконання обов`язків ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра", оскільки факт неналежного виконання обов`язків ліквідатором ЗОКС "Довіра" Кандауровою А.П. судом було встановлено та перевірено належними доказами, про що зазначалося вище.

Крім того, до відзиву від 11.03.2019р. від кредитора ФО ОСОБА_25 на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кандаурової А.П. було додано копію відповіді Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.02.2020 № 1328-13-04/07.1-15.

Вирішуючи питання при прийнятність даного доказу та його відповідність критеріям належності та допустимості, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами.

У відповідності до п. 2 та 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як передбачено ч. 3 ст. 74 та ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 2 та 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Так, відповідь Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 1328-13-04/07.1-15 датована від 10.02.2020 року та надана на скаргу кредитора ЗОКС "Довіра" - Бабушкіна В.Г. від 04.12.2019 за вих. № б/н.

Отже, вказаний доказ не міг бути поданий до місцевого господарського суду при розгляді питання про відсторонення арбітражного керуючого Кандаурової А.П. від виконання обов`язків ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" з поважних причин.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку доказам та вирішуючи питання про їх прийнятність, суд виходить з критеріїв їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду. При цьому, суд повинен оцінити всі докази, що містять інформацію, яка входить в предмет доказування та впливають на правильне вирішення справи.

Згідно даної відповіді судом вбачається, що стосовно діяльності арбітражного керуючого Кандаурової А.П. проводився позаплановий захід контролю (перевірка) за результатами якої було виявлено порушення: ч. 1 та 2 ст. 18 ГПК України, ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 3 ст. 98 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а саме: вимоги ухвал Господарського суду Запорізької області від 20.11.2018, 08.01.2019 та 07.11.2019 арбітражним керуючим Кандауровою А.П. виконано з порушенням строку; арбітражним керуючим Кандауровою А.П. не підтверджено подання Господарського суду Запорізької області щомісячного звіту у вересні 2018, грудні 2018, лютому 2019, червні 2019, вересні 2019, жовтні 2019.

Таким чином апеляційний суд доходить до висновку, що відсторонення арбітражного керуючого Кандаурової А.П. від виконання обов`язків ліквідатора ЗОКС "Довіра" здійснено у передбачений законом процесуальний спосіб, а саме узгоджується з приписами ст. 169-170 ГПК України та ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, відтак апеляційний суд констатує, що доводи апелянта в цій частині свого підтвердження не знайшли.

Що стосується доводів апелянта про те, що призначення її тимчасово виконуючим обов`язки ліквідатора з визначенням судом обсягу повноважень суперечить вимогам статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства та порушує гарантії незалежності арбітражного керуючого передбачені ч. 1 ст. 13 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Судова практика ЄСПЛ визначає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, адже як в матеріальному, так і в процесуальному аспектах, ці принципи є взаємопов`язаними. Їх зв`язок полягає у тому, принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком.

Процесуальний аспект принципу пропорційності як основної засади господарського судочинства розкривається у статті 15 ГПК України, відповідно до якої, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

В практиці ЄСПЛ пропорційність розглядається як дотримання справедливого балансу між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав людини, враховуючи, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

В свої практиці ЄСПЛ застосовує вироблений ним стандартний підхід щодо перевірки обґрунтованості втручання у право заявника, а саме триступеневий тест , при якому необхідно дати відповіді на питання: чи було втручання передбачене законом, чи мало воно легітимну мету та було необхідним у демократичному суспільстві (пропорційним) (рішення у справі М.С. проти України від 11.07.2017р.).

Тест на пропорційність включає в себе три критерії: по-перше, засіб, призначений для досягнення певної мети, повинен підходити для досягнення цієї мети (доречність), по-друге, з усіх підходящих має бути обрано той засіб, який у найменшій мірі обмежує право приватної особи (необхідність); по-третє, збиток приватній особі від обмеження її права повинен бути пропорційний публічному інтересу щодо досягнення поставленої мети (пропорційність у вузькому сенсі - принцип балансування).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі Ашингдейн проти Сполученого Королівства від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі Кромбах проти Франції від 13 лютого 2001 року).

З питанням про легітимність мети, що переслідується, тісно пов`язана проблема розмірності засобів, заходів чи дій, за допомогою яких вона досягається. Захід чи дія є доречними, якщо вони по-справжньому обґрунтовані і придатні для досягнення мети.

Окремим випадком недоречності заходів є положення нормативно-правових актів, що покладають обов`язки, які неможливо виконати. Ця вимога базується на відомому давньоримському принципі: nemo ultra posse obligatus est або impossibilium nulla obligatio est (Цельс, Дигести, 50.17.185), тобто нікого не можна зобов`язати до того, що він (або ніхто) не в змозі виконати .

Таким чином, визначальним критерієм оцінки щодо цієї вимоги є принцип можливості, тобто здатність адресата виконати те, що вимагається законом. Неможливість виконання свідчить про те, що мета, на реалізацію якої спрямоване певне зобов`язання, не може бути досягнута, отже, обраний захід є непридатним.

Незабезпечення господарським судом процесуальної справедливості порушує справедливість процесу з точки зору прав учасників справи, що матиме свою ціну для держави, оскільки відповідно до практики ЄСПЛ як джерела права, саме на державу покладається обов`язок забезпечувати виконання вимог справедливого суду Конвенції у кожній окремій справі (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів), § 33), а за змістом статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом в цілому для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

Баланс можна вважати справедливим (оптимальним) лише за умови, що обмеження, яке запроваджується, не посягає на саму сутність того чи іншого права та не призводить до втрати його реального змісту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що обмеження прав і свобод людини і громадянина визнаються допустимими, якщо вони здійснені згідно з чинним законодавством і відповідають правилу збереження основного змісту прав і свобод (рішення від 20 травня 1999 р. у справі Реквеньї проти Угорщини ; рішення Великої палати від 13 лютого 2003 р. у справі Партія добробуту та інші проти Туреччини ). Конституційний Суд України посилався на це правило, зокрема, в рішеннях від 22 вересня 2005 р. № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками; від 12 червня 2007 р. № 2-рп/2007 у справі про утворення політичних партій в Україні та від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України.

У таких справах, як: Бакланов проти Росії (рішення від 9 червня 2005 року), та Фрізен проти Росії (рішення від 24 березня 2005 року) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу ,,законності" і воно не було свавільним .

У справі Беєлер проти Італії ЄСПЛ дійшов висновку, що будь-яке втручання органу влади у захищене право власності не суперечитиме ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним тільки після того, як буде встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Згідно ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.

Аналізуючи усе вищенаведене, колегія суддів доходить до висновку, що для досягнення легітимної мети (збереження рухомого та нерухомого майна, майнових прав та грошових коштів банкрута), враховуючи відсутність станом на 16.12.2019 будь-яких кандидатур нового ліквідатора у справі, запропонованих комітетом кредиторів, який станом на 16.12.2019 у справі не створений, ефективним засобом досягнення цієї мети є призначення тимчасово виконуючим обов`язки ліквідатора Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 12, код ЄДРПОУ 25821181) арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну.

При цьому, визначення їй обсягу повноважень у відповідності до ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: обов`язків, які покладені на ліквідатора ухвалою суду від 29.11.2019 № 908/485/16 з організації, проведення та оформленням результатів зборів (комітету) кредиторів; та із належного зберігання майна, майнових прав, грошових коштів банкрута, у тому числі із розрахунків за укладеними станом на 16.12.2019 договорами зберігання рухомого та нерухомого майна банкрута та підготовкою, проведенням та оформленням результатів зборів (комітету) кредиторів, - є втручанням, яке відповідає вимогам доречності та необхідності, забезпечує оптимальний справедливий баланс між загальними інтересами суспільства (публічним інтересом кредиторів) та вимогами захисту основоположних прав особи (приватним інтересом банкрута).

Таким чином, аргументи апелянта в цій частині обґрунтовано відхиляються апеляційним судом.

Отже, при постановленні оскаржуваної ухвали Господарський суд Запорізької області діяв у відповідності до приписів Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваної ухвали.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятої ним ухвали.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 270 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 року у справі №908/485/16 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 року у справі №908/485/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 06.07.2020

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль